ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ____________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
14.08.12 Справа № 30/5014/1757/2012.
За позовом Державного підприємства «Придніпровська залізниця», м. Дніпропетровськ
до Публічного акціонерного товариства «Алчевськкокс», м. Алчевськ Луганської області
про стягнення 16755 грн. 00 коп.
Суддя Голенко І.П.
за участю представників сторін:
від позивача: Яременко О.Г., юрисконсульт юридичного відділу, довіреність № 21 від 01.01.2012;
від відповідача: Стародубцева О.О., довіреність № 10-16 від 13.02.2012;
за участю представника станції Чаплине Придніпровської залізниці - Юрченко С.О., посвідчення № 9067 від 20.10.2010,
в с т а н о в и в:
Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 16755 грн. 00 коп. за невірно зазначену в залізничній накладній № 53021168 масу вантажу у вагоні № 56916836.
Позов мотивований фактом неправильного зазначення відповідачем маси вантажу у залізничній накладній № 53021168 під час здійснення перевезення вантажу у вагоні № 56916836, відправником якого є відповідач у справі. За вказане порушення позивачем у справі заявлено до стягнення з відповідача суми штрафу у розмірі п'ятикратної вартості провізної плати за всю відстань перевезення, а саме у сумі 16755 грн. 00 коп.
Письмовим відзивом б/н від 31.07.2012 відповідач відхилив доводи позовної заяви, посилаючись на телеграми, які були надані зі станції Чапліне Придніпровської залізниці від 20.01.2012 та зі станції Нижньодніпровськ-Вузол від 20.01.2012. У накладній № 53021168 в графі "найменування вантажу" вказано "навантаження з шапкою", маркування відсутнє, проте у телеграмі зі станції Чапліне від 20.01.2012 зазначено, що "за допомогою промтелебачення виявлені виїмки у напіввагонах, в тому числі і у напіввагоні № 56916836 на 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 люками з права довжиною 10,5 метрів, шириною 2,0 метри та глибиною 0,4 метри, навантаження у вагонах шапкою 20-30 см, вантаж не маркований, вантаж кокс". Водночас, у телеграмі зі станції Нижньодніпровськ-Вузол від 20.01.2012 зазначено, що при контрольному зважуванні вагону № 56916836 встановлено, що навантаження рівномірне вище бортів, без маркування, поглиблень немає, вагон затриманий до прибуття вантажовідправника для врегулювання питання для подальшого прямування вагону.
Позивач письмовими поясненнями на відзив № НЮ-06/848 від 13.08.2012 пояснив про те, що при проведені огляду поїздів під час руху за допомогою системи відео спостереження можуть бути присутні такі обставини як «викривлення зображення, бліки від променів сонця на камері тощо», в результаті чого працівник станції міг дійсно побачити «виїмки»в спірному вагоні.
Дослідивши обставини справи, надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.
У січні 2012 року зі станції відправлення Комунарськ Донецької залізниці на станцію Дніпродзержинськ Придніпровської залізниці за накладною № 53021168 Публічне акціонерне товариство «Алчевськкокс»(далі за текстом - відповідач) відправило вантаж (кокс доменний) у вагонах №№ 56965403, 56053747, 56916836; одержувачем за накладною відповідачем був зазначений ПАО «Дніпровський меткомбінат»; вантаж не маркований; у графі «найменування вантажу»визначено -навантаження з шапкою, вантаж розміщено й закріплено згідно Технічних умов.
При проходженні вагону № 56916836 через станцію Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці було проведено контрольне переваження вказаного вагону на 150-тонних вагонних електронно-тензометричних вагах. За результатами такого переваження було встановлено, що у вагоні № 56916836 за накладною № 53021168 вказана маса вантажу 52700 кг, фактично ж встановлено, що маса вантажу складає 42040 кг, що на 10660 кг менше, ніж вказано у накладній.
Викладене підтверджується також випискою з Книги обліку контрольного переваження по станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці ф. ГУ-78 (а. с. 29).
По даному факту складено акт загальної форми № 77/Ваги від 20.01.2012 та комерційний акт АА № 042356/30 від 20.01.2012 (а. с. 7, 14).
В комерційному акті містяться відомості про те, що завантаження з шапкою рівномірне, вище бортів на 20-25 см, без поглиблень, вантаж не маркований, двері люка зачинені, витікання відсутнє, торцеві двері цельнометалеві, розвантажні люки з обох сторін зачинені, вагони у технічно справному стані.
Належність відповідачеві вантажу у вагоні № 56916836 на момент відправлення вагонів відповідачем не оспорюється.
Вищезазначена невідповідність маси вантажу також була підтверджена при повторному зважуванні спірного вагону на станції призначення, про що був складений комерційний акт АА № 042356/30/2 від 20.01.2012 з відповідною відміткою у розділі «Є»(а. с. 8).
За невірно зазначену в накладній масу вантажу позивач на підставі ст. ст. 118, 112 Статуту залізниць України нарахував штраф на суму 16755 грн. 00 коп., який просить стягнути з відповідача на свою користь.
Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог з таких підстав.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Статтею 3 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України.
Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту). На підставі цього Статуту затверджені Міністерством транспорту Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).
Згідно ч. 3 ст. 909 Цивільного кодексу України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.
Відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України (далі за текстом -Статут) накладна -це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи -одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.
Правилами перевезень вантажів, а саме п. 1.1. розділу 4 "Правила оформлення перевізних документів", затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 № 138) та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.06.2011 за № 765/19503 (далі за текстом - Правила № 765/19503), а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Накладна згідно з Правилами № 765/19503 може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису).
Статтею 37 Статуту передбачено, що під час здавання вантажів для перевезення відправник повинен зазначити їх масу у накладній - основному перевізному документі, який підтверджує укладення договору перевезення вантажу.
Згідно ст. 122 Статуту встановлено відповідальність вантажовідправника у вигляді штрафу за неправильне зазначення в накладній маси вантажу.
Частиною першою статті 26 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів, засвідчуються актами. Аналогічну норму містить стаття 129 Статуту залізниць, відповідно до якої обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, складеними станціями залізниць. За правилами цієї статті комерційний акт складається, зокрема, для засвідчення невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у транспортних документах.
Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами складання актів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 28.05.02 № 334 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 08.07.02 за № 567/6855 (далі за текстом -Правила складання актів).
Отже, комерційний акт дійсно є документом, що може підтверджувати невідповідність маси вантажу даним, зазначеним у транспортних документах.
Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, а обставини справи оцінюються судом в їх сукупності.
Тому, суд оцінює надані позивачем документи в їх сукупності з іншими документами, наданими сторонами.
Правилами перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, затвердженими наказом Міністерством транспорту України № 542 від 20.08.2001, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10 вересня 2001 за N 796/5987 (далі - Правила), встановлено, що у вагонах відкритого типу (на платформах, у напіввагонах і та ін.) допускається перевезення вантажів, зазначених у додатку. Кам'яне вугілля, кокс, торф, руда і рудні концентрати, мінеральні будівельні матеріали (глина, щебінь тощо) перевозяться, як правило, у напіввагонах.
Згідно п. 6 цих Правил з метою забезпечення збереженості всіх вантажів, що перевозяться у вагонах відкритого типу, на їх поверхню відправником наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу.
Відповідно до п. 8 цих Правил у разі навантаження у напіввагон вугілля, яке містить дрібні фракції (крім сортового, рядового і брикетів призначенням на сортувальні установки і збагачувальні фабрики), вище рівня його бортів, відправник повинен здійснити ущільнення вантажу. У цьому разі "шапка" в поперечному розрізі повинна мати форму трапеції. Висота частини "шапки" над обв'язним брусом кузова напіввагона після ущільнення вугілля має бути не більше 300 мм, а нижня її частина - міститися нижче обв'язного бруса.
З матеріалів справи вбачається, що:
- вантаж був завантажений відповідачем відповідно до Технічних умов з шапкою, про що є відмітка у графі «найменування вантажу»накладної;
- 20.01.2012 о 14 годині 10 хвилин з попутної станції Чаплино Придніпровської залізниці на станцію Комунарськ Донецької залізниці дана телеграма (а. с. 40), із змісту якої вбачається, що під час огляду поїзда о 13 год. 03 хвил. за допомогою промтелебачення у вагоні № 56916836 виявлені поглиблення 10,5 м х 2 м. х 0,4 м., завантаження шапкою 20-30 см., вантаж не маркований, вантаж кокс;
- 20.01.2012 о 20 годині 40 хвилин з наступної попутної станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці на станцію Комунарськ Донецької залізниці дана телеграма (а. с. 41), із змісту якої вбачається, що у вагоні № 56916836 навантаження рівномірне (тобто фактично без шапки), вище бортів, вантаж не маркований, поглиблень немає;
- вантаж прибув на станцію призначення, в комерційному акті АА № 042356 від 20.01.2012 зазначено, що «навантаження з шапкою рівномірне, вище бортів на 20-25 см, без поглиблень, вантаж не маркований». Отже у комерційному акті не зазначено відомості про поглиблення 10,5 м х 2 м. х 0,4 м, які були виявлені на попутній станції Чаплино Придніпровської залізниці.
Залізниця не довела відсутність своєї вини в недостачі вантажу, зафіксованої в комерційному акті.
Отже, різниця між масою вантажу за документами і масою вантажу, що прибув на станцію призначення Дніпродзержинськ Придніпровської залізниці у вагоні № 56916836 в кількості 10660 кг, не свідчить про неправильне зазначення маси вантажу в накладній № 53021168.
На підставі викладеного, господарський суд визнає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
в и р і ш и в :
1. У задоволені позову відмовити.
2. Судовий збір покласти на позивача.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено та підписано - 17.08.2012
Суддя І.П. Голенко