КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 15.07.2008                                                                                           № 14/278

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Смірнової  Л.Г.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача - Калантай М.А. – представник за дов .№ 16 від 28.03.2008;

 від відповідача - Хижняк І.О. – представник за дов . № 02-14/151 від 24.04.2008;

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державна акціонерна компанія "Хліб України"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 16.04.2008

 у справі № 14/278  

 за позовом                               Акціонерний комерційний агропромисловий банк "Україна"

 до                                                   Державна акціонерна компанія "Хліб України"

 третя особа відповідача            

 третя особа позивача                      

 про                                                  відновлення пропущеного строку для пред"явлення наказу до виконання

 Акціонерний комерційний агропромисловий банк „Україна”” (далі – позивач) у квітні 2006 року звернувся до господарського суду міста Києва з заявою до Державної акціонерної компанії „Хліб України” (далі - відповідач) про відновлення пропущеного строку для пред’явлення наказу до виконання.

02.04.2008 сторона доповнила вказану заяву та просила поновити пропущений строк для пред’явлення наказу від 23.05.2000 № 14/278 до виконання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.04.2008 у справі 14/278 заяву Акціонерного комерційного агропромислового банку „Україна” задоволено, відновлено пропущений строк для пред’явлення до виконання наказу арбітражного суду міста Києва від 23.05.2000 № 14/278, виданого на виконання рішення арбітражного суду міста Києва від 23.05.2000 у справі        № 14/278.

          Ухвала мотивована тим, що звернутися до виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення арбітражного суду в порядку, передбаченому Законом України „Про виконавче провадження”, заявник не міг, оскільки стаття 116 АПК України покладала виконання рішень арбітражних судів про стягнення грошових сум саме на установи банків.

          Крім того, господарський суд міста Києва зазначив, що ліквідатор заявника з незалежних від нього причин був позбавлений можливості звернутися до суду із заявою про поновлення строку пред’явлення наказу до виконання.

          Відповідач, не погоджуючись із ухвалою, подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу господарського суду міста Києва від 16.04.2008 року по справі № 14/278 скасувати та винести постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні заяви про поновлення строку пред’явлення наказу № 14/278 від 23.05.2000 до виконання.

          Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.06.2008 у справі № 14/278 скарга прийнята до розгляду та порушено апеляційне провадження.

Апеляційна скарга мотивована тим, що причина пропуску строку пред’явлення наказу для виконання є недбалість керівників банку, які вчасно не передали документацію, що підтверджує заборгованість та безвідповідальне ставлення ліквідатора, який, маючи повний доступ до балансу банку, протягом 5 років не вчиняв дій направлення на виявлення документації (наказу арбітражного суду міста Києва від 23.05.2000 № 14/278) чи отримання дублікату наказу, що в жодному випадку не може бути визнано поважною причиною для відновлення строку.

Таким чином, на думку апелянта, ухвала суду була винесена в результаті неправильного застосування  процесуального права (ст.ст. 34,119 ГПК України) та матеріального права (ст. 19 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та цільовими фондами”, ст. 92 Закону України „Про банки та банківську діяльність”; а також мають місце посилання на обставини, що не мають значення для справи, а тому було необґрунтовано визнано причини пропуску строку для пред’явлення наказу до виконання поважними.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду  № 01-23/1/9 від 23.06.2008 „Про зміну складу колегії суддів” в зв’язку з виходом судді Смірнової Л.Г. з щорічної відпустки було доручено розгляд апеляційної скарги у справі № 14/278 колегії суддів у складі: Смірнової Л.Г. головуючий суддя, суддів Алданової С.О., Коротун О.М.

24.06.2008 ухвалою Київського апеляційного господарського суду відкладався розгляд справи до 15.07.2008 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 77 ГПК України у зв’язку з неявкою представника позивача в судове засідання 24.06.2008.

Розпорядженням В.о.Голови Київського апеляційного господарського суду № 01-23/1/2 від 14.07.2008 „Про зміну складу колегії суддів” в зв’язку з виходом судді Алданової С.О. в щорічну відпустку, яка входить до постійного складу колегії було доручено розгляд апеляційної скарги у справі № 14/278 колегії суддів у складі: Смірнової Л.Г. головуючий суддя, суддів Коротун О.М., Попікової О.В.

15.07.2008 на підставі ст. 4-6 ГПК України та Закону України „Про судоустрій України” розгляд апеляційної скарги розпочато спочатку новим складом суду, який прийняв дану постанову.

У відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні 15.07.2008  позивач заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити ухвалу господарського суду міста Києва від 16.04.2008 по справі № 14/278 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Київський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

 Як правильно з’ясовано судом першої інстанції, 23.05.2000 на виконання рішення арбітражного суду міста Києва від 23.05.2000 у справі 14/278 було видано наказ (аркуш справи 29).

Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення (ухвали) господарського суду у повному обсязі.

          Заявник пред’явив до виконання платіжні вимоги від 27.06.2000 № 3 на  суму 1 000 000 грн., № 4 на суму 10 000 грн. (аркуші справи 74-75) та наказ  шляхом стягнення коштів з розрахункового рахунку відповідача в Акціонерному комерційному агропромисловому банку „Україна”.

          Згідно наявних в матеріалах справи вищезазначених платіжних вимог      № 3-4 від 27.06.2000, наказ арбітражного суду міста Києва від 23.05.2000р. № 14/278 про примусове виконання рішення було пред’явлено до виконання шляхом стягнення коштів з розрахункового рахунку Державної акціонерної компанії „Хліб України” в Акціонерному комерційному агропромисловому банку „Україна” (а.с. 74-75). Відміткою банку на зворотній стороні платіжних вимог підтверджується повернення платіжного документу без виконання згідно статті 19 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань перед бюджетами та державними цільовими фондами” у зв’язку з ліквідацією банківської картотеки.

          Відповідно до пп. 19.3.1 пункту 19.3 ст. 19 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 № 2181-ІІІ з моменту набрання останнім чинності банки не здійснюють облік заборгованості клієнтів, не сплаченої у строк, та не ведуть картотеку, за винятком випадків, коли такі операції здійснюються банками у межах укладених ними цивільно-правових договорів.

          На виконання цього Закону постановою Правління Національного банку України N 104 від 12.03.2001р. було затверджено Положення про порядок повернення установами комерційних банків та територіальними управліннями Національного банку України розрахункових документів щодо заборгованості, яка обліковується ними згідно з чинним законодавством. Будь-яких змін до Інструкції Національного банку України про безготівкові розрахунки в господарському обороті України внесено не було.

          На підставі наведених нормативно-правових актів банківськими установами було здійснено повернення без виконання розрахункових документів, в тому числі оформлених на підставі наказів арбітражних судів, про стягнення грошових коштів та вміщених до картотеки через відсутність коштів на рахунку боржника.

          Отже, як правильно зазначив суд першої інстанції, заявник не міг звернутися до виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення у порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження", тому що стаття 116 Арбітражного процесуального кодексу України (який діяв на той час) покладала виконання рішень арбітражних судів про стягнення грошових сум саме на установи банків.

          Відповідно до статті 9 Закону України "Про виконавче провадження"                              від 21.04.1999 № 606-ХІV у випадках, передбачених законом, рішення судів та інших органів щодо стягнення коштів виконуються податковими органами, установами банків, кредитно-фінансовими установами. Рішення вказаних органів відповідно до закону можуть виконуватися також іншими органами, організаціями, посадовими особами та громадянами.

          Положення ст. 116 Арбітражного процесуального кодексу України про те,                            що накази про стягнення грошових сум виконуються у встановленому порядку через установи банку, було виключено Законом України N 2922-III від 10.01.2002, змінена редакція зазначеної статті Господарського процесуального кодексу України почала діяти лише з 20.02.2002.

          Крім того, відповідно до Постанови Національного банку України „Про відкликання ліцензії на здійснення банківських операцій та ліквідацію акціонерного агропромислового банку „Україна” від 29.06.2001 № 249  на підставі рішення господарського суду міста Києва від 11.08.2005 № 15/555 триває ліквідаційна процедура Акціонерного комерційного агропромислового банку “Україна”.

          Наявна в матеріалах справи службова записка начальника відділу по роботі з вексельною заборгованістю та депозитарною діяльністю Акціонерного комерційного агропромислового банку “Україна” від 21.04.2006р. № 125-16/705 (аркуш справи 79), свідчить про те, що документація, пов’язана із стягненням спірної суми, була виявлена внаслідок інвентаризації, проведеної на підставі розпорядження ліквідатора Акціонерного комерційного агропромислового банку “Україна” від 20.04.2006 № 452 (аркуш справи 80).

          Відповідно до ст. 92 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” від 14.05.1992р. № 2343-ХІІ, керівники банку протягом трьох днів з дня призначення ліквідатора банку забезпечують передачу бухгалтерської та іншої документації банку, печаток і штампів, матеріальних та інших цінностей банку ліквідатору.

          Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що ліквідатор Акціонерного комерційного агропромислового банку “Україна” з незалежних від нього причин був позбавлений можливості звернутися до суду із заявою про поновлення строку пред’явлення наказу до виконання.

          У цьому зв’язку, грошові вимоги акціонерного комерційного агропромислового банку “Україна” по предмету спору не були включені до затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17.08.2002      № 449-р плану санації відповідача, яка проводилась згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 18.12.2001 № 588-р. Крім того, як правильно зазначив суд першої інстанції, арбітражний суд міста Києва ухвалою від 10.04.2001 у справі № 18/102 про банкрутство відповідача ввів мораторій на задоволення вимог кредиторів, що зупинило всі виконавчі провадження щодо конкурсних вимог до відповідача та перервало строки виконавчого провадження.

          Крім того, господарський суд першої інстанції вірно зазначив, що згідно наявного у справі матеріалів листування сторін (аркуші справи 81-86), позивач неодноразово звертався до відповідача з пропозицією вжити заходи щодо ліквідації існуючої заборгованості у добровільному порядку, а позивач, не заперечуючи наявність зобов’язань, пропонував кредитору погодити термін погашення заборгованості після затвердження плану досудової санації, звірки сум заборгованості, тощо.

          Статтею 124 Конституції України визначено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

          Відповідно до статті 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території

          Згідно положень Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" (стаття 115); виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом (частина 1 статті 116); у разі пропуску строку для пред’явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено (частина 1 статті 119). Тому судом першої інстанції обґрунтовано визнані причини пропуску строку для пред’явлення наказу поважними та правильно застосовано норми матеріального та процесуального права при відновленні пропуску строку для пред’явлення наказу до виконання.

          У зв’язку з викладеним Київським апеляційним господарським судом відхиляються доводи апелянта як необґрунтовані.

З огляду на встановлене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування ухвали суду першої інстанції в розумінні ст. 104 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105, 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд  –

ПОСТАНОВИВ:

 1. Апеляційну скаргу Державної акціонерної компанії „Хліб України” залишити без задоволення.

2.   Ухвалу господарського суду міста Києва від 16.04.2008 у справі      № 14/278 залишити без змін.

3.   Матеріали справи № 14/278 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 17.08.07 (відправлено)