ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 березня 2012 р. Справа № 2а-16072/10/0470
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Дєєв М.В., одноособово розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за
позовом Державного підприємства «Придніпровська залізниця»
до Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області
про визнання незаконної вимоги, -
ВСТАНОВИВ:
Державне підприємство «Придніпровська залізниця» в особі Криворізької дирекції залізничних перевезень звернулось до суду з позовом до Контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області про визнання незаконною вимогу від 10.11.2010 року № 5-28/3516 в частині зобов'язання позивача відшкодувати в повному обсязі зайво нараховані та виплачені відпускні працівникам в сумі 983,87 грн., відшкодувати в повному обсязі вартості послуг водопостачання і водовідведення прийнятих до сплати в завищеному обсязі на суму 80363, 20 грн. та усунути в повному обсязі порушення в частині заниження вартості активів на загальну суму 680660,00 грн. внаслідок віднесення на витрати вартості робіт із спорудження, реконструкції залізобетонної огорожі та спорудження дорожнього покриття в підрозділах дирекції.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані вимоги відповідача винесені з порушенням вимог чинного законодавства, без врахування істотних обставин з питань, що були предметом перевірки під час ревізії.
Ухвалою суду від 21.06.2011 року задоволено клопотання представника позивача про проведення судової експертизи акту ревізії фінансово-господарської діяльності ДП «Придніпровська залізниця» за період з 01.01.2008 року по 01.04.2010 року в частині оскаржуваної вимоги, у зв'язку чим провадження по справі зупинено до одержання висновків експертизи. Ухвалою суду від 05.01.2012 року провадження у справі поновлено.
В судовому засіданні 03.02.2012 року представником відповідача заявлено клопотання про заміну відповідача з Контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області на належного відповідача - Державну фінансову інспекцію в Дніпропетровській області, в зв'язку з перетворенням територіальних органів Головного контрольно-ревізійного управління на територіальні органи Державної фінансової інспекції відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.07.2011 року №765. Судом проведено заміну відповідача на належного - Державну фінансову інспекцію в Дніпропетровській області, оскільки останнє виступає правонаступником відповідача. Також, судом задоволено клопотання представників сторін про надання часу на ознайомлення із висновками судово-економічної експертизи.
Представники позивача в судових засіданнях просили позов задовольнити у повному обсязі посилаючись, при цьому, на обставини викладенні у позові.
Представник відповідача під час розгляду справи проти задоволення позову заперечував з підстав викладених у письмових запереченнях.
Для участі у судовому засіданні 01.03.2012 року представник відповідача не з'явився хоча був повідомлений належним чином про дату час та місце судового засідання із заявами про відкладення не звертався, будь-яких пояснень на висновок судово-економічної експертизи в письмовій або усній формі суду не наддав.
Оскільки в судове засідання прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, відповідно до ч.6 ст.128 КАС України суд має право розглянути справу у письмовому провадженні. Суд вважає, що в адміністративній справі достатньо матеріалів для її розгляду в письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
Контрольно-ревізійним управлінням в Дніпропетровській області проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Державного Підприємства «Придніпровська залізниця» за період з 01.01.2008 року по 01.04.2010 року. За наслідком проведеної ревізії складено акт від 27.09.2010 року №05-21/73.
Вказаний акт складено з урахуванням довідок ревізій структурних підрозділів ДП «Придніпровська залізниця», в тому числі з урахуванням довідки ревізії фінансово-господарської діяльності відокремленого структурного підрозділу Криворізької дирекції залізничних перевезень ДП «Придніпровська залізниця» (далі - Криворізька дирекція) за період з 01.01.2008 року по 31.03.2010 року від 27.09.2010 року б/н складеної Контрольно-ревізійним відділом в м. Кривому Розі.
За наслідком проведеної ревізії Криворізькій дирекції було надіслано вимогу від 10.11.2010 року №5-28/3516 про усунення порушень.
