УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №: 22-ц/0190/5233/2012Головуючий суду першої інстанції:Єрохіна І.В.

Доповідач суду апеляційної інстанції:Дралло І. Г.

"08" серпня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіДралла І.Г.,

СуддівПономаренко А.В., Павловської І.Г.,

При секретаріТаранець О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, третя особа ОСОБА_9 про визнання договору купівлі-продажу та довіреності недійсними, скасування державної реєстрації права власності на частку майна, за апеляційною скаргою ОСОБА_10 в інтересах ОСОБА_9 та апеляційною скаргою ОСОБА_8 на рішення Чорноморського районного суду АР Крим від 27 грудня 2011 року, -

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_7, ОСОБА_8, третя особа ОСОБА_9 про визнання договору купівлі-продажу та довіреності недійсними, скасування державної реєстрації права власності на частку нерухомого майна.

Вимоги мотивовані тим, що при розпаюванні КСП «Большевик» 22 лютого 2002 року їй був виділений майновий пай, що становить 14/100 часток автогаражу розташованого по АДРЕСА_1. 8 вересня 2003 року з метою заволодіння майном позивачки, ОСОБА_7 діючи на підставі підробленого доручення від імені ОСОБА_6 продав належні їй 14/100 часток гаражу своєї дружині ОСОБА_8 Наміру продавати пайову частку майна у ОСОБА_6 не було і згоди на її продаж вона не давала, довіреність від її імені була підроблена, що встановлено висновком експерта у кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_7 та вироком Євпаторійського міського суду від 6 серпня 2010 року. Просить визнати недійсною довіреність від 27 вересня 2002 року, видану від імені ОСОБА_6 на ім'я ОСОБА_7, визнати недійсним договір купівлі-продажу 14/100 часток автогаражу від 8 вересня 2003 року та скасувати державну реєстрацію права власності на частку майна.

Рішенням Чорноморського районного суду АР Крим від 27 грудня 2011 року, з врахуванням ухвали від 10 січня 2012 року про виправлення описки, ухвали від 25 травня 2012 року про виправлення описки, додаткового рішення від 11 червня 2012 року, позовні вимоги ОСОБА_6 задоволені. Визнано недійсним довіреність від 27 вересня 2002 року, видану від імені ОСОБА_6 на ім'я ОСОБА_7 на право розпорядження майном, що посвідчена секретарем Новосільської сільської ради за реєстровим №234.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу в частині продажу 14/100 часток гаражу, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 від 8 вересня 2003 року, укладений між ОСОБА_7, який діяв від імені ОСОБА_6 на підставі довіреності від 27 вересня 2002 року та ОСОБА_8, посвідчений державним нотаріусом Чорноморської Державної нотаріальної контори Степанової за реєстровим №2704.

Скасовано реєстрацію права власності на 14/100 часток гаражу, який розташований за АДРЕСА_1, яке зареєстровано за ОСОБА_8 на час ухвалення судового рішення.

Не погодившись з вказаним рішенням суду ОСОБА_10 в інтересах ОСОБА_9 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позовних вимог. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, по неповно з'ясованим обставинам у справі, при висновках суду, які не відповідають фактичним обставинам.

Не погодившись з вказаним рішенням суду ОСОБА_8 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та закрити провадження у справі в частині позовних вимог щодо визнання недійсною довіреності і скасування реєстрації права власності, застосувати наслідки пропуску строку позовної давності і відмовити у іншій частині позовних вимог. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_6 суд першої інстанції виходив з того, що довіреності від імені ОСОБА_6 на ім'я ОСОБА_7, якому нібито надавались від імені позивачці повноваження на право керувати та розпоряджатися рухомим та нерухомим майном, яке їй належало, були підроблені. Таким чином, ОСОБА_7 не мав права розпорядитися майном ОСОБА_6, у зв'язку з чим договір купівлі продажу 14/100 часток гаражу підлягає визнанню недійсним, а реєстрація права власності на гараж підлягає скасуванню.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, оскільки вони відповідають фактичним обставинам у справі та наданим сторонами доказам в порядку правил статей 10, 11, 60 ЦПК України.

Відповідно до правил ст. 303 ЦПК України, при розгляді справи в апеляційній інстанції суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_10 в інтересах ОСОБА_9 та апеляційної скарги ОСОБА_8 не спростовують висновків суду першої інстанції та не є підставами для скасування чи зміни рішення суду.

Так, доводи апеляційних скарг щодо невідповідності висновків суду фактичним обставинам у справі суд апеляційної інстанції не може прийняти до уваги, оскільки він є необґрунтованим і суперечить обставинам справи та наданим сторонами доказам.

Суд першої інстанції правильно встановив, що ОСОБА_6 не мала наміру видавати довіреність на ім'я ОСОБА_7 і таку довіреність не підписувала. Цей висновок суду ґрунтується на наданих позивачкою доказах, а також на фактах встановлених вироком Євпаторійського міського суду від 6 серпня 2010 року та ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 5 жовтня 2010 року під час перегляду зазначеного вироку суду.

З врахуванням відсутності волевиявлення ОСОБА_6 на відчуження спірного майна, суд правильно та обґрунтовано визнав недійсним договір купівлі-продажу 14/100 часток гаражу від 8 вересня 2003 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 і скасував за останньою реєстрацію права власності.

Посилання апелянтів на те, що за рішенням господарського суду спірний гараж переданий ОСОБА_9 в рахунок заборгованості ОСОБА_8 за договором займу, суд апеляційної інстанції не може прийняти до уваги, оскільки право власності на спірну частку гаражу зареєстровано за ОСОБА_8

Доводи апеляційних скарг щодо порушення норм матеріального права суд апеляційної інстанції до уваги не бере. Судом першої інстанції правильно визначені правовідносини, які виникли між сторонами і застосовані норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини, зокрема статті 41, 64, 62 ЦК УРСР, статті 60, 61 ЦПК України.

Посилання апелянтів на пропуск строку позовної давності, яку вони просять застосувати, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки у даних правовідносинах немає підстав для застосування строку позовної давності з врахуванням того, що вирок суду відносно ОСОБА_7 постановлений тільки 6 серпня 2010 року, а набув чинності він 5 жовтня 2010 року.

Доводи апеляційних скарг щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права суд апеляційної інстанції не може прийняти до уваги, оскільки згідно правил статті 309 ч.3 ЦПК України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування рішення суду якщо ці порушення призвели до неправильного вирішення справи.

У даному випадку немає підстав вважати, що справу вирішено неправильно.

Інших доводів, які б свідчили про те, що рішення суду не відповідає вимогам статті 213 ЦПК України, апеляційна скарга не містить.

Судом правильно встановлені факти, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та докази якими вони підтверджуються, правовідносини, та норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини і ухвалено рішення по справі на підставі доказів, наданих сторонами в порядку правил статті 60 ЦПК України.

Рішення суду першої інстанції постановлено у відповідності до норм матеріального і процесуального права при висновках суду, які відповідають фактичним обставинам і наданим сторонами доказам, що відповідно до положень ст.308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційних скарг.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_10 в інтересах ОСОБА_9 та апеляційну скаргу ОСОБА_8 відхилити.

Рішення Чорноморського районного суду АР Крим від 27 грудня 2011 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

Судді : Дралло І.Г. Пономаренко А.В. Павловська І.Г.