Справа №1490/3894/12 14.08.2012 14.08.2012 14.08.2012
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
провадження № 10/1490/239/12 Головуюча суду 1 інстанції
Категорія: оскарження порушення Домарєва Н.В.
справи Доповідач апеляційного суду
Погорєлова Г.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 серпня 2012 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі :
головуючої Погорєлової Г.М.
суддів: Губи О.О., Міняйла М.П.
за участю прокурора Гавенка В.В.
захисника ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві матеріали за апеляцією прокурора Веселинівського району Миколаївської області Маврова О.П., який брав участь у розгляді справи судом 1 інстанції, на постанову судді Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 27 липня 2012 р., якою задоволена скарга захисника ОСОБА_3, подана в порядку ст. 236-7 КПК України, та скасована постанова слідчого Вознесенського РВ УМВС України в Миколаївській області Філя С.М. від 24 квітня 2012 р. про порушення кримінальної справи за фактом придбання, виготовлення, зберігання вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу за ознаками злочину, передбаченого ст. 263 ч.1 КК України.
Зазначеною постановою слідчого за вказаним фактом порушена кримінальна справа № 12100060. В мотивувальній частині цієї постанови зазначено про вилучення 21.04.2012 р. під час обшуку в домоволодінні ОСОБА_6 предмету, схожого на саморобний пристрій для стрільби.
Дану постанову захисник ОСОБА_3 10.05.2012 р. оскаржив до суду, посилаючись водночас як на наявність підстав для звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності в силу положень ч. 3 ст. 263 КК України, так і на відсутність в діях ОСОБА_6 складу злочину, передбаченого ст. 263 ч.1 КК України.
Попередня постанова судді Веселинівського районного суду Миколаївської області від 22.05.2012 р., якою вказана скарга була задоволена, скасована ухвалою апеляційної інстанції від 31.05.2012 р. з направленням скарги на новий судовий розгляд.
Головою апеляційного суду Миколаївської області в порядку ст. 38 КПК України справа передана Вознесенському міськрайонному суду Миколаївської області.
Постановою судді Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 27.07.2012 р. задоволена скарга захисника ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 та скасована зазначена вище постанова слідчого від 24.04.2012 р. про порушення кримінальної справи.
Прийнявши таке рішення, суддя в постанові докладно навів положення ст. 236-8 КПК України щодо меж судового розгляду в цьому провадженні, а також положення ст. 94 КПК України стосовно приводів і підстав до порушення кримінальної справи.
З приводу предмету судового розгляду суд вказав, що в мотивувальній частині постанови слідчого від 24.04.2012 р. наведено джерело отримання відомостей про злочин, які стали підставою до порушення кримінальної справи і час їх отримання. При цьому, суд зазначив, що на момент порушення справи була встановлена особа, яка вчинила злочин. Тому відповідно до вимог ч. 2 ст. 98 КПК України кримінальну справу необхідно було порушити проти цієї особи, а не за фактом вчинення злочину.
В апеляції прокурор Веселинівського району Миколаївської області Мавров О.П., який брав участь у розгляді справи судом 1 інстанції, просить постанову судді скасувати, скаргу направити на новий судовий розгляд. Апелянт докладно наводить роз'яснення, які містяться в п.п. 4, 28 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями чи радіоактивними матеріалами» від 26.04.2002 р. № 3 стосовно предмету цих злочинів та поняття добровільної здачі зброї органам влади. Також наводить положення ст.ст.94,97 КПК України. Робить висновок стосовно відсутності у діях ОСОБА_6 ознак добровільної здачі саморобного пристрою для стрільби.
Посилається, що на момент порушення кримінальної справи не була встановлена особа, яка виготовила вказаний пристрій. Тому вважає, що вимоги ч.2 ст. 98 КПК України не порушені.
Звертає увагу, що суд при розгляді скарги керувався не тим кримінально-процесуальним законом - ст. 236 КПК України (оскарження дій прокурора).
Водночас апелянт посилається на порушення судом вимог ст.ст. 236-7, 236-8 КПК України, які на його думку полягають в тому, що судом при скасуванні постанови слідчого не прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи.
В запереченнях на апеляцію захисник ОСОБА_3 просить залишити без зміни постанову судді від 27.07.2012 р. Наводить висновки балістичної експертизи та положення ст. 263 ч.1 КК України.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора Гавенка В.В. на підтримку апеляції, заперечення захисника ОСОБА_3, вивчивши матеріали судового провадження та обговоривши апеляцію, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає задоволенню з наступних підстав.
