У Х В А Л А

Іменем України

15.08.2012 м. Ужгород

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Закарпатської області в складі

головуючого судді КОНДОРА Р.Ю.

суддів КЕМІНЯ М.П., ЧУЖІ Ю.Г.

при секретарі ЕРДИК В.В.

за участю представника апелянта ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Виноградівського промкомбінату Закарпатської облспоживспілки про визнання усного договору дійсним, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Виноградівського районного суду від 21 червня 2012 р., -

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_3 у травні 2012 р. звернувся до суду із зазначеним позовом до Виноградівського промкомбінату Закарпатської облспоживспілки і мотивував його таким. 18.08.2009 р. позивач уклав із промкомбінатом усний договір купівлі-продажу будівлі газорозподільчого пункту (ГРП), розташованої по АДРЕСА_1, вартістю 1027,00 грн. Того ж дня позивач вніс до каси підприємства указані кошти, що стверджується документально, із умовою, що наступного дня у нотаріуса буде оформлено договір. Однак, від оформлення письмового договору керівництво промкомбінату ухиляється, тоді як з боку позивача виконані всі вимоги закону щодо купівлі-продажу і він вважає себе власником майна. Просив визнати усний договір купівлі-продажу, укладений позивачем із адміністрацією Виноградівського промкомбінату Закарпатської облспоживспілки 18.08.2009 р., дійсним та визнати за ним право власності на будівлю ГРП, розташовану по АДРЕСА_1.

Рішенням Виноградівського районного суду від 21.06.2012 р. у позові відмовлено.

Позивач порушує в апеляції питання про скасування рішення суду з ухваленням нового - про задоволення позову. На думку апелянта, суд не врахував визнання позову відповідачем та перебування підприємства в стадії ліквідації, що позбавляє можливості укласти договір у нотаріальній формі.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача, який апеляцію підтримав, розглянувши справу за правилами ст. 305 ч. 2 ЦПК України за відсутності представника відповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до такого.

Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з його необґрунтованості та з відсутності підстав для визнання за позивачем права власності на майно. Рішення суду вірне, відповідає обставинам справи, вимогам закону та ґрунтується на доказах і матеріалах справи, яким дано правильну оцінку.

Встановлено, що на балансі Виноградівського промкомбінату Закарпатської облспоживспілки перебуває будівля газорозподільчого пункту (ГРП), розташована по АДРЕСА_1. Балансова вартість будівлі згідно із довідкою промкомбінату від 30.03.2012 р. № 43 становить 1027,00 грн. (а.с. 6), водночас відповідно до зведеного акту вартості будівель і споруд промкомбінату дійсна вартість будівлі ГРП станом на 27.03.2012 р. становить 11574,00 грн. (а.с. 8-10). Як випливає з квитанції до прибуткового касового ордеру від 18.08.2009 р. № 46, ОСОБА_3 вніс у касу промкомбінату 1027,00 грн. у оплату за будівлю ГРП (а.с. 7).

Відповідно до ст.ст. 11-14 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають з договорів; особа здійснює свої права на власний розсуд, а також виконує цивільні обов'язки у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства і повинна діяти добросовісно, розумно, передбачаючи наслідки. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, особа зобов'язана довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ст.ст. 10, 11, 57-60 ЦПК України).

Суд першої інстанції вірно вказав, що договір купівлі-продажу нерухомого майна укладається в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, тоді як сторони всупереч вимогам закону в належній формі договір не уклали, тому істотні умови щодо предмету купівлі-продажу, умов відчуження майна, розрахунків тощо - не погодили. У справі відсутній текст будь-якої викладеної письмово угоди між сторонами щодо купівлі-продажу спірного майна. Не дотримавшись вимог закону, передбачених ст.ст. 202, 203, 208, 626-629, 638-640, 655, 627 ЦК України, позивач позбавив себе можливості доводити обставини, що мають значення у справі, належними і допустимими доказами, якими є відповідний договір із супутніми йому документами. Зазначене виключає також і можливість визнання права власності на спірне майно за позивачем, оскільки таке право набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ст.ст. 316, 328 ЦК України), а в порядку ст. 392 ЦК України може здійснюватися захист лише набутого у законний спосіб права власності. Отже, сторони не керувалися у даних правовідносинах законом, договором і принципами добросовісності та розумності.

За таких обставин, визнання позову відповідачем не має значення, оскільки суперечить закону, а в разі визнання відповідачем позову суд за лише за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову (ст. 174 ч. 3 ЦПК України).

Відтак, рішення ухвалено судом першої інстанції з дотриманням норм матеріального та процесуального права, для задоволення необґрунтованого та недоведеного позову суд підстав не мав, рішення суду, що його законності доводи апеляції не спростовують, відповідає вимогам ст.ст. 212-215 ЦПК України, тому на підставі ст. 308 ЦПК України апеляцію слід відхилити, рішення суду - залишити без змін.

Керуючись ст. 307 ч. 1 п. 1, ст.ст. 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, рішення Виноградівського районного суду від 21 червня 2012 р. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів може бути оскар жена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді