Справа № 1304/ 2-2988/11 Головуючий у 1 інстанції: Курилець А.Р.
Провадження № 22-ц/1390/2004/12 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р.В.
Категорія 30
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 березня 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого: судді Савуляка Р.В.
суддів: Богонюка М.Я., Приколоти Т.І.
секретаря: Кубішин І.В.
з участю: представника ОСОБА_2 -ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника за довіреністю ОСОБА_2 -ОСОБА_3 на рішення Галицького районного суду м. Львова від 09 грудня 2011 року,-
ВСТАНОВИЛА:
01 листопада 2011 року ПАТ «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна»звернулася з позовом до ОСОБА_2 по відшкодування шкоди в порядку регресу.
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що 18 жовтня 2007 року між ЗАТ «АСК Інго України»та ОСОБА_4 було укладено договір страхування автотранспорту від ризику автоаварії.
13 серпня 2008 року, ОСОБА_2, керуючи автомобілем «ВАЗ»р.н.НОМЕР_1, у м. Львові, вчинив зіткнення з автомобілем «Кіа», р.н.НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_5, що призвело до механічних пошкоджень автомобіля.
За умовами договору страхування від 18.10.2007 року «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» відшкодувала ОСОБА_4 вартість відновлювального ремонту, в сумі 10438,06 гривень.
Відтак на підставі ст.ст. 1166,1187,1191 ЦК України та ст.27 Закону України «Про страхування»позивач просив стягнути в їх користь сплачену суму страхового відшкодування з ОСОБА_2, як винуватця дорожньо-транспортної пригоди, в порядку регресу.
Оскаржуваним рішенням Галицького районного суду м. Львова від 09 грудня 2011 року зазначений позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 в користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» кошти, в сумі 10438 гривень 06 копійок в порядку регресу.
Вирішено питання судових витрат.
Рішення суду оскаржив представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3
В апеляційній скарзі посилається на те, що суд безпідставно не застосував до вимог позивача позовну давність, перебіг якої починається з моменту настання страхового випадку -13 серпня 2008 року.
Встановивши, що дорожньо-транспортна пригода мала місце 13 серпня 2008 року, відшкодування виплачено позивачем 04 листопада 2008 року, а позов пред»явлений лише 01 листопада 2011 року, суд безпідставно застосував ст.1191 ЦК України і не взяв до уваги заяви про застосування строку позовної давності.
Суд не врахував, що інститут регресу та інститут суброгації мають різний режим правового регулювання. Звертає увагу, що при суброгації перебіг строку позовної давності починається з моменту виникнення страхового випадку, а при регресі - з моменту коли страховик виплатив страхове відшкодування.
Просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Представник ПАТ«Акціонерна страхова компанія «Інго Україна»в судове засідання не з»явився, надіслав відзив на апеляційну скаргу у якому зазначив, що норми статті 1191 ЦК України та ст.27 Закону України «Про страхування»надають їм право на відшкодування шкоди з винної особи в порядку регресу.
Обчислення строку позовної давності з моменту дорожньо-транспортної пригоди, з 13.08.2008 року є безпідставним, оскільки, на той час, ще не було виплачено страхове відшкодування.
З огляду на те, що між позивачем та відповідачем виникли регресні зобов»язання, то строк позовної давності починається з 04 листопада 2008 року і закінчується 04 листопада 2011 року.
Просить апеляційну скаргу відхили, а рішення Галицького районного суду м. Львова від 09 грудня 2011 року залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_2 -ОСОБА_3, на підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення у межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення Галицького районного суду м. Львова від 09 грудня 2011 року скасувати на підставі п.п.3,4 ч.1 ст.309 ЦПК України з ухваленням нового рішення.
Судом та матеріалами справи установлено, що 18 жовтня 2007 року між ЗАТ «АСК Інго України»та ОСОБА_4 було укладено договір страхування автотранспорту від ризику автоаварії (а.с.5-8).
13 серпня 2008 року ОСОБА_2 керуючи автомобілем «ВАЗ»р.н.НОМЕР_1 у м. Львові вчинив зіткнення з автомобілем «Кіа», р.н.НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_5, що призвело до механічних пошкоджень автомобіля (а.с.10).
Постановою Галицького районного суду м. Львова від 03 вересня 2008 року ОСОБА_2 визнано винним за ст.124 КУпАП та оштрафовано на 17 гривень (а.с.9).
04 листопада 2008 року ЗАТ «АСК Інго України»відшкодувало ОСОБА_4 10438,06 гривень вартості відновлювального ремонту застрахованого автомобіля (а.с.22).