Норми діючого Кримінально-процесуального Кодексу України , а саме глава 8 розділу П передбачають ряд положень, які регулюють питання, пов'язані з порушенням кримінальної справи. Тому і судовий контроль полягає в перевірці дотримання вказаних норм відповідними посадовими особами.
Згідно з роз'ясненнями, які містяться в п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про деякі питання, що виникають під час розгляду судами України скарг на постанови органів дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи» від 04.06.2010 р. № 6, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суддя повинен перевірити: чи були наявними на час порушення справи передбачені ч.1 ст.94 КПК України приводи; чи мала особа, яка порушила справу, достатньо даних, що вказували на наявність ознак злочину (ч.2 ст.94 КПК), законність джерел отримання цих даних; чи компетентна особа прийняла рішення про порушення кримінальної справи і чи було додержано нею встановлений для цього порядок (ст.98 КПК).
Із зазначеного переліку питань судом було перевірено лише додержання слідчим встановленого ст. 98 КПК України порядку порушення кримінальної справи і лише частково - в частині додержання вимог ч. 3 цієї статті (а не ч.2 як помилково зазначив суд) щодо необхідності порушення кримінальної справи стосовно особи, якщо на момент порушення кримінальної справи встановлено особу, яка вчинила злочин.
Єдиною підставою для скасування судом постанови слідчого від 24.04.2012 р. є те, що кримінальна справа порушена за фактом вчинення злочину, а не проти особи, яка вчинила злочин.
Проте, відповідно до роз'яснень, що містяться в п. 5 вказаної вище постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.06.2010 р. № 6, прийняття рішення про порушення кримінальної справи за фактом учинення злочину чи відносно конкретної особи належить до компетенції осіб, зазначених у ч. 1 ст. 98 КПК України. У зв'язку з цим, суд не вправі скасувати постанову про порушення кримінальної справи з тих підстав, що справу порушено за фактом вчинення злочину, а не відносно конкретної особи.
Таким чином, суд, не перевіривши дотримання слідчим усіх положень кримінально-процесуального закону, які регулюють питання, пов'язані з порушенням кримінальної справи, зробив хибний висновок про незаконність постанови слідчого від 24.04.2012 р. про порушення кримінальної справи з огляду лише на одну зазначену обставину, яка належить до компетенції слідчого.
Є також доречним посилання апелянта на те, що при прийнятті рішення, суд керувався не тим кримінально-процесуальним законом - ст. 236 КПК України (оскарження дій прокурора).
З урахуванням викладеного, оскаржувана постанова суду підлягає скасуванню з направленням скарги захисника ОСОБА_3 на новий судовий розгляд в іншому складі суду до Веселинівського районного суду Миколаївської області за місцем провадження досудового слідства, оскільки на даний час обставини, у зв'язку з якими була змінена підсудність цієї справи, перестали існувати.
При новому судовому розгляді суду належить розглянути скаргу захисника ОСОБА_3 з дотриманням вимог ст. 236-8 КПК України.
Колегія суддів звертає увагу апелянта на незаконність його тверджень щодо необхідності прийняття судом рішення про відмову в порушенні кримінальної справи при скасуванні постанови слідчого про порушення кримінальної справи, оскільки положення п.2 ч.16 ст. 236-8 КПК України «виносить постанову про відмову в порушенні кримінальної справи» втратило чинність, як таке, що є неконституційним, на підставі Рішення Конституційного Суду України № 16-рп/2009 від 30.06.2009 р.
Керуючись ст.ст.365,366 КПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію прокурора Веселинівського району Миколаївської області Маврова О.П., який брав участь у розгляді справи судом 1 інстанції, задовольнити.
Постанову судді Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 27 липня 2012 р., якою скасована постанова слідчого Веселинівського РВ УМВС України в Миколаївській області Філя С.М. від 24 квітня 2012 р. про порушення кримінальної справи за фактом придбання, виготовлення, зберігання вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу за ознаками злочину, передбаченого ст. 263 ч.1 КК України - скасувати, а скаргу захисника ОСОБА_3 направити на новий судовий розгляд в іншому складі суду до Веселинівського районного суду Миколаївської області.
Головуюча:
Судді:
< Текст >