ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2012 р. Справа № 2а/0470/8749/12

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільков В.В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Юр`ївському районі Дніпропетровської області до Віділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлоград про зобов'язання вчинити дії щодо включення до актів щомісячної звірки коштів у сумі 75232,84 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Юр'ївському районі Дніпропетровської області звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Павлоград про зобов'язання включити до актів щомісячної звірки витрати на виплату і доставку щомісячної державної адресної допомоги та підвищення до пенсії особам, які отримують пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та пенсій у зв'язку із втратою годувальника за період з 01.01.2012р. по 30.06.2012р. на суму 75232,84 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Павлоград безпідставно відмовляється включати до актів щомісячної звірки витрати за особовими справами потерпілих, яким виплачена пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання чи втрати годувальника, суми виплаченої державної адресної допомоги, передбаченої Постановами Кабінету Міністрів України № 265 від 26.03.2008р. та № 198 від 11.03.2009 року За період з 01.01.2012р. по 30.06.2012р. відповідачем не прийнято до заліку таких виплат на загальну суму 75232,84 гривень. При цьому, позивач вважає, що витрати Пенсійного фонду України по зазначеним виплатам повинні відшкодовуватися Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у відповідності до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», та Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою Пенсійного Фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 р. № 5-4/4.

Позивач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином відповідно до вимог ст. 35 КАС України, що підтверджується матеріалами справи, надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином відповідно до вимог ст. 35 КАС України, що підтверджується матеріалами справи. Від відповідача до суду заяв, клопотань, заперечень проти позову не надходило.

За таких обставин суд, керуючись положеннями ч. 6 ст.128 КАС України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, дослідивши подані до суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, суд встановив таке.

Управлінням Пенсійного фонду України в Юр'ївському районі Дніпропетровської області щомісячно проводиться виплата пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання потерпілим і особам, які втратили годувальника. Списки осіб, яким виплачено пенсію, надавались відповідачу для проведення розрахунків. Сторонами підписані акти щомісячної звірки витрат по особовим справам потерпілих за період з 01.01.2012р. по 30.06.2012р., відповідно, до яких, загальна сума витрат на виплату пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання потерпілим чи особам, які втратили годувальника, адресна допомога, витрати на її доставку, що підлягає відшкодуванню за даними УПФУ, складає 75232,84 гривень. Вказана сума державної адресної допомоги та витрат на її доставку згідно постанов Кабінету Міністрів України № 265 від 26.03.2008 року та № 198 від 11.03.2009 року, не були прийняті відповідачем до заліку для відшкодування.

Між сторонами не існує спору щодо виплачених Управлінням Пенсійного фонду України в Юр'ївському районі Дніпропетровської області протягом вказаного періоду сум державної адресної допомоги та підвищення до пенсії, а також щодо правильності їх нарахування, тому ці обставини не досліджуються судом.

Відповідачем суми зазначених виплат не були прийняті до заліку з посиланням на те, що вказані виплати мають здійснюватись за рахунок коштів Пенсійного Фонду України та Державного бюджету України. Діючим законодавством України не передбачено відшкодування зазначених витрат Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Вирішуючи спір по суті, суд приходить до таких висновків.

Національним законодавством, зокрема статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Основ) встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

За пенсійним страхуванням, згідно зі статтею 25 Основ, надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення:

- пенсії за віком, по інвалідності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства);

- пенсії у зв'язку з втратою годувальника, крім передбачених пунктом 4 цієї статті;

- медичні профілактично-реабілітаційні заходи;

- допомога на поховання пенсіонерів.

Відповідно до пункту 4 цієї статті, за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення:

- профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням;

- відновлення здоров'я та працездатності потерпілого;

- допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

- відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків;

- пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

- пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

- допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

У частині 4 статті 26 Основ визначено, що в разі, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.

Враховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, тобто тим, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги відповідно до статті 25 Основ, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві.

Разом з тим, статтями 8, 10, 81 Закону України від 05.11.91 року №1788 «Про пенсійне забезпечення» (надалі - Закон №1788) встановлено, що пенсійне забезпечення громадян, призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюються органами Пенсійного фонду України з виплатою пенсій за рахунок його коштів.

Відповідно до ст. 21 Закону України від 23.09.99 № 1105 «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»(надалі - Закон № 1105), у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, зокрема, допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності, пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Страховими виплатами є грошові суми, які згідно із статтею 21 цього Закону, Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку (ст. 28 Закону № 1105).

Пунктом 2 статті 7 (Прикінцеві положення) Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», який набрав чинності з 1 квітня 2001 року, встановлено, що Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.

Потерпілі, документи, яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.

Частиною 2 статті 24 Закону № 1105 закріплено аналогічну норму - якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Пунктом 5 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України, та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.03 № 5-4/4, та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.05.03 за № 376/7697 (далі - Порядок), встановлено таке.

Органи Пенсійного фонду щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, на підставі списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та списку померлих осіб і осіб, знятих з обліку з інших причин, які отримували пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в районах та містах обласного значення звірку витрат за особовими справами потерпілих. За її результатами складається акт щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, який подається відповідно головним управлінням Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі і управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Головні управління Пенсійного фонду та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підставі акта щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, узагальнюють і узгоджують довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків (п. 6 Порядку).

Згідно п.7 Порядку, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на підставі довідки про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду.

Отже, відповідно до вимог Порядку, Фонд соціального страхування від нещасних випадків перераховує кошти Пенсійному Фонду України на підставі даних, що зазначені в акті щомісячної звірки.

Проте, слід зазначити, що відповідно до пункту 2 вказаного Порядку, ним визначається механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду витрат, пов'язаних з виплатою відповідних пенсій.

Перевіряючи законність та обґрунтованість дій відповідача щодо відмови прийняти до відшкодування витрати позивача, понесені на виплату державної адресної допомоги, а також підвищення до пенсії, щомісячного довічного грошового утримання, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам (далі - підвищення), суд враховує таке.

Фонд соціального страхування від нещасних випадків, відповідно до статті 46 Закону №1105, провадить збір та акумулювання страхових внесків, має автономну, незалежну від будь-якої іншої, систему фінансування.

Кошти на здійснення страхування від нещасного випадку не включаються до складу Державного бюджету України та використовуються виключно за їх прямим призначенням.

Крім того, статтею 20 Основ передбачено, що основними джерелами коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування є внески роботодавців і застрахованих осіб. Бюджетні та інші джерела коштів, необхідні для здійснення загальнообов'язкового державного соціального страхування, передбачаються відповідними законами з окремих видів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Таким чином, будь-які страхові виплати, що здійснюються Фондом, складаються на підставі страхових внесків роботодавців, як страхувальників, які і є основним джерелом надходжень до фонду і мають використовуватися виключно за їх цільовим призначенням.

Страховими виплатами, відповідно до статті 28 Закону № 1105, є грошові суми, які згідно із статтею 21 цього Закону, Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.

Відповідно до статті 25 Закону № 1105, усі види страхових виплат і соціальних послуг застрахованим та особам, які перебувають на їх утриманні, а також усі види профілактичних заходів, передбачених статтями 21 та 22 цього Закону, провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків за рахунок коштів цього Фонду.

Таким чином, зазначеним Законом визначені як об'єкти, які підлягають виплаті застрахованим особам Фондом, так і об'єкти, які підлягають відшкодуванню Фондом у разі виплати таких сум іншими страховиками. До зазначених витрат не належать будь-які додаткові види соціальної допомоги, які не включені до статей 21, 22, 24 Закону № 1105.

Виплата пенсій, відповідно до статті 8 Закону № 1788, здійснюється з коштів Пенсійного фонду України, який формується за рахунок коштів, що відраховуються підприємствами і організаціями (в тому числі й тими, що використовують працю громадян за угодами цивільно-правового характеру) на заходи соціального страхування за тарифами, диференційованими залежно від небезпечності, шкідливості, тяжкості робіт та стану інших умов праці, страхових внесків громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, обов'язкових страхових внесків громадян, а також коштів державного бюджету України.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»№ 1058-IV від 09.07.2003 року (далі -Закон № 1058), непрацездатні громадяни крім пенсійних виплат із системи пенсійного забезпечення мають право отримувати доплати, надбавки та підвищення до зазначених виплат, додаткову пенсію в порядку та за рахунок коштів, визначених законодавством.

У разі, якщо сукупність виплат, зазначених у частині першій цієї статті, разом з пенсійними виплатами із системи пенсійного забезпечення та іншими доходами не досягають розміру прожиткового мінімуму, визначеного законом для непрацездатних громадян, такі громадяни мають право на отримання державної соціальної допомоги в порядку, розмірах та за рахунок коштів, визначених законом.

Зазначена гарантія щодо пенсійного забезпечення непрацездатних громадян закріплена також у статті 28 цього Закону, якою встановлений мінімальний розмір пенсії за віком в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, який застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

В доповнення зазначених правових норм, Кабінетом Міністрів України у 2008 та 2009 роках прийнято постанови, якими регулюється питання надання додаткових державних гарантій певному колу осіб у вигляді щомісячної державної адресної допомоги у сумі, що не вистачає до прожиткового мінімуму, а також у вигляді підвищення до пенсії, щомісячного довічного грошового утримання, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам.

Так, виплата щомісячної державної адресної допомоги громадянам України передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 року № 265 «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян».

Постановою КМУ від 11.03.2009 року № 198 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», зокрема пунктом 1, встановлено, що у 2009 році з 1 квітня підвищення до пенсії, щомісячного довічного грошового утримання, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам (далі - підвищення) у розмірі 7,5 гривні, збільшуючи його з 1 липня - до 14,2 грн., а з 1 жовтня -до 28,4 гривні.

Зазначеними постановами передбачено, що такі виплати здійснюються за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога.

Відповідно до ч.8 статті 36 Закону № 1058, пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, призначаються відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (Закон № 1105).

При цьому, до страхових виплат, передбачених Законом № 1105, державна адресна допомога та підвищення до пенсії, що визначені Постановами КМУ № 198 та № 265, не включаються.

Отже, суд приходить до висновку, що дія зазначених Постанов не розповсюджується на правовідносини між органами Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в частині відшкодування витрат з виплати адресної допомоги, оскільки такі додаткові державні гарантії громадянам передбачені лише Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який визначає обов'язки саме органів Пенсійного фонду України.

Суд не бере до уваги доводи представника позивача, викладені у позовній заяві, що державна адресна допомога у даному випадку включаються до основного розміру пенсії, та повинні відшкодовуватися відповідачем на загальних підставах, оскільки з аналізу наведених вище норм чітко вбачається додатковий характер зазначених виплат.

Пунктом 4 Порядку визначаються суми, що підлягають відшкодуванню Фондом: це суми, що виплачуються відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»та інших нормативно-правових актів, а саме:

- сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

- щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію;

- допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію;

- сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.

Цей перелік є вичерпним. У цьому переліку відсутні такі виплати, як державна адресна допомога до пенсії, а також підвищення до пенсії, які призначені і виплачені позивачем згідно Постанов КМУ від 26.03.2008 року № 265, від 11.03.2009 року № 198.

Державна адресна допомога до пенсії, а також підвищення до пенсії відсутні й у переліку сум, що підлягають виплаті за статтею 21 Закону № 1105. Зазначений перелік не містить норм посилання чи розширених норм, що, враховуючи наведені вище доводи, не дозволяє суду застосувати його за аналогією закону.

Суд зазначає, що державна адресна допомога та підвищення до пенсії не включаються до основного розміру пенсії, так як безпосередньо Постановами КМУ від 26.03.2008 року № 265, та від 11.03.2009 року № 198 визначено, що вони є додатковими доплатами до пенсії.

Тобто, щомісячна державна адресна допомога та підвищення до пенсії є самостійним видом пенсійних виплат та виплачуються пенсіонеру поряд з іншими видами виплат, у тому числі, цільової допомоги на прожиття.

За таких обставин, суд робить висновок, що на даний час відсутні як правові підстави, так і порядок відшкодування відповідачем суми державної адресної допомоги, а також підвищення до пенсії.

Крім того, ні Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», ні Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України, та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.03 № 5-4/4, не передбачено такого способу захисту прав позивача, як зобов'язання включити в щомісячні акти звірки витрати на виплату державної адресної допомоги, витрати, пов'язані з її виплатою та доставкою, підвищення до пенсії. Натомість, вказаним Порядком визначено порядок підписання актів звірки розрахунків за відсутності спору щодо сум виплат, а витрати, понесені Пенсійним Фондом України у зв'язку з виплатою пенсій, передбачених статтею 26 Закону України «Про пенсійне забезпечення», підлягають відшкодуванню Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві на централізованому рівні.

Крім того, витрати, понесені Пенсійним Фондом України у зв'язку з виплатою пенсій, передбачених статтею 26 Закону України «Про пенсійне забезпечення», підлягають відшкодуванню Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві на централізованому рівні.

Таким чином, звертаючись до суду з позовом про зобов'язання відповідача включити до актів щомісячної звірки відповідних сум державної адресної допомоги та підвищення до пенсії по особовим справам потерпілих, Управління Пенсійного фонду України в Юр'ївському районі Дніпропетровської області не є тією особою, якій належить право вимоги. Відповідно, і відповідач не є тією особою, яка повинна відповідати за адміністративним позовом. Враховуючи, що заміна неналежного позивача або відповідача у даній справі потягла б за собою зміну підсудності та унеможливила б розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, у відповідності до вимог ст. 52 КАС України, така заміна неналежної сторони не є можливою.

З урахуванням сукупності наведених вище обставин, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову управління Пенсійного фонду України в Юр'ївському районі Дніпропетровської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Павлоград про зобов'язання вчинити дії щодо включення до актів щомісячної звірки кошти у сумі 75232,84 грн. - відмовити.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Суддя В.В Ільков