УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2012 року м. Одеса

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі :

головуючого - судді Сєвєрової Є.С.,

суддів: Сидоренко І.П., Погорєлової С.О.

при секретарі - Литвинюк А.В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тарутинського районного суду Одеської області від 07 вересня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства «Перемога» про визнання права власності та стягнення майнового паю,

в с т а н о в и л а:

У квітні 2011 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ЗАТ «Перемога» про визнання права власності та стягнення майнового паю, посилаючись на те, що її чоловік ОСОБА_2, померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 за життя був членом радгоспу «Перемога», який в подальшому був реорганізований в ЗАТ «Перемога» і не отримав майновий пай. Після його смерті позивачка як спадкоємник 13.09.2000 року отримала свідоцтво на право власності на земельну частку (пай), що належала за життя її чоловіку, однак в зв'язку з неотриманням ним за життя сертифікату на майновий пай, вона позбавлена можливості отримати свідоцтво про право на спадщину, а також отримати пай в натурі, тому вимушена звернутися до суду.

Рішенням Тарутинського районного суду Одеської області від 07.09.2011 року позов ОСОБА_1 задоволено частково, визнано за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно - право на майновий пай в КСП «Перемога» Тарутинського району Одеської області, що за життя належав ОСОБА_2, в іншій частині позову відмовлено.

У апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права просить рішення змінити в частині відмови в задоволенні позову, зобов'язати ЗАТ «Перемога» видати належні їй майнові паї натурою, цінними паперами або стягнути з відповідача на її користь їх вартість. В іншій частині рішення суду не оскаржено.

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 був членом радгоспу «Перемога», КСП «Перемога», за життя з нього не виходив.

27 січня 2000 року КСП «Перемога» було реорганізовано в ЗАТ «Перемога».

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, після його смерті спадкоємцем є ОСОБА_1, яка у встановлений строк прийняла спадщину, та отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно у вигляді права на земельну частку пай в КСП «Перемога» в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство ", до пайового фонду майна членів підприємства включається вартість основних виробничих і оборотних фондів, створених за рахунок діяльності підприємства, цінні папери, акції, гроші та відповідна частка від участі в діяльності інших підприємств і організацій. Пай може успадковуватися відповідно до цивільного законодавства України та статуту підприємства.

Судом першої інстанції за позивачкою визнано право власності на майновий пай в КСП «Перемога» як спадкоємицею після смерті ОСОБА_2

Відповідно до ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді апеляційної інстанції.

Оскільки рішення суду не оскаржено в частині задоволення позову про визнання права власності, то в цій частині воно не підлягає перевірці.

Відмовляючи в задоволенні позову в частині стягнення вартості майнового паю, суд першої інстанції виходив з того, що спадкодавець за життя не став акціонером ЗАТ «Перемога», за життя не звертався із заявою про видачу майнового сертифікату, його майновий пай не передано у статутний фонд ЗАТ «Перемога».

Колегія суддів погоджується із висновком суду про неможливість задоволення позову в частині відмови в вимогах про виділення паю в натурі з огляду на таке.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" майно колективного підприємства належить його членам на праві спільної часткової власності. На підставі ст. 9 зазначеного Закону право розпоряджатися своїм паєм член підприємства набуває після припинення членства в підприємстві. Тоді ж в нього виникає право на пай натурою.

Згідно з п.п. 9 та 16 Порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 14 березня 2001 року № 62, виділення із складу пайового фонду майна в натурі окремим власникам чи групі власників за їх бажанням у процесі вирішення майнових питань здійснюється згідно із затвердженою загальними зборами членів колективного сільськогосподарського підприємства структурою пайового фонду та не інакше як на підставі рішення зборів співвласників майнових паїв. Лише спірні питання щодо розподілу майна між співвласниками вирішуються в судовому порядку.

Таким чином, обов'язковою передумовою вирішення судом спору з приводу виділу майнового паю в натурі є звернення до зборів власників майнових паїв.

В матеріалах справи відсутні відомості про те, що у передбаченому діючим законодавством порядку ОСОБА_1 зверталася до відповідача із вимогою про виділ паю в натурі.

Наявне в матеріалах справи колективне звернення від 21.12.2011 року таких вимог не містить, інші докази в матеріалах справи відсутні, та будь - яке звернення про виділ паю до вирішення судом про визнання за позивачкою право власності на майновий пай належним вважатися не може, оскільки сертифікат на майновий пай за життя ОСОБА_2 не отриманий, свідоцтво про право власності в порядку спадкування на майновий пай КСП «Перемога» нотаріусом також не видане, відтак документ на посвідчення права власності на пай на час звернення був відсутній.

Таким чином, звернення із вимогами про виділ паю в натурі є передчасним і неможе бути предметом судового вирішення.

Крім того, КСП «Перемога» в процесі реорганізації стало ЗАТ «Перемога», що свідчить про зміну форми власності юридичної особи, яка утворилася в той час, коли ОСОБА_2 вже помер, проте вимоги позивачки ґрунтуються лише на приписах ст.9 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство», що є недостатнім для вирішення спору по суті, виходячи з виниклих правовідносин, що, в свою чергу, унеможливлює задоволення позову в зазначеній частині.

При усуненні зазначених обставин позивачка не позбавлена права звернення до суду із відповідними вимогами, заявленими у встановленому законом порядку.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, хоча і шляхом не в повній мірі правильного правового обґрунтування, однак оскільки це не призвело до неправильного вирішення справи, то підстав для скасування рішення немає.

Керуючись ст.ст.304,п.1ч.1ст.307,313,314,315,317,319 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Тарутинського районного суду Одеської області від 07 вересня 2011 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Головуючий:

Судді: