РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 березня 2012 року м. Одеса
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі :
головуючого - судді Сєвєрової Є.С.,
суддів: Погорєлової С.О.,Цюра Т.В.,
при секретарі - Литвинюк А.В.
розглянувши в відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ТОВ «Обрій-Н», ОСОБА_2, ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідо» на рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 2 грудня 2010 року у справі за позовом Акціонерного комерційного банку «Трансбанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Обрій-Н», ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідо» про стягнення боргу за кредитним договором,
в с т а н о в и л а:
11 січня 2010 року АКБ „Трансбанк" звернувся до суду з позовом до ТОВ «Обрій-Н», ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_1, ТОВ «Лідо» про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що згідно кредитного договору №2208, укладеного 22.02.2008 року між АКБ „Трансбанк" та ТОВ „Обрій", ТОВ „Обрій" отримало грошові кошти у розмірі 520000 грн. у вигляді відновлювальної кредитної лінії строком користування до 20 квітня 2009 року та сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 25 % річних, яка станом на 15 грудня 2010 року не погашена та загальна сума боргу з врахуванням пені та штрафу складає 824327,30 грн. З метою забезпечення виконання зобов'язань ТОВ „Обрій" за кредитним договором 22.02.2008 року між АКБ „Трансбанк" та ТОВ „Обрій" був укладений договір іпотеки, за умовами якого ТОВ „Обрій" передав в іпотеку позивачу майнові права на індивідуальний жилий будинок АДРЕСА_1. Також 22.02.2008 року були укладені договори поруки, за умовами яких ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_1, а також ТОВ «Лідо» зобов'язалися солідарно з ТОВ „Обрій-Н" відповідати за належне виконання зобов'язань за кредитним договором. У порушення умов кредитного договору відповідачі свої зобов'язання належним чином не виконали, в зв'язку з чим, вони вимушені звернутися до суду.
Рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 02 грудня 2010 року позов АКБ „Трансбанк" задоволений. Стягнуто на користь АКБ „Трансбанк" солідарно з ТОВ „Обрій", ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_1, ТОВ „Лідо" 520000 грн. - простроченої заборгованості по сплаті кредиту; 97945,21 грн. - прострочених відсотків за кредитом; 7728,63 грн. - пені за порушення строків сплати кредиту; 7659,58 грн. - пені за порушення строків погашення відсотків за кредитом та 130000 грн. - штрафу в розмірі 25% від суми кредиту, а також судові витрати в розмірі 1820 грн., а всього - 824327,30 грн.
У апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення норм матеріального права, неправильне застосування судом норм процесуального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.
До апеляційної скарги приєдналися ТОВ «Обрій-Н», ОСОБА_2, ОСОБА_3, Товариство з обмеженою відповідальністю «Лідо».
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлено, що АКБ «Трансбанк» на підставі кредитного договору №2208 від 22 лютого 2008 року надав, а ТОВ «Обрій - Н» отримав, та зобов'язався повернути у строк до «20» лютого 2009 року (включно) грошові кошти у розмірі 520 000, 00 грн. та сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 25,0 % річних.
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №2208 були укладені: договір іпотеки від 22.02.2008р. за реєстром№344 укладений між позивачем та ТОВ «Обрій-Н», за яким останній передав в іпотеку майнові права на жилий будинок АДРЕСА_1
Договір поруки №2208 від 22.02.2008 року за яким ТОВ «Лідо» зобов'язалось солідарно відповідати по зобов'язанням ТОВ «Обрін - Н»;
Договір поруки №2208-1 від 22.08.2008 року, за яким ОСОБА_2 зобов'язався солідарно відповідати по зобов'язанням ТОВ «Обрій-Н»;
Договір поруки №2208-2 від 22.02.2008 року, за яким ОСОБА_4 зобов'язався відповідати солідарно по зобов'язанням ТОВ «Обрій-Н»;
Договір поруки №2208-3 від 22.02.2008 року, за яким ОСОБА_5 зобов'язався солідарно відповідати по зобов'язанням ТОВ «Обрій-Н».
Додатковими угодами №1 від 20.02.2009 року до договору поруки №2208, договору поруки №2208/1, до договору поруки №2208/3 було визначено про сплату 25% річних на строк до 20 квітня 2009 року включно.
Відповідно до умов договорів поруки позичальник і поручитель відповідають як солідарні боржники, що означає нічим не обумовлене і абсолютне право кредитора вимагати виконання зобов'язань як від позичальника та поручителя як разом, так і від кожного окремо. Крім того, поручителі відповідають перед позивачем всім належним їм на праві власності майном та грошовими коштами.
Згідно п. 9.3., 9.4. Кредитного договору №2207 на заборгованість по погашенню кредиту та на заборгованість по сплаті процентів нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний календарний день прострочення виконання зобов'язання.
Відповідно п. 9.8 Кредитного договору №2207 за невиконання своїх обов'язків передбачених пунктами 8.2.1-8.2.13, 8.2.15-8.2.18. цього договору, Позичальник за вимогою Кредитора зобов'язується сплатити штраф у розмірі 25 % від суми наданого кредиту за кожен випадок відповідного порушення.
Судом також було встановлено, що Відповідачі своїх зобов'язань за кредитним договором не виконали, в зв'язку з чим загальна заборгованість по погашенню кредиту станом на 01.01.2010 року складає: 520 000 грн. - простроченої заборгованості по сплаті кредиту; 97 945,21 грн. - прострочених відсотків за кредитом; 68 653,46 грн. - пені за порушення строків сплати кредиту; 7 728,63 грн. - пені за порушення строків погашення відсотків за кредитом та 130 000 грн. - штрафу в розмірі 25% від суми кредиту. Всього загальна сума заборгованості склала - 824 327,30 грн.
Задовольняючи позов про стягнення боргу з ТОВ «Обрій - Н» суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином, невиконання зобов'язання дає право на стягнення боргу в судовому порядку.
Доводи апеляційної скарги про те, що фактично кошти від АКБ «Трансбанк» отримані не були матеріалами справи не підтверджені, і рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях.
Не обґрунтованими є доводи апеляційної скарги щодо неправомірності розгляду в одному провадженні вимог до юридичних осіб, які підлягають розгляду в порядку господарського судочинства,оскільки предметом спору є спільні обов'язки відповідачів, деякі з яких є фізичними особами, у розгляд їх в окремих провадженнях унеможливлений.
Безпідставними є доводи апеляційної скарги про неправильність розрахунку боргу, оскільки розрахунок боргу наданий позивачем (а.с.29) і доказів на спростування його правильності суду не надано.
Разом із тим погодитися із висновком суду в частині задоволення позову до поручителів неможна з огляду на таке.
Відповідно до ст.ст.553, 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого зобов'язання. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
Відповідно до ч.4ст.559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.
З вищезазначених договорів поруки вбачається, що їх строк визначений до повного виконання зобов'язання боржником.
Відповідно до ст.252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.
З огляду на це, умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов'язання перед кредитором не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам ст.252 ЦК України.
Відповідно до умов кредитного договору №2208, додаткової угоди до нього від 20.02.2008 року і додаткових угод до договорів поруки, кінцевим строком повернення кредиту визначено 20.04.2009 року.
Із позовом до суду позивач звернувся 11.01.2010 року (а.с.1), тобто після спливу шестимісячного строку, передбаченого ч.4ст.559 ЦК України, і доказів того, що з будь - якими вимогами через невиконання кредитного договору він звертався раніше не надано.
В матеріалах справи наявна вимога від 17.06.2009 року (а.с.16) на адресу відповідачів про необхідність погашення боргу, проте факт її направлення чи отримання не підтверджений належними доказами, відповідачами факт його отримання категорично заперечувався.
На підтвердження факту відправлення відповідної вимоги представником позивача надано копію реєстру поштових відправлень, з якої вбачається, що 11.11.2009 року на адресу відповідачів у справі направлений рекомендований лист, проте з'ясувати зміст листа з реєстру відправлень неможливо. Більш того, вимога до поручителів датована 17.06.2009 року, тоді як реєстр свідчить про відправку листа 11.11.2009 року. Такі розбіжності у часі складання листа та часу його відправки за відсутності реквізитів листа в самому реєстрі не дають підстав вважати їх належними доказами на підтвердження своєчасності пред'явлення вимоги.
Суд першої інстанції на зазначені обставини уваги не звернув, чим порушив норми матеріального права, тому рішення суду в частині задоволення позову до поручителів підлягає скасуванню із ухваленням нового про відмову в задоволенні позову.
Відмовляючи в задоволенні позову АКБ «Трансбанк» до поручителів, колегія суддів виходить з того, що порука припиняється у разі не пред'явлення вимоги до поручителя протягом шести місяців з часу настання строку виконання зобов'язання.
Керуючись ст.ст.304,п.2ч.1ст.307,313,314,316,317,319 ЦПК України, колегія суддів,
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ТОВ «Обрій-Н», ОСОБА_2, ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідо» задовольнити частково.
Рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 2 грудня 2010 року в частині задоволенні позову Акціонерного комерційного банку «Трансбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідо» про стягнення боргу скасувати, ухвалити нове.
В задоволенні позову Акціонерного комерційного банку «Трансбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідо» про стягнення боргу за кредитним договором відмовити, в решті рішення залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.
Головуючий:
Судді: