ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
14.08.06р. | Справа № 41/130 |
За позовом Філії № 1 Державного підприємства "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова". м. Дніпропетровськ
до Відкритого акціонерного товариства "П'ятихатський ремонтно-механічнийзавод",
м. П'ятихатки, Дніпропетровська область
про стягнення 18 816,60 грн.
Суддя Орешкіна Е.В.
Представники:
Від позивача: Гоголіна А.А., довіреність № Ф-72 від 19.04.06 року
Від відповідача: Чиркін Ю.В., довіреність від 22.12.05 року
СУТЬ СПОРУ:
Державне підприємство "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" з урахуванням уточнень позовних вимог (заява № Ф-177-юр від 11.07.06 р.) звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "П'ятихатський ремонтно - механічний завод" заборгованості в розмірі 18 816, 60 грн.
В обгрунтування позовних вимог посилається на порушення відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати отриманої від позивача продукції за договором купівлі - продажу № 02010/01 від 26.02.02 року, укладеним між сторонами, в розмірі 7 194 грн. та за усною домовленістю сторін, на підставі листів - замовлень відповідача, в розмірі 11 622, 60 грн.
Відповідач визнав позов частково, в розмірі 317, 64 грн., в решті позову просить суд відмовити, посилаючись на те, що в частині позовних вимог в розмірі 7 194 грн. позивачем пропущений строк позовної давності, та сплив позовної давності є підставою для відмови в позові; на суму 9249,48 грн. відповідачем, в свою чергу, позивачу була поставлена продукція, та заборгованість відповідача в розмірі 11 662, 60 грн., яка виникла внаслідок несплати отриманої від позивача продукції згідно листів відповідача, має бути зменшена на суму зустрічних поставок.
В процесі розгляду справи позивач дав згоду на зарахування суми 9249, 48 грн. зустрічних поставок відповідача продукції в рахунок існуючої заборгованості відповідача за договором № 02010/01 від 26.02.02 року (7194 грн.) та за рахунок позадоговірного зобов'язання (накладна № 86 від 14.03.02 року - 2055,48 грн.), про що суду подана відповідна заява.
За клопотанням представників сторін фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалась.
За клопотанням представників сторін строк розгляду справи продовжувався до 12.08.06 року та до 15.08.06 року.
За згодою представників сторін в судовому засіданні оголошено встуну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в сукупності, господарський суд,
ВСТАНОВИВ:
26 лютого 2002 року між філією № 1 державного підприємства "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" та відкритим акціонерним товариством "П'ятихатський ремонтно-механічний завод" укладений договір купівлі-продажу № 02010/01, за умовами якого продавець (позивач у справі) прийняв на себе зобов'язання продати покупцю (відповідачу у справі) продукцію на суму 1794 грн., асортимент, кількість, ціна та строки поставки якої визначені в специфікації (додатку № 1 ), яка є невід'ємною частиною договору, та покупець, відповідно, прийняв на себе зобов'язання, прийняти цю продукцію та сплатити в строк до 15.04.02р.
На виконання умов договору позивачем був поставлений відповідачу товар в асортименті на суму 7194 грн., що підтверджено накладною № 65 від 26.02.02р. та довіреністю серії ЯДЗ № 941333 від 26.02.02р., копії яких додані до позовної заяви.
На момент розгляду справи доказів сплати вказаної суми позивачу сторонами не подано, одже сума заборгованості відповідача складає 7194 грн.
У відзиві на позов (а.с. 73-75) відповідачем заявлено про застосування позовної давності по спірним взаємовідносинам сторін за договором № 020010/01 від 26.02.02 р.
Згідно заключних та перехідних положень Цивільного кодексу України щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК України, положення цього кодексу застосовуються до тих прав і обов’язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Правовідносини згідно договору купівлі-продажу № 02010/01 від 26.02.06 року між сторонами виникли в лютому 2002 року. Зобов’язання припиняються виконанням, проведеним належним чином. На теперішній час права та обов’язки між сторонами продовжують існувати, оскільки відповідач не здійснив оплату поставленого позивачем товару. Крім того, згідно п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Кодексу України, правила Цивільного кодексу України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим кодексом. Одже, при вирішенні спору необхідно застосовувати норми Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звертатися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлена статтею 257 Цивільного кодексу України тривалістю у три роки.
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).
Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (ч.3 ст.267 ЦКУ). Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові(ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України)
Як вбачається з матеріалів справи, строк виконання відповідачем зобов'язання по оплаті отриманого від позивача товару в договорі № 02010/01 від 26.02.06 року визначений до 15.04.02 року. Саме з 15.04.02 року у відповідності з вимогами ст. 261 Цивільного кодексу України починається перебіг строку позовної давності. Позов же подано позивачем до суду 23.05.06 року, тобто після спливу встановленого законом строку позовної давності.
Порушене право підлягає захистові, якщо суд визнає причину пропуску строку позовної давності поважною (ч. 5 ст. 267 Цивільного кодексу України).
Проте позивач клопотання про відновлення строку позовної давності не заявляв, доводів щодо поважності причин його пропуску не навів, за таких обставин, в частині позовних вимог в розмірі 7194 грн. в позові слід відмовити.
На підставі виданих відповідачем своєму представнику довіреностей серії ЯДЗ № 941337 від 14.03.02 року, серії ЯДЗ № 941339 від 27.03.02 року, серії ЯДЗ № 941344 від 18.04.02 року, серії ЯДЗ № 941353 від 05.06.02 року за накладними № 86 від 14.03.02 року, № 116 від 28.03.02 рок, № 149 від 17.04.02 року, № 208 від 07.06.02 року, позивачем був поставлений івідповідачу товар на загальну суму 11 662, 20 грн.
Факт передачі товару підтверджується вищенаведеними накладними, в яких на отриманні товару містяться підписи повноважного представника відповідача на його одержання.
Сторонами не подано доказів сплати відповідачем вказаної суми позивачу.
Одже, сума несплаченого товару на момент розгляду справи склала 11662,20 грн.
Фактичні дії сторін підпадають під норми ст.ст. 11, 202, 509, 655 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України і свідчать про існування між сторонами відносин купівлі-продажу, в результаті чого у відповідача виникли зобов’язання по оплаті поставленого позивачем товару.
Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог цивільного кодексу, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.
Враховуючи, що сторонами термін виконання зобов’язання –оплати товару не встановлений, в силу ст. 530 ЦК України, кредитор (позивач по справі) вправі вимагати його виконання у будь-який час. Боржник (відповідач по справі) зобов’язаний виконати таке зобов’язання в семиденний строк з дня пред’явлення вимоги кредитором.
В якості доказу звернення до відповідача з вимогою на оплату товару до матеріалів справи позивачем долучена претензія вих. № Ф-229/Юр від 02.11.05 року, надіслана на адресу відповідача 02.11.05 року та отримана останнім 03.11.05 року, що підтверджено повідомленням про вручення рекомендованого листа № 5663, доданим до позовної заяви.
Оскільки законом форма вимоги не встановлена, суд приймає зазначену претензію як доказ звернення позивача в порядку ст. 530 Цивільного кодексу України.
Таким чином, строк оплати отриманої від позивача продукції у відповідача настав 11.11.05 року.
У встановлений законом строк відповідач оплату суми 11662,20 грн. не здійснив. Докази погашення заборгованості сторонами на момент вирішення спору не подані, в матеріалах вони відсутні.
З огляду на викладене, суд вбачає підстави для задоволення позову в частині стягнення з відповідача боргу в розмірі 11662,20 грн.
Відповідно до ст. 601 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.
Припинення зобов'язання - це погашення прав та обов'язків сторін, що складають його зміст. Такий наслідок зумовлений дією правоприпиняючих юридичних фактів. Саме ці юридичні факти і є підставою для часткового або повного припинення зобов'язання.
Зарахування взаємних вимог як підстава припинення зобов'язання може здійснюватися за наявності сукупності умов, закріплених у ст. 601 Цивільного кодексу України, в такому разі для зарахування достатньо заяви однієї зі сторін. Така заява може бути зроблена іншій стороні безпосередньо, а може бути оформлена у вигляді зустрічної позовної заяви. Одже, зарахування, зазвичай, є одностороннім правочином.
Позивачем суду подана заява про зарахування заборгованості відповідача в розмірі 9249,48 грн., яка виникла внаслідок несплати ним продукції, отриманої за договором № 020010/01 від 26.02.02 року в розмірі 7194 грн.та за накладною № 86 від 14.03.02 року, в рахунок існуючої заборгованості позивача за надані відповідачем послуги.
Відповідач безпосередньо також просить суд зарахувати зустрічні однорідні вимоги сторін на своїх умовах, які відрізняються від умов позивача.
Згідно ст. 601 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється за домовленістю сторін незалежно від того, коли сторони досягли згоди про це.
Первинних документів, які б підтверджували поставку товару та надання послуг відповідачем позивачу на суму 9249,48 грн. сторонами не подано. Рахунки на оплату продукції та надання послуг, а також довіреності на право одержання матеріальних цінностей, копії яких надані відповідачем, не є доказами, які б підтверджували факт надання послуг та поставки товару. Двосторонніх актів зарахування зустрічних вимог в яких би вбачалось, які саме послуги зараховуються за які саме поставки, сторонами суду не надано., тобто між сторонами не досягнуто згоди на зарахування зустрічних однорідних вимог та безпосередньо одна до одної сторони не зверталися з заявами про зарахування зустічних вимог, крім того, не допускається зарахування вимог у разі спливу щодо неї позовної давності, тому, з огляду на викладене, суд не може припинити провадження у справі на підставі ст. 601, ст. 604 Цивільного Кодексу України.
Наведені обставини не є перешкодою для звернення відповідача до господарського суду з позовом про стягнення з позивача заборгованості, яка виникла внаслідок несплати останнім поставленої продукції та наданих послуг в розмірі 9249,48 грн. в загальному порядку.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог..
Керуючись ст. ст. 1, 33, 34, 44, 49, 82 –85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "П'ятихатський ремонтно-механічний завод" - 52100, Дніпропетровська область, м. П'ятихатки, вул. Клименко,5а, р/р 26004155312001 в ЖВФ КБ "Приватбанк", МФО 305794 на користь Державного підприємства "Виробничого об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" - 49008, м. Дніпропетровськ, вул. Криворізька,1, код ЄДРПОУ 25533950, р/р 26007114979001 в Південном відділенні КБ "Приватбанк", МФО 305299 суму боргу 11662,20 грн. (одинадцять тисяч шістсот шістдесят дві грн. 20 коп.), витрати по сплаті держмита –116,02 грн. ( сто шістнадцять грн. 02 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –73,16 грн.( сімдесят три грн. 16 коп.).
В решті позову відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя | Е.В. Орешкіна |
Рішення підписано 18.08.06 року Згiдно з оригіналом |
Помічник судді | О.А. Лисінська |
- Номер:
- Опис: зобов"язання поновити теплопостачання
- Тип справи: Позовна заява(звичайна)
- Номер справи: 41/130
- Суд: Господарський суд міста Києва
- Суддя: Орешкіна Е.В.
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено до судового розгляду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 20.02.2009
- Дата етапу: 27.02.2009
- Номер:
- Опис: зобов"язання поновити теплопостачання
- Тип справи: Позовна заява(звичайна)
- Номер справи: 41/130
- Суд: Господарський суд міста Києва
- Суддя: Орешкіна Е.В.
- Результати справи:
- Етап діла: Закрито провадження
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 20.02.2009
- Дата етапу: 28.08.2023
- Номер:
- Опис: зобов'язання укласти основний договір
- Тип справи: Позовна заява(звичайна)
- Номер справи: 41/130
- Суд: Господарський суд міста Києва
- Суддя: Орешкіна Е.В.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 27.04.2011
- Дата етапу: 20.01.2012