Справа № 2/0109/2486/2012 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

25 липня 2012 року місто Сімферополь

Київський районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді Діденка Д.О.,

при секретарі - Пушкіній М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору, визнання недійсними державних актів ,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 06.03.2009 р. між нею та відповідачем укладено договір міни земельних ділянок, відповідно до якого ОСОБА_2, переходить земельна ділянка площею 1,8043 га, під кадастровим номером 0120484400:04:001:0123, розташована за адресою: на території Піщанівської сільської ради, Бахчисарайського району, АР Крим, та земельна ділянка, площею 1,8044 га, під кадастровим номером 0120484400:04:001:0121. ОСОБА_1, переходить земельна ділянка, площею 3,6085 га, під кадастровим номером 0120484400:04:001:0122, що розташована за вищевказаною адресою. На підставі вищевказаного правочину, сторони зареєстрували право власності на отримані земельні ділянки, що підтверджується відповідними державними актами. ОСОБА_1 отримала у власність передані відповідачеві земельні ділянки на підставі судових рішень, які у подальшому були скасовані рішенням Апеляційного суду АР Крим. Таким чином, вважає, що фактично не набула право власності на спірні земельні ділянки, у зв'язку з чим не мала правових підстав для їх відчуження. На підставі викладеного, просить суд визнати недійсним договір міни земельних ділянок від 06.03.2009 р., визнати недійсними державні акти на право власності на земельну ділянку серії ЯИ№728786, ЯИ№728787, ЯИ№728788.

Від представника позивача надійшла заява з проханням розглянути справу у його відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином, причини неявки суд не повідомив.

За таких обставин, суд вважає за необхідне ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів. Представник позивача не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що 06 березня 2009 року між ОСОБА_2 (сторона 1) і ОСОБА_1 (сторона 2) укладено договір міни земельних ділянок, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Калінюком О.Б., за реєстром №347.

Згідно з умовами договору, ОСОБА_2, переходить земельна ділянка, площею 1,8043 га, під кадастровим номером 0120484400:04:001:0123, розташована на території Піщанівської сільської ради, Бахчисарайського району, Автономної Республіки Крим, та земельна ділянка, площею 1,8044 га, під кадастровим номером 0120484400:04:001:0121, розташована на території Піщанівської сільської ради, Бахчисарайського району, Автономної Республіки Крим, що належать Стороні 2.

У власність Сторони 2 - ОСОБА_1, переходить земельна ділянка, площею 3,6085 га, під кадастровим номером 0120484400:04:001:0122, розташована за адресою: Автономна Республіка Крим, Бахчисарайський район, Піщанівська сільська рада.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 отримала у власність передані відповідачеві земельні ділянки на підставі рішення Бахчисарайського районного суду АР Крим від 03 листопада 2006 р. та рішення Бахчисарайського районного суду АР Крим від 13 жовтня 2006 р., які у подальшому були скасовані рішеннями Апеляційного суду АР Крим від 28.04.2009 та 24.03.2009 р. відповідно.

Відповідач, у свою чергу, отримав у власність передану позивачеві земельну ділянку на підставі рішення Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим по справі №2-2493/2006 від 13 жовтня 2006 року, яке також було скасовано рішенням Апеляційного суду АР Крим.

На підставі спірного договору міни відповідач набув право власності на земельні ділянки, що підтверджується державними актами на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №728786 від 12 листопада 2009 року та ЯИ №728787 від 12 листопада 2009 року.

ОСОБА_1 також зареєструвала право власності на земельну ділянку, що належала ОСОБА_2, що підтверджується державним актом на земельну ділянку серії ЯИ №728788 від 12 листопада 2009 року.

Частина 4 статті 12 Цивільного кодексу України особа може за відплатним або безвідплатним договором передати своє майнове право іншій особі, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 715 ЦК України за договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов'язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар. Право власності на обмінювані товари переходить до сторін одночасно після виконання зобов'язань щодо передання майна обома сторонами, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 716 цього кодексу передбачено, що до договору міни застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, договір контрактації або інші договори, елементи яких містяться в договорі міни, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Відповідно до частинні статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, що вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним та відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятись у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені.

Частиною 1 статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недотримання стороною (сторонами) вимог, встановлених частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 Цивільного кодексу України.

Згідно з наданими документами, і позивач, і відповідач на час укладення договору міни земельних ділянок від 06.09.2009 р. були належними власниками спірних земельних ділянок, тобто на законних підставах мали право володіти, користуватися та розпоряджатися даним майном. Вимогам ст.203 ЦК України спірний правочин не суперечить .

З позову не вбачається, що право ОСОБА_1 внаслідок укладення спірної угоди порушено, не визнається або оспорюється.

За таких обставин підстав для задоволення позову суд не вбачає.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 10,11, 60, 209, 212-215, 224 - 226 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору, визнання недійсними державних актів - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду АР Крим через Київський районний суд м.Сімферополя. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заяву про перегляд заочного рішення відповідачем може бути подана до Київського районного суду м.Сімферополя протягом 10-ти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: