Справа № 1319/1731/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.07.2012

20 липня 2012 року Сихівський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Шашуріної Г.О.

при секретарі Причині О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та додаткових витрат на дитину, -

в с т а н о в и в:

позивач звернулася до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що перебувала з відповідачем у шлюбі. Від шлюбу мають дитину ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. В грудні 2011 року шлюб між ними розірвано. Зазначала, що вони проживають окремо, дитина знаходиться на її утриманні. За усною домовленістю відповідач повинен був щомісячно надавати грошову допомогу. Проте, з липня 2011 року відповідач про матеріальне забезпечення дитини не турбується, кошти на її утримання не надає. Позивач вказувала, що відповідач офіційно не працевлаштований. Інших дітей на утриманні відповідач не має. З урахуванням наведеного, просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дитини у твердій сумі в розмірі 3 000,00 грн. щомісячно.

В ході розгляду справи позивач збільшила свої вимоги. Зазначала, що між нею та відповідачем укладено договір про участь у вихованні батька, який проживає окремо від дитини, за умовами якого відповідач зобов'язувався піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Вказувала, що їх дитина має захворювання очного нерва, яке потребує регулярного медичного обстеження та лікування. У зв'язку з цим вона змушена користуватися послугами НРЦ «Левеня»та сплачувати вартість послуг вказаного медичного закладу у вигляді доброчинного внеску в розмірі 500,00 грн., нести витрати на медикаменти. Крім того, дитина відвідує секцію дзюдо в КЗ ЛОР СДЮШОР № 2, яка є офіційно безкоштовною, але з обов'язковими доброчинними внесками. Також, для занять вказаним видом спорту потрібна спеціальна форма та обладнання. У зв'язку з наведеним просила суд та просила стягнути з відповідача аліменти в твердій сумі в розмірі 1 144,00 грн. щомісячно, додаткові витрати на дитину в розмірі 500,00 грн., аліменти за минулий час в розмірі прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з вересня 2011 року та витрати на правову допомогу в сумі 510,00 грн.

В судове засідання позивач не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином. Представник позивача надав суду заяву, якою уточнені позовні вимоги підтримав, просила позов задовольнити та розглядати справу за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Надав суду письмові заперечення на позов, згідно з якими починаючи з липня 2011 року по березень 2012 року перераховував позивачу щомісячно по 500,00 грн. матеріальної допомоги. Зазначав, що є приватним підприємцем, проте діяльності не здійснював, доходів не мав, але сплачував матеріальну допомогу. Водночас, з лютого 2012 року позивач працює на посаді директора в ТОВ «Гал Трейд». Вважає безпідставними вимоги позивача щодо стягнення додаткових витрат на дитину, які обґрунтовані необхідністю сплати доброчинних внесків до медичного закладу та спортивної секції, оскільки позивачем не надано доказів сплати вказаних внесків та за своєю правовою природою сплата таких внесків не може вимагатися в примусовому порядку. Також, зазначав, що відвідування дитиною секції дзюдо може призвести до погіршення її здоров'я. щодо стягнення витрат на правову допомогу, зазначав, що вказані витрати не підтверджені актом виконаних робіт, не надано доказів того, що ПП Юридично-експерта компанія Юрекс»має право надавати даний вид послуг, наявності відповідної ліцензії. Не заперечував проти стягнення аліментів в розмірі 1/4 частини від всіх видів доходу щомісяця, в решті вимог просив відмовити та розглядати справу за його відсутності.

Враховуючи наведене, суд на підставі ст. 169 ЦПК України вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони перебували у шлюбі з 17.07.2004 року. Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 14.12.2011 року шлюб між позивачем та відповідачем розірвано.

В шлюбі у них народилися дитина -ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження від 06.03.2007 року серії НОМЕР_1

Судом встановлено, що 22.08.2011 року між сторонами укладено договір про участь у вихованні

батька, який проживає окремо від дитини, умовами якого визначено, що після розірвання шлюбу ОСОБА_4, 2005 р.н., буде проживати з його матір'ю -ОСОБА_1

Згідно з довідкою ТОВ ЖЕП «Стимул-Сихів»від 04.02.2012 року № 210 ОСОБА_4 та ОСОБА_1 зареєстровані в АДРЕСА_1

Таким чином, суд приходить до висновку, що дитина на даний час проживає з позивачем та перебуває на її утриманні.

З наданих відповідачем квитанцій вбачається, що останнім в лютому, березні, квітні, липні, серпні 2011 року та березні 2012 року на користь позивача сплачено кошти на загальну суму 6 500,00 грн. За наведених обставин, твердження представника відповідача щодо сплати відповідачем вказаних коштів в період з липня 2011 року по березень 2012 року не відповідають дійсним обставинам справи.

Судом встановлено, що в період з вересня 2011 року по лютий 2012 року відповідач коштів на утримання дитини не надавав.

У відповідності до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і обов'язків і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Відповідно до ст. 180 СК України кожен з батьків повинен приймати участь в утриманні дитини до досягнення нею повноліття.

Згідно із ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Статтею 182 СК України визначено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Положеннями п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»передбачено, що за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Згідно з ч. 3 ст. 181 СК аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК) і виплачуються щомісячно.

Згідно з ч. 1 ст. 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач зареєстрований як фізична особа-підприємець та за даними ДПІ у Сихівському районі м. Львова Львівської області ДПС постійного заробітку не мав.

Водночас, згідно з копією трудової книжки відповідача він з 01.02.2012 року працює в ТОВ «Гал Трейд»та обіймає посаду директора.

Згідно з довідкою про доходи від 14.03.2012 року № 1 відповідач має постійний заробіток, його дохід за лютий 2012 року склав 1 100,00 грн.

Враховуючи те, що відповідач на час розгляду справи має регулярний дохід, приймаючи до уваги мінімальний розмір аліментів на одну дитину, суд приходить до переконання, що позовні вимоги щодо стягнення аліментів підлягають частковому задоволенню, а саме щодо стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання дитини у розмірі 1/4 частини від усіх видів доходів, починаючи з 10.02.2012 року і до досягнення дитиною повноліття, допустивши негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць в порядку ч. 1 ст. 367 ЦПК України.

Згідно з положеннями ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Судом встановлено, що дитина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, страждає на складний лімфо метричний астегматизм, що підтверджується витягом із медичної картки амбулаторного хворого від 26.03.2012 року № 26. У зв'язку з наведеним дитина потребує лікування, яке проходить у НРЦ для дітей «Левеня», і за яке позивачем проводяться оплати у вигляді доброчинних внесків в сумі 500,00 грн.

Крім того, згідно з довідкою КЗ ЛОР СДЮШОР № 2 від 02.04.2012 року № 48 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, є учнем школи та займається в секції дзюдо з 01.03.2012 року.

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що вимоги позивача по стягненню з відповідача коштів на додаткові витрати на дитину є обґрунтованими та підлягають у заявленому розмірі.

Згідно з положеннями ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за три роки.

Судом встановлено, що жодних заходів щодо одержання аліментів з відповідача з вересня 2011 року позивачем не вживалося.

Тому, вимоги щодо стягнення аліментів за минулий час є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Статтею 79 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать, зокрема, витрати на правову допомогу.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ПП «Юридично-експертна компанія «Юрекс»22.03.2012 року було укладено договір про надання правової допомоги.

На виконання умов вказаного договору 26.03.2012 року позивач здійснила оплату за послуги правової допомоги в сумі 500,00 грн., що підтверджується квитанцією № 24/1.

Згідно зі ст. 84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що позивачем були понесені витрати на правову допомогу в межах граничних розмірів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 року № 590.

Відтак, вимоги про стягнення вказаних витрат з відповідача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення з відповідача 10,00 комісійного збору банку при оплаті витрат на правову допомогу, то вказані вимоги є безпідставними, оскільки вказані витрати не є судовими витратами в розумінні ст. 79 ЦПК України, а відтак, задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір»від сплати судового збору звільняються позивачі - за позовами про стягнення аліментів.

Оскільки позивач при зверненні до суду з позовом про стягнення аліментів від сплати судових витрат звільнена законом, з відповідача необхідно стягнути 214,60 грн. судового збору.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 141, 180, 181, 182, 184, 191, 198, 199 Сімейного кодексу України, ст.ст. 10, 60, 79, 88, 169, 208, 209, 212-215, 218, 367 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та додаткових витрат на дитину -задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, 1983 р.н., який проживає за адресою: АДРЕСА_2, на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_4, 26.08.2005року народження, в розмірі 1/4 частини від усіх видів доходу щомісячно, починаючи з 10.02.2012 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2, 1983 р.н., який проживає за адресою: АДРЕСА_2, на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на дитину ОСОБА_4, 26.08.2005року народження, в розмірі 500,00 (п'ятсот гривень 00 коп.) щомісячно, починаючи з 10.02.2012 року і до досягнення дитиною повноліття.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в сумі 214,60 грн. (двісті чотирнадцять гривень 60 коп.) в дохід держави.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Львівської області через Сихівський районний суд м. Львова шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення або з дня отримання його копії.

Суддя: