У х в а л а

іменем УКРАЇНИ

1 серпня 2012 рокум. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Головуючого: Пшонки М.П.,

Суддів: Макарчука М.А., Мазур Л.М., Маляренка А.В., Писаної Т.О.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про виділ частки із спільного майна,

за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 30 листопада 2011 року та рішення апеляційного суду Миколаївської області від 1 лютого 2012 року,

в с т а н о в и л а:

У лютому 2011року ОСОБА_4 звернулася з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_7 про виділ частки із спільного майна.

В обґрунтування своїх вимог позивачка вказувала, що 21 серпня 2010 року державним виконавцем Центрального ВДВС ММУЮ відкрито виконавче провадження з примусового виконання рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 5 травня 2010 року, яким з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 стягнуто 15095 грн. 30 коп. відшкодування матеріальної і моральної шкоди та судових витрат, яке не виконано у зв'язку з відсутністю у боржника коштів та майна.

Просила визначити частку боржника у квартирі АДРЕСА_1 для звернення стягнення на неї.

Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 30 листопада 2011року у задоволенні позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 1 лютого 2012 року, рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 30 листопада 2011року скасовано та ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 30 листопада 2011 року та рішення апеляційного суду Миколаївської області від 1 лютого 2012 року скасувати, і ухвалити нове рішення, яким її позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення цим судом норм процесуального права та на неправильне застосування норм матеріального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 366 ЦК України Кредитор співвласника майна, що є у спільній частковій власності, у разі недостатності у нього іншого майна, на яке може бути звернене стягнення, може пред'явити позов про виділ частки із спільного майна в натурі для звернення стягнення на неї.

Якщо виділ в натурі частки із спільного майна має наслідком зміну його призначення або проти цього заперечують інші співвласники, спір вирішується судом.

У разі неможливості виділу в натурі частки із спільного майна або заперечення інших співвласників проти такого виділу кредитор має право вимагати продажу боржником своєї частки у праві спільної часткової власності з направленням суми виторгу на погашення боргу.

У разі відмови боржника від продажу своєї частки у праві спільної часткової власності або відмови інших співвласників від придбання частки боржника кредитор має право вимагати продажу цієї частки з публічних торгів або переведення на нього прав та обов'язків співвласника-боржника, з проведенням відповідного перерахунку.

Судами встановлено і не заперечується в касаційній скарзі, що рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 5 травня 2010 року із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 стягнуто 15095 грн. 30 коп. відшкодування матеріальної і моральної шкоди. 21 серпня 2010 року державним виконавцем Центрального ВДВС ММУЮ відкрито виконавче провадження по виконанню зазначеного рішення.

Місцевим судом також встановлено, що державним виконавцем не вчинено будь-яких дій по виявленню майна боржника.

Встановивши такі обставини, місцевий суд прийшов до правильного висновку про те, що відсутні правові підстави для звернення стягнення на частку у майні, що є у спільній частковій власності.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення місцевого суду, апеляційний суд встановлені місцевим судом факти не спростував та, ґрунтуючись на тих самих доказах, дійшов помилкового висновку про те, що при пред'явленні такого позову необхідно спочатку визначити розмір частки боржника у спільній частковій власності і не врахував, що предметом судового спору є майно набуте у шлюбі та законодавчу преюдицію рівності часток подружжя у майні, набутому у шлюбі і безпідставно скасував законне та обґрунтоване рішення місцевого суду.

Таким чином, місцевий суд, повно та всебічно встановивши обставини справи й визначивши правовідносини, зумовлені встановленими фактами, правильно застосував правові норми та ухвалив законне, обґрунтоване та справедливе рішення.

Згідно з вимогами ст. 339 ЦПК України, установивши, що апеляційним судом скасовано судове рішення, ухвалене згідно із законом, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 336, 339 ЦПК України, колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Миколаївської області від 1 лютого 2012 року скасувати, а рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 30 листопада 2011 року залишити в силі.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: Пшонка М.П.

Судді: Макарчук М.А.

Мазур Л.М.

Маляренко А.В.

Писана Т.О.