ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м.Вінниця
10 серпня 2012 р. Справа № 2а/0270/2981/12
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді: Свентуха Віталія Михайловича,
суддів: Вільчинського Олександра Ванадійовича,
Поліщук Ірини Миколаївни
за участю:
секретаря судового засідання: Олексієнко Юлії Володимирівни
представників сторін:
позивача: ОСОБА_2
відповідача 1: не з'явився;
відповідача 2: не з"явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: ОСОБА_2
до: 1) головного управління юстиції у Хмельницькій області, 2) територіального управління державної судової адміністрації в Хмельницькій області
про: визнання протиправною бездіяльності, стягнення заборгованої заробітної плати та зобов'язання до вчинення дій
ВСТАНОВИВ :
В червні 2012 року до Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України, Державної судової адміністрації України, Хмельницького обласного управління юстиції Міністерства юстиції України, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Хмельницькій області про стягнення заборгованості по заробітній платі з урахуванням компенсації за втрату частини її в зв'язку з затримкою термінів виплати прийнято до свого провадження.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що з січня 1995 року по 31 грудня 2002 року Хмельницьким обласним управлінням юстиції, а з січня 2003 року по грудень 2005 року включно територіальним управлінням судової адміністрації в Хмельницькій області йому не виплачено заробітну плату в розмірі 100 000 грн., як наслідок сума втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати частини заробітної плати станом на 31 грудня 2005 року становить 20 000 грн. Вказана недоплата відбулася внаслідок порушення вказаним відповідачем норм діючого законодавства, зокрема ст. 130 Конституції України, ст.ст. 11, 43, 44 Закону України «Про статус суддів», ст. 19 Закону України «Про судоустрій», Указу Президента України «Про додаткові заходи щодо матеріального забезпечення суддів» № 856/96 від 19 вересня 1996 р., Указу Президента України «Про розмір надбавок до посадових окладів суддів за кваліфікаційні класи» № 1048/99 від 21 серпня 1999 року, Указу Президента України «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» № 584/95 від 10 липня 1995 року, Указу Президента України «Про надбавки до посадових окладів за кваліфікаційні класи суддів і арбітрів» № 614/94 від 17 жовтня 1994 року, Указу Президента України «Про деякі заходи матеріального забезпечення суддів у зв'язку з додатковим навантаженням» № 220 від 5 березня 2002 року, Постанови Кабінету Міністрів України «Про умови оплати праці працівників суду» № 39 від 21 січня 1993 року, Постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення заробітної плати на державних підприємствах, в установах та організаціях» № 393 від 2 червня 1993 року, Постанови Кабінету Міністрів України «Про впорядкування умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури, суду та інших органів» № 2288 від 13 грудня 1999 року, Постанови Кабінету Міністрів України «Про оплату праці голови, першого заступника Голови та заступника Голови Верховного суду України» № 584/95 від 10.07.1995 року та Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку проведення компенсацій громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку із порушенням термінів їх виплати» № 159 від 21 лютого 2001 р.
09.08.2012р. в ході судового розгляду справи позивач надав суду заяву про додаткові обґрунтування та уточнення позовних вимог (а.с. 161-165), відповідно до змісту якої остаточно визначив коло відповідачів, а саме, відповідач 1 - головне управління юстиції у Хмельницькій області та відповідач 2 - територіальне управління державної судової адміністрації в Хмельницькій області та предмет позову, а саме:
- визнати протиправною бездіяльність Хмельницького обласного управління юстиції щодо не нарахування та не виплати йому заробітної плати в повному розмірі за період з березня 1996 року по грудень 2002 року включно, та компенсації втрати частини доходу через порушення термінів виплати заробітної плати за період з квітня 1996 року по теперішній час;
- визнати протиправною бездіяльність територіального управління державної судової адміністрації в Хмельницькій області щодо не нарахування та не виплати позивачу заробітної плати в повному розмірі за період з січня 2003 року по грудень 2005 року включно, та компенсації втрати частини доходу через порушення термінів виплати заробітної плати за період з лютого 2003 року по теперішній час;
- стягнути на користь позивача заборговану заробітну плату з Хмельницького обласного управління юстиції в розмірі 18 680 грн. 33 коп. за період з 1 березня 1995 року по 31 грудня 2002 включно, з територіального управління державної судової адміністрації в Хмельницькій області в розмірі 81 364 грн. 92 коп.;
- зобов'язати провести нарахування та виплату компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати Хмельницьким обласним управлінням юстиції за період з 1 квітня 1996 року по час виплати заборгованої заробітної плати, територіальним управлінням державної судової адміністрації в Хмельницькій області за період з 1 лютого 2003 року по час виплати заборгованої заробітної плати.
З огляду на права, надані позивачу ст.ст. 49, 51 КАС України, вказана заява прийнята судом до розгляду.
Слід зазначити, що ухвалою суду від 09.08.2012р., позовну заяву ОСОБА_2 до 1) головного управління юстиції у Хмельницькій області, 2) територіального управління державної судової адміністрації в Хмельницькій області в частині визнання протиправною бездіяльності Хмельницького обласного управління юстиції щодо не нарахування та не виплати позивачу заробітної плати в повному розмірі за період з березня 1996 року по липень 2001 року (включно), стягнення на користь позивача заборгованої заробітної плати за період з березня 1996 року по липень 2001 року (включно) та зобов'язання провести нарахування та виплату компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати за період з 1 квітня 1996 року по липень 2001 року (включно) - залишено без розгляду.
09.08.2012р. позивач надав суду заяву про уточнення позовних вимог в частині стягнення з Хмельницького обласного управління юстиції недоплачену заробітну плату за період з серпня 2001 року по грудень 2002 року включно, відповідно до змісту якої просить суд стягнути 2794 грн. надбавки за досягнення у праці, 914 грн. 86 коп. надбавки за вислугу років, 1011 грн. 95 коп. щомісячної премії, 192 грн. недоплачених у 2002 році відпускних, всього 4912 грн. 81 коп.
З огляду на права, надані позивачу ст.ст. 49, 51 КАС України, вказана заява прийнята судом до розгляду.
Позивач в судовому засіданні уточненні позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.
Представник відповідача 1 в судове засідання не з'явився, 26.07.2012р. надав суду письмові заперечення № 07-05-06/3287 (а.с. 148-150) в яких позовні вимоги позивача не визнав, посилаючись на обставини викладені в них, окремо зазначив, що розгляд справи здійснювати за відсутності представника головного управління юстиції у Хмельницькій області.
Представник відповідача 2 в судове засідання також не з'явився, письмових пояснень з обґрунтуванням причини неявки суду не надав, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся завчасно та належним чином. В матеріалах справи містяться доповнення до заперечень Державної судової адміністрації України від 05.02.2008р. (а.с. 160), яких остання, просить позовні вимоги щодо стягнення з ДСА України заробітної плати з червня по грудень 2005 року, а також стягнення компенсацій за втрату частини заробітку залишити без розгляду, в іншій частині просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення справи, а особиста участь відповідачів в судовому засіданні - не обов'язкова, суд, визнав можливим проводити розгляд справи за їх відсутності.
Заслухавши пояснення позивача, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справу докази, надавши їм юридичну оцінку, колегія суддів прийшла до висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач, згідно з рішенням Хмельницької обласної ради народних депутатів № 11 від 25.12.1992р., зарахований на посаду народного судді Хмельницького міського народного суду.
Відповідно до розпорядження представника президента України № 458 від 12.05.1993р. (а.с. 22), ОСОБА_2 присвоєно п'ятий кваліфікаційний клас.
На підставі рішення кваліфікаційної комісії суддів Хмельницької області від 29.05.1996р. (а.с. 23), судді Хмельницького міського суду ОСОБА_2 присвоєно четвертий кваліфікаційний клас судді.
28.05.1999р. кваліфікаційною комісією суддів Хмельницької області прийнято рішення (а.с. 25, 26) про присвоєння судді Хмельницького міського суду ОСОБА_2 третього кваліфікаційного класу.
Рішенням кваліфікаційної комісії суддів місцевих та апеляційного судів Хмельницької області від 12.12.2001р. (а.с. 24) суддів Хмельницького міського суду ОСОБА_2 присвоєно другий кваліфікаційний клас судді.
Згідно з постановою Верховної ради України від 17.04.2003р., ОСОБА_2 обраний суддею Хмельницького міського суду безстроково.
Із довідки про нараховану та виплачену заробітну плату за період роботи з січня 1996 року по грудень 2005 року включно, судді Хмельницького міськрайонного суду ОСОБА_2 вбачається, що до складу заробітної плати позивача в оспорюваний період входили наступні виплати: посадовий оклад, збільшений посадовий оклад, відповідно до Указу Президента № 220 від 05.03.2002р. (з липня 2003 року по грудень 2003 року включно, з травня 2005 року по грудень 2005 року включно), доплата за кваліфікаційний клас, надбавка за інтенсивність праці (з лютого 1997 року), надбавка за вислугу років, доплата судді, додатковий посадовий оклад.
Окрім цього, позивачу виплачувалася матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, премії до свят, проводилася індексація у вказані в довідці періоди, а також проводилися нарахування та виплата грошових сум пов'язаних із виходом позивача у відпустки.
Факт нарахування та виплати вказаних виплат, а також підстави для їх проведення (відповідні Накази) підтверджується, окрім зазначеної довідки, також іншими матеріалами справи, оцінку яким надано судом.
Як зазначалося, позивач із урахуванням заяви про додаткові обґрунтування та уточнення позовних вимог просив визнати протиправною бездіяльність Хмельницького обласного управління юстиції щодо не нарахування та не виплати йому заробітної плати в повному розмірі за період з березня 1996 року по грудень 2002 року включно, та компенсації втрати частини доходу через порушення термінів виплати заробітної плати за період з квітня 1996 року по теперішній час; визнати протиправною бездіяльність територіального управління державної судової адміністрації в Хмельницькій області щодо не нарахування та не виплати позивачу заробітної плати в повному розмірі за період з січня 2003 року по грудень 2005 року включно, та компенсації втрати частини доходу через порушення термінів виплати заробітної плати за період з лютого 2003 року по теперішній час; стягнути на користь позивача заборговану заробітну плату з Хмельницького обласного управління юстиції в розмірі 18 680 грн. 33 коп. за період з 1 березня 1995 року по 31 грудня 2002 включно, з територіального управління державної судової адміністрації в Хмельницькій області в розмірі 81 364 грн. 92 коп.; зобов'язати провести нарахування та виплату компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати Хмельницьким обласним управлінням юстиції за період з 1 квітня 1996 року по час виплати заборгованої заробітної плати, територіальним управлінням державної судової адміністрації в Хмельницькій області за період з 1 лютого 2003 року по час виплати заборгованої заробітної плати, посилаючись на аудиторський звіт (довідку) за результатами перевірки нарахування заробітної плати та розрахунок компенсації втрати частини доходу судді Хмельницького міськрайонного суду ОСОБА_2 через порушення термінів виплати за період із січня 1996 року по грудень 2005 років № 32 від 25 вересня 2007 року.
Надаючи оцінку уточненим позовним вимогам колегія суддів приходить до висновку, що у їх задоволенні слід відмовити беручи до уваги, що із наявних у матеріалах справи Відомостей розрахунку недоплати (розбіжностей) заробітної плати судді Хмельницького міськрайонного суду ОСОБА_2 вбачається, що спір виник у зв'язку із наявною на думку позивача недоплатою йому наступних виплат: посадового окладу, надбавки за досягнення у праці (50%), надбавки за інтенсивність (50 %), надбавку за вислугу років (15%, 20%, 25%) компенсація за невикористану відпустку, матеріальну допомогу та інших доплат, а також компенсацію втрати частини грошових доходів через порушення термінів їх виплати.
Статтею 95 Конституції України передбачено, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються видатки держави на загальносуспільні потреби, а також розмір і цільове спрямування цих видатків.
Згідно ч.1 ст. 120 Закону України «Про судоустрій» (чинний на час виникнення спірних правовідносин) фінансування всіх судів в Україні здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Так, згідно зі статтею 44 Закону України "Про статус суддів" № 2862-XII від 15.12.1992 р. (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), заробітна плата суддів складається з посадового окладу, премій, доплат за кваліфікаційні класи, надбавок за вислугу років та інших надбавок. При цьому розміри посадових окладів, премій, доплат і надбавок встановлені для суддів указами Президента України та рішеннями Уряду України.
Колегія суддів визнає безпідставними посилання позивача в заяві про додаткові обґрунтування та уточнення позовних вимог (а.с.161-165) щодо того, що територіальне управління державної судової адміністрації України у Хмельницькій області допустило бездіяльність щодо невиплати йому посадових окладів у період з червня 2005 року по 1 січня 2006 року, виходячи з окладів, установлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2005р. № 865 "Про оплату праці суддів", оскільки, як вбачається зі змісту вказаної вище заяви, Державною судовою адміністрацією України, 19.07.2007р. за вих. № 17-4640/07 як до апеляційних судів так і до територіальних управлінь державної судової адміністрації України було надіслано вимогу про необхідність здійснення розрахунків посадових окладів суддів з червня 2005 року, виходячи з окладів, установлених постановою КМУ № 865, і такі розрахунки були здійсненні, однак, територіальним управлінням державної судової адміністрації України у Хмельницькій області кошти не виплачені.
З огляду на вище наведене, суд не вбачає бездіяльності територіального управління державної судової адміністрації України у Хмельницькій області, оскільки, бездіяльність суб'єкта владних повноважень визначена як пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи.
Оскільки, при розгляді справи встановлено відсутність пасивної поведінки відповідача 2 та вчинення ним дій, спрямованих на здійснення розрахунків посадових окладів суддів з червня 2005 року, то суд не вбачає правових підстав для визнання бездіяльності відповідача 2 протиправною.
Що стосується стягнення суми посадових окладів судді з територіального управління державної судової адміністрації України у Хмельницькій області за період з червня 2005 року по 1 січня 2006 року, то суд вважає за необхідне зазначити, що вказана сума потребує обрахунку експертом на основі спеціальних знань, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні суду.
Саме відповідний висновок експерта, на думку суду, може вважатися належним доказом, який б підтверджував оспорюванні позивачем суми. Попри це, позивач у справі посилався на недоцільність призначення експертизи.
Указом Президента України від 10 липня 1995 року № 584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» передбачено право установлювати суддям надбавки за високі досягнення у праці або виконання особливо важливої роботи у розмірі до 75% посадового окладу з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас у межах фонду заробітної плати.
Указом Президента України "Про деякі заходи матеріального забезпечення суддів у зв'язку з додатковим навантаженням" № 220/2002, в редакції від 05.03.2002р., рекомендовано керівникам судів загальної юрисдикції з метою підвищення ефективності судочинства та заохочення суддів, які поряд з повноваженнями судді виконують додаткові функції щодо вдосконалення законодавства з питань захисту прав і свобод громадян, беруть участь у правовій освіті населення та роботі органів суддівського самоврядування встановлювати, виходячи з рівня кваліфікації судді, здійснюваних ним додаткових функцій участі у правовій експертизі нормативно-правових актів, у підвищенні професійного рівня суддів та рівня правової освіти населення, зокрема щомісячну надбавку за напруженість та складність роботи у розмірі до 80 відсотків посадового окладу з урахуванням доплат за кваліфікаційний клас.
Із аналізу вказаних Указів слідує, що Укази Президента України № 584/95 та № 220/2002 не носять обов'язкового характеру для керівників судів, а є рекомендаційними, крім того, призначення та розмір надбавки за інтенсивність (високі досягнення у праці, виконання особливо важливої роботи), а також надбавки за напруженість є прерогативою голови суду та встановлюються його наказом кожному судді індивідуально залежно від досягнень у праці, виконання особливо важливої роботи, складність роботи у межах фонду заробітної плати суду.
Крім того, відсоткова ставка зазначених надбавок визначена до встановлених Указами граничних розмірів, що свідчить про те, що навіть за наявності відповідних підстав для призначення даних доплат, відсотковий розмір останніх визначається саме головою суду в залежності від обсягу виконання суддею особливо важливої роботи чи додаткових функцій щодо вдосконалення законодавства з питань захисту прав і свобод громадян тощо.
З наявної в матеріалах справи копії акту ревізії КРУ в Хмельницькій області виконання кошторису по КЕКВ 1110 «Оплата праці працівників бюджетних установ» та КФК 02004 «Районні (міські) суди» від 03 березня 2006 року вбачається, що у ході проведеної ревізії фінансово-господарської діяльності Хмельницького обласного управління юстиції за 1995-2002 роки порушень при нарахуванні та виплаті заробітної плати суддям не встановлено.
Відповідно до п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» при вирішенні спорів про виплату премій, винагороди за підсумками роботи за рік чи за вислугу років, надбавок і доплат необхідно виходити з нормативно-правових актів, якими визначено умови та розмір цих виплат. З мотивів відсутності коштів у проведенні вказаних виплат може бути відмовлено в тому разі, коли вони обумовлені в зазначених актах наявністю певних коштів чи фінансування.
Згідно зі ст.. 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Таким чином, компенсації підлягають лише суми нарахованої, але не виплаченої працівникові заробітної плати.
Указом Президента України "Про додаткові заходи щодо матеріального забезпечення суддів" № 856/96 в редакції від 19.09.1996 р. суддям, з метою закріплення в судах висококваліфікованих фахівців та повного укомплектування суддів, встановлена також щомісячна надбавка за особливий характер роботи та інтенсивність праці у розмірі 50 відсотків від посадового окладу з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачу в оспорюваний період з січня 1997 року по грудень 2005 року включно із доплат встановлено надбавку за інтенсивність, яка виплачувалася в межах бюджетних асигнувань, що також вбачається із долучених до матеріалів справи розрахункових листів.
Окремо слід зазначити, що Постановою КМ України від 21.01.1993р. №39 «Про умови оплати праці працівників судів» та Постановою КМ України від 13.12.1999р. №2288 «Про впорядкування умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів» передбачено право, а не обов'язок встановлювати суддям та керівникам судів премії, надбавки та доплати до посадових окладів, надання матеріальної допомоги у межах наявних кошів на оплату праці.
Також, колегія суддів вважає за необхідне додатково зазначити, що відповідно до ч. 2 статті 2 Закону України "Про оплату праці" № 108/95-ВР від 24.03.1995 р., винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, яка включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій є додатковою заробітною платою. Отже, надбавки носять необов'язковий характер, оскільки встановлювати їх розмір є пріоритетом керівників установ у межах фонду заробітної плати, затвердженого для бюджетних установ у кошторисах на відповідний бюджетний період, що, з свого боку, спростовує посилання позивача на протиправну невиплату йому відповідних надбавок.
Колегія суддів критично ставиться до Аудиторського звіту (довідки) за результатами перевірки нарахування заробітної плати та розрахунок компенсації втрат частини доходу судді Хмельницького міськрайонного суду ОСОБА_2 через порушення термінів виплати за період із січня 1996 року по грудень 2005 років № 32 від 25 вересня 2007 року, як доказу який підтверджує оспорюванні суми наявних на думку позивача недоплат, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про аудиторську діяльність", аудит - перевірка даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності суб'єкта господарювання з метою висловлення незалежної думки аудитора про її достовірність в усіх суттєвих аспектах та відповідність вимогам законів України, положень (стандартів) бухгалтерського обліку або інших правил (внутрішніх положень суб'єктів господарювання) згідно із вимогами користувачів.
Частиною 6 статті 3 вказаного Закону передбачено, що аудитори (аудиторські фірми) можуть надавати інші аудиторські послуги, пов'язані з їх професійною діяльністю, зокрема, по веденню та відновленню бухгалтерського обліку, у формі консультацій з питань бухгалтерського обліку та фінансової звітності, експертизи і оцінки стану фінансово-господарської діяльності та інших видів економіко-правового забезпечення господарської діяльності суб'єктів господарювання. Аудитори (аудиторські фірми) можуть проводити перевірку іпотечного покриття відповідно до Закону України "Про іпотечні облігації".
Враховуючи вказане, суд приходить до висновку, що сфера аудиту не поширюється на правовідносини, які виникають з приводу нарахування та виплати заробітної плати суддям, а можуть стосуватися лише господарської діяльності суб'єктів господарювання. Тому, Аудиторський звіт (довідки) за результатами перевірки нарахування заробітної плати та розрахунок компенсації втрат частини доходу судді Хмельницького міськрайонного суду ОСОБА_2 через порушення термінів виплати за період із січня 1996 року по грудень 2005 років № 32 від 25 вересня 2007 року не може підтверджувати суму недоплаченої на думку позивача заробітної плати, так як проведення аудиторської перевірки у правовідносинах із оплати праці Законом України "Про аудиторську діяльність" не передбачено.
У свою чергу в силу ч. 1 ст. 1 Закону України "Про судову експертизу", судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства.
Аналогічна правова позиція висвітлена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 15.07.2010р. у справах № К-6289/07, № К-38364/06.
Таким чином, заборгованість по заробітній платі перед позивачем за період з серпня 2001 року по грудень 2005 року не підтверджується належними та допустимими доказами, а, отже, не приймається судом до уваги.
Відповідно до ч. 4 ст. 70 КАС України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Отже, посилання позивачем на оспорювану суму заробітної плати та розрахунок компенсації втрат частини доходу у зв'язку із порушенням термінів її виплати вказані у Аудиторському звіті (довідці) за результатами перевірки нарахування заробітної плати та розрахунок компенсації втрат частини доходу судді Хмельницького міськрайонного суду ОСОБА_2 через порушення термінів виплати за період із січня 1996 року по грудень 2005 років № 32 від 25 вересня 2007 року є безпідставними та нормативно необґрунтовані і додатково свідчать про відсутність підстав для задоволення позову.
Частина друга статті 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Відповідно до положень, закріплених статтею 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
При вирішені даного спору суд також керується положеннями частини 3 статті 2 КАС України, в силу якої, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Беручи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не знайшли свого підтвердження та не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Зважаючи на відсутність в матеріалах справи документів на підтвердження відповідних судових витрат, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, Конституцією України, Законом України "Про судоустрій", Законом України "Про статус суддів", Постановою КМ України від 21.01.1993р. №39 "Про умови оплати праці працівників судів", Постановою КМ України від 13.12.1999р. №2288 "Про впорядкування умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів", Указом Президента України від 10 липня 1995 року № 584/95 "Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів", Указом Президента України "Про деякі заходи матеріального забезпечення суддів у зв'язку з додатковим навантаженням" № 220/2002, Постановою Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці", Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати", Указом Президента України "Про додаткові заходи щодо матеріального забезпечення суддів" № 856/96, Постановою Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року № 865, Указом Президента України "Про надбавки до посадових окладів за кваліфікаційні класи суддів і арбітрів" № 614/94 від 17 жовтня 1994 року, Указом Президента України "Про розмір надбавок до посадових окладів суддів за кваліфікаційні класи" № 1048/99 від 21 серпня 1999 року, Законом України "Про оплату праці", Законом України "Про аудиторську діяльність", Законом України "Про судову експертизу", суд -
ПОСТАНОВИВ :
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до 1) головного управління юстиції у Хмельницькій області, 2) територіального управління державної судової адміністрації в Хмельницькій області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення заборгованої заробітної плати та зобов'язання до вчинення дій - відмовити.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Головуючий суддя: (підпис) Свентух Віталій Михайлович
судді: (підпис) Вільчинський Олександр Ванадійович
(підпис) Поліщук Ірина Миколаївна
Копія вірна:
суддя:
секретар: