У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 серпня 2012 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Мелінишин Г.П.,
суддів Меленко О.Є., Горейко М.Д.
секретаря Балагури М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та договором поруки за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на заочне рішення Богородчанського районного суду від 30 листопада 2011 року ,-
в с т а н о в и л а :
У вересні 2011 року ПАТ «Універсал Банк» звернувся в суд із позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Заочним рішенням Богородчанського районного суду від 30 листопада 2011 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в солідарному порядку на користь ПАТ «Універсал Банк» кошти в сумі 593675,89 грн. заборгованості за кредитним договором №02/321-К від 30.01.2007 року, а також 1700,00 грн. судових витрат.
Додатковим рішенням від 30.01.2012 року на користь ПАТ з відповідачів також стягнуто в солідарному порядку судові витрати в розмірі 300 грн.
Ухвалою Богородчанського районного суду від 07.05.2012 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.
На дане рішення представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм процесуального та матеріального права. Зазначає, що відповідач ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений про розгляд справи, що позбавило його можливості подати свої заперечення на позов та відповідні докази. Звертаючись в суд із позовом банк безпідставно зазначив місце його проживання відповідно до кредитного договору №02/321-к - смт. Богородчани. Так, позивачу було відомо про зміну місця реєстрації ОСОБА_1, оскільки при укладенні 30.11.2007 року кредитного договору №020-2914/84-614 його місце реєстрації зазначено АДРЕСА_2. Також за даною адресою банком 03.03.2012 року направлялась вимога про сплату боргу за кредитним договором.
Судом першої інстанції не взято до уваги, що умови кредитного договору, укладеного між Банком та ОСОБА_1, порушують права та інтереси останнього, містять дискримінаційні правила зміни відсоткової ставки і фактично по своїй суті є договором приєднання.
Крім того, стягуючи неустойку за прострочену заборгованість суд не застосував строки позовної давності, передбачені ст. 258 ЦК України.
З цих підстав просив рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
В засідання апеляційного суду сторони не з'явилися, будучи належним чином повідомленими, що не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що згідно договору, укладеного 30.01.2007 року між ПАТ «Банк Універсальний» та ОСОБА_1 останній отримав кредит в сумі 60000,00 доларів США, зі сплатою відповідних процентів за користування кредитними коштами, який зобов'язувався повернути разом з відсотками щомісячно згідно погодженого сторонами графіка. Однак відповідач умови договору не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість, що відповідно до умов укладеного договору є підставою примусового стягнення заборгованості.
Вислухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Судом встановлено, що згідно кредитного договору, укладеного 30.01.2007р. між ВАТ «Банк Універсальний» та ОСОБА_1 останній отримав кредит в сумі 60000,00 дол. США строком до 29.01.2027 року зі сплатою відсотків у розмірі 12,5 % за користування кредитними коштами (а.с.7-15).
Для забезпечення виконання зобов'язань за даним договором 30.01.2007 року між позивачем та ОСОБА_2 укладено договір поруки, відповідно до якого остання зобов'язувалася перед кредитором відповідати солідарно в повному обсязі за невиконання або неналежне виконання боржником умов зазначеного кредитного договору (а.с.29).
15.02.2008 року до вказаного кредитного договору було укладено додаткову угоду №1, якою кредитний договір викладено у новій редакції (а.с.16-21).
Відповідно до ст.ст. 526,1049,1054,1050 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю позику в строк та в порядку, встановленому договором, а також проценти та неустойку.
Встановлено, що відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконував умови кредитного договору, у зв'язку з чим станом на 19.07.2011 року допустив заборгованість перед ПАТ «Універсал Банк» в розмірі 74478, 54 доларів США, що по курсу НБУ станом на дату розрахунку становить 593675,89 грн. (а.с.6).
Статтею 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою боржник і поручитель відповідають перед кредитором, як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором в тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлене договором поруки.
За таких обставин суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог ПАТ «Універсал Банк» та стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором.
Доводи апелянта щодо порушення судом норм процесуального права не заслуговують на увагу.
Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є, зокрема, порушення судом норм процесуального права, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Як вбачається з кредитного договору та додаткової угоди місце проживання ОСОБА_4 зазначено АДРЕСА_1.
Відповідно до п.3.4.3. додаткової угоди позичальник зобов'язаний протягом строку дії договору самостійно письмово повідомити банк про зміну будь-яких своїх особистих даних, а саме паспортних даних, фактичної адреси проживання, адреси для листування, даних щодо прописки (реєстрації), номеру робочого, домашнього телефону, місця роботи.
Крім того, посилання представника апелянта на вказане порушення не підтверджує того факту, що дане порушення призвело до неправильного вирішення справи, оскільки в засіданні апеляційного суду будь-яких доказів на спростування суми розрахунку, якими позивач обґрунтовував позов, тощо апелянтом та його представником не подано.
Не заслуговують також на увагу і доводи представника апелянта щодо застосування строків позовної давності в частині стягнення неустойки.
Як вбачається з умов договору процентна ставка у розмірі 25,0 % річних встановлюється як вид відповідальності за порушення термінів погашення кредиту за графіком, а не як штрафна санкція.
Враховуючи, що вказана процентна ставка не є неустойкою, то підстави для застосування позовної давності відсутні.
Що стосується твердження апелянта відносно порушення його прав та законних інтересів внаслідок укладення кредитного договору, то такі не можуть бути прийняті до уваги враховуючи принцип диспозитивності та змагальності сторін. Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін, та інших осіб, які беруть участь в справі. У встановленому законом порядку ОСОБА_1 позову про визнання недійсним кредитного договору із вищезазначених підстав до суду не подавав і судове рішення з цього питання не приймалось.
Відповідно до вимог ч.2 ст.303 ЦПК України суд апеляційної інстанції не вправі переоцінювати докази, які судом першої інстанції були досліджені у встановленому законом порядку.
Апеляційна скарга не містить посилання на нові докази, що давало б підставу для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення рішення про відмову в позові.
Доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують, а тому підстав для її задоволення не встановлено.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 відхилити, а заочне рішення Богородчанського районного суду від 30 листопада 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: Г.П. Мелінишин
Судді: О.Є. Меленко
М.Д. Горейко
____________________________________________________________________________________________________________________
Справа №2/0901/642/2011 Головуючий у 1 інстанції Битківський Л.М.
Провадження № 22ц/0990/1333/2012 Суддя-доповідач Мелінишин Г.П.
Категорія 27