Машівський районний суд  Полтавської області

Справа  1-19/2008 року

В  И  Р  О  К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

14 липня 2008 року.  Машівський  районний  суд  Полтавської області в складі:

головуючого - судді                                                               Кравець С.В.

при  секретарях                                                                     Кульчицькій І.М., Гезела Л.Р.

з  участю:  прокурора                                                            Ряднини В.В.

                  захисника                                                             ОСОБА_1

розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні  в  смт. Машівка  справу  по обвинуваченню :

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Богодухівка Келлеровського району Кокчетавської області, українця, громадянина України, розлученого, військовозобов'язаного, працюючого машиністом ТОВ КНТ  «Сервіс» ( РФ ), жителя с. Сахнівщина Машівського району Полтавської області, раніше судимого 27.11.2003 року Машівським районним судом Полтавської області за ст. 185 ч.3, 15, 185 ч.2, 70 КК України до 3-х років позбавлення волі, ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 13.02.2004 року засуджений за ст. 185 ч.3, 69, 15, 185 ч. 2, 70 КК України до 2-х років позбавлення волі. Постановою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 10.05.2005 року звільнений умовно-достроково від відбування покарання на невідбутий строк 5 місяців 17 днів,

  в  скоєнні  злочинів, передбачених  ст. ст. 286 ч. 3, 358 ч.3 КК України,

В  С  Т  А  Н  О  В  И  В :

В кінці жовтня 2007 року ОСОБА_2 з метою незаконного отримання для себе підробленого посвідчення водія та талона до нього і наступного їх використання, замовив не встановленій слідством особі їх виготовлення, передавши цій особі свою фотокартку та анкетні дані: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та невірно зазначивши місце народження - Запорізька область.  В кінці жовтня 2007 року ОСОБА_2 отримав у цієї особи посвідчення водія серії НОМЕР_1 видане ДАІ ГУ-УМВС України Чутово 22.11.2002 року категорії «А, В, С, Д, Е» та талон до нього серії НОМЕР_2 на своє ім'я, з зазначенням наданих ним анкетних даних. Вказані підроблені посвідчення водія та талон до нього ОСОБА_2 незаконно використовував на території України в період з жовтня по 29 грудня 2007 року.

29 грудня 2007 року близько 10. 20 години ОСОБА_2, не маючи посвідчення водія,  керуючи технічно-справним автомобілем марки Опель-Омега транзитний державний номерний знак НОМЕР_3 та рухаючись по автодорозі Полтава-Машівка-Карлівка від м. Карлівка в напрямку смт. Машівка, на 36 км вказаної автодороги, порушив п.п. 10.1 та 14.2 ( в ) Правил дорожнього руху, в результаті чого при виконанні маневру обгону попутного транспортного засобу, не впевнився в тому, що зустрічна смуга вільна від транспортних засобів на достатню для обгону відстань, та в тому, що це буде безпечним для інших учасників дорожнього руху, виїхав на смугу зустрічного руху та допустив зіткнення з зустрічним автомобілем ВАЗ-21099 державний номерний знак НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_3 Внаслідок ДТП водій автомобіля ВАЗ-21099 ОСОБА_3 та пасажир цього автомобіля ОСОБА_4 отримали тілесні ушкодження, що спричинили їх смерть, пасажири автомобіля Опель-Омега ОСОБА_5 отримала тілесні ушкодження у вигляді травм, забитих ран, перелому кісток черепа, забою мозку, які кваліфікуються як середнього ступеню тяжкості та тяжкі тілесні ушкодження, які виразилися у непоправному знівеченні обличчя та ОСОБА_6 отримала рани і садна на обличчі, струс головного мозку, які кваліфікуються, як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я та тяжкі тілесні ушкодження, які виразилися у непоправному знівеченні обличчя.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 вину в пред'явленому обвинуваченні за ч.3 ст. 358 КК України визнав повністю, за ч.3 ст. 286 КК України - вину не визнав і показав, що в період з 1987 по 1993 рік отримав в Чутівському МРЕВ посвідчення водія. З цим посвідченням працював в Російській Федерації, але коли повернувся на Україну забув цей документ. Десь в період з 25 по 28 жовтня 2007р. в м. Полтава домовився з незнайомим чоловіком, який виготовив йому підроблене посвідчення водія та талон до нього і користувався цими документами до часу їх вилучення працівниками міліції.

29.12.2007р. близько 10 год. на своєму автомобілі Опель-Омега разом з пасажирами ОСОБА_6 та ОСОБА_5 повертався з м. Карлівки додому в с. Сахнівщина. Проїхавши межу двох районів, помітив, що його автомобіль та автомобіль ВАЗ синього кольору, що рухався попереду обігнав автомобіль ВАЗ бежевого кольору. В цей час, він вирішив також обігнати попутний автомобіль, але помітив зустрічний автомобіль і повернувся на свою смугу руху та почав пригальмовувати, оскільки дуже швидко наближався до попутного автомобіля. Після гальмування автомобіль пішов юзом, після чого сталося зіткнення з зустрічним автомобілем на його смузі руху, оскільки він на зустрічну смугу не виїжджав. Після зіткнення він прийшов до тями, допоміг витягти з автомобіля своїх пасажирів, яких забрала швидка, після чого нічого не пам'ятає.

Позов прокурора та потерпілих в частині стягнення збитків завданих лікуванням визнав повністю, в частині стягнення моральної шкоди не визнав, визнав лише на користь ОСОБА_3, але в значно меншому розмірі, в послідуючому наприкінці судового слідства зазначив, що ні вину, ні цивільний позов не визнає.

Крім часткового визнання підсудним вини по пред'явленому обвинуваченню, його вина повністю підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів:

Епізод № 1.

Відповідно до протоколу огляду від 04.01.2008р. по місцю проживання ОСОБА_2 в с. Сахнівщина були оглянуті та вилучені речові докази: посвідчення водія серії НОМЕР_1 та талон до нього серії НОМЕР_2 на категорії А, В, С, D, Е на ім'я ОСОБА_2 ( а.с. 32, 160 т. 1 ).

Згідно висновку технічної експертизи документа № 25 від 30.01.2008р. - посвідчення водія серії НОМЕР_1 та талон до нього серії НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_2 не відповідає аналогічним бланкам посвідчень та талонів до посвідчень, що знаходяться в офіційному обігу ( а.с. 153-157 т.1 ).

З довідки Чутівського ВРЕР ДАІ вбачається, що посвідчення водія гр.-ну ОСОБА_2 та ОСОБА_7 ( згідно його показань він змінив прізвище на ОСОБА_2 при укладенні шлюбу) не видавалося ( а.с. 97, 190 т.2 )

Епізод № 2.

З протоколу огляду місця ДТП, схеми від 29.12.2007 року та фототаблиці вбачається, що на 36 км автодороги Полтава-Машівка-Карлівка на проїзній частині, після ДТП, зафіксоване положення автомобілів «Опель-Омега» з тимчасовим державним номерним знаком ( далі ДНЗ ) НОМЕР_3 і ВАЗ-21099 ДНЗ НОМЕР_4, виявлені пошкодження передньої частини автомобілів, зафіксовані сліди гальмування обох транспортних засобів, які знаходяться на смузі руху автомобіля ВАЗ-21099, паралельно до проїзної частини та вказані автомобілі вилучені як речові докази (а.с. 10-24, 95-96 т. 1 ).

Згідно повідомлення центру метеорології за даними спостережень на автодорозі Полтава-Машівка-Карлівка було хмарно, без опадів, 2-3 градуси морозу ( а.с. 98 т.2 ).

Відповідно до протоколу огляду від 29.12.2007р. біля автомобіля ВАЗ-21099 виявлений труп гр.-на ОСОБА_4 з тілесними ушкодженнями ( а.с. 25 т.1 ).

Висновком судово-медичної експертизи № 1а від 06.02.2008р. встановлено, що причиною смерті ОСОБА_4 стала тупа травма грудної клітки, яка супроводжувалась багаточисленними двосторонніми переломами ребер, розривами біля сердечної сумки та серця, травматичним шоком - крововтратою, які характерні для утворення при зіткненні транспортних засобів, що рухаються, як для пасажира переднього сидіння легкового автомобіля ( а.с. 115-117 т. 1 ).

Висновком судово-медичної експертизи № 4 від 06.02.2008р. встановлено, що причиною смерті ОСОБА_2 стала тупа черепно-мозкова травма, яка супроводжувалась інтенсивною кровопідтічністю м'яких тканин голови, переломом кісток основи черепа, крововиливами під тверду, м'яку мозкові оболонки і в речовину головного мозку, які характерні для ушкоджень отриманих водієм легкового автомобіля при лобовому зіткненні транспортних засобів ( а.с. 121-124 т.1 ).

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_8, підтвердив висновки судово-медичних експертиз, та пояснив, що при дослідженні трупів гр.-н ОСОБА_2 та ОСОБА_4 встановлена причина їх смерті, були виявлені численні тілесні ушкодження, які характерні для ушкоджень отриманих при зіткненні транспортних засобів, що рухаються, як для пасажира - ОСОБА_4 та водія автомобіля - ОСОБА_2

З висновку судово-медичної експертизи № 14 від 11.01.2008р. вбачається, що виявлені у ОСОБА_2 тілесні ушкодження, відносяться до ушкоджень середнього ступеня тяжкості та могли утворитися в умовах ДТП 29.12.2008р. ( а.с. 128-129 т.1 ).

Представник потерпілої ОСОБА_5 - ОСОБА_9 показала, що того дня її донька ОСОБА_5 поверталася з м. Карлівки додому і як відомо з її слів сиділа в автомобілі Опель позаду. Обставин ДТП вона не пам'ятає. В даний час себе погано почуває, тим більше на момент ДТП була вагітною, їй приходиться лікуватися від травм, що сталися внаслідок ДТП та зберегти дитину. У неї знівечене обличчя, вона майже не може їсти. Позов підтримує в повному обсязі.

Згідно висновку судово-медичних експертиз № 20 від 12.02.2008р. та № 87 від 26.05.2008р. ОСОБА_5 отримала ушкодження у вигляді тупої закритої черепно-мозкової травми, перелому кісток лицевого черепа, забою головного мозку, які могли утворитись в умовах ДТП і кваліфікуються як середнього ступеня тяжкості тілесні ушкодження, а шрами на обличчі є невиправними ушкодженнями м'яких тканин обличчя і при визнанні такими, що знівечують обличчя, можуть бути кваліфіковані як тяжкі тілесні ушкодження ( а.с. 138-139 т.1, 168-170 т.2  ).

Як видно з довідки Машівської ЦРЛ від 24.03.2008р. ОСОБА_5 перебуває на обліку в жіночій консультації з діагнозом: вагітність перша, 16-17 тижнів, стан після ЗЧМТ. Струс головного мозку. Перелом в/щелепи. Хронічний гастрит в стадії ремісії. Анемія 1 ст. ( а.с. 65 т.2 ).

Потерпіла ОСОБА_10 від дачі показань в судовому засіданні відмовилась.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_6 показала, що 29.12.2007р. вона разом з ОСОБА_2, на його автомобілі їздили по справах в м. Карлівку, де забрали ОСОБА_5 і близько 10 год. поверталися назад в с. Сахнівщина. В автомобілі вона сиділа спереду, і коли рухались по дорозі пам'ятає, що ОСОБА_2 трохи виїхав на зустрічну смугу, автомобіль знаходився по центру дороги, після чого сталося зіткнення. Більше нічого не пам'ятає. Позов підтримує в повному обсязі, оскільки майже кожен день несе витрати на лікування. 

Згідно висновків судово-медичних експертиз № 13 від 21.01.2008р. та № 88 від 17.05.2008р.  ушкодження у вигляді рвано-забитих ран і саден на обличчі, струс головного мозку отримані ОСОБА_6 відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, і могли утворитись в умовах ДТП, а шрами на обличчі є наслідком загоювання ран є невиправними ушкодженнями м'яких тканин обличчя і при умові визнання такими, що знівечують обличчя, можуть бути кваліфіковані як тяжкі тілесні ушкодження ( а.с. 133-134 т.1, 166-167 т.2  ).

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні показав, що в кінці грудня 2007р. він разом з ОСОБА_12 на автомобілі останнього поверталися з м. Карлівки. По дорозі їх обігнав автомобіль Жигулі, після чого, по зустрічній смузі проїхав автомобіль ВАЗ-21099  і тільки-но вони розминулися, почув якийсь хлопок. Зупинившись, вони помітили, що зіткнулися 2 автомобілі. Після цього, викликали швидку, міліцію та МНС. Швидка з Опеля забрала 2 дівчат, а потім інша швидка забрала водія Опеля та водія ВАЗ-21099 молодого хлопця, який ще був живий. Пасажир ВАЗ-21099 був мертвий. 

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні показав, що він дійсно їхав автомобілем ВАЗ разом з ОСОБА_11 з м. Карлівки. Проїхавши межу 2 районів, він помітив, що його обігнав автомобіль ВАЗ бежевого кольору, перестроївся на свою смугу руху та поїхав. В цей час в дзеркало заднього виду, помітив іномарку, на якій ввімкнувся правий покажчик повороту. В цей час вони розминулися з зустрічним ВАЗ-21099 і в лічені секунди почули глухий удар. Вийшовши з автомобіля  помітили 2 розбиті автомобілі. Вони викликали швидку, міліцію. В автомобілі ВАЗ-21099 водієм був молодий хлопець, який подавав ознаки життя, а пасажир цього автомобіля ознак життя не подавав. З автомобіля Опель витягли 2 дівчат, яких забрала швидка, а потім витягли хлопця з ВАЗ і його разом з водієм Опеля повели в лікарню. Пасажирські двері ВАЗ заклинило, а тому хтось за допомогою лома відкрив двері, витягли пасажира, але він був мертвий.

Свідки ОСОБА_13 та ОСОБА_14, працівники Карлівського МНС повідомили, що 29.12.2007р. приїхали на місце ДТП, де помітили автомобіль Опель та ВАЗ-21099. У останньому на пасажирському сидінні знаходився мертвий чоловік, якого витягли та поклали біля машини, а молодий хлопець лежав на сидінні і вони зрозуміли, що то водій. 

Свідки ОСОБА_15 та ОСОБА_16 повідомили, що вони були присутні в якості понятих при огляді вказаного місця ДТП. В ході огляду автомобіль ВАЗ-21099 стояв на своїй смузі руху, що видно було по сліду гальмування, а автомобіль Опель стояв передньою частиною на зустрічній смузі, а задньою на своїй смузі руху. Від цього автомобіля також були сліди гальмування, але видно було, що його відкинуло, так як не співпадали сліди гальмування. В ході огляду були складені документи, проводились заміри, про що вони поставили свої підписи. Всі дані в протоколі та схемі записані вірно.

В ході допиту як обвинуваченого від 18.01.2008р. ОСОБА_2 зазначив, що під час руху запідозрив неполадки рульового управління внаслідок заклинення керма. ( а.с. 196-197 т.1 ).

Вказані його показання спростовуються, висновком експертизи технічного стану транспортного засобу № 35 від 19.02.2008р., якою встановлено, що рульове керування автомобіля Опель-Омега транзитний ДНЗ НОМЕР_3 на момент огляду знаходилось у працездатному стані ( а.с. 166-176 т.1 ).

Згідно висновку автотехнічної експертизи № 5 від 05.01.2008р. у вихідних даних якої вказувався стан дорожнього покриття - мокрий,  в діях водія ОСОБА_2 вбачаються невідповідності з вимогами п. п. 10.1, 14.2 ( в )  Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору знаходились в причинному зв'язку з виникненням даної пригоди ( а.с. 146-148 т.1 ).

Згідно висновку додаткової автотехнічної експертизи № 36 від 25.02.2008р. у вихідних даних якої зазначався стан дорожнього покриття - сухий, в діях водія ОСОБА_2 вбачаються невідповідності з вимогами п. п. 10.1, 14.2 ( в )  Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору знаходились в причинному зв'язку з виникненням даної пригоди, а в діях ОСОБА_2 невідповідностей з вимогами ПДР, які б технічної точки зору знаходились у причинному зв'язку з виникненням ДТП не вбачається ( а.с. 182-186 т.1 ).

п. 10.1. Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

п. 14.2  ( в ) Перед початком обгону водій повинен переконатися в тому, що смуга зустрічного руху на яку він буде виїжджати, вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка, слідчий ОСОБА_17 показав, що при виїзді на місце пригоди ним була зафіксована слідова інформація зазначеної ДТП, встановлено, що сліди гальмування обох автомобілів знаходяться на смузі руху автомобіля ВАЗ, труп знаходився на узбіччі біля автомобіля ВАЗ, а інших учасників ДТП забрала швидка. При огляді місця ДТП зафіксовані сліди гальмування, осип скла, розташування автомобілів, осип бруду. При цьому встановлено напрямок руху автомобілів, тобто назустріч, контактування їх передньою частиною. Також встановлено, що задню частину автомобіля Опель відкинуло, причиною чого була певна швидкість та те, що автомобілі рухалися назустріч, а також те, що при гальмуванні передня частина присідає, а при зіткненні задню частину відкидає, але на яку саме відстань, впливають різні фактори. Сліди гальмування свідчать про напрямок руху транспортних засобів.

В судовому засіданні свідок, начальник СВ Машівського РВ ОСОБА_18 пояснив, що перед Новим 2008 роком він їхав в м. Карлівку по службових справах. Проїхавши поворот на с. Сахнівщину помітив перед собою автомобілі і зупинившись зрозумів, що сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів ВАЗ та Опель. Він за допомогою інших людей витягли з автомобіля Опель жінок, які були в крові та кричали, після чого з переднього пасажирського сидіння автомобіля ВАЗ витягли пожилого чоловіка, який не подавав ознак життя та якого поклали на узбіччя, а через деякий час витягли водія цього автомобіля - молодого хлопця, який подавав ознаки життя, але був дуже зажатий деталями автомобіля. Після цього, приїхала слідчо-оперативна група, яка розпочала огляд місця пригоди, а особисто ним був оглянутий труп пасажира ВАЗ.

З витягу книги викликів швидкої допомоги Карлівської ЦРЛ та дослідженої в судовому засіданні книги викликів вбачається, що виклик про вчинення даного ДТП та виїзд швидкої допомоги відбувся о 10.20 та 10.30 год. 29.12.2007р., а закінчено обслуговування о 10.30- 10.50 год. ( а.с. 83-86 т.2 ). 

Суд критично відноситься до показань підсудного ОСОБА_2, в тій частині, що він рухався по своїй смузі руху і зіткнення сталося на його смузі руху, про що свідчить осип бруду та положення його автомобіля на проїзній частині.

Вказані його показання суперечать іншим зібраним доказам по справі. Так, зі схеми та фототаблиці до протоколу огляду ( а.с. 14-24 т.1 ) вбачається, що сліди гальмування обох автомобілів знаходяться на смузі руху автомобіля ВАЗ-21099, паралельно проїзної частини, правий слід гальмування автомобіля Опель знаходиться на відстані 50 см від роздільної смуги, що вказує на те, що автомобілі рухалися назустріч один одному по смузі руху автомобіля ВАЗ-21099. Вказане підтверджується і розташуванням автомобілів на проїзній частині, оскільки  автомобіль ВАЗ-21099 знаходиться на своїй смузі руху, ближче до правового краю проїзної частини. Зазначене підтвердили і свідки ОСОБА_12 та ОСОБА_11, які показали, що рухалися в автомобілі ВАЗ попереду автомобіля Опель-Омега, який з наміром їх обігнати, включив покажчик повороту. Але, як тільки-но вони розминулися з зустрічним автомобілем ВАЗ-21099, в лічені секунди відчули глухий удар, і помітили, що автомобілі зіткнулися. Той факт, що автомобілі до зіткнення рухалися назустріч свідчить і висновок судово-медичної експертизи № 4 від 06.02.2008р., з якого вбачається, що тілесні ушкодження отримані водієм автомобіля ВАЗ-21099 ОСОБА_3, характерні для тілесних ушкоджень, отриманих при лобовому зіткненні транспортних засобів. Крім цього, як вбачається з протоколу огляду ( а.с. 10-13 т.1 ) в обох автомобілів дуже пошкоджена їх передня частина, що також свідчить про напрямок руху автомобілів та розташування перед зіткненням. 

Крім цього, під час допиту в якості підозрюваного ( а.с. 88 т.1 ) ОСОБА_2 зазначав, що частково виїхав на зустрічну смугу, повернувся на свою і почав пригальмовувати, в результаті чого його автомобіль винесло на смугу зустрічного руху і він почав екстрене гальмування, а повернутись на свою смугу руху не міг, оскільки там знаходився зустрічний автомобіль. При цьому зазначив, що зіткнення відбулося на смузі зустрічного руху, передніми частинами автомобілів. В ході допиту як обвинуваченого від 18.01.2008р. ( а.с. 196-197 т. 1 ), показання змінив і зазначив, що під час руху запідозрив неполадки рульового управління внаслідок заклинення керма. В послідуючому, будучи допитаний в якості обвинуваченого від 26.02.2008р. ( а.с. 207 т.1 ) вину визнав повністю, але від дачі показань відмовився. 

Суд, критично відноситься до показань підсудного даних як на досудовому слідстві так і в судовому засіданні, що він не виїжджав на смугу зустрічного руху, оскільки ці його показання спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами, які свідчать про те, що ОСОБА_2 почав виконувати маневр обгону попутного автомобіля, як і те, що було несправне рульове управління його автомобіля, оскільки ці його показання спростовуються висновком експертизи технічного стану транспортного засобу, і визнає таку поведінку підсудного, як спосіб обраного захисту і намагання уникнути відповідальності.

Таким чином, суд приходить до висновку, що є всі підстави вважати, що автомобіль Опель-Омега, почав виконувати маневр обгону попутного автомобіля, і перед зіткнення рухався по зустрічній смузі руху, тобто по смузі руху автомобіля ВАЗ-21099, і саме на цій смузі сталося зіткнення автомобілів, про що свідчать сліди гальмування автомобілів, які розташовані паралельно проїзній частині, положення автомобілів на проїзній частині, осип скла, пластмаси та фарби. Той факт, що задня частин автомобіля Опель-Омега знаходиться на смузі його руху, де є осип бруду, не є беззаперечною обставиною того, що цей автомобіль рухався по своїй смузі руху, оскільки спростовується вищевказаною слідовою інформацією та іншими доказами по справі, які є послідовними, узгодженими між собою, і не викликають будь-яких сумнівів.

Суд, також не приймає до уваги посилання потерпілої ОСОБА_10 на те, що за кермом автомобіля перебував саме її чоловік ОСОБА_4, а не син ОСОБА_3 Ці її показання спростовуються, висновками судово-медичних експертиз з яких вбачається, що тілесні ушкодження отримані ОСОБА_4, характерні для пасажира, а тілесні ушкодження у ОСОБА_2 характерні для водія при лобовому зіткненні транспортних засобів. Вказане підтверджується і показаннями свідків ОСОБА_12, ОСОБА_11, ОСОБА_18, ОСОБА_13 та ОСОБА_14, які зазначили, що старший чоловік був пасажиром автомобіля ВАЗ-21099, а молодий хлопець був водієм та показаннями експерта ОСОБА_8 .

Суд не приймає до уваги твердження потерпілої ОСОБА_10, що за станом зору підсудній не міг керувати транспортним засобом, як і твердження підсудного про те, що потерпілий ОСОБА_3 також не міг за станом зору керувати транспортним засобом, оскільки ці їх твердження не підтверджуються жодними доказами.

Стосовно кваліфікації дій підсудного в частині спричинення потерпілий ОСОБА_6 та ОСОБА_5  тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою непоправного знівечення обличчя, суд вважає, що ця кваліфікуюча ознака знайшла своє підтвердження, оскільки як вбачається з висновків експерта ( а.с. 167, 169-170 т.2 ), шрами на обличчі потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є наслідком загоювання ран і є невиправними ушкодженнями м'яких тканин обличчя і без хірургічного лікування повністю не зникнуть. Разом з тим враховуючи те, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є молодими дівчатами, внаслідок ДТП їх обличчя істотно змінилося, носить неприємний вигляд, оскільки містить шрами, що вбачається з фотокарток ( а.с. 166, 168 т.2 ), а тому суд вважає, що ці ушкодження у вигляді шрамів на обличчі потерпілих є непоправним знівеченням обличчя, що відповідно до ст. 121 КК України відноситься до тяжких тілесних ушкоджень.

На підставі зібраних і оцінених доказів, суд вважає вірною кваліфікацію дій ОСОБА_2 за  ч. 3 ст. 358 КК України, як використання завідомо підробленого документа та за ч.3 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілим середньої тяжкості тілесні ушкодження, тяжкі тілесні ушкодження та загибель кількох осіб.

Обставин, що пом'якшують покарання підсудному, суд не вбачає.

Обставиною, що обтяжує покарання підсудному суд визнає рецидив злочину, оскільки він маючи не погашену судимість вчинив умисний злочин. передбачений ч.3 ст. 358 КК України.  

За місцем проживання та роботи ОСОБА_2 характеризується позитивно ( а.с. 275 т.1, 66 т.2 ), за час перебування в СІЗО характеризується задовільно ( а.с. 277 т.2 ), згідно висновку лікарів лікування від залежності до психоактивних речовин не потребує ( а.с. 278 т.1 ), на обліку у лікарів нарколога, психіатра та офтальмолога не перебуває ( а.с. 234, 235 т.1, 102 т.2 ). Як вбачається з довідки про судимість ОСОБА_2 раніше три рази судимий за ст. ст. 140 ч.3, 185 ч.3, 15-185 ч.2 КК України, на даний час судимість за вироком суду від 27.11.2003р. за ст. ст. 185 ч.3, 15-185 ч.2 не погашена ( а.с. 217-218, 220-232 т. 1 ).

Вирішуючи питання про обрання міри покарання підсудному, суд, відповідно до вимог ст.ст. 65-67 КК України враховує характер і ступінь тяжкості вчинених злочинів, які класифікуються, як злочин невеликої тяжкості - ч.3 ст. 358 КК та тяжкий - ч.3 ст. 286 КК України, вчинений по необережності, дані про особу підсудного та обставини, що обтяжують його покарання і приходить до висновку, що підсудному ОСОБА_2, оскільки він ніде не працює, майна не має, але враховуючи те, що він вину визнав - за ч.3 ст. 358 КК України слід обрати покарання у вигляді арешту в межах санкції цієї статті, а за ч.3 ст. 286 КК України слід обрати покарання у вигляді реального позбавлення волі в межах цієї санкції.

Вирішуючи питання про обрання підсудному ОСОБА_2 додаткової міри покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами, суд враховує те, що підсудному в установленому законом порядку посвідчення водія не видавалося, а тому вважає за неможливе  застосовувати до нього цю додаткову міру покарання.

Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. 81 КПК України і вважає, що автомобіль марки „Опель-Омега” номерний знак НОМЕР_3, що знаходиться на зберіганні в Машівському РВ ГУМВС України в Полтавській області, який належить ОСОБА_19 ( а.с. 96, 242 т. 1) - підлягає поверненню йому, як власнику, а автомобіль ВАЗ-21099 ДНЗ НОМЕР_4, що належить ОСОБА_4 і знаходиться на зберіганні в Машівському РВ ГУМВС України в Полтавській області ( а.с. 95, 259-260 т.1 ) - слід повернути його дружині - ОСОБА_20.

Посвідчення водія на імя ОСОБА_2 серії НОМЕР_1 видане ДАІ ГУ-УМВС України Чутово 22.11.2002 року категорії «А, В, С, Д, Е», що знаходиться на зберіганні в НДЕКЦ при УМВС України в Полтавській області - залишити там же, а талон до посвідчення водія серії НОМЕР_2, що знаходиться в кімнаті зберігання речових доказів Полтавського РВ УМВС - знищити ( а.с. 160, 161 т.1 ).

Талон технічного огляду на автомобіль Опель, що знаходиться в кімнаті зберігання речових доказів Полтавського РВ УМВС - повернути власнику автомобіля ОСОБА_19 (а.с. 161 т.1 ).

Суд, вважає, що заявлені прокурором позови про стягнення з підсудного коштів затрачених на лікування потерпілої від злочину ОСОБА_5 в Полтавській обласній клінічній лікарні ім. М.В. Скліфосовського, що складає 807, 10 грн. ( а.с. 272 т.1 ) та  коштів затрачених на лікування потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2 в Карлівській ЦРЛ в розмірі 798, 98 грн. ( а.с. 265, 267, 269 т.1 ) підлягають задоволенню в повному обсязі.

Разом з тим, суд вважає, що позов прокурора про стягнення з підсудного ОСОБА_2 коштів затрачених Карлівського ЦРЛ на його ж лікування ( а.с. 263 т.1 ), задоволенню не підлягає, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 49 КПК України особа, якій злочином заподіяна моральна або фізична шкода, здобуває права учасника процесу лише після визнання його потерпілою постановою органу досудового слідства, прокурора, судді. Не можуть бути визнані потерпілими особи, які постраждали від злочину, вчиненого ними ж. Оскільки, ОСОБА_2 не визнаний потерпілим, а тому витрати на його стаціонарне лікування згідно ст. 93-1 КПК України відшкодуванню ним самим як підсудним не підлягають.

Потерпілою ОСОБА_20 пред'явлено позов про стягнення на її користь витрат на лікування сина в розмірі 255, 05 грн., витрати на поховання чоловіка та сина - в розмірі 3575, 30 грн., 550 грн. витрат на проведення дослідження по визначенню вартості автомобіля, 33 593, 25 грн. - вартість відновлювального ремонту автомобіля та 200 000 грн. моральної шкоди, яка полягає у болю та стражданнях, які вона зазнала у зв'язку з втратою чоловіка та сина, змінився уклад життя, порушені життєві зв'язки, не визначеність з майбутнім справляє значний моральний тягар.

З врахуванням наданих документів, що підтверджують суму позову, а саме чеків на придбання ліків на суму 249, 05 грн. (а.с. 48 т.1), квитанцій та чеків підтверджуючих понесені витрати на поховання на суму 1575, 3 грн. ( а.с. 46-47 ), квитанції про оплату витрат на проведення автотоварознавчого дослідження в розмірі 550 грн. ( а.с. 44 т.1 ) та висновком спеціаліста № 01/23 від 21.01.2008р. з якого вбачається, що вартість збитку внаслідок пошкодження автомобіля ВАЗ-21099 ДНЗ НОМЕР_4 визначається вартістю транспортного засобу і складає 33 593, 25 грн. ( а.с. 49-55 т.1 ),  а тому суд приходить до висновку, що позов в цій частині підлягає повному задоволенню. Але, оскільки потерпілою на підтвердження сплати нею по рахунку від 03.02.2008р. на 2000 грн. ( а.с. 45 т.1) надано підтверджуючих документів на суму лише 621, 63 грн. ( а.с. 48 ), а тому суд вважає, що саме ця сума повинна бути стягнута з підсудного.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позов в частині відшкодування матеріальної шкоди підлягає частковому задоволенню в розмірі 36 589, 23 грн.

Оскільки, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди потерпіла ОСОБА_10 зазнала страждань, до яких суд вважає слід віднести те, що загинули її чоловік та син, які були членами її сім'ї, змінився уклад її життя, порушені життєві зв'язки, вона отримала глибоку травму, а тому з врахуванням вимог розумності та справедливості, суд приходить до висновку, що позов в частині стягнення моральної шкоди з підсудного підлягає частковому задоволенню в розмірі 140 000 грн.

Суд вважає, що заявлений цивільний позов потерпілою ОСОБА_5 на суму 943, 25 грн. матеріальної шкоди та 20 000 грн. моральної шкоди, в частині відшкодування матеріальної шкоди підлягає частковому задоволенню, з урахуванням документів, що підтверджують розмір позов, а саме на придбання ліків в розмірі 829, 46 грн. ( а.с. 57-61 т. 2 ). В частині стягнення з підсудного 130 грн. благодійної допомоги, суд вважає слід відмовити, оскільки за своїм змістом сплачені потерпілою зазначені кошти є добровільним внеском. Також підлягає частковому задоволенню позов в частині стягнення моральної шкоди, оскільки суд вважає, що внаслідок ДТП потерпіла зазнала фізичного болю та страждань внаслідок ушкодження здоров'я, була вагітною, в зв'язку з чим переживала за майбутню дитину, зазнала тілесних ушкоджень у вигляді непоправного знівечення обличчя, а тому враховуючи вимоги розумності і справедливості, суд вважає можливим позов про відшкодування моральної шкоди задоволити частково в розмірі 10 000 грн.

Потерпілою ОСОБА_6 також заявлено цивільний позов про стягнення з підсудного матеріальних збитків в розмірі 548 грн. та моральної шкоди в розмірі 15 000 грн. З урахуванням наданих чеків, що підтверджують розмір позову, а саме витрат на придбання ліків ( а.с. 63-64 т.2 ), суд приходить до висновку, що позов в цій частині підлягає задоволенню в повному розмірі. До моральних страждань потерпілої суд відносить те, що внаслідок ДТП вона зазнала фізичного болю та страждань внаслідок ушкодження здоров'я, зазнала тілесних ушкоджень у вигляді непоправного знівечення обличчя, а тому враховуючи вимоги розумності і справедливості, суд вважає можливим позов про відшкодування моральної шкоди задоволити частково в розмірі 8 000 грн.

Суд приходить до висновку, що у відшкодуванні судових витрат в розмірі 591, 53 грн. за проведення технічної експертизи документів, автотехнічної експертизи транспортного засобу та автотехнічних експертиз, слід відмовити, оскільки відповідно до змісту ст. 92 КПК України - винагорода за проведення експертизи виплачується, якщо така робота експертів не входить в їх обов'язки по службі. НДЕКЦ є державною експертною установою призначенням якої є проведення експертиз у кримінальних справах. Спільним наказом Міністерства фінансів та МВС України від 09.04.2004 року, передбачено порядок внесення плати за  проведення експертних досліджень експертними підрозділами ОВС, але не по кримінальним та адміністративним справам ( п. 1.1 Наказу).

            На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд,

З   А   С   У   Д   И   В :

ОСОБА_2 визнати винним і призначити покарання:

-     за ч.3 ст. 358 КК України у вигляді арешту строком на 5 місяців;

-     за ч.3 ст. 286 КК України у вигляді 7 років 6 місяців позбавлення волі без позбавлення права керування транспортними засобами.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді 7 років 6 місяців позбавлення волі без позбавлення права керування транспортними засобами.

            Запобіжний захід стосовно засудженого ОСОБА_2 залишити попередній - тримання під вартою і строк відбування покарання рахувати з дня його затримання - з 10 січня 2008 року.

            Речові докази по справі:

-     автомобіль марки „Опель-Омега” номерний знак НОМЕР_3, який знаходиться на зберіганні в Машівському РВ ГУМВС України в Полтавській області повернути - ОСОБА_19;

-     автомобіль ВАЗ-21099 ДНЗ НОМЕР_4, що знаходиться на зберіганні в Машівському РВ ГУМВС України в Полтавській області повернути - ОСОБА_20;

-     посвідчення водія на імя ОСОБА_2 серії НОМЕР_1 видане ДАІ ГУ-УМВС України Чутово 22.11.2002 року категорії «А, В, С, Д, Е», що знаходиться на зберіганні в НДЕКЦ при УМВС України в Полтавській області - залишити на зберіганні в НДЕКЦ при УМВС України в Полтавській області;

-     талон до посвідчення водія серії НОМЕР_2, що знаходиться в кімнаті зберігання речових доказів Полтавського РВ УМВС - знищити;

-     талон технічного огляду на автомобіль Опель, що знаходиться в кімнаті зберігання речових доказів Полтавського РВ УМВС - повернути ОСОБА_19.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави в особі головного фінансового

управління Полтавської обласної державної адміністрації, кошти затрачені на лікування потерпілих від злочину в розмірі 807, 10 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави в особі фінансового управління Карлівської районної державної адміністрації, кошти затрачені на лікування потерпілих від злочину в розмірі 798, 98 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_20 матеріальні збитки в розмірі 36 589, 23 грн. та моральну шкоду в розмірі 140 000 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 матеріальні збитки в розмірі 829, 46 грн. та моральну шкоду в розмірі 10 000 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 матеріальні збитки в розмірі 548 грн. та моральну шкоду в розмірі 8 000 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

            В стягненні судових витрат за проведення експертиз - відмовити.

   Вирок  може  бути  оскаржено  до  Апеляційного  суду  Полтавської  області  на  протязі  15  діб  з  моменту  його  проголошення, а засудженим ОСОБА_2. в той же строк з моменту отримання копії вироку через Машівський районний суд Полтавської області.

Суддя: ( підпис )

Копія вірна:

Суддя Машівського районного суду                                                                                     С.В. Кравець