Категорія №11.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 серпня 2012 року Справа № 2а/1270/6006/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Коршикова С.К.,

за участі секретаря - Шматкової Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луганська справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області до Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції, третя особа - Державне підприємство «Лугансквугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Ніканор-Нова», про скасування постанови про зупинення виконавчого провадження ВП № 29439535,

ВСТАНОВИВ:

02 серпня 2012 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області до Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції, третя особа - Державне підприємство «Лугансквугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Ніканор-Нова», про скасування постанови про зупинення виконавчого провадження ВП № 29439535, в обґрунтування якого позивач посилається на наступне. 03.11.2011 старшим державним виконавцем Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції Фроловою Н.В. було винесено постанову про зупинення виконавчого провадження № 29439535 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Луганським окружним адміністративним судом про стягнення з Відокремленого підрозділу «Шахта «Ніканор-Нова» Державного підприємства «Луганськвугілля» заборгованості. Зазначену постанову винесено з посиланням на пункт п'ятнадцятий частини першої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку із внесенням боржника до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» від 23.06.2005 року №2711. Не погоджуючись із даною постановою, позивач зазначає, що борг ВП «Шахта «Ніканор-Нова» ДП «Луганськвугілля» не відноситься до боргу у сфері енергопостачання та не виник в результаті несплати за енергоносії або податкового боргу. Спірний борг виник внаслідок несплати обов'язкових внесків, на які не поширюється Закон України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу». Враховуючи викладене, позивач просив скасувати постанову про зупинення виконавчого провадження від 03.11.2011 № 29439535.

Представник позивача у судове засідання не прибув, надав суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив розглянути справу без його участі.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, просив розглянути справу без його участі, надав суду заперечення на адміністративний позов. В обґрунтування заперечень відповідач зазначив те, що до 01.01.2013 виконавчі провадження відкриті щодо підприємств паливно-енергетичного комплексу повинні бути зупинені, при цьому дії виконавця є такими, що відповідають вимогам законодавчих актів, що регулюють дії виконавчої служби. На підставі чого просив суд залишити адміністративний позов без задоволення.

Представник третьої особи у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неприбуття не повідомив, заперечень проти позову суду не надав.

Суд, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшов наступного.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною 1 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби (частина 3 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України).

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України від 21.04.1999 № 606-ХІV «Про виконавче провадження» зі змінами та доповненнями в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 606).

Відповідно до статті 1 Закону № 606 виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу» (стаття 2).

Статтею 11 Закону № 606 передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Крім того, державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Державний виконавець роз'яснює особам, які беруть участь у виконавчому провадженні або залучаються до проведення виконавчих дій, їхні права згідно з вимогами цього Закону. Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом. (стаття 6).

Відповідно до статті 17 Закону № 606 примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів, що видаються судами.

Судом встановлено, що 29.09.2011 Луганським окружним адміністративним судом було видано виконавчий лист по справі № 2а-5486/11/1270 про стягнення з Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі ВП «Шахта «Ніканор-Нова» заборгованості у розмірі 765699,01 грн.

Постановою старшого державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції Фролової Н.В. було відкрито виконавче провадження № 29439535 за вказаним виконавчим листом.

03.11.2011 старшим державним виконавцем Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції Фроловою Н.В. було винесено постанову про зупинення виконавчого провадження № 29439535, на підставі п. 15 ч. 1 статті 37, статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку із внесенням боржника до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», за яким процедуру погашення заборгованості подовжено до 2013 року.

Суд не погоджується із даним рішенням відповідача, враховуючи таке.

Судом установлено, що заборгованість у розмірі 765699,01 грн., яка підлягає стягненню в примусовому порядку з Державного підприємства «Лугансквугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Ніканор-Нова» на користь Управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області за виконавчим листом по справі № 2а-5486/11/1270 є заборгованістю зі сплати обов'язкових внесків до Пенсійного фонду.

Відповідно до пункту п'ятнадцятого частини першої статті 37 Закону № 606 виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню, зокрема, у випадку внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

Статтею 2 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» від 23 червня 2005 року № 2711-IV визначено, що цей Закон регулює відносини, пов'язані з проведенням комплексу заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу та поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу, а також інших учасників розрахунків, які мають або перед якими є заборгованість, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії.

До учасників розрахунків віднесені: підприємства паливно-енергетичного комплексу, суб'єкти господарської діяльності, розпорядники коштів державного та місцевих бюджетів, державні цільові фонди, Державний комітет України з державного матеріального резерву, правонаступники ліквідованих фондів, що були передбачені законодавством, розпорядник цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу Міністерства палива та енергетики України, які мають дебіторську або кредиторську заборгованість та здійснюють заходи щодо її погашення на умовах, визначених цим Законом (пункт 1.3 статті 1 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу»).

Згідно з пунктом 1.4 статті 1 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» до заборгованості відноситься сума коштів, підтверджена учасниками розрахунків на розрахункову дату, яка:

1) підлягає сплаті за товари, роботи (послуги), спожиті у процесі виробництва (видобутку), передачі (транспортування) та/або постачання енергоносіїв, відповідно до укладених договорів або з інших підстав, передбачених законом, у тому числі суми пені, штрафних та фінансових санкцій, але не сплачена;

2) є податковим боргом та підлягає сплаті, але не сплачена, до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів, у тому числі ліквідованих;

3) підлягає сплаті, але не сплачена, до цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу Міністерства палива та енергетики України;

4) передбачена видатками бюджетів усіх рівнів, але не отримана суб'єктами господарської діяльності, у тому числі за пільгами та субсидіями, для сплати за спожиті енергоносії;

5) підлягає сплаті і виникла внаслідок відсутності у Державному бюджеті України минулих років видаткових статей або передбачення видатковими статтями часткового фінансування видатків для розрахунків за енергоносії, у тому числі за пільгами та субсидіями (трансфертами), спожиті підприємствами, організаціями, закладами та установами, які фінансуються з бюджетів усіх рівнів;

6) є заборгованістю казенних підприємств, у тому числі тих, які були казенними станом на 1 січня 2011 року, за зобов'язаннями з оплати електричної енергії у розмірі станом на 1 липня 2011 року, що є непогашеними на дату набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України з питань врегулювання заборгованості за електричну енергію».

Вищенаведеною нормою встановлено вичерпний перелік сум коштів, що підпадають під визначення заборгованості при застосуванні цього Закону, на які поширюється положення пункту п'ятнадцятого частини першої статті 37 Закону № 606-ХІV щодо обов'язкового зупинення виконавчого провадження.

Відповідно до положень Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» його дія поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу та суб'єктів господарської діяльності, зазначених в пункті 1.3 статті 1, щодо заборгованості, яка виникла внаслідок несплати або неповних розрахунків за енергоносії.

Підпунктом 3.2.6 пункту 3.2 статті 3 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» визначено, що підприємство паливно-енергетичного комплексу вважається таким, що бере участь у процедурі погашення заборгованості, з дня видання наказу Міністерством палива та енергетики України про затвердження переліку підприємств паливно-енергетичного комплексу, які прийняли рішення про участь у процедурі погашення заборгованості. Документом, що підтверджує участь підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості, є виписка з Реєстру.

Згідно з вимогами абзацу шостого пункту 3.7 статті 3 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» на строк участі підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо цього підприємства із стягнення заборгованості, яка виникла до 1 січня 2012 року, що підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», крім рішень про виплату заробітної плати, вихідної допомоги, інших виплат (компенсацій), що належать працівнику у зв'язку з трудовими відносинами, відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, стягнення аліментів, та рішень про стягнення заборгованості із сплати внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, яка виникла до 1 січня 2011 року, і заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України.

Процедура погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу діє до 1 січня 2013 року (пункт 3.4 статті 3 Закону).

Враховуючи наведене, суд вважає, що пункт п'ятнадцятий частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» підлягає застосуванню в контексті положень Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», який визначає коло осіб, на яких поширюється його дія, а також передумови його застосування.

Дія Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» на правовідносини, що виникли між позивачем та Державним підприємством «Луганськвугілля», не поширюються.

Заборгованість, що стягується в примусовому порядку, до встановленого пунктом 1.4 статті 1 вказаного Закону переліку заборгованості не належить.

Враховуючи наведене, виконавче провадження зупиненню не підлягало. Вказане залишилося поза увагою державного виконавця, що призвело до помилкового зупинення виконавчого провадження, у зв'язку з чим прийняту ним постанову про зупинення виконавчого провадження слід скасувати.

Таким чином, адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області слід задовольнити.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись статтями 11, 71, 94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області до Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції, третя особа - Державне підприємство «Лугансквугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Ніканор-Нова», про скасування постанови про зупинення виконавчого провадження ВП № 29439535 задовольнити повністю.

Скасувати постанову Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції від 03.11.2011 ВП № 29439535 про зупинення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа, виданого Луганським окружним адміністративним судом 29.09.2011 по справі № 2а-5486/11/1270 про стягнення з Державного підприємства «Лугансквугілля»в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Ніканор-Нова»заборгованості в розмірі 765699,01 грн. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанову складено в повному обсязі 15 серпня 2012 року.

СуддяС.К. Коршиков