Справа № 1490/3430/12 07.08.2012 07.08.2012 07.08.2012
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 11/1490/581/12 Головуючий у першій інстанції Семерей М.Ф.
Категорія:ч. 2 ст.185,
ч.2 ст.186 КК України Доповідач апеляційного суду суддя Значок І.С.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 серпня 2012 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
Головуючого Кателіна В.П.
суддів: Кваші С.В., Значок І.С.,
за участю прокурора Краснікової К.Г.
засудженого ОСОБА_2
захисників: ОСОБА_3, ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією захисника ОСОБА_5 на вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 01 липня 2012 року, яким
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Снігурівка Миколаївської області, громадянин України, з середньою технічною освітою, одружений, має на утриманні малолітню дитину, не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимий:
08.12.1994року Жовтневим районним судом Миколаївської області за ч.2 ст.142, ч.2,3 ст.140, ч.3,4 ст.81 КК України до 6 років позбавлення волі;
11.09.2002року Березанським районним судом Миколаївської області за ст.15, ч.3 ст.185, ч.5 ст.70 КК України до 4 років позбавлення волі з випробуванням на 2 роки;
10.06.2004року Снігурівським районним судом Миколаївської області за ч.2 ст.186, ст.71 КК України до 4 років 3 місяців позбавлення волі;
16.06.2008року Центральним районним судом м. Миколаєва за ч.2 ст.307, ч.1 ст.317 КК України до 3 років позбавлення волі; звільнився 26.01.2011року за відбуттям строку покарання,
засуджений за ч.2 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі;
Цим же вироком суду засуджені:
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженець м. Миколаєва, громадянин України, з середньою освітою, одружений, не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимий:
22.07.1998року Центральним районним судом м.Миколаєва за ст.94 КК України до 9 років позбавлення волі;
09.09.2011року Заводським районним судом м.Миколаєва за ч.1 ст.309 КК України до 1 року 6 міс. позбавлення волі з випробуванням на 1 рік;
17.10.2011року Ленінським районним судом м. Миколаєва за ч.2 ст.263, ч.4 ст.70 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі з випробуванням на 1 рік 6 місяців;
- за ч.2 ст.185 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки.
На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва від 17.10.2011 року, остаточно призначивши покарання у вигляді 2 років 6 місяців позбавлення волі.
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_9, уродженець м. Миколаєва, громадянин України, з середньою освітою, не одружений, не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_3 раніше судимий:
15.03.2010 року Ленінським районним судом м.Миколаєва за ч.1 ст.186, ч.2 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі з випробуванням на 2 роки;
- за ч.2 ст.185 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки.
- за ч.2 ст.186 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки.
На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено остаточне покарання у вигляді 4 років позбавлення волі.
На підставі ст.71 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва від 15.03.2010 року, остаточно призначено покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі.
Постановлено стягнути з ОСОБА_7 на користь потерпілої ОСОБА_8 в рахунок відшкодування матеріальних збитків - 2900 грн..
Згідно вироку суду, 26.11.2011 року близько 01-00 год. ОСОБА_9 за попередньою змовою з ОСОБА_6 та ОСОБА_2, діючи повторно, маючи умисел на крадіжку, біля будинку АДРЕСА_3, шляхом вибиття скла двері, проникли в автомобіль «Рено Мастер» д.н.: НОМЕР_1, що належить ОСОБА_10, звідки таємно викрали майно потерпілого, чим спричинили останньому збитки на загальну суму 40 000 грн. Після скоєного з місця вчинення злочину засуджені зникли, викраденим майном розпорядилися на власний розсуд.
Крім того, 11.02.2012 року близько 19-00 год. ОСОБА_7, діючи повторно, маючи умисел на грабіж, перебуваючи на перетині вул. Карла Маркса і вул.Кірова в м. Миколаєві, відкрито, без застосування фізичного насильства, шляхом ривка, викрав жіночу сумку потерпілої ОСОБА_8 чим спричинив матеріальну шкоду на загальну суму 2000 грн..
В апеляції захисник засудженого ОСОБА_2 - ОСОБА_5, не оспорюючи кваліфікацію дій засудженого ОСОБА_2 за ч.2 ст.185 КК України, просить вирок суду першої інстанції змінити, звільнивши останнього від відбування покарання з випробуванням.
Вважає, що судом недостатньою мірою досліджено дані про особу засудженого: його сімейний стан, а саме знаходження на його утриманні саме двох малолітніх дітей, а не однієї малолітньої дитини як вказано у вироку.
Стверджує, що судом першої інстанції під час призначення покарання не були враховані такі пом'якшуючі вину обставини, як визнання вини, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, усунення заподіяної шкоди потерпілому, позитивні характеристики за місцем проживання.
Вказує також і на те, що злочин вчинений ОСОБА_2 внаслідок збігу тяжких сімейних обставин - хвороби малолітньої дитини.
Крім того, апелянт посилається на те, що у потерпілого ОСОБА_10 відсутні претензії до засудженого ОСОБА_2, тоді як Верховною Радою України схвалено новий Кримінальний процесуальний кодекс України, який вступає в силу 19.11.2012 року і законодавчо закріплює норму, яка звільняє особу від кримінальної відповідальності у разі примирення з потерпілою стороною.
Засуджені ОСОБА_7 та ОСОБА_6 вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 01.06.2012 року не оскаржували.
Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого та його захисників, які підтримали апеляцію, думку прокурора, який вважав, вирок обґрунтованим і законним; перевіривши доводи апеляції та вивчивши матеріали справи, колегія судів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Висновки суду щодо доведеності вини ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.2 КК України, при обставинах, встановлених судом, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами, що апелянтом не оспорюється.
Що стосується міри покарання, то воно призначене засудженому у відповідності до вимог ст. 65, 70 КК України.
При цьому, як вбачається з вироку, судом враховано характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, дані про особу засудженого, а також факт вчинення ним злочину середньої тяжкості в період не знятої та непогашеної судимості.
Обставинами, що пом'якшують покарання суд вірно визнав визнання вини. щире каяття та відшкодування завданих збитків.
З урахуванням викладеного, суд прийшов до вірного висновку про призначення ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі.
Отже, суд в повній мірі дослідив та врахував всі обставини, які мають значення для визначення міри покарання засудженому, зокрема й ті, на які є посилання в апеляції.
Що стосується вказівки апелянта на упущення судом факту знаходження на утриманні ОСОБА_2 двох малолітніх дітей, то суд вважає вказані обставини такими, що не мають обґрунтованого підтвердження. В судовому засіданні засуджений ОСОБА_2 вказує на наявність на його утриманні лише малолітнього сина ІНФОРМАЦІЯ_11, що відображено в протоколі судового засідання від 29.05.2012 року та відповідає матеріалам кримінальної справи. (а.с.287).
Необґрунтованими також вважає колегія суддів й доводи апелянта про вчинення ОСОБА_2 злочину внаслідок збігу тяжких сімейних обставин, оскільки будь яких доказів на підтвердження цих доводів суду не надано.
Посилання апелянта на врахування щодо ОСОБА_2 положень ч.3 ст.469 Кримінального процесуального кодексу України, який набирає чинності 19.11.2012р., суперечить положенням ст.3 КПК України, діючого на момент розгляду справи, а тому колегія суддів вважає безпідставними.
Отже, на думку колегії суддів, призначене ОСОБА_2 покарання є справедливим і достатнім для виправлення засудженого. Підстав для звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням, про що просить апелянт колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію захисника ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_2, - залишити без задоволення, а вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 01.06.2012 року у відношенні ОСОБА_2 залишити без змін.
Головуючий:
Судді: