ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"08" серпня 2012 р. Справа № 5023/777/12
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пуль О.А., суддя Білоусова Я.О., суддя Хачатрян В.С.
при секретарі Бєляєвій І.І.
за участю представників сторін:
за участю представників:
прокурора- Коваленка Ю.В. (посвідчення №102 від 22.06.2010р.),
першого позивача - не з'явився,
другого позивача- Падалка О.О. (дов. №38-4425/395 від 23.11.2010р.),
відповідача -ОСОБА_1 (особисто)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №1858 Х/2-7) на рішення господарського суду Харківської області від 05.04.12р. у справі № 5023/777/12
за позовом Прокурора Московського району м. Харкова в інтересах держави в особі: 1. Харківської міської ради, м.Харків,
2. КП "Харківські теплові мережі", м.Харків,
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м.Харків,
про стягнення 14938,23 грн.,
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням господарського суду Харківської області від 05.04.2012р. (суддя Лавренюк Т.А.) позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача: на користь другого позивача 14938,23 грн. вартості безпідставно спожитої теплової енергії, на користь держбюджету України- 1609,50 грн. судового збору.
Відповідач із вказаним рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду та припинити провадження у справі.
Скаргу обґрунтовує, зокрема, тим, що факт споживання теплової енергії в зазначеній кількості та параметрах не доведено позивачем належними та допустимими доказами. Як зазначає відповідач, при включенні опалення в будинку «автоматично»опалення здійснюється в тих приміщеннях будинку, в яких є система опалення, тоді як у відповідача з 21.07.2009р. відсутня можливість споживання теплової енергії внаслідок демонтажу системи теплоспоживання. Крім того, як зазначає відповідач, він просив суд відповідно до п.1 ч.1 ст.81 ГПК України залишити позов без розгляду, посилаючись на те, що спеціальне законодавство України зберегло за прокурором лише правозахисну функцію, наклавши вето на пред'явлення позовів в інтересах суб'єктів господарювання, яким є КП «ХТМ».
Перший позивач у судове засідання не з'явився, про причини не з'явлення суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час і місце слухання справи ухвалою суду від 30.07.2012р.
Представник другого позивача у відзиві на апеляційну скаргу (вх. №6034 від 27.07.2012р.) та у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував та просив рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись, зокрема, на те, що доказами постачання теплової енергії до нежитлових приміщень відповідача є акти включення та відключення житлового будинку по АДРЕСА_1, які скріплені підписами та печатками теплопостачальної організації та балансоутримувача житлового будинку. Як зазначає другий позивач, нежитлове приміщення відповідача розташоване у багатоквартирному житловому будинку, система теплопостачання його приміщення є невід'ємною частиною теплопостачання усього житлового будинку в цілому. ФОП ОСОБА_1 займає на підставі договору купівлі- продажу нежитлових приміщень від 02.08.2006р. нежитлові приміщення загальною площею 49,5 м.кв., які знаходяться в житловому будинку по вул.Халтуріна. Згідно з розпорядженням Харківського міського голови "Про початок опалювального сезону" 2009-2010рр., 2010-2011рр., 2011-2012рр. в м.Харкові, КП "Харківські теплові мережі" здійснило постачання теплової енергії до приміщень відповідача по АДРЕСА_1 в опалювальні періоди 2009-2010рр., 2010-2011рр., 2011-2012рр. Відповідач не уклав договір на користування тепловою енергією на потреби з КП "Харківські теплові мережі" по приміщенню по АДРЕСА_1, тобто в період опалювального сезону 2009-2010рр., 2010-2011рр., 2011-2012рр. користувався тепловою енергією на потреби опалення без достатніх підстав.
Відповідач у судовому засіданні підтримує апеляційну скаргу та просить рішення суду першої інстанції скасувати.
Представник другого позивача та прокурор у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечують та просять рішення місцевого господарського залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника другого позивача, відповідача та прокурора, дослідивши наявні докази по справі, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила.
В лютому 2012р. прокурор Московського району м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради та КП "Харківські теплові мережі" звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь КП "Харківські теплові мережі" вартість безпідставно спожитої теплової енергії у розмірі 14 938,23 грн.
Позов обґрунтовано тим, що ФОП ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 02.08.06р. займає нежитлові приміщення загальною площею 49,5 м.кв., які знаходяться в житловому будинку по АДРЕСА_1. Система опалення житлового будинку АДРЕСА_1 є централізованою та при включенні системи опалення, автоматично опалення здійснюється у всіх приміщеннях зазначеного будинку.
Згідно з Розпорядженням Харківського міського голови "Про початок опалювального сезону" в м. Харкові, Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" здійснило постачання теплової енергії до приміщень відповідача за вищенаведеною адресою в опалювальні періоди 2009-2010р.р., 2010-2011р.р., 2011-2012р.р.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідач договір на користування тепловою енергією на потреби опалення з КП "Харківські теплові мережі" по приміщенню по АДРЕСА_1 не укладав. Система опалення приміщення відповідача єдина з системою опалення усього житлового будинку та не має окремого теплового вводу.
05.04.2012р. господарським судом Харківської області прийнято оскаржуване рішення, яким позов прокурора задоволено, з посиланням на те, що факт користування тепловою енергією підтверджується актами на включення та відключення опалення у опалювальних сезонах 2009-2010 р.р., 2010-2011 р.р., 2011-2012 р.р., які підписані та скріплені печатками представників позивача (КП "Харківські теплові мережі") та балансоутримувачем будівлі по АДРЕСА_1. Тому суд дійшов висновку, що відповідач безпідставно, без укладання відповідного договору, споживав теплову енергію, яка постачалась позивачем до вищезазначеного житлового будинку.
Колегія суддів не може погодитись з таким висновком місцевого господарського суду, виходячи з наступного.
Згідно наявного в матеріалах справи договору купівлі-продажу нежитлових приміщень №4443 від 13.11.2007 року (а.с.33 т.1) та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 08.01.2008 року (а.с.32 - зворотна сторінка, т.1), позивачка є власницею нежитлових приміщень 1-го поверху №8-1-:-8-3 в літ. «А-3», загальною площею 49,5 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Харків, АДРЕСА_1.
Відповідно до акту обстеження № ОНОТ/7415 від 30.03.12р., який міститься в матеріалах справи, 30.03.12р. представниками КП "Харківські теплові мережі" в присутності споживача ФОП ОСОБА_1 було проведено обстеження системи теплоспоживання приміщення, яким встановлено, що відповідач використовує приміщення як магазин непродовольчих товарів, який розташований на першому поверсі 3-поверхового житлового будинку та станом на 30.03.12р. відповідачем самовільно демонтовано чотири опалювальні прилади, а чотири транзитні стояка опалення закриті гіпсокартоном. Інші чотири транзитні стояки опалення виведені в приміщення та заізольовані матеріалом типа "Мерілон". Зазначеним обстеженням також встановлено, що опалення приміщення відповідача відбувається за рахунок тепловіддачі суміжних житлових приміщень.
Як встановлено рішенням господарського суду Харківської області від 11.10.2010 року у справі №49/116-10 (а.с.73-а.с.79 т. 1) за позовом Прокурора московського району м. Харкова в інтересах держави, в особі 1.Харківської міської ради 2. КП Харківські теплові мережі до ФОП ОСОБА_1 про стягнення 6877,69грн., 01.03.2008 року між другим позивачем (теплопостачальна організація) та відповідачем (споживач) був укладений договір купівлі - продажу теплової енергії в гарячій воді № 3868.
Також наведеним судом рішенням встановлено, що договір купівлі -продажу теплової енергії припинив свою дію 31.12.2009 року у зв'язку з закінченням строку на який його було укладено.
Наведені обставини є такими, що встановлені рішенням суду, та не потребують доказування у відповідності до положень ч.2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України.
Як зазначає відповідач, він демонтував опалювальні прилади в своєму приміщенні, що підтверджується актом виконаних робіт по демонтажу системи опалення від 21.07.2009р., відповідно до якого ТОВ фірма «Харківагроснаб»виконала роботи по демонтажу внутрішньої системи опалення в приміщенні магазину «Електрод»за адресою: м.Харків, АДРЕСА_1. Приміщення обігрівається за допомогою двох інфрачервоних обігрівачів та кондиціонера.
Факт демонтажу системи опалення у наведеному приміщенні підтверджує і сам другий відповідач своїми листами від 18.09.2009 року №17-4017 (а.с. 53 - зворотна сторона, т.1), від 12.11.2009 року №17-4778 (а.с.55, т.1), 17.02.2010 року (а.с.56- зворотна сторона, т.1), в яких КП Харківські теплові мережі»наголошує відповідачу на необхідність відновлення демонтованої системи опалення.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, відповідач неодноразово звертався до КП «ХТМ»з заявами - повідомленнями про відключення приміщення відповідача від централізованого опалення (а.с.53, а. с. 54, а. с. 56, т.1).
Питання відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води в багатоквартирних житлових будинках регулюється: Правилами з надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005р. № 630 (із змінами внесеними Кабінетом Міністрів України від 31.10.2007р. № 1268) та Порядком відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від мереж централізованого теплопостачання, затвердженого наказом № 4 від 22.11.05 р. Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 09.12.2005р. за № 1478/11758, (із змінами, внесеними наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 06.11.2007р. № 169), а також СНиП 2.04.05.-91* Опалення, вентиляція та кондиціонування.
Згідно з п.п. 2.5., 2.6., 2.7. Правил, відключення приміщень від внутрішньобудинкових мереж ЦО і ГВП виконується монтажною організацією, яка реалізує проект, за участю представника власника житлового будинку або уповноваженої ним особи, представника виконавця послуг з ЦО і ГВП та власника, наймача (орендаря) квартири (нежитлового приміщення) або уповноваженої ними особи.
По закінченні робіт складається акт про відключення будинку від мереж ЦО і ГВП і в десятиденний термін подається заявником до Комісії на затвердження. Після затвердження акта на черговому засіданні Комісії сторони переглядають умови договору про надання послуг з централізованого теплопостачання.
Прокурором в обґрунтування заявленого позову про стягнення вартості теплової енергії без достатніх підстав надані акти №175/13770 від 11.10.2010 року (а.с. 22, т.1), №175/15683 від 12.10.2011 року (а.с.24, т.1) про підключення споживача до джерела теплової енергії, №175/13375 від 19.04.2011 року (а.с.23, т.1) про відключення споживача до джерела теплової енергії за адресою:м. Харків, АДРЕСА_1, причому споживачем в актах визначено житловий будинок.
В обґрунтування оскаржуваного рішення суд першої інстанції послався на недотримання відповідачем передбачених чинним законодавством дій щодо здійснення відключення приміщення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води, та зазначив, що наданий акт виконаних робіт щодо демонтажу системи опалення, виконаних ТОВ фірма "Харківагроснаб" не є належним доказом відключення від системи теплопостачання, оскільки він не відповідає вимогам норм чинного законодавства, які встановлюють порядок такого відключення.
Відповідно до ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Відповідно до ч.6 ст.19 Закону України «Про теплопостачання»споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов посилався на ст. ст.ст.1212, 1213 ЦК України, відповідно до яких особа, яка одержала майно за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, встановленої законом або договором зобов'язана повернути безпідставно придбане майно цій особі, а у випадку неможливості повернути безпідставно придбане майно в натурі - відшкодувати його вартість, яка визначається на момент придбання.
Однак колегія суддів не погоджується з таким висновком місцевого господарського суду з огляду на те, що відключення приміщення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води без дотримання встановленого законом порядку, не є тотожнім факту споживання відповідачем теплової енергії без достатньої підстави у визначеній в розрахунках кількості, зважаючи на те, що факт демонтажу внутрішньої системи опалення з 2009 року підтверджується матеріалами справи
Виходячи з того, що відповідачем в 2009 році було демонтовано системи опалення, що не спростовується другим позивачем, колегія суддів вважає, що прокурором та позивачами не доведено факту безпідставно отриманого майна, в розумінні ст.1212 ЦК України та ст. 19 Закону України «Про теплопостачання», тобто фактичного отримання відповідачем теплової енергії в період з січня 2010 року по грудень 2011 року, за який заявлена до стягнення сума у розмірі 14938,23грн.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що у задоволенні позову про стягнення з відповідача на користь другого позивача 14938,23 грн. вартості безпідставно спожитої теплової енергії слід відмовити.
Щодо посилання апелянта в апеляційній скарзі на те, що прокуратурою необґрунтовано пред'явлено позов в інтересах КП «ХТМ», колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст.36-1 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокуратурою інтересів держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист в суді інтересів держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
Однією з форм представництва, що визначено в ч.3 ст.36-1 Закону України "Про прокуратуру" є звернення до суду з позовами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб. При цьому, відповідно до ч.5 ст.36-1 Закону України "Про прокуратуру" прокурор самостійно визначає підстави для представництва в судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.
Тобто, прокурор у межах своєї компетенції має право звертатись до суду з позовними заявами, вимоги яких спрямовані на захист в суді інтересів держави, зокрема комунальних підприємств, у випадках наявності порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
КП "Харківські теплові мережі" згідно п.1.1 Статуту засновано відповідно до Законів України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про підприємства в Україні", "Про підприємництво", "Про власність" та інших законодавчих актів, та належить до комунальної власності територіальної громади м. Харкова відповідно до рішення № 191/03 від 24.09.03р. ХVI сесії Харківської міської ради XXIV скликання "Про комунальну власність м. Харкова".
Відповідно до ст.10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.97р., міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими Законами. Харківська міська рада представляє інтереси територіальної громади м. Харкова.
За таких обставин, прокурор правомірно звернувся до господарського суду із позовною заявою для захисту інтересів держави, а апеляційна скарга в цій частині є необґрунтованою.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Тобто, усе вищенаведене є безумовною підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
Апелянт в апеляційній скарзі просив скасувати рішення суду першої інстанції та припинити провадження у справі.
Відповідно до ст.80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо: 1) спір не підлягає вирішенню в господарських судах України; 1-1) відсутній предмет спору; 2) є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав; 4) позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом; 5) сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду; 6) настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено діяльність суб'єкта господарювання, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають; 7) сторони уклали мирову угоду і вона затверджена господарським судом.
Колегія суддів зазначає, що оскільки підстави для припинення провадження у справі відсутні, апеляційна скарга в цій частині задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню частково, тому рішення господарського суду Харківської області від 05.04.12р. у справі № 5023/777/12 слід скасувати, як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального права.
Керуючись статтями 91, 99, 101, 102, п.2 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення господарського суду Харківської області від 05.04.12р. у справі № 5023/777/12 скасувати. Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Стягнути з КП "Харківські теплові мережі" (61037, м.Харків, вул.Доброхотова,11, р/р 260333012313 ВАТ «Державний ощадний банк України»МФО 351823, код ЄДРПОУ 31557119) на користь державного бюджету України (отримувач: УДКСУ у Дзержинському районі м.Харкова Харківської області, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок отримувача 31216206782003, банк отримувача ГУДКСУ у Харківській області, код банку отримувача 851011) 1609,50 грн. судового збору за подання позовної заяви.
Стягнути з КП "Харківські теплові мережі" (61037, м.Харків, вул.Доброхотова,11, р/р 260333012313 ВАТ «Державний ощадний банк України»МФО 351823, код ЄДРПОУ 31557119) на користь ОСОБА_1 (ідент.номер НОМЕР_1) 804,75 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.
Повний текст постанови складено 13.08.2012р.
Головуючий суддя Пуль О.А.
Суддя Білоусова Я.О.
Суддя Хачатрян В.С.