Позивач оскаржує зазначену вимогу в частині вимог зазначених у пунктах 1,3 та 4, а саме:
1. зобов'язання відшкодувати в повному обсязі зайво нараховані та виплачені відпускні працівникам у сумі 983,87 грн., що є порушенням ст.61, 62 Кодексу
законів про працю України від 10.12.1971 року №322-VIII, п. 7 Порядку обчислення
середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів
України від 08.02.1995 року №100, умов розділу «Робочий час і час відпочинку»
колективних договорів на 2007-2008 роки та на 2009-2010 роки, шляхом
утримання із заробітної плати працівників на підставі заяв;
3. зобов'язання відшкодувати в повному обсязі вартості послуг водопостачання і водовідведення прийнятих до сплати в завищеному обсязі на суму 80363,20 грн., що є порушенням п.1 ст.3, п.1,3 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський
облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-ХІV, п.5.1, п.5.24, п. 5.27 Правил користування системами централізованого комунального
водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених
наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України
від 27.06.2008 року №190 та п.24, 25 дод. 2 до рішення виконкому Криворізької
міської ради від 10.02.1999 року №47 «Про затвердження лімітів водопостачання,
скидання стічних вод і графіків подачі питної води» шляхом повернення
грошових коштів на розрахунковий рахунок дирекції або шляхом пред'явлення
цивільного позову;
4. зобов'язання усунути в повному обсязі порушення в частині заниження вартості активів на загальну суму 680660,00 грн., внаслідок віднесення на витрати вартості робіт із спорудження, реконструкції залізобетонної огорожі та спорудження дорожнього покриття в підрозділах дирекції, що є порушенням п.1 ст.3, п.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996 - XIV, п.5, 7, 14 Положення (стандарт; бухгалтерського обліку 7 „Основні засоби", затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 27.04.2000 року №92, п.8 Положення (стандарт; бухгалтерського обліку №16 „Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 року № 318, п.3, 4, 29, 31 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003 року №561, шляхом проведення коригуючи бухгалтерських записів. Щодо вимоги про відшкодування зайво нарахованих та виплачених відпускних працівникам в сумі 983,87грн.
Зі змісту акта ревізії фінансово-господарської діяльності Державного Підприємства «Придніпровська залізниця» за період з 01.01.2008 року по 01.04.2010 року Контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області від 27.09.2010 р. №05-21/73 вбачається, що працівникам Криворізької дирекції, яким встановлено графік роботи з підсумковим обліком робочого часу, зайво нараховано і виплачено відпускних за період з 01.04.2009 року по 28.02.2010 року в загальній сумі 983,87 грн. (2009 - 856,49 грн., 2010 - 127,38 грн.), внаслідок завищення кількості календарних днів за дні роботи по скороченій тривалості робочого тижня, оскільки, дні роботи без збереження заробітної плати розраховуються шляхом ділення відпрацьованих за графіком поділених на 7 годин, разом з тим, розрахунок днів без збереження заробітної плати проводився без врахування, що обліковий період є квартал а не 12 місяців, при цьому Фактів відпрацювання понаднормативного робочого часу за квартал не встановлено.
Відповідно до ст. 61 Кодексу законів про працю України, на безперервно діючих підприємствах, в установах, організаціях, а також в окремих виробництвах, цехах, дільницях, відділеннях і на деяких видах робіт, де за умовами виробництва (роботи) не може бути додержана встановлена для даної категорії працівників щоденна або щотижнева тривалість робочого часу, допускається за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації запровадження підсумованого обліку робочого часу з тим, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала нормального числа робочих годин (статті 50 і 51).
Згідно п. 1 Положення про застосування підсумованого обліку робочого часу для змінних працівників КДЗП затвердженого Рішенням Виконкому Довгинцівської районної в місті ради №17/07 від 11.04.2007 року загальна сума годин роботи за обліковий період має дорівнювати нормі робочого часу. Пунктом 5 вказаного Положення передбачено, що переробіток, який виникає в окремі дні при підсумованому обліку, може компенсуватися додатковими днями відпочинку або відповідним зменшенням тривалості роботи в інші дні облікового періоду. Вихідні або додаткові дні відпочинку не вилучаються з розрахункового періоду при обчисленні середньої заробітної плати.
Пунктом 7 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 року передбачено, що нарахування виплат за час щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або компенсації за невикористані відпустки, тривалість яких розраховується в календарних днях провадиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року чи меншого відпрацьованого періоду (за винятком святкових і неробочих днів, встановлених законодавством). Одержаний результат перемножується на число календарних днів відпустки. Святкові та неробочі дні (стаття 73 Кодексу законів про працю України) , які припадають на період відпустки, у розрахунок тривалості відпустки не включаються і не оплачуються.
Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 року Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати роз'яснення з питань обчислення середньої заробітної плати в усіх випадках її збереження надаються Міністерством праці, а у разі коли виплати за середньою заробітною платою провадяться з бюджету або громадських фондів споживання, - за участю Міністерства фінансів і відповідних фондів.
Листом Мінпраці та соціальної політики України №294/13/84-09 від25.05.2009 року надано роз'яснення у якому зазначено, що у випадку, коли працівник з незалежних від нього причин працював в режимі неповного робочого тижня (наказом по підприємству працівники відділу, цеху тощо були переведені на роботу на умовах неповного робочого тижня в зв'язку з неможливістю забезпечити їх роботою впродовж нормальної тривалості робочого тижня), середньоденна заробітна плата для оплати часу щорічної відпустки провадиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців на відповідну кількість календарних днів року, зменшену на кількість святкових і неробочих днів, встановлених законодавством (стаття 73 КЗпП України), а також на кількість робочих днів, протягом яких працівник не працював, при скороченому робочому тижні (простої). Вихідні дні із розрахунку вилучати не потрібно, оскільки відпустки надаються в календарних днях і оплачуються календарні дні відпустки. Одержаний результат перемножується на число календарних днів відпустки (роз'яснення Мінпраці від 21.07.97 р. N 04-3022).
Судом встановлено, що працівники Криворізької дирекції переводились на режим не повного робочого тижня або неповного часу за наказами, що оформлювалися телефонограмами Дніпропетровського управління Укрзалізниці про встановлення режиму робочого часу (змінним працівникам за гнучким графіком роботи з врахуванням виробничих умов).
Таким чином, для розрахунку середньої заробітної плати з оплати відпусток необхідно керуватися п.2, п.7 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабміну №100 від 08.02.1995 року та листом Мінпраці та соціальної політики України №294/13/84-09 від 25.05.2009 року.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає висновки відповідача, щодо зайво нарахованих і виплачених позивачем відпускних за період з 01.04.2009 року по 28.02.2010 року в загальній сумі 983,87 грн. помилковими.
Також, за наслідком аналізу вказаного питання під час судово-економічної експертизи експерт дійшов до висновку, що при співставленні розрахунку відпускних з розрахунком Контрольно-ревізійного управління було виявлено розбіжності даних по нормі та факту відпрацьованого часу працівниками, сумі заробітної плати за 12 місяців, що передують відпустці, а також у відхиленні нарахованих відпускних, оскільки розраховуючи відпускні, ревізорами не були взяті до уваги дні без збереження заробітної плати, наданих працівникам за наказом скороченого робочого тижня. Виходячи з вищевказаного, експерт зазначив, що документально не підтверджується висновок акту КРУ в Дніпропетровській області від 27.09.2010 року за № 05-21/73, щодо зайво нарахованих відпускних працівникам у сумі 983,87 грн.
Щодо вимоги про відшкодування вартості послуг водопостачання і водовідведення прийнятих до сплати в завищеному обсязі на суму 80363,20 грн.
Згідно акта Контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області від 27.09.2010 року №05-21/73 встановлено випадки нарахування та прийняття до акцептування вартості наданих послуг за період з 01.01.2008 року по 31.03.2010 року в завищеному обсязі внаслідок не дотримання діючих норм та порядку визначення кількості спожитої води, врахування обсягу послуг водовідведення по об'єктах, в яких відсутня центральна каналізація та внаслідок необґрунтованого додаткового врахування витрат води на полив земельної ділянки та літній фонтан, що призвело до зайвого акцептування Криворізькою дирекцією послуг водопостачання і водовідведення на загальну суму 86851,32 грн. (2008 рік - 31248,48 грн., 2009 рік - 51920,96, за період з 01.01.2010 по 31.03.2010 - 3681,88 грн.) та є порушенням п.1 ст.3, п.1, 3 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», п.5.1, п.5.24, п. 5.27 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 року №190 та п.24, 25 дод.2 до рішення виконкому Криворізької міської ради від 10.02.1999 року №47 «Про затвердження лімітів, водопостачання, скидання стічних вод і графіків подачі питної води».
При цьому, відповідачем зазначено, що в ході ревізії вказане порушення відшкодовано частково в сумі 6488,12 грн. шляхом пред'явлення Криворізькою дирекцією рахунку-фактури від 17.09.2010 року № 169 та повідомлення від 17.09.2010 року №31/18, яке акцептовано КБМЕУ в сумі 6488,12 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що вважає вказану вимогу незаконною з огляду на те, що загалом по Криворізькій дирекції за перевірений період було досягнуто економію по використанню води.
Зі змісту висновку судово-економічної експертизи по даному питанню вбачається, що документально підтверджено завищення обсягу вартості послуг водопостачання та водовідведення в розмірі 29619,12 грн., а саме:
- по ДС Мудрьона підтверджуються частково: - за період з 01.02.2009 року по 30.04.2009 року в сумі 15251,71 грн. - за умови, якщо вести облік води неможливо з вини виробника (що регламентовано п.5.24 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України); за січень 2009 р. не надається за можливе підтвердити висновки Акту щодо завищення обсягу та вартості послуг водопостачання та водовідведення.
- по ст. Рядова, по ДС Червоний шахтар, ДС Вечірній Кут документально підтверджується завищення обсягу та вартості послуг водопостачання та водовідведення внаслідок завищення нормативного розрахунку витрат води і стоків у виставлених БМЕУ-2 авізо за період з 01.01.2008 року по 31.03.2010 року в сумі 8 819,51 грн.
- по ст. Нікополь, ДС Рокувата експерту не надається за можливе документально встановити завищення обсягу обліку та вартості послуг водопостачання і водовідведення на суму 12 024,22 грн., в зв'язку з тим, що в компетенцію експерта не входить встановлення причин не облаштування водоводів (для потреб фонтанів, поливів) приладами обліку води по ст. Нікополь та виходу з ладу приладу обліку по ст. ДС Рокувата.
- Експерту не надається за можливе документально встановити завищення нормативного споживання води окремими підрозділами дирекції внаслідок додаткового врахування витрат води на санітарні прилади на загальну суму 19 484,98 грн.
- З урахуванням даних зазначених в Довідці про наявність центральної каналізації по об'єктам Криворізької дирекції, експертом документально підтверджується завищення обсягу та вартості послуг водовідведення внаслідок врахування стоків по об'єктах, у яких відсутня центральна каналізація в розмірі 5547,90 грн.
Відповідно до ч. 5 ст. 82Кодексу адміністративного судочинства України Висновок експерта для суду не є обов'язковим, однак незгода суду з ним повинна бути вмотивована в постанові або ухвалі.
Представники сторін жодних спростувань на висновок судово-економічної експертизи в письмовій або усній формі суду не надали. Разом з тим, суд погоджується із зазначеним висновком експерта частково, з огляду на наступне.
Враховуючи положення п.п. 3.2, 3,3 Правил користування системами централізованого комунального та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 №190, у разі безоблікового водокористування виробник виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості води в ній 2.0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 години за добу. При цьому, водокористування вважається безобліковим, якщо споживач самовільно приєднався до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення або самостійно користується ними.
Суд погоджується з висновком відповідача, що в даному випадку, водокористування ДС Мудрьона не може вважатися безобліковим, у зв'язку з наявністю опломбованого лічильника ЛЯ-20р №6880, який пройшов перевірку за даними акту від 20.01.2009 б/н, у II кварталі 2006 року.
Крім того, за даними актів забору води по ДС Мудрьона за два попередні місяці до виявлення несправності засобу обліку води було зафіксовано рух показників приладу, згідно якого середньомісячне водоспоживання становить 34 куб.м.
Відповідно до п.5.24 вищевказаних Правил, якщо вести облік води за показами засобу обліку неможливо з причин, що не залежать від споживача та в установленому порядку (в тому числі припинення нормальної роботи засобу обліку через несправності, що виникли в його механізмі), кількість використаної води за термін відсутності засобу обліку (але не більше 2 місяців) визначається за середньодобовою витратою за попередні два розрахункові місяці. Подальше визначення обсягів водоспоживання здійснюється за нормами споживання.
Згідно з Пооб'єктного нормативного розрахунку водопостачання і водовідведення господарства Криворізької дирекції на 2009 рік - норма середньомісячного водоспоживання у 2009 р. становить 633,96 куб.м.
В акті Контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області від 27.09.2010р. №05-21/73, встановлено завищення обсягу та вартості послуг водопостачання та водовідведення по ДС Мудрьона за період з 01.01.2009 року по 30.04.2009 року в сумі 40974,71 грн. в тому числі: за січень 2009 року - 15079 грн. (різниця - 850 куб.м), за лютий 2009 року - 15079 грн. (різниця - 850 куб.м.), за березень 2009 року - 5640 (різниця - 250 куб.м.), за квітень 2009 року -5176,71 (різниця - 249 куб.м.), при цьому, на думку суду, відповідачем правомірно враховано положення п.5.24 Правил користування системами централізованого комунального та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 №190 під час розрахунку зайво акцептованого обсягу спожитих послуг.
Таким чином, суд вважає обґрунтованим висновок відповідача щодо завищення обсягу та вартості послуг водопостачання та водовідведення по ДС Мудрьона за період з 01.01.2009 року по 30.04.2009 року в сумі 40974,71 грн.
Щодо завищення обсягу та вартості послуг водопостачання і водовідведення внаслідок завищення нормативного розрахунку витрат води і стоків у виставлених КБМЕУ авізо за період з 01.01.2008 року по 31.03.2010 року на суму 8819,51 грн.
Зі змісту долучених до матеріалів справи актів витрати води по ст. Рядова за квітень-жовтень 2008 року, по ДС Червоний шахтар за січень 2009 року, ДС Вечірній Кут за січень 2009 року вбачається, що до цих актів внесено обсяги спожитої води без зазначення показників засобів обліку. При цьому, згідно Пооб'єктного нормативного розрахунку водопостачання і водовідведення господарства Криворізької дирекції на відповідні роки визначено обсяг середньомісячного водоспоживання по дирекції, в тому числі по станціям, значно менший ніж зазначений у вищевказаних актах витрати води.
Враховуючи вищезазначене та підтверджений судово-економічною експертизою розрахунок завищення обсягу та вартості послуг водопостачання і водовідведення внаслідок завищення нормативного розрахунку витрат води і стоків у виставлених КБМЕУ авізо за період з 01.01.2008 року по 31.03.2010 року, суд вважає правомірним висновок відповідача із зазначеного питання.
Щодо завищення обсягу обліку та вартості послуг водопостачання і водовідведення внаслідок завищення показників приладів обліку води за період з 01.01.2008 року по 31.03.2010 року на суму 12024,22 грн.
Ревізією достовірності визначення обсягів спожитих послуг водопостачання у
щомісячних актах забору води встановлено випадки безпідставного врахування
додаткових витрат води для поливу земельної ділянки та літнього фонтану по вокзалу
станції Нікополь за червень-жовтень 2009 року. Зазначене підтверджується актом за червень 2009 року, яким зафіксовано попередні та поточні показники лічильника води із різницею - 85 куб.м., при цьому зазначено завищений загальний обсяг споживання води на 97 куб.м. Аналогічне збільшення кількості спожитої води понад обсяг послуг, визначений за показниками приладу обліку по станції Нікополь виявлено за травень-липень 2008 року на загальну суму 11758,12 грн.
Відповідач обґрунтовує зазначене тим, що згідно п.5.4 затвердженого головним інженером дирекції пооб'єктного нормативного розрахунку водоспоживання і водовідведення господарства Криворізької дирекції на 2009 рік (а.с. 174) по вокзалу станції Нікополь не передбачено витрати води на літній або питний фонтанчик та полив зелених насаджень.
Суд, вважає зазначений висновок частково обґрунтованим з огляду на те, що згідно пооб'єктного нормативного розрахунку водоспоживання і водовідведення господарства Криворізької дирекції на 2008 рік (а.с. 163) по вокзалу станції Нікополь передбачена денна норма витрат на полив зелених насаджень - 6 куб.м., річна норма - 864 куб.м. із річною кількістю робочих днів - 120, у зв'язку з чим, відповідач помилково визначив безпідставним збільшення обсягу використання води на здійснення поливу: у травні 2008 року - 250 куб.м., у червні 2008 року - 115 куб.м., у липні 2008 року - 56 куб.м. , що у свою чергу призвело до помилкового нарахування порушень у зв'язку з збільшенням обсягу витрат води на полив зелених насаджень протягом травень-липень 2008 року в сумі 6666,15 грн.
Враховуючи вищезазначене та підтверджений судово-економічною експертизою розрахунок завищення обсягу обліку та вартості послуг водопостачання і водовідведення внаслідок завищення показників приладів обліку води за період з 01.01.2008 року по 31.03.2010 року, суд вважає правомірним висновок відповідача на суму 5358,07 грн.
Щодо завищення нормативного споживання води окремими підрозділами дирекції внаслідок додаткового врахування витрат води на санітарні прилади на загальну суму 19484,98 грн.
Встановлене ревізією завищення аргументоване наступним: нормативний розрахунок води на 2008 рік по виробничим приміщенням ДН-2 (власно) Криворізької дирекції визначено виходячи з норми споживання на одного виробничого робітника 25 літрів за зміну, витрат води на прибирання приміщень та додатково витрат води на 12 одиниць унітазів із змивним бачком та 6 одиниць водорозбірних кранів. Безпідставне збільшення нормативного обсягу витрат води у січні-березні 2008 року у кількості - 624 куб.м. призвело до зайвого нарахування по виробничим приміщенням ДН-2(власно) Криворізької дирекції залізничних перевезень на суму 9039,60 грн. Починаючи з квітня 2008 року обсяг спожитої ДН-2(власно) води та відведених стоків визначався згідно показників встановленого приладу обліку. Аналогічні випадки завищення нормативного обсягу води встановлено по ДС Шмаково на суму 7102,70 грн. та по товарній конторі ДС Інгулець на суму 3342,68 грн.
Вказаний висновок відповідач обґрунтовує із посиланням на діючі норми витрат води на господарчо-побутові потреби, затверджені рішенням виконкому Криворізької міської ради від 10.02.1999 року №47 «Про затвердження лімітів водопостачання, скидання стічних вод і графіків подачі питної води», якими передбачено, що норма витрат води на одного робочого (окремі цехи) за зміну становить 25 літрів та на одного службовця (адміністративні будівлі) - 16 літрів на добу. При цьому, передбачено додаткове врахування витрат води на прибирання приміщень та на унітази на авто зливі.
Позивач вважає зазначений висновок помилковим оскільки до пооб'єктного нормативного розрахунку по адміністративній будівлі станції та дирекції залізничних перевезень включені у розрахунок норми витрат води на унітази зі змивним бачком та водозабірні крани, які не повинні були включатися, у зв'язку з чим виникло завищення витрат.
Зі змісту складеної Контрольно-ревізійним відділом в м. Кривому Розі довідки зустрічної звірки з питання підтвердження стану розрахунків між Відокремленим структурним підрозділом «Криворізька дирекція залізничних перевезень» ДП «Придніпровська залізниця» та Відокремленим структурним підрозділом «Криворізьке будівельно-монтажне експлуатаційне управління» ДП «Придніпровська залізниця» за період з 01.01.2008 року по 31.03.2010 року від 17.08.2010 року №311 вбачається, що згідно виставлених КБМЕУ до акцептування авізо Криворізькій дирекції залізничних перевезень та актів забору води, споживання послуг водопостачання та водовідведення по ДН-2 (власно) становить за січень 2008 року - 1053 куб.м. та за березень 2008 року - 676 куб.м. Водоспоживання по ДСШ макове за січень-квітень 2008 року згідно виставлених авізо та актів забору води визначено по розрахунку в кількості 159 куб.м. на місяць. Водоспоживання по ДС Інгулець за січень, лютий 2010 року визначено, згідно акту забору води та виставлених авізо, за розрахунковою нормою в кількості 120 куб.м.
За даними пооб'єктного нормативного розрахунку водоспоживання і водовідведення господарства Криворізької дирекції залізничних перевезень на 2008 рік споживання води по виробничим приміщенням ДН-2 (власно) визначено виходячи з норми споживання води на 1 робочого в кількості 25 літрів за зміну та витрат води на прибирання приміщень, Крім того, додатково включено витрати води на водорозбірні крани та унітази із змивними бачками загальною кількістю 500,3 куб.м. на місяць. Споживання води по ДС Шмакове визначено виходячи з норми споживання води на 1 робочого в кількості 25 літрів за зміну, службовця - 16 літрів за зміну, витрат води на прибирання приміщень та душові. Крім того, додатково включено витрати води на унітази із змивними бачками загальною кількістю 121,2 куб.м. За даними пооб'єктного нормативного розрахунку водоспоживання і водовідведення господарства Криворізької дирекції залізничних перевезень на 2010 рік споживання води по адміністративним приміщенням ДС Інгулець визначено з урахуванням витрат води на 2 одиниці унітазів із змивними бачками в кількості 71 куб.м. на місяць.
Таким чином, суд вважає правомірним висновок відповідача щодо завищення нормативного споживання води окремими підрозділами дирекції внаслідок додаткового врахування витрат води на санітарні прилади на загальну суму 19484,98 грн., при цьому, посилання позивача на помилкове включенні відповідних позицій до пооб'єктного нормативного розрахунку водоспоживання і водовідведення господарства Криворізької дирекції залізничних перевезень свідчать про фактичну згоду із відповідними висновками відповідача щодо порушення норм витрат води на господарчо-побутові потреби, затверджені рішенням виконкому Криворізької міської ради від 10.02.1999 року №47 «Про затвердження лімітів водопостачання, скидання стічних вод і графіків подачі питної води».
Щодо завищення обсягу та вартості послуг водовідведення внаслідок врахування стоків по об'єктах, у яких відсутня центральна каналізація в розмірі 5547,90 грн.
В розрізі окремих підрозділів встановлено випадки врахування обсягу відведених стоків по вантажному двору ДС Кривий Ріг Головний за січень 2009 року та по ВП-2 ДС Кривий Ріг головний за період з 01.01.2008 року по 31.03.2010 року, що призвело до зайвого акцептування вартості фактично ненаданих послуг водовідведення на загальну суму 5547,90 грн. В матеріалах справи міститься довідка про наявність центральної каналізації по об'єктам Криворізької дирекції, за підписом головного інженера щодо переліку об'єктів, в яких відсутнє централізоване водовідведення.
Зі змісту актів на витрати води по вищезазначеним об'єктам обсяги спожитої води вказано за показниками лічильника та зазначено обсяг стоків. З урахуванням даних зазначених в довідці про наявність центральної каналізації по об'єктам Криворізької дирекції вбачається завищення обсягу та вартості послуг водовідведення внаслідок врахування стоків по об'єктах, у яких відсутня центральна каналізація в розмірі 5547,90 грн.
Згідно пояснення начальника ВП-2 ДС Кривий Ріг Головний ОСОБА_2 завищення обсягів водовідведення сталося внаслідок того, що інженер технічного відділу КБМЕУ ОСОБА_3 без його відома і погодження дописувала з актах зняття показників лічильників обсяги водовідведення.
Враховуючи вищезазначене та підтверджений судово-економічною експертизою розрахунок завищення обсягу та вартості послуг водовідведення внаслідок врахування стоків по об'єктах, у яких відсутня центральна каналізація в розмірі 5547,90 грн. суд вважає правомірним висновок відповідача із зазначеного питання.
Таким чином, суд вважає вимогу про відшкодування вартості послуг водопостачання і водовідведення прийнятих до сплати в завищеному обсязі на суму 80363,20 грн. правомірною в частині суми - 73697,05 грн. (40974,71 грн. + 8819,51 грн. + 5358,07 грн. +19484,98 грн. + 5547,90 грн. - 6488,12 грн.).
Щодо вимоги про зобов'язання усунути в повному обсязі порушення в частині заниження вартості активів на загальну суму 680660,00 грн внаслідок віднесення на витрати вартості робіт із спорудження, реконструкції залізобетонної огорожі та спорудження дорожнього покриття в підрозділах дирекції.
Відповідно до акту Контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області №05-21/73 від 27.09.2010 року, - по Криворізькій дирекції залізничних перевезень ревізією правильності, своєчасності та повноти збільшення вартості основних засобів на суму проведеного поліпшення встановлено заниження вартості активів на суму 680 660,00 грн.(2008 року- 214629,00 грн., 2009 року - 466031,00 грн.), внаслідок віднесення витрат вартості робіт із спорудження, реконструкції залізобетонної огорожі та спорудження дорожнього покриття в підрозділах дирекції, що є порушенням п.1 ст3,п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 року №996-ХІV, п.5,7,14 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 27.04.2000 року №92, п.8 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 року №318, п.3,4,29,31 Методичних рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Міністерства Фінансів України від 30.09.03 року № 561.
За даними бухгалтерського обліку - Відомості аналітичного обліку по рахункам бухгалтерського обліку за період березень-травень 2008 року, січень - грудень 2009 року, витрати на ремонти основних фондів, що здійснювались Криворізькою дирекцією залізничних перевезень, відображено такими бухгалтерськими проводками: Дт. 23 « Виробництво», Дт. 91 «Загальновиробничі витрати»; Кт. 68 « Розрахунки за іншими операціями».
Таким чином, по бухгалтерському обліку Криворізькій дирекції залізничних перевезень витрати на ремонти основних фондів віднесено на витрати виробництва.
Відповідач, обґрунтовуючи свій висновок щодо вказаного питання зазначив, що в даному випадку, виконання робіт щодо спорудження залізобетонної огорожі, плит огорожі, монтажу панелей, металоконструкцій, облаштування огорожі колючим дротом призводить до підвищення рівня безпеки території господарств дирекції від незаконного проникнення сторонніх осіб, та, як наслідок, до збільшення майбутніх економічних вигод в частині запобігання випадків крадіжок майна. Крім того, проведеною в ході ревізії станом на 16.07.2010 року інвентаризацією фактично наявності основних засобів ВП-2 станції Кривий Ріг Головний встановлено наявність замощення території даного підрозділу залізобетонними плитами, тротуарами з бетонних плит та фігурними елементами замощення, які по бухгалтерському обліку Криворізької перевезень не рахуються.
Представники позивача, під час розгляду справи зазначили, що віднесення витрат на поліпшення основних засобів дирекцією не здійснювалось, тому що підприємство витрачало кошти на ремонти даних об'єктів основних засобів без отримання економічних вигод майбутньому. На підставі розпоряджень головного інженера ОСОБА_4 від 31.01.2008 року №555/ТО-152, від 04.08.2009 року №555/ТО-371, від 24.02.2009 року 555/ТО-310 вартість робіт з ремонту основних засобів віднесені на витрати виробництва. Ці ремонти доводять дані об'єкти основних засобів до первинного стану, тому згідно П(С)БО №7, розділу 6 «Облік ремонту та поліпшення основних засобів» методичних рекомендацій, затверджених наказом Міністерства фінансів України №561, розпорядження про віднесення витрат Криворізька дирекція залізничних перевезень прийняла компетентно.
Згідно висновків судово-економічної експертизи підтвердити документально висновки акту КРУ в Дніпропетровській області від 10.11.2010 року № 5-28/3516 в частині заниження вартості активів на загальну суму 680660 грн., внаслідок віднесення на витрати вартості робіт із спорудження, реконструкції залізобетонної огорожі та спорудження дорожнього покриття в підрозділах дирекції, не надається за можливе, оскільки, на думку експерта, рішення про те чи спрямовані роботи на підвищення техніко-економічних можливостей об'єкта, що приведе у майбутньому до збільшення економічних вигод, чи здійснюються вони для підтримання об'єкта в придатному для використання стані приймається керівником підприємства з урахуванням результатів аналізу існуючої ситуації та суттєвості таких витрат і не віднесено до компетенції експерта.
Судом встановлено, що відповідачем проведені роботи з реконструкції основних засобів, зокрема: розробка ґрунту вручну, розробка ґрунту в траншеях та котлованах екскаваторами, улаштування вирівнювальних шарів основи, улаштування дренувального шару з гранітного відсіву, виготовлення та встановлення нових воріт та панелей, демонтаж та установлення залізобетонних огорож, бетонування стійок, установлення бортових каменів бетонних і залізобетонних, облаштування огорожі колючим дротом, розбирання монолітних бетонних фундаментів, виготовлення металоконструкції, монтаж металоконструкцій, демонтаж плит огорожі,улаштування дорожнього покриття із збірних залізобетонних плит.
Дослідивши обставини проведення зазначених робіт, бухгалтерських документів та пояснень сторін суд дійшов до висновку, що здійснена реконструкція огорожі та спорудження дорожнього покриття фактично призвела до збільшення їх вартості.
У відповідності до п. 14 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000 р. № 92 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 травня 2000 р. за № 288/4509 (далі - П(С)БО 7) первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов'язаних з поліпшенням об'єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об'єкта. Залишкова вартість основних засобів зменшується у зв'язку з частковою ліквідацією об'єкта основних засобів.
Відновлення основних засобів здійснюється за допомогою ремонту (поточного, середнього, капітального), модернізації чи реконструкції.
Згідно з П(С)БО 7 у процесі експлуатації основних засобів підприємство може здійснювати заходи, що ведуть до збільшення економічних вигод, первісно очікуваних від використання відповідних об'єктів основних засобів. На суму витрат, пов'язаних з покращанням основних засобів, збільшується їхня первісна (переоцінена) вартість.
Крім витрат на покращання, підприємства несуть витрати на ремонт основних засобів. Ці витрати не призводять до збільшення первісно очікуваних економічних вигод, тому їх відносять не на збільшення первісної вартості основного засобу, а до витрат поточного періоду.
З огляду на матеріали справи та зазначені доводи вбачається, що позивачем проводились роботи саме з реконструкції основних засобів, що призвело до збільшення вартості цих основних засобів.
Отже, з урахуванням наведеного, суд дійшов до висновку, що вимоги позивача в частині скасування вимоги про зобов'язання усунути в повному обсязі порушення в частині заниження вартості активів на загальну суму 680660,00 грн. внаслідок віднесення на витрати вартості робіт із спорудження, реконструкції залізобетонної огорожі та спорудження дорожнього покриття в підрозділах дирекції, оскільки проведена реконструкція цих основних засобів фактично призвела до збільшення їх вартості, є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 11, 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На підставі вищенаведеного суд дійшов до висновку, що позовні вимоги Державного підприємства "Придніпровська залізниця" до Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч.ч.1,3 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України; якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.
Таким чином, на користь позивача підлягають стягненню судові витрати відповідно до задоволених вимог. Судом фактично задоволено 1% пред'явлених позовних вимог. Сума документальних підтверджених судових витрат становить 9848 грн. 20 коп. З огляду на викладене, суд доходить висновку, про необхідність присудження позивачу судових витрат в сумі 98 грн. 48 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 94, 128, 158-163 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Державного підприємства «Придніпровська залізниця» - задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати вимогу Контрольно-ревізійного відділу в м. Кривому Розі Дніпропетровської області від 10.11.2010 року № 5-28/3516 в частині вимоги відшкодувати в повному обсязі зайво нараховані та виплачені відпускні працівникам в сумі 983,87грн та вимоги відшкодувати в повному обсязі вартості послуг водопостачання і водовідведення прийнятих до сплати в завищеному обсязі на суму 6666,15 грн.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Судові витрати в розмірі 98 грн. 48 коп. (дев'яносто вісім гривень сорок вісім копійок) присудити на користь Державного підприємства «Придніпровська залізниця» з Державного бюджету України.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 КАС України.
Суддя М.В. Дєєв