ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

07.08.06р.

Справа № 41/154(14/233)

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Універсал-Центр",

м.Дніпропетровськ 

до  Середнього загальноосвітнього навчально-виховного закладу "Дніпропетровський інформаційно-юридичний ліцей", м. Дніпропетровськ 

про стягнення 500 грн.

Суддя  Орешкіна Е.В.

Представники:

  Від позивача: не з'явився

Від відповідача: Коршун В.І., протокол № 2від 07.05.1999 року

Головльов С.Ю., довіреність б/н від 03.03.06 року 

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача частини вартості витрат, пов’язаних з організацією його діяльності у розмірі 500 грн.

Свої вимоги мотивував тим, що він був співзасновником середнього загальноосвітнього навчально –виховного закладу „Дніпропетровський інформаційно – юридичний ліцей” (далі –Ліцей), на протязі 2000 року товариство з обмеженою відповідальністю „Універсал- Центр” понесло витрати, пов’язані з організацією та забезпеченням діяльності відповідача. При виході позивача із складу засновників, загальні збори учасників Ліцею прийняли рішення про відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю „Універсал- Центр” понесених витрат, але свої зобов’язання відповідач не виконав. Позовні вимоги обґрунтовані приписами ст.ст. 4, 151, 161 Цивільного кодексу УРСР. ст.ст. 80-84, 87, 98 Цивільного кодексу України, посиланням на протокол від 09.08.2001 № 5 та на пункт 10 установчого договору про створення Ліцею.

В поясненнях до позову позивач в якості правової підстави позовних вимог посилався на приписи п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (ст. 4 Цивільного кодексу УРСР), наполягав на тому, що зобов’язання виникло із протоколу загальних зборів засновників і має бути виконане згідно з ч. 1,2 ст.509, ст. 530 Цивільного кодексу України ( ст. 151 Цивільного кодексу УРСР).

Відповідач проти позову заперечує, просить суд в позові відмовити, посилаючись на те, що:

- фірма „Універсал-Центр” внесла до статутного фонду лише 32% внеску, тоді як її частка у статутному фонді складає 51%, порушивши таким чином ст. 52 Закону України   „ Про господарські товариства”;

- позивач зробив витрати самостійно без узгодження з ліцеєм, застосувавши при цьому бартерні схеми зі своїми контрагентами;

- статутні документи ліцею та приписи чинного законодавства не передбачають повернення витрат засновнику, пов’язаних із позастатутною діяльністю такого засновника.

          Як вбачається з матеріалів справи в 1999 році ТОВ фірмою „ Універсал –Центр” разом з громадянами України Коршун В.І., Денисовою Т.А. створено середній загальноосвітній навчально - виховний заклад „ Дніпропетровський інформаційно –юридичний ліцей”. Установчим договором передбачено, що для забезпечення діяльності ліцею засновники створюють статутний фонд у розмірі 100 000,00 грн., який  розподіляється  між  засновниками  у  розмірах:  51%  статутного фонду –ТОВ  фірма       „ Універсал – Центр” ( грошова форма –5 100, 00 грн., майнова форма –17 комп’ютерів на суму 45 900, 00 грн.); 16% статутного фонду –Коршун В.І. та 33% - Денисова Т.А.

          09.08.2001 року загальними зборами засновників розглянута   заява  ТОВ „Універсал –Центр” про його вихід зі складу засновників, про що складений протокол № 5, в якому вирішено повернути фірмі „ Універсал –Центр” матеріальні та грошові внески до статутного фонду ліцею, а також витрати, що документально підтверджені, які фірма робила з дати започаткування ліцею до сьогодення, згідно положень статуту ліцею та діючого законодавства, та його частку прибутку.

          Відповідно до ст. 113 Цивільного кодексу України господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Вкладом до статутного капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку.

          Права учасників господарського товариства визначаються цивільним кодексом, іншими законодавчими актами, зокрема, Законом України „ Про господарські товариства”, а також установчими документами.

          За нормами діючого цивільного законодавства та за приписами Закону України       „ Про господарські товариства” при виході із господарського товариства учасник має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства. Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному капіталі, також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом.

          Статутом Ліцею не передбачена можливість отримання засновником при виході із складу засновників якихось відшкодувань. В п. 10 Установчого договору передбачено можливість засновника, що виходить із складу засновників, отримати лише вартість частки майна Ліцею, у розмірі пропорційному внеску до статутного фонду і також не передбачено відшкодування витрат, понесених в інтересах учбового закладу.

                   Враховуючи положення п. 4 розділу „ Прикінцеві та перехідні положення” Цивільного кодексу України, при вирішенні спору суд керується нормами Цивільного кодексу України.

          Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона ( боржник ) зобов’язана вчинити на користь другої сторони ( кредитора ) певну дію ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

             Цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки ( ст. 11 Цивільного кодексу України).

          Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦКУ підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші право чини.

          Оскільки порядок покладення витрат, пов’язаних з організацією діяльності Ліцею у статутних документах учасниками не визначений, для з’ясування, в якій формі ці витрати позивачем здійснювалися ( у вигляді спонсорської допомоги, внеску до статутного фонду, тощо ), для усунення протиріччя у поясненнях які містяться в матеріалах справи, позивача стосовно його оцінки правової природи понесених витрат, оскільки в листі від 10.12.2004 № 087 позивачем участь у державній реєстрації, організації фінансово -  господарської діяльності та учбово –виховного процесу ліцею визначена як внесок до статутного фонду у сумі 40 288, 91 грн. ( том 1 а. с. 37 ), тоді як пізніше позивач наполягав на тому, що витрати не відносяться до частки статутного фонду; для з’ясування правових підстав придбання рекламних послуг для ліцею від імені ТОВ фірми „Універсал –Центр” та за його рахунок, ухвалами господарського суду Дніпропетровської області від 07.06.06 р., від 04.07.06 р. суд зобов’язав позивача довести належними доказами, в якій формі здійснювалися витрати, пов’язані з організацією діяльності ліцею ТОВ фірмою „Універсал –Центр” , вказати правові підстави придбання рекламних послуг для ліцею від імені ТОВ фірми „Універсал –Центр” за його рахунок  та дати письмове пояснення в якому визначити правову природу понесених витрат.

Вказані ухвали були надіслані на адресу позивача, вказану ним в позовній заяві. Конверт з ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 07.06.06 р. повернувся на адресу суду з відміткою пошти про відсутність адресату.

Позивач в судові засідання які відбулися 04.07.06 р. та 07.08.06 р. не з’явився, вищевказаних витребуваних судом документів не надав, явку свого вповноваженого представника на виклик суду не забезпечив.

Неподання позивачем витребуваних судом документів, без яких не можливо розглянути спір, порушує засади правосуддя, перешкоджає вирішенню справи по суті. Поважних причин неможливості їх подання, нез’явлення представника позивача в судове засідання позивачем не вказано.          

За таких обставин, суд вважає, що позов підлягає залишенню без розгляду.

З огляду на викладене та керуючись п. 5 ч. 1 ст. 81, ст. 86  Господарського процесуального кодексу України,  господарський суд, -

УХВАЛИВ:

            Залишити позов без розгляду.

         Після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися до господарського суду в загальному порядку.

          

Суддя

Е.В. Орешкіна