ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
17.08.06р. | Справа № А27/116 |
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рудозбагачення", м.Кривий Ріг
до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень
Суддя В.О.Татарчук
Секретар В.В.Орлова
Представники сторін:
від позивача – Житніков А.І. довір. від 12.05.06р. №50
від відповідача –Бруснік Т.Г. довір. від 12.01.06р. №252/10/08-034
Суть спору:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Рудозбагачення" звернулося з позовом до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 04.05.2006р. №0003382340/3, №0003372340/3.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що:
- висновок податкового органу про завищення валових витрат на 291,1тис.грн., а також податкового кредиту на 58229грн., сплачених товариством по договору №0111 від 01.11.2004р. ТОВ “Імідж-Дизайн” є неправомірним;
- підставою для укладення договору про надання маркетингових послуг була необхідність реалізації 7071т. аглоруди з метою звільнення орендованого приміщення;
- продаж товару була здійснена з отриманням прибутку за ціною вищою витрат на придбання такого товару та його виготовлення.
Відповідач заперечує проти позову з посиланням на те, що:
- підприємством в порушення пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” і пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” включено до складу валових витрат ІV кварталу 2004р. 291145,83грн. та до складу податкового кредиту за грудень 2004р. –58229,17грн.;
- надані позивачем документи щодо вказаної господарської операції не містять достатніх даних і свідчать про те, що витрати пов’язані з придбанням маркетингових послуг не принесли підприємству дохід навіть з урахуванням продажу аглоруди корпорації “НВІГ “Інтерпайп”;
- з огляду на положення п.1.32 ст.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” договір про надання маркетингових послуг укладений поза межами господарської діяльності позивача.
В судовому засіданні 17.08.2006р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд –
встановив:
04.05.2006р. СДПІ у м. Кривому Розі були прийняті податкові повідомлення-рішення:
- №0003372340/3, яким визначено суму податкового зобов’язання ТОВ „Рудозбагачення” з податку на прибуток в розмірі 101920грн. в тому числі: 72800грн. –основний платіж і 29120грн. –штрафні санкції;
- №0003382340/3 з визначенням податкового зобов’язання позивача з ПДВ в сумі 87343,5грн. з яких: 58229грн. –основний платіж і 29114,5грн. –штрафні санкції.
Спірні податкові повідомлення-рішення були прийняті на підставі акту від 28.10.2005р. №190/230/32410184 „Про результати планової виїзної комплексної документальної перевірки ТОВ „Рудозбагачення” з питання дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.07.2004р. по 30.06.2005р.”.
Встановлено, що товариством в порушення пп.5.3.1, 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” і пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” включено до складу валових витрат ІV кварталу 2004р. - 291145,83грн. та до складу податкового кредиту за грудень 2004р. –58229,17грн.
Так, з огляду на пред’явлені документи, витрати на придбання маркетингових послуг за договором №0111 від 01.11.2004р. з ТОВ “Імідж-Дизайн” не пов’язані з веденням господарської діяльності, оскільки не принесли підприємству доходи навіть з урахуванням продажу аглоруди корпорації “НВІГ “Інтерпайп”.
Суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги з таких підстав.
Аналіз матеріалів справи свідчить про помилковість висновку податкового органу про те, що відповідні суми не включаються до складу валових витрат та податкового кредиту, так як витрати не були здійснені в межах господарської діяльності товариства з отриманням доходу.
В обгрунтування своїх доводів відповідач в акті перевірки посилався на порушення товариством пп.5.3.1, 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.
Однак, в даному випадку застосування положень пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 вказаного Закону є некоректним.
Відповідно до зазначеного підпункту не включаються до складу валових витрат витрати на потреби, не пов'язані з веденням господарської діяльності, а саме:
організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків (крім благодійних внесків та пожертвувань неприбутковим організаціям, визначених пунктом 7.11 цього Закону, та витрат, пов'язаних з проведенням рекламної діяльності, які регулюються нормами підпункту 5.4.4 цієї статті). Обмеження частини другої цього підпункту не стосуються платників податку, основною діяльністю яких є організація прийомів, презентацій і свят за замовленням та за рахунок інших осіб;
придбання лотерей, участь в азартних іграх;
фінансування особистих потреб фізичних осіб за винятком виплат, передбачених пунктами 5.6 і 5.7 цієї статті, та в інших випадках, передбачених нормами цього Закону.
Таким чином, в наведеній нормі конкретизовано, які саме витрати не включаються до валових витрат, що залишено податковим органом поза увагою, а врахована лише перша частина цього підпункту.
Згідно з пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
На думку суду позивачем належним чином підтверджені витрати в сумі 291145,83грн.
Так, 01.11.2004р. між ТОВ “Рудозбагачення” (Замовник) і ТОВ “Імідж-Дизайн” (Виконавець) був укладений договір №0111. Відповідно до п.п.1.1, 1.2 договору замовник доручає, а виконавець зобов’язується надати за плату послуги з проведення маркетингових досліджень ринку збуту аглоруди з вмістом заліза 56%.
29.12.2004р. зазначені сторони підписали акт №ОУ-0000012 здачі-прийняття робіт (надання послуг) по вказаному договору на суму 291145,83грн., ПДВ –58229,17грн. ТОВ “Імідж-Дизайн” був наданий звіт про результати маркетингових досліджень вітчизняних ринків споживачів аглоруди. Згідно з висновком звіту запропоновану партію аглоруди корпорація “НВІГ “Інтерпайп” готова придбати за ціною 109,8грн. з урахуванням ПДВ за 1 тн на умовах 50% передплати і з подальшою оплатою по останньому відвантаженню.
Позивачем була сплачена вартість зазначених послуг, що підтверджується банківськими виписками руху коштів по рахунку товариства від 29.12.2004р., 19.01.2005р., 28.03.2005р., 11.10.2005р. і 12.10.2005р.
Посилання податкового органу на те, що в акті приймання-передачі і звіті відсутні номери, місця складання та посади відповідальних осіб є формальним і не можуть бути підставою для неврахування таких документів. Також, є досить сумнівною необхідність вказівки обсягів господарської операції, одиниці виміру саме щодо маркетингових послуг.
Стосовно посилань СДПІ у м. Кривому Розі на п.1.32 ст.1, п.5.1, пп.5.2.1 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” суд зазначає наступне.
Відповідно до п.1.32 ст.1 вказаного Закону господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
Згідно з п.5.1 ст.5 Закону валові витрати виробництва та обігу (далі –валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Слід зазначити, що в порушення ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем не спростовані твердження ТОВ „Рудозбагачення” про використання результатів маркетингових досліджень у власній господарській діяльності шляхом реалізації аглоруди, а також щодо наявності доходу від такої реалізації.
Так, 06.12.2004р. між ТОВ “Рудозбагачення” (Продавець) і корпорацією “НВІГ “Інтерпайп” (Покупець) був укладений договір №Н 1280/2004 купівлі-продажу аглоруди.
Згідно з наявною в матеріалах справи копією видаткової накладної №Р-00000057 від 27.12.2004р. покупцю було передано аглоруду на суму 646996,50грн., ПДВ –129399,30грн. з отриманням коштів (банківські виписки руху коштів по рахунку позивача від 28.12.2004р. і 30.12.2004р.).
Отже, за наслідками маркетингових досліджень позивачем був реалізований товар.
Також, товариство зазначає, що:
доход від реалізації товару склав (отримано коштів від корпорації НВІГ “Інтерпайп”) –646996,50грн. (банківські виписки руху коштів по рахунку позивача від 28.12.2004р. і 30.12.2004р.);
витрати на оплату маркетингових послуг –291145,83грн. (банківські виписки руху коштів по рахунку позивача від 29.12.2004р., 19.01.2005р., 28.03.2005р., 11.10.2005р. і 12.10.2005р.);
собівартість реалізованої аглоруди –297437,62грн.;
фінансовий результат –чистий доход –58413,05грн.
Викладені обставини дозволяють стверджувати, що придбання позивачем маркетингових послуг, реалізація аглоруди здійснювались товариством в межах власної господарської діяльності, яка була направлена на отримання доходу і відповідні витрати були правомірно віднесені до складу валових витрат.
Відповідно до пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, реалізацією продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.8 цієї статті.
Відсутність в діяльності позивача порушення п.5.1 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” свідчить і про відсутність порушення пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” при формуванні податкового кредиту в сумі 58229грн.17коп. за спірними правовідносинами.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне. Позивач просить визнати спірні податкові повідомлення-рішення недійсними.
Пункт 1 частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачає такого наслідку задоволення позову як визнання рішення недійсним.
В той же час, згідно абз. 2 ч.2 вказаної статті суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З урахуванням викладеного, суд приймає рішення про задоволення позову шляхом визнання спірних податкових повідомлень-рішень недійсними.
Наведене є підставою для задоволення позову в повному обсязі. Керуючись ст.ст. 94, 162, 163 КАС України, суд -
постановив:
Позов задовольнити.
Визнати недійсними податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі від 04.05.2006р. №0003382340/3 , №0003372340/3.
Стягнути з державного бюджету на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Рудозбагачення” (м. Кривий Ріг, пр.Дзержинського,36, р/р 26009301144362 в філії „Центрально-Міського відділення ПІБ”, м.Кривий Ріг, МФО 305493, код ЄДРПОУ 32410184) 3грн.40коп. витрат по сплаті судового збору.
Постанова набирає законної сили згідно ст.254 КАС України та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст. 186 КАС України.
Суддя В.О.Татарчук
Дата підписання постанови, оформленої у відповідності до ст.163 КАС України –22.08.2006р