П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
33/0190/813/2012
17 липня 2012 року м. Сімферополь
Суддя Апеляційного суду Автономної Республіки Крим Гриценко Ю.Ф., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Ялтинського міського суду АР Крим від 28 травня 2012 року, якою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 ро-
ку народження, громадянку України, яка працює на по-
саді головного бухгалтера ТОВ "Будинок Відпочинку
«Воронцово»", яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1,
визнано винною у вчиненні правопорушень, передбачених стст. 163-1 ч. 1, 163-4 ч.1 КУпАП України із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 170 грн.
ВСТАНОВИВ:
Постановою суду від 28 травня 2012 року ОСОБА_1 було визнано винною у вчиненні правопорушень, передбачених ст.ст. 163-1 ч. 1, 163-4 ч.1 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 170 грн. за те, що вона, працюючи головним бухгалтером ТОВ «Будинок Відпочинку «Воронцово», порушила встановлений законом порядок ведення податкового обліку, яке виразилося: в завищенні від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток у сумі 70177 гривень, у тому числі за 1 квартал 2010 року у сумі 70177 гривень та заниженні податку на прибуток в період за 2010 рік на суму 70364 гривень; в завищенні від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток у сумі 344126 гривень у 4 кварталі 2011 року і заниженні податку на прибуток за 4 квартал 2011 року на суму 75546 гривень; в заниженні податкового зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 130855 гривень, а тому числі за серпень 2009 року в сумі 10606 гривень, за березень 2010 року в сумі 4961 гривень, за квітень 2010 року у сумі 1840 гривень, за травень 2010 року у сумі 9823 гривень, за червень 2010 року у сумі 2273 гривень, за липень 2010 року у сумі 10639 гривень, за серпень 2010 року в сумі 14048 гривень, за жовтень 2010 року у сумі 3283 гривень, за листопад 2010 року в сумі 9424 гривень, за січень 2011 року в сумі 6738 гривень, за лютий 2011 року в сумі 7298 гривень, за квітень 2011 року в сумі 8322 гривень, за червень 2011 року в сумі 10658 гривень, за липень 2011 року в сумі 10962 гривень, за серпень 2011 року в сумі 9990 гривень, за вересень 2011 року в сумі 9990 гривень, та заниженні податку на додану вартість на загальну суму 830 гривень, у тому числі за серпень 2011 року на суму 830 гривень, чим порушила п. 5.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 138.4 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п.п. 1.41.36 п. 14.1 ст. 14, п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України.
Крім того, ОСОБА_2 порушила встановлений законом порядок утримання та перерахування податку на доходи фізичних осіб і подання відомостей про виплачені доходи, що виразилось: у заниженні податку з доходів фізичних осіб на суму 79256,33 гривень, у тому числі у серпні 2009 року в сумі 1966,50 гривень, у листопаді 2009 року у сумі 46,53 гривень, у червні 2010 року в сумі 1315,50 гривень, у жовтні 2010 року в сумі 130,35 гривень, у жовтні 2011 року в сумі 20158,63 гривень, у листопаді 2011 року в сумі 24784,16 гривень, у грудні 2011 року в сумі 30854,66 гривень; у ненаданні (наданні не у повному обсязі) відомостей про суми доходів сплачених на користь фізичних осіб -підприємців у 4 кварталі 2010 року, у 1 кварталі 201 1 року, у 2 кварталі 2011 року, у 3 кварталі 2011 року, у 4 кварталі 2011 року, чим порушив пп.8.1.1 п. 8.1 ст. 8,п. 19.2 ст. 19 Закону України «про податок з доходів фізичних осіб», пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, ст. 9 Закону України «Про державний реєстр фізичних осіб платників податків та інших обов'язкових платежів».
В апеляційній скарги ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати, провадження по справі закрити у зв'язку з відсутністю в її діях складу правопорушення. Свої доводи мотивувала тим, що суд порушив вимоги ст. ст. 245, 251, 252, 256, 280 КУпАП. Крім того судом не прийнято до уваги письмові заперечення від 19.03.2012 р. до акту виїзної планової додаткової перевірки від 13.03.2012 р. №85/22-01/34121580/43 та не досліджено обставини та доводи, що викладені в таких запереченнях.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, приходжу до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Частиною 1 ст. 163-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
Частиною 1 ст. 163-4 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за неутримання або неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичній особі доходів, перерахування податку на доходи фізичних осіб за рахунок коштів підприємств, установ і організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволено законодавством), неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян.
Суд першої інстанції, при прийняті свого рішення, правильно дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу вказаних правопорушень на підставі протоколів про адміністративне правопорушення № 22, 29 від 13.03.2012 р. (а.с.1-4), актів про результати планової виїзної перевірки ТОВ «Будинок відпочинку «Воронцово» за період з 01.07.2009 р. по 31.12.2011 р.(а.с.6-47).
У зв'язку із зазначеним доводи апелянта про відсутність в її діях складу адміністративного правопорушення, безпідставні, оскільки спростовуються зазначеними вище матеріалами справи.
Таким чином, суд першої інстанції належним чином встановив обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 163-1 ч.1, 163-4 ч.1 КУпАП та вірно кваліфікував її дії.
Разом з тим з матеріалів справи, а саме з акту № 85/22-01/34121580/43 від 13.03.2012 р. (а.с. 6-47) видно, що перевірка ТОВ «Будинок відпочинку «Воронцово» була проведена за період діяльності з 01.07.2009 р. по 31.12.2011 р., тобто на момент розгляду справи районним судом закінчився строк накладення адміністративного стягнення, передбачений ст. 38 КУпАП, оскільки дане правопорушення не є триваючим.
Відповідно до п. 7 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку, коли на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення закінчилися строки, передбачені ст. 38 КУпАП.
З огляду на наведене, вважаю за необхідне апеляцію ОСОБА_1 задовольнити частково, постанову суду скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
Керуючись ст.ст.247 п.7, 294 КУпАП
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Ялтинського міського суду АР Крим від 28 травня 2012 року відносно ОСОБА_1 скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
В решті постанову суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду Автономної Республіки КримГриценко Ю. Ф.