РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

_____________________________________________________________________

Справа №: 22-ц/0191/1086/2012Головуючий суду першої інстанції:Захарова К.П.

Головуючий суду апеляційної інстанції:Притуленко О. В.

РІШЕННЯ

"01" серпня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіПритуленко О.В.,

СуддівЛоманової Л.О.,Кустової І.В.,

При секретаріШиловій К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Східно-Чорноморського державного басейнового управління охорони, використання та відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства, Державної виконавчої служби Гагарінського району управління юстиції у м. Севастополі про визнання бездіяльності противоправною, стягнення інфляційних втрат, компенсації моральної шкоди, авансового внеску, за апеляційною скаргою Східно-Чорноморського державного басейнового управління охорони, використання та відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства на рішення Керченського міського суду АР Крим від 04 травня 2012 року,

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2012 року ОСОБА_6 звернувся з позовом до Східно-Чорноморського державного басейнового управління охорони, використання та відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства (далі - Східно-Чорноморська держрибохорона) та Державної виконавчої служби Гагарінського району управління юстиції у м. Севастополі (далі - ДВС Гагарінського РУЮ), в якому, уточнивши позовні вимоги, просив визнати дії відповідачів по виконанню рішення суду неправомірними, зобов'язати Східно-Чорноморську держрибохорону внести зміни в його трудову книжку, стягнути з цього відповідача кошти, утримані за перевід суми, стягнутої за рішенням суду, в розмірі 203,70 грн., стягнути суму інфляційних втрат в розмірі 1051,39 грн., та компенсацію моральної шкоди в розмірі 2000 грн., стягнути з ДВС Гагарінського РУЮ авансовий платіж в розмірі 1500 грн.

Позов мотивував тим, що рішення Апеляційного суду АР Крим у м. Феодосії від 13 січня 2010 року, яким зі Східно-Чорноморської держрибохорони на його користь стягнена вихідна допомога в розмірі 992 грн., компенсація за невикористану відпустку в розмірі 928,96 грн., 17288,21 грн. - заборгованість по заробітній платі, 661,20 грн. - допомога за період тимчасової непрацездатності та 500 грн. компенсація моральної шкоди, вказаним відповідачем виконане лише 17 листопада 2011 року; а в частині внесення змін у його трудову книжку - не виконане. На час фактичного виконання рішення в частині стягнення суми, вказані грошові кошти знецінились, що надає йому право на відшкодування інфляційних втрат.

Крім того, зазначив, що при перерахуванні стягнутих грошових коштів з нього безпідставно утримана комісійна плата банку за безоблікове поповнення карти в розмірі 1%, що склало 192,08 грн., та оплата за перевід грошей.

Також зазначив, що з метою авансування виконавчих дій по примусовому виконанню рішення він перерахував на рахунок державного виконавця ДВС Гагарінського РУЮ ОСОБА_7 1500 грн., проте державний виконавець звільнився, не виконавши у повному обсязі рішення суду і не повернувши вказані гроші.

Вважає, що неправомірними діями відповідачів йому спричинена моральна шкода, в зв'язку з чим просив стягнути зі Східно-Чорноморської держрибохорони моральну шкоду в розмірі 2000 грн. а також постановити окрему ухвалу відносно ДВС Гагарінського РУЮ за протиправну бездіяльність та затягування процесу виконання рішення суду.

Рішенням Керченського міського суду АР Крим від 04 травня 2012 року позов ОСОБА_6 задоволений частково. Суд вирішив: стягнути зі Східно-Чорноморської держрибохорони на користь позивача суму інфляційних втрат за несвоєчасне виконання рішення Апеляційного суду АР Крим від 13 січня 2010 року в розмірі 1051,39 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Також вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погоджуючись з рішенням суду в частині стягнення суми інфляційних втрат за несвоєчасне виконання рішення, Східно-Чорноморська держрибохорона подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить рішення скасувати та ухвалити у справі нове рішення про відмову в задоволенні вимог ОСОБА_6

Апелянт вважає, що вказані витрати не відносяться до об'єкту індексації, що підтверджується п. 2 Постанови КМУ «Про затвердження порядку проведення індексації грошових доходів населення».

ОСОБА_6 подав заперечення, в яких не погоджуючись з доводами апелянта, просить апеляційну скаргу Східно-Чорноморської держрибохорони відхилити, рішення суду залишити без змін.

Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до вимог зазначеної норми, рішення Керченського міського суду від 4 травня 2012 року підлягає перегляду в апеляційному порядку в частині стягнення зі Східно-Чорноморської держрибохорони на користь позивача інфляційних втрат в сумі 1051,39 грн.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянта, обговоривши наведені у скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

При вирішенні справи судом першої інстанції встановлено, що рішенням Апеляційного суду АР Крим у м. Феодосії від 13 січня 2010 року зі Східно-Чорноморської держрибохорони на користь ОСОБА_6 стягнуто: 992 грн. вихідної допомоги, компенсація за невикористану відпустку в розмірі 928,96 грн., 17288,21 грн. - заборгованість по заробітній платі, 661,20 грн. - допомога за період тимчасової непрацездатності та 500 грн. у відшкодування моральної шкоди (а.с. 3-5).

Стягнені за рішенням суду грошові кошти на рахунок позивача перераховано: 29 березня 2010 року в сумі 19208,49 грн. (а.с. 31), 30 травня 2011 року в сумі 661,20 грн. (а.с. 29) та 16 листопада 2011 року в сумі 500 грн. (а.с. 30).

Ухвалюючи рішення про задоволення позову ОСОБА_6 в частині стягнення інфляційних втрат, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що Східно-Чорноморська держрибохорона несвоєчасно виконала рішення суду від 16 листопада 2011 року, а тому відповідно до положень ч. 2 ст. 625 ЦК України зобов'язана сплатити встановлений індекс інфляції за весь час прострочення.

З рішенням суду в частині застосування до спірних правовідносин положень ст. 625 ЦК України погодитись не можна.

Так, відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 ЦК України знаходиться в главі 51 ЦК України - «Правові наслідки порушення зобов'язання. Відповідальність за порушення зобов'язання». Отже, передбачені зазначеної статтею наслідки застосовуються до договірних правовідносин, за якими боржник має виконати грошове зобов'язання та в порушення умов договору його не виконує.

У ч. 3 ст. 510 ЦК України визначено, що якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Отже, грошовим слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається, у тому числі, з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій відповідає кореспондуючий обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.

Таким чином, правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов'язанням.

З матеріалів справи випливає, що рішення Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії від 13 січня 2010 року, яким на користь позивача стягнена певна сума, постановлено на захист порушених трудових прав позивача. Відтак, положення ст.625 ЦК України не розповсюджуються на зобов'язання сплатити грошові кошти за таким рішенням суду.

Разом з тим, згідно роз'яснень, викладених у п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» від 24 грудня 1999 року у справах, пов'язаних із вирішенням спорів про індексацію заробітної плати або компенсацію працівникам втрати її частини у зв'язку із затримкою її виплати, суди мають враховувати, що: індексація заробітної плати провадиться згідно зі ст. 33 Закону України «Про оплату праці» в період між переглядами Верховною Радою України розміру мінімальної заробітної плати і здійснюється відповідно до Закону «Про індексацію грошових доходів населення» і тих положень Порядку проведення індексації грошових доходів громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 травня 1998 р. №663 (з внесеними змінами та доповненнями), котрі йому відповідають, підприємством, установою чи організацією, які виплачують заробітну плату, при її нарахуванні починаючи з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін, який перевищив 105 відсотків (величину порога індексації).

За наявності зазначених умов у тому ж порядку індексації підлягає присуджена за рішенням суду сума заробітної плати, якщо ці умови настали у зв'язку з несвоєчасним виконанням рішення.

Частиною 1 статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» передбачено, що індексації підлягають грошові доходи населення, одержані ними в гривнях на території України і не мають разового характеру. Згідно п.2 Порядку проведення індексації грошових коштів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17 липня 2003 року та вказаних доходів, зокрема, відносяться оплата праці, гарантійні та компенсаційні виплати.

В даному випадку має місце порушення прав ОСОБА_8 внаслідок затримки виплати грошових коштів стягнених за рішенням суду, які знецінилися унаслідок інфляційних процесів.

В зв'язку з чим, на думку колегії суддів, несвоєчасно сплачені: вихідна допомога в розмірі 992 грн., компенсація за невикористану відпустку в сумі 928,96 грн., заборгованість по заробітній платі в сумі 17288,21 грн. підлягають індексації, а сума інфляційних втрат - стягненню на користь позивача зі Східно-Чорноморської держрибохорони, яка порушила право позивача.

Визначаючи суму інфляційних втрат, колегія суддів виходить з того, що правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення. Згідно пункту 11 вказаного Порядку індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка. Сума індексації визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

Сукупний індекс інфляції за період з 13 січня 2010 року (дату ухвалення рішення) по 29 березня 2010 року (дату перерахування позивачу 19208,49 грн.) становить 1,047.

Виходячи з наведеного, сума боргу (19208,49 грн.) з врахуванням індексу інфляції складає 20111,32 грн.; інфляційне збільшення суми - 902,83 грн.

Допомога по тимчасовій непрацездатності та компенсація моральної шкоди до об'єктів індексації не відносяться.

Таким чином, оскільки судом в порушення норм матеріального права до спірних правовідносин застосовано закон, який не підлягав застосуванню, колегія суддів вважає необхідним, відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України в цій частині рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про часткове задоволення цих вимог позивача з інших підстав.

Відповідно до ч.5 ст.88 ЦПК України підлягає зміні рішення суду в частині розподілу судових витрат - розмір судового збору, який підлягає стягненню з відповідача у дохід держави складає 214,60 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 303, п.2 ч.1 ст. 307, п. 4 ч. 1 ст. 309, 314, 316 Цивільного процесуального України колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу Східно-Чорноморського державного басейнового управління охорони, використання та відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства задовольнити частково.

Рішення Керченського міського суду АР Крим від 04 травня 2012 року в частині стягнення зі Східно-Чорноморського державного басейнового управління охорони, використання та відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства на користь ОСОБА_6 інфляційних витрат в сумі 1051,39 грн. скасувати та ухвалити нове рішення про часткове задоволення цих вимог з інших підстав.

Стягнути зі Східно-Чорноморського державного басейнового управління охорони, використання та відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства на користь ОСОБА_6 902,83 грн. - суму індексу інфляції.

Рішення в частині розподілу судових витрат змінити, зазначивши, що стягненню зі Східно-Чорноморського державного басейнового управління охорони, використання та відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у дохід держави підлягає судовий збір у розмірі 214,60 грн.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

О.В.Притуленко Л.О.Ломанова І.В.Кустова