Справа №2-7 Головуючий у суді у 1 інстанції - Плотникова

Номер провадження 22-ц/1890/1580/12 Суддя-доповідач - Маслов

Категорія - 45

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2012 року м.Суми

Колегія суддів з розгляду справ цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Маслова В. О.,

суддів - Лузан Л Л. В., Сибільової Л Л. О.,

за участю секретаря - Чуприни В.І.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 20 червня 2012 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Охтирська міська рада, Управління Держкомзему у м. Охтирка, комунальне підприємство «Охтирське МБТІ» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, і за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи: Охтирська міська рада, Державне підприємство «Центр державного земельного кадастру» в особі Охтирського міськрайонного відділу Сумської регіональної філії про визнання недійсним державного акту на право приватної власності на земельну ділянку,

в с т а н о в и л а :

Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 20 червня 2012 року

в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено, задоволено зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2, визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0.10 га, розташовану по АДРЕСА_1, виданий ОСОБА_1 30 липня 2007 року, вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

В апеляційній скарзі представник позивача позивач ОСОБА_1, посилаючись на те, що не можна визнати недійсним державний акт без визнання недійсним рішення, на підставі якого його видано, судом не було залучено в якості співвідповідача орган місцевого самоврядування, територіальний орган земельних ресурсів та ДП «Центр земельного кадастру», будівлі, які знаходяться на спірній земельній ділянці є самочинно збудованими, суд необґрунтовано відхилив його клопотання про застосування строків позовної давності до позовних вимог відповідачки, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_3, які підтримали доводи апеляційної скарги, пояснення ОСОБА_2, яка вважала рішення місцевого суду правильним, розглянувши матеріали справи в межах заявленого позову і апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга підлягає відхиленню на підставі ч.1 ст.308 ЦПК України.

Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, згідно договору дарування від 12 липня 1993 pоку, посвідченого державним нотаріусом Охтирської держнотконтори Бурбика Т.А. реєстровий №1789 ОСОБА_5 подарував відповідачці ОСОБА_2 житловий будинок з надвірними будовами: сарай Б, сарай прибудова б, літня кухня В, прибудова в, уборна Д, огорожа № 2.1. колодязь № 3, розташований в АДРЕСА_2. Вказаний договір міститься на а.с.42 доданої до справи інвентаризаційної справи №614 цього будинку.

Рішенням виконкому Охтирської міської ради депутатів № 358 від 18 серпня 1993 року - ОСОБА_2 надано дозвіл на будівництво жилого будинку по АДРЕСА_2 по типовому проекту № С-9 розміром 9,0 м х 10,0 м, жилою площею 45.1 м.кв, старий жилий будинок після будівництва нового будинку знести (а.с.54 зазначеної вище інвентаризаційної справи на домоволодіння).

На підставі рішення міськвиконкому від 18 жовтня 1995 року №522 від 11 червня 1987 року №200 ОСОБА_2 надано дозвіл виконати будівельні роботи на присадибній ділянці по АДРЕСА_2 по будівництву гаражу розміром 5.0 м х 4.0 м, літньої кухні розміром 5.0 м х 2.0 м, приміщення для утримання тварин розміром 5,0 м х 4,0 м, приміщення для приготування кормів розміром 5,0 м х 4,0 м. Змінено проект при будівництві житлового будинку з типового проекту С-9 на №184-24-86/1 розміром 13.8 м х 11,0 м по АДРЕСА_2 (а.с.57 інвентаризаційної справи на домоволодіння по АДРЕСА_2).

Актом державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом індивідуального житлового будинку № 33 від 18 грудня 2007 pоку, затвердженого рішенням виконкому Охтирської міської ради №374 від 20 грудня 2007 року - житловий будинок загальною площею 100,1 м.кв., житловою площею 55,7 м.кв., господарські приміщення по АДРЕСА_2 прийнято в експлуатацію (Т.2 а.с. 56-58).

Рішенням Охтирської міської ради 5 скликання 52 сесії від 29 липня 2010 року ОСОБА_2 надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_2 (а.с.189, Т.2).

На замовлення ОСОБА_2 Охтирським міським відділом Сумської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України» була розроблена технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку ОСОБА_2 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_2 (Т.2 а.с.187-202).

На час розгляду справи в суді першої інстанції земельна ділянка по АДРЕСА_2 знаходиться у фактичному користуванні відповідачки ОСОБА_2, державний акт на дану земельну ділянку не складався, договір оренди не укладався.

Згідно договору дарування від 01 червня 2001 pоку, посвідченого державним нотаріусом Охтирської міської держнотконтори ОСОБА_6, реєстраційний №1079, ОСОБА_7 подарувала ОСОБА_1, належний їй на праві власності жилий будинок з господарськими спорудами: сарай Б, погріб пг, огорожа №1-2, розташований за адресою АДРЕСА_1. (а.с.4, Т.1)

Рішенням виконкому Охтирської міської ради №188 від 16 липня 2008 року ОСОБА_1 надано дозвіл на завершення будівництва двоповерхового житлового будинку габаритними розмірами 16.8 м х 14 м з вбудованим гаражем і тамбуром і будівництво огорожі земельної ділянки по АДРЕСА_1.

30 березня 2011 року ОСОБА_1 було видано свідоцтво на прав власності житлового будинку з тамбуром, прибудовою, ганком, А-2, а, а1, а3, погріб, п.г1, гарж а2, сарай Б, погріб п.г., убиральня В, огорожа №1,2 по АДРЕСА_1 загальною площею 152,5 кв.м, житловою площею 42,9 кв.м (а.с.78 інвентаризаційної справи цього домоволодіння).

Рішенням Охтирської міської ради 5 скликання 11 сесії від 27 квітня 2007 року, яке є на а.с.38 Т.1, ОСОБА_1 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку та безоплатно передано у приватну власність земельну ділянку по АДРЕСА_1 для житлового будівництва площею 0,1000 га.

30 липня 2007 року на підставі вказаного рішення Охтирської міської ради від 27 квітня 2007 року ОСОБА_1 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯЕ №194212 на земельну ділянку площею 0,1000 га по АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (Т.1, а.с.5).

Згідно висновків № 197 від 14 березня 2011 року судової будівельно-технічної експертизи та висновком № 6625 від 30 травня 2012 року додаткової комісійної судової будівельно-технічної експертизи межа земельної ділянки згідно державного акту ОСОБА_1 на право власності на земельну ділянку серія ЯЕ № 194212, виданого 30 липня 2007 pоку, розташованої за адресою АДРЕСА_1 проходить по гаражу-сараю літ. «Б» на відстані 0,63 м та 0,24 м від лівої стіни сараю (площа накладання по площі основи складає - 4 м.кв.) та на відстані 0,86 м та 0,79 м від тильної стіни сараю літ «б1» (площа накладання на площу основи складає - 3 м.кв) домоволодіння за адресою АДРЕСА_2.

Рішення суду першої інстанції про незаконність державного акту на право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1 серії ЯЕ №194212, виданого позивачу ОСОБА_1, а також про відсутність доказів самочинного будівництва господарських будівель на належній йому на праві власності земельній ділянці без його на те згоди, на думку колегії суддів є законним та таким, що ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з приводу того, що будівлі, які знаходяться на спірній земельній ділянці є самочинно збудованими, не можуть бути взяті до уваги, оскільки на будівництво надвірних будівель, в тому числі гаражу Б, по якому на думку позивача проходять межі земельних ділянок, 11 червня 1987 року ОСОБА_2 надавався дозвіл, на підставі якого було прийнято рішення міськвиконкому від 18 жовтня 1995 року №522 про дозвіл на виконання будівельних робіт на присадибній ділянці по АДРЕСА_2. Після того, як будівництво було завершено, актом державної приймальної комісії № 33 від 18 грудня 2007 pоку, затвердженого рішенням виконкому Охтирської міської ради №374 від 20 грудня 2007 року - житловий будинок загальною площею 100,1 м.кв., житловою площею 55,7 м.кв., та господарські приміщення по АДРЕСА_2 було прийнято в експлуатацію.

Посилання апелянта на ту обставину, що позивачкою за зустрічним позовом було пропущено строк позовної давності щодо її вимог, є безпідставними. Судом першої інстанції було обґрунтовано взято до уваги, що під час підписання акту погодження і закріплення меж земельної ділянки, вважала, що межа встановлена згідно фактичного користування земельними ділянками. На підтвердження цієї позиції ОСОБА_2 свідчить і те, що за вирішенням спору щодо меж земельної ділянки, остання звернулась до суду лише після того, як ОСОБА_1 звернувся до неї з позовом.

Колегія суддів апеляційного суду, як і суд першої інстанції, надає суттєвого значення наявності на садибі ОСОБА_2 спірного сараю забудови 1978 року, який в подальшому був узаконений рішенням виконкому Охтирської міськради. З пояснень ОСОБА_2 вбачається, що цей сарай зводив попередній власник на своїй земельній ділянці, а сусід ОСОБА_8 не тільки не заперечував проти зведення цього сараю, а і навіть сам допомагав. Допитаний у якості свідка ОСОБА_8 підтвердив вказані пояснення, зазначив, що був згоден з будівництвом сараю сусідом, оскільки будова велася приблизно за півметра від його межі.

Доводи апеляційної скарги про незаконність судового рішення у зв'язку з тим, що без визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_1 неможливо визнання незаконним державного акта на його ім'я, не ґрунтується на діючому законодавстві. По-перше, ОСОБА_2 заявила позов тільки про визнання недійсним державного акту на право приватної власності на земельну ділянку і не заявляла позову про визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування. А згідно з ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Отже, суд не вправі був виходити за межі заявленого позову. Охтирська міська рада та Державне підприємство «Центр державного земельного кадастру» приймали участь у розгляді справи як треті особи без самостійних вимог і даного судового рішення не оскаржували.

Суд першої інстанції з достатньою повнотою дослідив обставини справи, встановив факт порушення земельних прав ОСОБА_2 при видачі державного акту на право приватної власності на земельну ділянку на ім'я ОСОБА_1 і постановив рішення про захист цього права у спосіб, визначений у ст.16 ЦК України, відмовивши у первісному позові за його необґрунтованістю. Таке рішення суду не позбавляє обидві сторони отримати державні акти на свої земельні ділянки з урахуванням обставин, встановлених даним рішенням місцевого суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 20 червня 2012 року в даній справі залишити без змін.

Рішення місцевого суду і ухвала апеляційного суду набрали законної сили, але можуть бути оскаржені в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -