ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без розгляду
15 серпня 2012 р. Справа №2а-8963/12/0170/16
Суддя Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим Александров О.Ю., перевіривши виконання вимог статей 99, 104, 105, 106 КАС України
за позовом ОСОБА_1
до Центрального управління військових сполучень Збройних Сил України, Начальника Центрального управління військових сполучень Збройних Сил України
про визнання протиправними дій та спонукання до виконання певних дій
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду з позовом до Центрального управління військових сполучень Збройних Сил України, начальника Центрального управління військових сполучень Збройних Сил України (далі відповідачі) про визнання протиправними дій та спонукання до виконання певних дій.
У позовної заяві позивач просить визнати дії начальника Центрального управління військових сполучень Збройних Сил України щодо відмови йому у виплаті грошової компенсації суми витрат на переїзд до нового місця служби - м. Севастополь, у розмірі 848,53 грн., та зобов'язати Центральне управління військових сполучень Збройних Сил України перерахувати зазначену суму на користь позивача.
Згідно ч.1 ст.107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства; подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо подано заяву про поновлення цього строку, то чи є підстави для її задоволення); немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до п. 2 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Пунктом 15 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення публічної служби, до якої відноситься діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Відповідно до статті 2 Закону України № 2232-XIІ від 25.03.1992 "Про військовий обов'язок і військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни.
Всі правовідносини, що виникають між сторонами у справі, з приводу проходження і звільнення з військової служби, виконання всіх передбачених законодавством гарантій соціального та правового захисту військовослужбовців, відносяться до публічної служби.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" порядок проходження громадянами України військової служби, їх права та обов'язки визначаються цим Законом, положеннями про проходження військової служби відповідними категоріями військовослужбовців, які затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до п. 6 ст. 6 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII порядок призначення на військові посади встановлюється Конституцією України ( 254к/96-ВР ), Законом України "Про Збройні Сили України" ( 1934-12 ), іншими законами та положеннями про проходження військової служби та служби у військовому резерві громадянами України.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, визначені в Законі України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", яким також встановлюються єдина система їх соціального та правового захисту, гарантуються військовослужбовцям та членам їх сімей сприятливі умови в економічній, соціальній, політичній сферах для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни.
Соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом (ст. 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей").
Судом встановлено, що Наказом начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України від 08.10.11р. №765 ОСОБА_1 звільнений від займаної посади начальника штабу - першого заступника начальника Донецького зонального відділу Військової служби правопорядку та призначений на посаду начальником штабу - першим заступником начальника Севастопольського зонального відділу Військової служби правопорядку Кримського територіального управління Військової служби правопорядку.
Для переїзду до нового місця служби позивача та його членів сім'ї, багажу у м. Севастополь начальником Донецького зонального відділу Військової служби правопорядку позивачу видані перевізні документи: на перевезення військових пасажирів від 20.10.11р. Б-06 №074917; на перевезення позивача від 20.10.11р. Б-06 №074916; на перевезення вантажу А-05 №007105.
Однак фінансування перевезення здійснено не було, позивач за власні кошти здійснив перевезення своєї сім'ї та багажу до м. Севастополя.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивач звертався з рапортами від 25.10.11р., 31.10.11р., 14.01.12р. до начальника Севастопольського зонального відділу Військової служби правопорядку з клопотаннями щодо компенсації витрат на перевезення у загальної сумі 848,53 грн.
Начальником Севастопольського зонального відділу Військової служби правопорядку вищевказані рапорти направлені до Центрального управління військових сполучень Збройних Сил України.
Центральне управління військових сполучень Збройних Сил України листом від 22.02.2012р. вих. № 320/3/443 повідомило Севастопольський зональний відділ Військової служби правопорядку про неможливість сплати відповідних коштів ОСОБА_1 та зазначено, що позивач має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної влади, органів самоуправління, посадових та службових осіб. Як свідчить відбуток штампу вхідної кореспонденції на копії листа, він отриманий 29.02.2012р.
12.03.2012р. цій лист направлено до Сімферопольського зонального відділу Військової служби правопорядку.
Як зазначив у позові позивач, до 29.02.2012р. він проходив службу у Севастопольському зональному відділі Військової служби правопорядку на посаді начальника штабу - першого заступника начальника, а з 01.03.2012р. приступив до виконання обов'язків начальника штабу - першого заступника начальника Сімферопольського зонального відділу Військової служби правопорядку, тобто, враховуючи посадовий стан позивача, про відмову у наданні коштів, йому стало відомо не пізніш 12.03.2012р.
Відповідно до відбутку штампу та відмітки, зробленої власноручно позивачем на позові, позов надано до суду нарочно 14.08.2012р., зареєстровано у суді 14.08.2012р.
Відповідно до ч. 3 ст. 99 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Тобто, адміністративний позов поданий із пропущенням строку звернення до суду.
До позовної заяви не додано будь яких документів та інших доказів із зазначенням поважності причин пропуску строку звернення до суду.
Згідно зі ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративної справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
Таким чином, враховуючи, що місячний строк звернення до суду сплинув 12.04.2012 року, будь-яких доказів про поважність причин пропуску строку позивачем не надано, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає залишенню без розгляду.
При цьому суд роз'яснює, що після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, особа має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Таким чином, приймаючи до уваги, що позивач до суду звернувся з позовом після спливу місячного строку передбаченого ст.99 КАС України, а уважних підстав та належних доказів для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними не надав, позовні вимоги щодо визнання протиправними дій, спонукання до виконання певних дій підлягають залишенню без розгляду.
Керуючись ст. ст. 99, 100, 107, 160, 186 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Центрального управління військових сполучень Збройних Сил України, Начальника Центрального управління військових сполучень Збройних Сил України про визнання протиправними дій та спонукання до виконання певних дій залишити без розгляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної республіки Крим протягом 5 днів з дня її проголошення.
У разі розгляду справи у порядку письмового провадження або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Александров О.Ю.