У х в а л а

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2011 року м. Одеса

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі :

головуючого - судді Сєвєрової Є.С.,

суддів: Погорєлової С.О., Сидоренко І.П.,

при секретарі - Криворучці Ю.П.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Миколаївського місцевого суду Одеської області від 22 лютого 2002 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини,

в с т а н о в и л а:

22.02.2002 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання їх сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Постановою Миколаївського місцевого суду Одеської області від 22.02.2002 року стягнуто з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с. Гірське Миколаївського району Львівської області, на користь ОСОБА_2, на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, аліменти по ј частині з усіх видів заробітку, але не менше встановленого законом мінімуму, щомісячно, починаючи з 22.02.2002 року і до повноліття дитини.

У апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, зокрема про неповідомлення його про стягнення аліментів протягом багатьох років, неврахування наявності в нього іншої дитини, просить рішення скасувати.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не з'явилися, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи. ОСОБА_1 подав заяву про підтримання апеляційної скарги та розгляд справи за його відсутністю, ОСОБА_2 подала остаточну заяву про те, що наполягає на стягненні аліментів у розмірі, визначеному судом.

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Стягуючи аліменти з відповідача на користь позивачки, суд першої інстанції виходив з того, що батьки зобов'язані утримувати неповнолітніх дітей.

З свідоцтва про народження серії НОМЕР_1, виданого Левадівською сільрадою Миколаївського району одеської області від 20.08.1993 року вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

З довідки виконкому Левадівської сільської ради №106 від 10.02.2002 року видно, що на утриманні ОСОБА_2 перебуває дитина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5.

Відповідно до ст.80 КпШС України, який діяв на час звернення, батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей.

Відповідно до ст.82 КпШС України аліменти на неповнолітніх дітей стягуються з батьків в розмірі: на одну дитину - чверті заробітку (доходу) батьків, але не менше Ѕ неоподаткованого мінімуму доходів громадян на кожну дитину.

Розмір цих часток і мінімальний розмір аліментів може бути зменшено судом, якщо у того з батьків, який зобов'язаний платити аліменти, є інші неповнолітні діти, які при стягненні аліментів у встановленому цією статтею розмірі виявилися б менш забезпеченими матеріально, ніж діти, які одержують аліменти.

Таким чином, визначаючи розмір аліментів в ј частині заробітку відповідача, суд виходив з приписів ст.82 КпШС України, яка була чинною на час виникнення правовідносин, тому доводи апеляційної скарги про неправильно визначений розмір до уваги не приймаються.

Так обставина, що ОСОБА_1 є батьком дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, в силу приписів ст.82 КпШС України, сама по собі на розмір аліментів не впливає, а для зменшення їх розміру з таких підстав необхідно звернення із відповідним позовом платника аліментів про це під час або після ухвалення рішення.

Оскільки у суду апеляційної інстанції відсутні повноваження щодо прийняття зустрічного позову, зміни процесуального статусу сторін, то зменшити розмір аліментів з цих підстав колегія суддів не вправі.

Доводи апеляційної скарги про те, що всупереч вимогам закону справу було розглянуто за його відсутності в силу правил ст.309 ЦПК України не дають підстав для скасування рішення суду, оскільки порушення норм процесуального права є підставою для скасування рішення, якщо це призвело до неправильного вирішення справи.

Доводи скарги про непред'явлення до виконання постанови суду протягом багатьох років на зміст постанови суду не впливають, проте є підставою для зменшення боргу або звільнення від нього під час виконання рішення суду.

За таких обставин доводи апеляційної скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст.304,п.1ч.1ст.307,308,313,314,315,317,319 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Постанову Миколаївського місцевого суду Одеської області від 22 лютого 2002 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Головуючий:

Судді: