ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.08.2012 року Справа № Д12/109(2/5)
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий -суддя Голяшкін О.В. (доповідач),
судді -Науменко І.М., Стрелець Т.Г.,
секретар судового засідання -Єрьоміна К.В.,
за участю прокурора - Слюсар Я.В., посвідчення від 09 квітня 2012 року №105;
представників:
позивача-1 -Бєстаєв І.Л., довіреність від 06 лютого 2012 року №09-19/1/1308;
позивача-2 -Іванченко І.С., довіреність від 09 квітня 2012 року №146;
позивача-3 -не з'явився;
позивача-4 -не з'явився;
відповідача -Полторацька О.В., довіреність від 23 червня 2011 року №1446-0;
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Кабінету Міністрів України та заступника прокурора Дніпропетровської області
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09 квітня 2012 року у справі №Д12/109 (2/5)
за позовом прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі: Кабінету Міністрів України, м.Київ
Фонду державного майна України, м.Київ
Академії Аграрних Наук України, м.Київ
Державного підприємства "Науково-виробнича дослідна агрофірма "Наукова" Національної академії аграрних наук України", м.Дніпропетровськ
до Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПРИВАТБАНК", м.Дніпропетровськ
про визнання недійсним договору застави від 02 квітня 1998 року №4/н та додаткової угоди від 16 червня 1999 року №1, -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 09 квітня 2012 року у справі №Д12/109(2/5) (суддя Петренко Н.Е.) відмовлено в задоволенні позову прокуратури Дніпропетровської області про визнання недійсними укладених між позивачем-4 та відповідачем договору застави від 02 квітня 1998 року №4/н та додаткової угоди від 16 червня 1999 року №1.
При винесенні рішення господарський суд виходив із відсутності підстав для визнання оспорюваних договору застави та додаткової угоди до нього недійсними за наведеними прокурором обставинами.
Вказане рішення оскаржено в апеляційному порядку Кабінетом Міністрів України та заступником прокурора Дніпропетровської області.
Кабінет Міністрів України у апеляційній скарзі, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення скасувати та задовольнити позов прокуратури Дніпропетровської області у повному обсязі. Зазначає, що судом при винесенні оскаржуваного рішення не застосовано до спірних правовідносин ч.2 ст.2 Закону України "Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі" та Порядок погодження органами приватизації умов договору застави та іпотеки, затверджений наказом Фонду державного майна України від 06 лютого 2001 року №163. У додаткових поясненнях /а.с.41-42, 44-46 т.3/ зазначає, що спірні договори застави були укладені відносно державної власності, яке знаходилось в оперативному управлінні Науково-виробничої дослідної агрофірми "Наукова" за відсутності погодження власника або уповноваженого ним органу, яким в даному випадку був Фонд державного майна України, тому вважає, що договори є недійсними.
Заступник прокурора Дніпропетровській області, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позов в повному обсязі. У апеляційній скарзі зазначає, що судом не прийнято до уваги вимоги ч.2 ст.2 та ст.25 Закону України "Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі". Вказує, що спірний договір застави укладено в порушення ст.11 Закону України "Про заставу" за відсутності на час його укладення погодження Фонду державного майна, з урахуванням не скасованого наказу від 10 жовтня 1996 року №28 "Про прийняття рішення щодо приватизації об'єкта" -агрофірми "Наукова". Крім того, зазначає, що відповідно до п.77 Статуту Української академії аграрних наук, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 серпня 1999 року №1488, основні фонди та інше державне майно, передані в користування Академії, не можуть бути предметом застави і залучатися до статутних фондів у разі заснування спільних суб'єктів господарювання. У додаткових поясненнях /а.с.38-40 т.3/ зазначає про необґрунтований висновок суду щодо неможливості визнання спірної угоди недійсною, з огляду на відсутність передбачених Законом наслідків у вигляді не дійсності угоди в різі порушення ст.ст.4, 11 Закону України "Про заставу", оскільки в даному випадку така угода може бути визнана недійсною за правилами ст.48 ЦК України (в редакції 1963 року).
Відповідач -ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" проти апеляційних скарг заперечує, просить залишити їх без задоволення, а рішення господарського суду залишити без змін. У поданих запереченнях на апеляційну скаргу Кабінету Міністрів України зазначає, що суд не порушував ст.2 Закону України "Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі" та Порядок погодження органами приватизації умов договору застави та іпотеки, оскільки на час укладення ч.2 ст.2 Закону України "Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі" взагалі не існувало, а Порядок затверджено наказом Фонду державного майна України від 06 лютого 2001 року за №163, тобто після укладення спірного договору. У запереченнях на апеляційну скаргу прокуратури Дніпропетровської області зазначає, що судом першої інстанції не порушено ст.2 та ст.25 Закону України "Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі", оскільки на час укладення спірного договору ці статті діяли у іншій редакції. Крім того, зазначає, що дія ст.2 Закону взагалі не розповсюджується на позивача-4 з огляду на розділ 2 Статуту Науково-виробничої дослідної агрофірми "Наукова", яке є не лише сільськогосподарським підприємством, а ще й дослідним. А тому, вважає, що до позивача-4 потрібно застосовувати норми ст.ст.5, 11 Закону України "Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі".
Позивач-4 -ДП "Науково-виробнича дослідна агрофірма "Наукова" Національної академії аграрних наук України" у поясненнях /а.с.6 т.3/ зазначає, що прокурор Дніпропетровської області може звертатися до суду в інтересах держави в особі органу державної влади або органу місцевого самоврядування, якому надано законом повноваження органу виконавчої влади. Тобто він має захищати інтереси держави, а не підприємств, установ і організацій. Тому вважає, що не може бути позивачем за цим позовом.
Позивач-3 та позивач-4 у судове засідання не з'явилися, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином /а.с.15, 16, 89, 90, 92, 93 т.3/, своїм правом на участь в судовому засіданні не скористалися, явку представників не забезпечили. Враховуючи те, що наявні в справі докази дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваного рішення, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи у відсутність позивача та третіх осіб.
В порядку ст.77 ГПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання прокурора, позивача-1, 2, 3 розгляд справи відкладався з 23 травня 2012 року до 25 червня 2012 року. У зв'язку з неявкою в судове засідання позивача-3 розгляд справи відкладався з 25 червня 2012 року до 11 липня 2012 року. У зв'язку з неявкою в судове засідання позивачів-3, 4 розгляд справи відкладався з 11 липня 2012 року до 25 липня 2012 року та до 08 серпня 2012 року.
Вислухавши пояснення прокурора та представників позивача-1, 2 і відповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційних скарг виходячи з наступного.
02 квітня 1998 року між Дніпропетровською науково-виробничою агрофірмою "Наукова", правонаступником якої є позивач-4 -ДП "Науково-виробнича дослідна агрофірма "Наукова" Національної академії аграрних наук України" (заставодавець), та комерційним банком "Приватбанк", правонаступником якого є відповідач -ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" (заставодержатель), укладено договір застави №4/Н /а.с.11-12 т.1/, відповідно до умов якого заставодавець передав заставодержателю в заставу належний йому на праві оперативного управління на підставі наказу Міністерства сільського господарства та продовольства від 23 вересня 1996 року № 296 цілісний майновий комплекс Дніпродзержинської реалізаційної бази хлібопродуктів, згідно акту передачі від 24 січня 1997 року, що складається з майна переліченого в інвентаризаційній відомості №1 станом на 01 січня 1998 року та розташований за адресою Дніпропетровська область, м.Дніпродзержинськ, вул.Дніпропетровська,122.
Вказаним договором застави забезпечуються виконання зобов'язань позивача-4 за кредитними договорами від 12 грудня 1996 року №152, від 14 березня 1997 року №23, від 17 березня 1997 року №24, від 30 жовтня 1997 року №95, від 18 червня 1997 року №59.
У п.13 договору застави сторонами оцінено вартість заставного майна у розмірі 3175654 грн.
16 червня 1998 року сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору застави № 4/Н /а.с.13 т.1/, відповідно до якої сторонами п.2 договору застави викладено в новій редакції та визначено, що договором застави також забезпечується виконання зобов'язань позивача-4 за кредитним договором від 08 червня 1999 року № 52; п.13 договору застави викладений в новій редакції та визначений еквівалент вартості предмету застави в сумі 1564362 дол. США; договір застави доповнений пунктами 19, 20, якими врегульовано питання перевірки предмету застави та гарантій надання документів.
17 червня 1999 року додаткова угода посвідчена приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Поветкіною Н.М. та зареєстрований в реєстрі за № 2021.
У грудні 2000 року прокурор Дніпропетровської області звернувся в інтересах держави в особі: Кабінету Міністрів України, Фонду державного майна України, Академії Аграрних Наук України, Дніпропетровської науково-виробничої агрофірми "Наукова" з позовом до ЗАТ КБ "Приватбанк" про визнання недійсними договору застави від 02 квітня 1998 року № 4/н та додаткової угоди від 16 червня 1999 року №1 на підставі ст.48 ЦК УРСР.
В обґрунтування позову прокурор зазначив, що 10 жовтня 1996 року Фондом державного майна України було затверджено наказ № 28-ДП, яким було прийнято рішення про приватизацію позивача-4 агрофірми "Наукова", проте в порушення ст.11 Закону України "Про заставу", п.1 Декрету Кабінету Міністрів України від 15 грудня 1992 року №8-92 "Про управління майном, що є у загальнодержавній власності" договір застави та додаткова угода до нього укладені без дозволу відповідного органу приватизації -Фонду державного майна України, та неправомірно укладено за погодженням Українською Академією аграрних наук, яка не є органом державної виконавчої влади та не має повноважень щодо управління зазначеним майном в частині надання дозволів на заставу цілісних майнових комплексів та структурних підрозділів державних підприємств.
Судова колегія вважає вірним висновок господарського суду про відмову в задоволенні позову прокурора.
Відповідно до п.п.1.1, 1.2 Статуту науково-виробничої агрофірми "Наукова" від 23 вересня 1997 року /а.с.17-21 т.1/ агрофірма є самостійним господарюючим суб'єктом з правами юридичної особи, здійснює виробничу, науково-дослідну та комерційну діяльність з метою одержання прибутку; агрофірма безпосередньо підпорядкована власнику майна та землі -Академії аграрних наук України.
Одними із головних завдань агрофірми є виробництво, переробка, зберігання та реалізація сільськогосподарської продукції, надання сільськогосподарських послуг за межами агрофірми, вирощування та реалізація племінного молодняка великої рогатої худоби (п.п.2.1, 2.3 Статуту).
Пунктом 4.2 Статут встановлено, що майно агрофірми є державною власністю та закріплюється за агрофірмою Академією на правах оперативного управління. Здійснюючи право оперативного управління та користування агрофірма розпоряджається зазначеним майном відповідно до статутних та господарських завдань своєї діяльності, згідно з чинним законодавством та цим статутом (п.4.3 Статуту).
Наказом Фонду державного майна України від 10 жовтня 1996 року № 28-ДП "Про прийняття рішення про приватизацію об'єкта" на підставі ст.12 Закону України "Про приватизацію державних підприємств" та Закону України "Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі" прийнято рішення про приватизацію Дніпропетровської науково-виробничої агрофірми "Наукова" /а.с.15 т.1/.
Наказом Фонду державного майна України від 13 жовтня 1998 року №1958 наказ від 10 жовтня 1996 року № 28-ДП скасовано /а.с.14 т.1/.
Відповідно до ч.ч.4, 5 ст.11 Закону України "Про заставу", про порушення яких зазначає прокурор, державне підприємство, за яким майно закріплено на праві повного господарського відання, самостійно здійснює заставу цього майна, за винятком цілісного майнового комплексу підприємства, його структурних підрозділів, будівель і споруд, застава яких здійснюється з дозволу та на умовах, погоджених з органом, уповноваженим управляти відповідним державним майном. Відкрите акціонерне товариство, створене у процесі корпоратизації, всі акції якого перебувають у державній власності, здійснює заставу належного йому майна за погодженням із засновником цього товариства у порядку, передбаченому для державних підприємств. З моменту прийняття рішення про приватизацію майна державного підприємства або відкритого акціонерного товариства, створеного в процесі корпоратизації, застава їх майна здійснюється з дозволу відповідного органу приватизації.
Як вірно відзначено господарським судом, з урахуванням правового статусу відповідача-4, на останнього розповсюджується дія Закону України "Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі" (в редакції, чинній на момент прийняття ФДМУ наказу від 10 жовтня 1996 року №28-ДП та укладення оспорюваних договору застави та додаткової угоди до нього). Вказаний Закон визначає особливості правового регулювання приватизації державного майна в агропромисловому комплексі.
Відповідно до ст.1 вказаного Закону приватизація майна в агропромисловому комплексі здійснюється відповідно до законодавства України з питань приватизації з урахуванням особливостей, визначених цим Законом; згідно з цим Законом здійснюється приватизація майна підприємств, що перебувають у загальнодержавній, республіканській (Автономної Республіки Крим) та комунальній власності, для яких основними видами діяльності є виробництво сільськогосподарської продукції, продукції рибного та лісового господарства, їх переробка і реалізація, виконання робіт і надання послуг сільськогосподарським товаровиробникам.
Згідно ст.5 Закону приватизація майна радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється шляхом перетворення їх у колективні сільськогосподарські підприємства або у відкриті акціонерні товариства за рішенням загальних зборів (зборів уповноважених).
Як встановлено ст.11 Закону, приватизація майна дослідних господарств, експериментальних виробництв, проектно-конструкторських та інших підприємств, підпорядкованих навчальним та науково-дослідним установам, радгоспів-технікумів здійснюється за погодженням з Кабінетом Міністрів України шляхом перетворення їх у акціонерні товариства.
Виходячи із вищенаведених положень закону, рішення про приватизацію сільськогосподарських підприємств, яким є позивач-4, приймається загальними зборами (зборами уповноважених) за погодженням з Кабінетом Міністрів України. Державні органи приватизації не наділені правом прийняття рішень про приватизацію сільськогосподарських державних підприємств в порядку передбаченому ст.12 Закону України "Про приватизацію державних підприємств" в редакції на момент прийняття наказу від 10 жовтня 1996 року № 28-ДП; вказаний наказ та приватизація позивача-4 не були погоджені Кабінетом міністрів України. Таким чином, наказ Фонду Державного майна України від 10 жовтня 1996 року №28-ДП не є належним доказом прийняття рішення про приватизацію позивача-4, оскільки діючим на той час законодавством передбачено інший порядок прийняття такого рішення, іншу форму цього рішення та іншу особу, яка уповноважена це рішення приймати.
Відповідно до постанови Президії Верховної Ради Української РСР від 29 липня 1991 року № 1370-XII "Про статус Української академії аграрних наук", Українська академія аграрних наук є самоврядною організацією, яка входить до складу агропромислового комплексу республіки. Академія діє на основі законів Української РСР та власного Статуту і разом з Академією наук Української РСР забезпечує розвиток фундаментальних досліджень, здійснює підготовку наукових кадрів та спеціалістів вищої кваліфікації. За Українською академією аграрних наук закріплено землю, всі основні фонди та інше державне майно, що знаходяться в розпорядженні її установ. Порядок володіння та використання їх визначається виключно президією Академії. Українська академія аграрних наук самостійно вирішує всі питання внутрішнього життя, зв'язків і взаємовідносин з іншими органами, організаціями, товариствами, в тому числі і зарубіжними, відповідно до чинного законодавства.
З урахуванням положень статуту позивача-4 та вказаної постанови Президії Верховної Ради УРСР господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що суб'єктом уповноваженим управляти майном позивача-4 на момент укладання спірного договору застави була Українська академія агарних наук, яка правомірно надала дозвіл на укладання договору застави від 02 квітня 1998 року № 4/Н.
Отже, факт порушення при укладенні договору застави від 02 квітня 1998 року №4/н та додаткової угоди від 16 червня 1999 року №1 вимог ст.11 Закону України "Про заставу" свого підтвердження не знайшов, а наведені прокурором в обґрунтування його позовних вимог обставини не можуть бути підставою для визнання недійсним оспорюваних договорів.
Доводи, викладені в апеляційних скаргах, судовою колегією відхиляються.
Твердження Кабінету Міністрів України про незастосування господарським судом положень ч.2 ст.2 Закону України "Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі" та Порядку погодження органами приватизації умов договору застави та іпотеки, то на час укладення оспорюваного договору застави у ст.2 вищевказаного Закону частини 2 не було, вказана стаття доповнена частиною 2 Законом України від 13 січня 2012 року № 4336-VI "Про внесення змін до деяких законів України з питань приватизації щодо реалізації положень Державної програми приватизації на 2012 - 2014 роки", а Порядок затверджено наказом Фонду Державного майна України від 06 лютого 2001 року № 163, тобто після укладення спірного договору застави.
Також, судова колегія визнає необґрунтованими посилання прокурора в апеляційній скарзі на закріплення ст.25 Закону України "Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі" виключного переліку підприємств та організацій агропромислового комплексу, приватизація яких здійснюється на підставі рішення Кабінету Міністрів України, оскільки ст.25 Закону у такій редакції викладена Законом України від 13 січня 2012 року № 4336-VI "Про внесення змін до деяких законів України з питань приватизації щодо реалізації положень Державної програми приватизації на 2012 - 2014 роки", а на моменту укладення оспорюваного договору будь-якого виключного переліку підприємств та організацій агропромислового комплексу, приватизація яких здійснюється на підставі рішення Кабінету Міністрів України, не було. Не містила також на момент укладення спірного договору ст.2 Закону України "Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі" частини 2. Крім цього, дія ст.2 вказаного Закону не розповсюджується на позивача-4, оскільки останній є не лише сільськогосподарським підприємством, а ще й дослідним, тому до позивача-4 необхідно застосовувати норми ст.ст.5, 11 Закону.
Що стосується посилання прокурора в апеляційній скарзі на те, що наказ Фонду Державного майна України від 10 жовтня 1996 року № 28-ДП про прийняття рішення про приватизацію агрофірми "Наукова" не був скасований чи оскаржений та був чинним на час укладення спірного договору застави від 02 квітня 1998 року № 4/н, то, як зазначалося вище, вказаний наказ не є належним доказом прийняття рішення про приватизацію позивача-4, а лише сам факт наявності цього наказу не свідчить про неправомірність укладення оспорюваних угод.
Судова колегія вважає, що господарським судом повно, всебічно та об'єктивно розглянуті всі обставини справи та їм надана належна правова оцінка, рішення господарського суду відповідає вимогам закону і підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст.103, 105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09 квітня 2012 року у справі №Д12/109 (2/5) залишити без змін, а апеляційні скарги Кабінету Міністрів України та заступника прокурора Дніпропетровської області -без задоволення.
Повний текст постанови складено -«13 »серпня 2012р.
Головуючий О.В.Голяшкін
Судді І.М.Науменко
Т.Г.Стрелець