Задовольняючи позовні вимоги про відшкодування шкоди в порядку регресу суд першої інстанції дійшов висновку, що страхове відшкодування ОСОБА_4 було виплачено ЗАТ «АСК Інго України»04 листопада 2008 року, а позов подано до суду 01 листопада 2011 року, тобто в межах строку позовної давності встановленої ст.257 ЦК України.
Однак з такими висновками суду погодитися не можна виходячи із наступних підстав.
Відповідно до ст.993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Дані норми законів встановлюють перехід права вимоги від страхувальника до страховика, що називається суброгацією. При суброгації нового зобов»язання із відшкодування збитків не виникає -відбувається зміна кредитора: потерпілий (а ним є страхувальник або вигодонабувач) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. У результаті страховик виступає замість потерпілого.
Встановивши, що дорожньо-транспортна пригода мала місце 13 серпня 2008 року, відшкодування виплачено позивачем 04 листопада 2008 року, а позов подано лише 01листопада 2011 року суд безпідставно застосував ст.1191 ЦК України і не взяв до уваги заяви відповідача про застосування строку позовної давності.
Відповідно до ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. Проте суд не взяв до уваги, що дана норма є загальною нормою, а спеціальними нормами які підлягають застосуванню у даних правовідносинах є ст.993 ЦК України та ст.27 Закону України «Про страхування».
Відповідно до судової практики Верховного суду України розгляду цивільних справ, що виникають із договорів страхування, як регрес, так і суброгація виникають на підставі закону. Зокрема, право регресної вимоги встановлено для страховика за договором обов»язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів до особи, яка заподіяла шкоду у разі, коли ця шкода заподіяна життю та здоров»ю умисно, а також внаслідок вчинення ДТП у стані алкогольного або наркотичного сп»ягніння тощо. Суброгація також виникає на підставі закону -ст.993 ЦК та ст.27 Закону України «Про страхування».
Проте, між поняттями «регрес»та «суброгація»існують відмінності.
За суброгації відбувається лише зміна осіб у вже наявному зобов»язанні (зміна активного суб»єкта) зі збереженням самого зобов»язання. Це означає, що одна особа набуває прав та обов»зків іншої особи у конкретних правовідносинах. У процесуальному відношенні страхувальник передає свої права страховику на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав.
При регресі одне зобов»язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається.
Ці інститути мають різний режим правового регулювання.
Зокрема, регрес регулюється загальними нормами цивільного права, для суброгації відповідно до ст.993 ЦК встановлений особливий правовий режим.
Регрес у страхуванні виникає стосовно вузького кола осіб, тоді як суброгація застосовується щодо будь - якої особи, відповідальної за настання страхового випадку.
При суброгації перебіг строку позовної давності починається з моменту виникнення страхового випадку. При регресі строк позовної давності починає свій відлік з того моменту, коли страховик виплатив страхове відшкодування, тобто зазнав збитків.
Оскільки право вимоги у ОСОБА_4 -страхувальника за договором від 18 жовтня 2007 року виникло з 13 серпня 2008 року (моменту спричинення шкоди), то при зміні його на іншого кредитора (позивача) до останнього перейшло це ж право вимоги в цьому ж зобов»язанні, тобто строки позовної давності так само обчислюються з 13 серпня 2008 року.
Як передбачено ст.257 ЦК України 2003 року, загальний строк позовної давності (строк для захисту права особи, право якої порушено) встановлено в три роки.
У відповідності до ч.3 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі є підставою для відмови у позові (ч.4 ст.267 ЦК України).
Відповідно роз»яснень абз. 3 п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009р. №14 «Про судове рішення у цивільній справі»встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зроблене до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.
Про застосування позовної давності до вимог ПАТ «АСК Інго України» заявляв представник ОСОБА_2 -ОСОБА_3 в суді першої інстанції, однак такі були безпідставно залишені судом поза увагою.
Відтак, звертаючись із позовом до відповідача 01 листопада 2011 року ( а.с.3-4), ПАТ «АСК Інго України» пропустила строк, в межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права та інтересу, заяви про поновлення строків звернення до суду не подавала, що є підставою для відмови у позові,
З урахуванням наведеного апеляційна скарга представника за довіреністю ОСОБА_2 -ОСОБА_3 підлягає задоволенню, рішення Галицького районного суду м. Львова від 09 грудня 2011 року скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст.ст.303,305, п.2 ч.1 ст.307, п.3 ч.1 ст. 308, ст.313, ч.2 ст.314, ст.ст.316,317,319 ЦПК України, колегія суддів,-
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 -ОСОБА_3 - задовольнити.
Рішення Галицького районного суду м. Львова від 09 грудня 2011 року -скасувати та постановити нове рішення, яким у позові приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна»до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з дня його проголошення, але може бути оскаржено у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання цим рішенням законної сили.
Головуючий : Савуляк Р.В.
Судді: Богонюк М.Я.
Приколота Т.І.