ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" серпня 2012 р.Справа № 5017/1842/2012

Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І.

при секретарі Загороднічек І.І.

за участю представників сторін:

від позивача -Чекальська В.П. (довіреність № 1072-4 від 03.04.2012р.),

від відповідача -Меняйлік О.О. (довіреність № б/н від 09.11.2011 р.),

Полілова С.І. (довіреність № б/н від 09.11.2011р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „ІНФОКС" в особі філії „ІНФОКСВОДОКАНАЛ" ТОВ „ІНФОКС"

до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю „Р.О.С.А."

про стягнення 5 156,58 грн.

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відкритого акціонерного товариства „РОСА" про стягнення з останнього заборгованості за скид стічної води з перевищенням допустимих величин концентрацій речовин у сумі 5 156,58грн., із покладенням на відповідача судових витрат.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що, в рамках укладеного між сторонами договору на послуги водопостачання та водовідведення № 6925/3 від 20.05.2003 року, представниками філії "Інфоксводоканал" у присутності представника відповідача 23.04.2009р. та 27.11.2009р. було відібрано проби стічної води (шифри № 422, № 1374) на об'єкті відповідача, за результатами яких складено "Аналізи стічної води".

Так, за результатами лабораторних аналізів стічної води відповідача за пробою від 23.04.2009р. та 27.11.2009р., проведених незалежною лабораторією ВАТ "ІнтерХім", встановлено невідповідність стічної води діючим допустимим величинам концентрації речовин у стічних водах. На підставі викладеного, відповідно до п. 4.9., 4.10 та п. 176 Додатку до Правил приймання стічних вод підприємств, установ і організацій в систему каналізації м. Одеси, затверджених рішенням виконкому Одеської міської ради від 14.06.2007р. № 632, позивачем було розраховано суму боргу за скид відповідачем стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій, яка складає 5 156,58грн. (4 349,27грн.+807,31грн.) Несплата вказаної суми й зумовила звернення ТОВ "Інфокс"в особі філії "Інфоксводоканал" із вказаним позовом до суду.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.06.2012 року порушено провадження по справі № 5017/1842/2012 за даним позовом, розгляд справи призначено на 13.07.2012 р.

09.07.2012 року до господарського суду Одеської області від відповідача надійшов відзив на позов, у якому проти заявлених позовних вимог відповідач заперечує та просить суд відмовити в їх задоволені в повному обсязі. Заперечуючи проти заявлених ТОВ "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" позовних вимог, відповідач посилається на пропущення позивачем строку позовної давності для звернення з відповідним позовом, передбаченого ст. 257 Цивільного кодексу України, в зв'язку з чим, в порядку ст. 267 Цивільного кодексу України, просить суд застосувати до даних правовідносин строк позовної давності та у

задоволенні позовних вимог ТОВ "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" відмовити в

повному обсязі.

11.07.2012 року до господарського суду Одеської області від позивача надійшли уточнення до позовної заяви (вх. № 21414/2012), відповідно до яких позивач зменшив розмір позовних вимог до 4 349,27грн., - у зв'язку зі сплатою відповідачем 02.07.2012 року заборгованості в розмірі 807,31 грн. за скид стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій згідно розрахунку, зробленому на підставі аналізу стічних вод, проби (шифр № 1374) на який було відібрано 27.11.2009р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.07.2012 р. - в порядку ст. 25 ГПК України - здійснено заміну відкритого акціонерного товариства „РОСА" на його правонаступника - товариство з обмеженою відповідальністю „Р.О.С.А.", розгляд справи відкладено на 06.08.2012 року, - відповідно до ст. 77 ГПК України.

23.07.2012 року від позивача до господарського суду Одеської області надійшли заперечення на відзив (вх. № 22721/2012), відповідно до яких позивач не погоджується з доводами відповідача, зазначеними у відзиві на позов, зазначаючи, що перебіг строку позовної давності для заявлення вимог про стягнення заборгованості за скид стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій згідно розрахунку, зробленому на підставі аналізу стічних вод, проби (шифр № 422) на який було відібрано 23.04.2009р., - почався 20.07.2009р. -відповідно до п. 3.2 Договору № 6925/3 від 20.05.2003р., яким передбачено, що відповідач зобов`язаний сплачувати надані послуги з водокористування та водовідведення щомісячно до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим. Таким чином, строк позовної давності для звернення позивача з відповідними вимогами не пропущено.

В судовому засіданні 06.08.2012р. представником позивача підтримано уточнені позовні вимоги у повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні 06.08.2012р. проти позову заперечували, повністю підтримували наданий до суду відзив.

Згідно із приписами ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 06.08.2012р. оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення присутніх в судових засіданнях представників сторін, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.05.2003 року між комунальним підприємством «Одесводоканал»(Водоканал), правонаступником якого є позивач, та ВАТ „РОСА" (Абонент), правонаступником якого є відповідач, укладено договір на послуги водопостачання та водовідведення № 6925/3, відповідно до якого Водоканал надає послуги по подачі питної води на об'єкти абонента, а також по прийманню стічних вод, які скидаються Абонентом в систему комунальної каналізації у відповідності з дислокацією об'єктів.

П. 2.1. Договору передбачено, що сторони зобов'язуються керуватися діючими нормативно-правовими актами, а саме: Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомгоспу України від 01.07.1994р. № 65, Правилами технічної експлуатації систем водопостачання та водовідведення, затверджених наказом Держжитлокомгоспу України від 05.07.1995р. № 30, Правилами приймання стічних вод підприємств, установ і організацій в систему каналізації м. Одеси, затвердженими розпорядженням Одеської обласної державної адміністрації № 87/А-98 від 09.02.98р. та діючими ГОСТ, іншими нормативними актами.

Відповідно до п. 2.3.3 Договору Абонент зобов'язаний здійснювати скидання стоків, якість яких не перевищує гранично допустимі концентрації, встановлені Правилами приймання стічних вод

Пунктом 2.3.13 Договору передбачено, що Абонент зобов'язаний своєчасно та у повному обсязі сплачувати послуги водопроводу та каналізації, в тому числі платежі за перевищення ліміту водоспоживання та каналізації, скидання ненормативно-очищених стоків та інші платежі.

Згідно з умовами п. 3.9 Договору обсяги стоків, що відводяться від Абонента, приймаються рівними обсягами спожитої води або визначаються за показниками прибору

обліку стоків відповідно до п. 21 Правил водокористування. Обсяг скинутих Абонентом

зливових стоків визначається розрахунковим шляхом згідно п. 15.9 Правил водокористування.

Відповідно до п. 3.10. Договору нарахування платежу за скидання ненормативно-очищених стоків здійснюється у відповідності із Правилами приймання стоків.

П. 5.3 Договору встановлено, що Договір діє з 20.05.2003р. до 20.05.2008р. Договір вважається продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну його дії жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляду його умов. Оскільки жодною стороною не заявлено про припинення дії вказаного договору або його перегляд, договір № 6925/3 від 20.05.2003р. є діючим.

Крім того, як свідчить наявний в матеріалах справи акт № 2434-ТИ, 11.04.2008 року представники відповідача були ознайомлені з Правилами приймання стічних вод підприємств, установ і організацій в систему каналізації м. Одеси, затвердженими рішенням виконкому Одеської міської ради від 14.06.2007р. № 632.

01.06.2009р. умовами додаткової угоди до договору здійснено заміну сторін за договором від 20.05.2003р. № 6925/3, а саме, встановлено, що „Водоканалом" є ТОВ „Інфокс", а „Абонентом" є ТОВ „Р.О.С.А."

23.04.2009 року представниками філії "Інфоксводоканал" було відібрано пробу стічної води (шифр 422) відповідача з контрольного колодязя перед скидом в міську каналізацію, за результатами якої складено "Аналіз стічної води". За результатами лабораторних аналізів стічної води відповідача за пробою від 23.04.2009 року, проведених ВАТ "ІнтерХім", було встановлено невідповідність стічної води діючим допустимим величинам концентрації речовин у стічних водах. На підставі викладеного, відповідно до п. 4.9., 4.10 Правил приймання стічних вод підприємств, установ і організацій в систему каналізації м. Одеси, затверджених рішенням виконкому Одеської міської ради від 14.06.2007р. № 632, позивачем була розрахована сума боргу за скид відповідачем стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій, яка складає 4 349,27 грн.

03.06.2009р. позивачем було направлено відповідачу поштою результати аналізу, здійсненого на підставі проби води (шифр № 422), яку було відібрано 23.04.2009р.

07.07.2009р. позивач направив відповідачу поштою претензію № 56-П від 25.05.2009р., згідно якої просив перерахувати підвищений тариф за скид ненормативно-очищених стічних вод в сумі 4 349,27грн.

Згідно отриманого відповідачем 05.06.2012р. листа № 403-П від 16.05.2012р., позивач повторно просив перерахувати 4 349,27грн. за скид ненормативно-очищених стічних вод.

Також, 02.03.2011р. ТОВ „Р.О.С.А." було надіслано досудове попередження від 01.03.2011р., однак розрахована позивачем до сплати заборгованість, відповідачем не сплачена, в зв`язку з чим, що ТОВ "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" звернулось до господарського суду Одеської області з даним позовом.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який, в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі укладено договір на послуги водопостачання та водовідведення, згідно з яким позивач зобов'язався надавати послуги по подачі питної води на об'єкти абонента, а також по прийманню стічних вод, які скидаються Абонентом в систему комунальної каналізації у відповідності з дислокацією об'єктів, а відповідач зобов'язався здійснювати своєчасну оплату наданих йому послуг, в т.ч. і за скидання ненормативно-очищених стоків.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.

Між тим, вищевстановлені обставини справи свідчать, що борг відповідача з оплати

ненормативно-очищених стоків становить 4 349,27грн.

При цьому, не приймаються судом до уваги посилання відповідача на порушення позивачем вимог законодавства при здійсненні відбору проб 23.04.2009р., оскільки представник ТОВ «Р.О.С.А.» не приймав участі у відборі проб води 23.04.2009р., про що свідчить зазначення в «Аналізі стічної води»від 23.04.2009р. лише прізвища представника відповідача -Ткачук за відсутності підпису останнього, - з огляду на п. 9.8 та 10.9 Правил приймання стічних вод підприємств, установ і організацій в систему каналізації м. Одеси, затверджених рішенням виконкому Одеської міської ради від 14.06.2007р. № 632, якими встановлено, що відбір контрольних проб стічних вод Підприємства проводиться представниками Водоканалу, що фіксується у спеціальному акті, іменуємому "Аналіз стічної води", який підписують як представники Водоканалу, так і представник Підприємства-абонента; відбір проб проводить представник Водоканалу в присутності представника Підприємства, але при відмові представника відбір проб здійснює представник Водоканалу самостійно.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Між тим, відповідачем, в порушення вищевказаних норм, не доведено належним чином відсутність заборгованості перед позивачем у розмірі 4 349,27 грн. та не надано будь-яких доказів, які б спростовували заявлені позивачем обставини.

Разом з тим, суд зазначає, що при розгляді заявлених ТОВ "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" позовних вимог про стягнення з ТОВ «Р.О.С.А.»заборгованості за скид стічної води з перевищенням допустимих величин концентрацій речовин, відповідачем надано відзив на позовну заяву, у якому він вважає за необхідне застосувати строки позовної давності та просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Розглянувши дану заяву, суд зазначає, що положеннями глави 19 Цивільного кодексу України надається поняття та порядок застосування інституту позовної давності.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальний строк позовної давності встановлений ст. 257 Цивільного кодексу України та складає три роки.

Статтею 261 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної

давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про

виконання зобов'язання.

Як вбачається з копій поштового реєстру та квитанції № 8548 від 03.06.2009р., наявних в матеріалах справи (а.с. 17), 03.06.2009р. позивачем було направлено за допомогою поштового зв`язку позивачу результати аналізу стічної води, що було здійснено на підставі проби (шифр № 422), відібраної 23.04.2009р., - що не заперечено в судових засіданнях представниками сторін.

Як встановлено судом під час розгляду справи, в договорі № 6925/3 від 20.05.2003р. сторонами договору не узгоджено строків, в які Абонент зобов`язаний здійснити оплату за скид стічної води з перевищенням допустимих величин концентрацій речовин у воді.

При цьому, згідно правил ст. 530 ЦК України, встановлено: якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час; боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до зазначеного, право пред`явлення вимоги про сплату заборгованості за скид стічної води з перевищенням допустимих величин концентрацій речовин у воді в сумі 4 329,27грн. у позивача виникло 11.06.2009р. (після спливу 7 днів з дня направлення відповідачу результатів аналізу -03.06.2009р.)

Отже, строк позовної давності щодо стягнення з відповідача заборгованості за перевищення допустимих величин концентрацій речовин у воді сплив -11.06.2012р.

Між тим, з даним позовом до суду позивач звернувся 19.06.2012р., про що свідчить штамп господарського суду Одеської області (вх. № 2729/2012), наявний на першому аркуші позовної заяви.

Таким чином, позивачем пропущений строк позовної давності щодо заявлення вимог про стягнення з відповідача заборгованості за перевищення допустимих величин концентрацій речовин у воді в сумі 4 329,27грн.

Відповідно до ч.ч.3,4 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Про застосування спливу позовної даності відповідачем заявлено у відзиві на позов.

При цьому, надані заперечення позивача щодо безпідставності посилань відповідача на сплив строку позовної давності для подачі даного позову, з огляду на початок його перебігу з 20.07.2009р. відповідно до п. 3.2 Договору, - судом до уваги не приймаються, оскільки зазначеним пунктом договору встановлено, що відповідач зобов`язаний сплачувати надані послуги з водокористування та водовідведення щомісячно до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим. Між тим, не передбачено п. 3.2 Договору конкретних строків, в які Абонент зобов`язаний здійснити оплату саме за скид стічних вод з перевищенням допустимих величин концентрацій речовин.

Враховуючи, що строк позовної давності для звернення з відповідними вимогами, передбачений ст.ст. 257, 258 Цивільного кодексу України, сплив, а позивачем не наведено поважності причин пропущення такого строку, приймаючи до уваги подану ТОВ «РОСА»заяву про застосування строків позовної давності, суд вважає за необхідне відмовити у задоволені позовних вимог ТОВ "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" про стягнення з відповідача заборгованості за скид стічної води з перевищенням допустимих величин концентрацій речовин у воді в сумі 4 329,27грн.

Керуючись ст.ст. 44,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 13.08.2012р

Суддя Мостепаненко Ю.І.