РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 червня 2012 року м. Одеса
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі :
головуючого - судді Сєвєрової Є.С.,
суддів: Погорєлової С.О., Сидоренко І.П.,
при секретарі - Криворучці Ю.П.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кілійського районного суду Одеської області від 19 січня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Кілійської районної лікарні державної ветеринарної медицини про оскарження дисциплінарних стягнень та зобов'язання провести звільнення за ч.3ст.38 КЗпП України,
в с т а н о в и л а:
Позивач ОСОБА_1 просив скасувати накладені на нього Кілійською районною лікарнею державної ветеринарної медицини дисциплінарні стягнення від 21 березня 2011 року та 6 квітня 2011 року та зобов'язати відповідача звільнити його з посади за ч. 3 ст. 38 КЗпП України. У позовній заяві посилався на те, що судом був поновлений на посаді завідуючого відділом незаразних хвороб тварин Кілійської районної лікарні державної ветеринарної медицини. З моменту поновлення на роботі адміністрація лікарні не виконувала законодавство про працю, зокрема відправляла на такі завдання, які позбавляли його обідньої перерви, не забезпечувала спецодягом та засобами індивідуального захисту; не направляла для проходження медичного огляду, не провела вступний інструктаж та інструктаж на робочому місці з охорони праці, не ознайомила з колективним договором, не виконала рішення МСЕК про встановлення позивачу 2-ї групи інвалідності щодо умов праці. 21 березня 2011 року він звернувся із заявою про розірвання трудового договору на підставі ч. З ст. 38 КЗпП України, однак у розірванні трудового договору з таких підстав йому було відмовлено.
28 березня 2011 року та 11 квітня 2011 року ОСОБА_1 отримав копії наказів № 11 від 21 березня 2011 року та № 12 від 6 квітня 2011 року про накладення на нього дисциплінарних стягнень у вигляді догани. Вважаючи їх незаконними, оскільки порушень трудової дисципліни він не допускав, він вимушений звернутися до суду.
Рішенням Кілійського районного суду Одеської області від 19.01.2012 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Скасовано наказ Кілійської районної лікарні державної ветеринарної медицини № 11 від 21 березня 2011 року про застосування до завідуючого відділу незаразних хвороб ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани, в задоволенні решти позову відмовлено.
У апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати, ухвалити нове, яким задовольнити його вимоги.
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлено, що рішенням Кілійського районного суду Одеської області від 3 березня 2011 року ОСОБА_1 було поновлено на роботі на посаді завідуючого відділом незаразних хвороб тварин Кілійської районної лікарні державної медицини та рішення у вказаній частині допущено до негайного виконання.
На виконання рішення суду наказом № 9 від 4 березня 2011 року позивача було поновлено на посаді завідуючого відділу незаразних хвороб тварин Кілійської районної лікарні державної ветеринарної медицини.
21 березня 2011 року т.в.о. начальника Кілійської районної лікарні державної ветеринарної медицини ОСОБА_2 було винесено наказ № 11, згідно якого за несвоєчасне і неповне виконування своїх посадових обов'язків та невиконання наказу т.в.о. начальника лікарні щодо проведення обстеження ферми ВРХ в господарстві «СВК «Єнікіой», а також за відсутність практичної і методичної допомоги з організації по дотриманню технологічних процесів утримання та годівлі свиней в господарстві СВК «Росія», по відтворенню стада в господарствах ТОВ «Єрмак», - завідуючому відділу незаразних хвороб ОСОБА_1 було оголошено догану.
21 березня 2011 року ОСОБА_1 звернувся до адміністрації Кілійської районної лікарні державної ветеринарної медицини з заявою про звільнення на підставі ч. З ст. 38 КЗпП України, проте в розірванні договору з таких підстав було відмовлено.
6 квітня 2011 року ОСОБА_1 вийшов на роботу, про що розписався у відповідному журналі реєстрації працівників лікарні та надав до адміністрації листок непрацездатності.
Актом, складеним 6 квітня 2011 року зафіксовано факт відсутності завідуючого відділом незаразних хвороб ОСОБА_1 на робочому місці без попередження керівництва про причини своєї відсутності з ранку до 17 години.
6 квітня 2011 року наказом №12 в.о. начальника Кілійської районної лікарні державної ветеринарної медицини ОСОБА_3 ОСОБА_1 оголошено догану за відсутність без поважної причини на робочому місці 06.04.2011 року з дев'ятої години до кінця робочого дня.
В подальшому факт відсутності на робочому місці ОСОБА_1 в період 7 8, 11 та 12 квітня 2011 року було зафіксовано актами, складеними по Кілійській районній лікарні державної ветеринарної медицини про що 12 квітня 2011 року в.о. начальника лікарні ОСОБА_3 було складено доповідну записку на ім'я начальника управління ветеринарної медицини Кілійському районі ОСОБА_4
Наказом №13 від 13 квітня 2011 року в.о. начальника Кілійської районної лікарні державної ветеринарної медицини ОСОБА_3 ОСОБА_1 було звільнено з посади з 13 квітня 2011 року згідно п.п. З, 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.
Відмовляючи в задоволенні позову про звільнення з підстав порушення власником законодавства про працю, суд першої інстанції виходив з того, що таких порушень відповідачем допущене не було.
Такий висновок суду відповідає обставинам справи.
Суду не надано доказів на підтвердження того, що позивач був позбавлений права на обід та відпочинок, медичний огляд працівників установи проводився за графіком, і час, протягом якого позивач пропрацював з часу поновлення на роботі був нетривалим.
Оскільки позивача було поновлено на роботі, а не прийнято на посаду вперше, то судом правомірно не визнане порушенням не проведення вступного інструктажу з охорони праці. Крім того, черговий інструктаж в лікарні проводився в затверджені адміністрацією строки, і на момент відновлення позивача на посаді, вказані строки ще не настали.
Доказів на підтвердження того, що позивачу надавалася робота, яка неможлива до виконання в силу стану здоров'я не надано.
Правильним є висновок суду про невизнання таких обставин як не ознайомлення з колективним договором та ненадання спецодягу з огляду на наведені судом доводи, і доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Таким чином, судом першої інстанції правильно встановлено про відсутність правових підстав для розірвання трудового договору на підставі ч.3ст.38 КЗпП України, рішення в цій частині відповідає вимогам закону і судом правильно встановлені фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Разом із тим, неможна погодитися із висновком суду про відмову в задоволенні позову щодо скасування наказу про оголошення догани від 06.04.2012 року.
Відповідно до ст.149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.
При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких його вчинено, і попередню роботу працівника.
Однак як вбачається з матеріалів справи такого пояснення від ОСОБА_1 отримано не було.
Доводи про те, що він відмовився від пояснень до уваги не приймаються, оскільки з самого наказу №12 від 06.04.2012 року вбачається, що порушенням дисципліни визнана відсутність на робочому місці з ранку і до кінця робочого дня, відтак до закінчення робочого дня адміністрація не могла знати про неявку протягом часу визначеного в наказі, в той же час наказ виданий в той же день - відсутності на роботі працівника, без проміжку часу для дотримання вимог щодо відібрання пояснень.
Таким чином, наказ №12 від 06.04.2012 року неможе вважатися законним, оскільки відповідачем не дотримано порядок накладення дисциплінарних стягнень.
Суд першої інстанції на зазначені вимоги закону уваги не звернув, порушив норми матеріального права, тому рішення суду в зазначеній частині підлягає скасуванню із ухваленням нового про задоволення вимог позивача.
Керуючись ст.ст.304,п.2ч.1ст.307,309,313,314,316,317,319 ЦПК України, колегія суддів,
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Кілійського районного суду Одеської області від 19 січня 2012 року в частині відмови в задоволенні позову про скасування наказу №12 від 6.04.2011 року про оголошення догани скасувати, ухвалити нове.
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Скасувати наказ №12 від 06.04.2011 року Кілійської районної лікарні державної ветеринарної медицини про оголошення догани завідуючому відділом незаразних хвороб ОСОБА_1, в решті рішення залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.
Головуючий:
Судді: