ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"08" серпня 2012 р. Справа № 5002-8/4078-2011
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючогоПершикова Є.В.,
суддів:Гоголь Т.Г., Уліцького А.М.
розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Гидрострой-91-Тур"
на постановувід 25.04.12 Севастопольського апеляційного господарського суду
у справі№5002-8/4078-2011
господарського судуАвтономної Республіки Крим
за позовомФеодосійської міської ради
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Гидрострой-91-Тур"
прозміну умов договору оренди землі
за участю представників сторін
від позивача:у засідання не прибули
від відповідача:у засідання не прибули
ВСТАНОВИВ:
Феодосійська міська рада звернулась до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гидрострой-91-Тур" про внесення змін до п.п. 1, 5, 9, 36 шляхом викладення їх в новій редакції та доповнення пунктом 48 укладеного між сторонами договору оренди земельної ділянки від 17.01.2008 реєстраційний №040801900004.
Позов мотивовано посиланням на обставини зміни технічної документації, нормативної грошової оцінки земельних ділянок, а також мінімального розміру орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, та у зв'язку з цим необхідність приведення спірного договору у відповідність з положеннями закону.
Рішенням від 06.12.11 господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Чумаченко С.А.), яке залишено без змін постановою від 25.04.12 Севастопольського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: Євдокімова І.В. -головуючий, Антонової І.В., Градової О.Г.), позовні вимоги задоволено частково: викладено п.п. 1, 5, 9 договору в новій редакції з урахуванням того, що умови договору можуть бути змінені з дня набрання чинності рішенням суду, а в решті позову відмовлено.
Ухвалою від 17.07.12 Вищий господарський суд України прийняв до провадження касаційну скаргу відповідача, в якій заявлено вимоги про скасування постанови суду апеляційної інстанції та відмову в позові новим рішенням.
Касаційна скарга мотивована посиланням на помилкове застосування судами першої та апеляційної інстанцій ст. 288 Податкового кодексу України, порушення приписів ст. 23 Закону України "Про оренду землі", ст. 632 Цивільного кодексу України, неврахування норм ст. 24 Закону України "Про плату за землю", а також відсутність в спірному договорі оренди положень про зміну орендної плати з підстав зміни грошової оцінки землі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, на підставі рішень Феодосійської міської ради №531 від 29.12.06 та №891 від 15.06.07 між сторонами у справі 11.07.07 укладено договір оренди земельних ділянок загальною площею 2,193 га, зареєстрований у Феодосійському міському відділі КРФ Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за №040801900004 від 17.01.08.
За умовами цього договору відповідачу надано в оренду строком до 29.12.55 земельні ділянки загальною площею 2,193 га, а саме: ділянка №1 -для обслуговування ремонтно-механічної майстерні, розташована по вул. Меліораторів, 4, м. Феодосія, зона "Промислово-Складська 2", оціночний район №98 площею 0,8011 га; ділянка №2 -для обслуговування будівлі контори, розташована по вул. Меліораторів, 1, м. Феодосія, зона "Ближні Комиші", оціночний район №93 площею 0,0675 га; ділянка №3 -для обслуговування матеріального складу та виробництва бетонних виробів код цільового призначення 1.10.5 підприємств іншої промисловості, розташована по вул. Меліораторів, 3, зона "Промислова-Складська 2", оціночний район №98 площею 1,3244 га (п.п. 1, 15 договору оренди).
Відповідно до п. 5 договору нормативна грошова оцінка земельних ділянок станом на момент укладання договору оренди землі складала: ділянка №1 -871977,03 грн., ділянка №2 -92512,48 грн., ділянка №3 -1441575,798 грн.
Згідно з п. 9 договору орендна плата за земельні ділянки вноситься орендарем у грошовій формі із зазначенням 2 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та загальним розміром 48121,31 грн. за рік, у тому числі: ділянка №1 -17439,54 грн., ділянка №2 -1850,25 грн., ділянка №3 -28831,52 грн.
Пунктом 13 договору передбачено, що розмір орендної плати переглядається щорічно, зокрема, у випадку зміни розміру земельного податку, підвищення цін, тарифів, внаслідок інфляції та в інших випадках, передбачених законом.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №309-VI від 03.06.08 внесені зміни до ч.ч. 4, 5 ст. 21 Закону України "Про оренду землі", згідно з якими річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення -розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю"; для інших категорій земель -трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим законом. Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки. При цьому у разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати, ніж зазначений у цій частині. Вказаний закон набрав чинності з моменту опублікування 04.06.08.
У зв'язку з такими обставинами Феодосійська міська рада прийняла рішення №1842 від 28.11.08 "Про введення ставок орендної плати за землю", яким встановлено розмір річної орендної плати за земельні ділянки для відповідних видів використання, що дорівнює 3 відсоткам нормативної грошової оцінки.
Крім того, рішенням Феодосійської міської ради №1698 від 29.08.08 "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Феодосії" у відповідності зі ст. 18 Закону України "Про оцінку земель" з урахуванням даних економічної оцінки земель затверджено нову нормативну грошову оцінку земель. Згідно з затвердженою цим рішенням Технічною документацією з нормативної грошової оцінки земель м. Феодосії замість "зон" застосовуються "економіко-планувальні зони", з урахуванням чого орендовані відповідачем земельні ділянки стали знаходитися: ділянки №1 і №3 -"економіко-планувальна зона №28", ділянка №2 -"економіко-планувальна зона №37", що відображено у витягах за №1611/04-09 від 19.05.11 про нову нормативну грошову оцінку земельної ділянки.
Посилаючись на обставини невідповідності визначеної умовами договору нормативного грошової оцінки та орендної плати тощо вимогам законодавства щодо мінімального розміру річної орендної плати і вищевказаним рішенням, позивач звернувся до відповідача з листом, яким направив йому додаткову угоду від 17.02.11 №02-30-50. Обставини отримання відповідачем 11.03.11 даного листа підтверджуються повідомленням про вручення поштового відправлення від 18.02.11.
У зв'язку з недосягненням сторонами згоди щодо внесення змін до вказаного договору оренди позивач звернувся до господарського суду з позовом у даній справі про внесення змін до п.п. 1, 5, 9, 36 та доповнення пунктом 48 договору шляхом викладення їх у наступній редакції:
1. п. 1 -ділянка №1 -слова "зона "Промислово-Складська 2" оціночний район №98" читати "з 01.01.2009 -економіко-планувальна зона №28", ділянка №2 -слова "зона "Ближні Комиші" оціночний район №93" читати "з 01.01.2009 -економіко-планувальна зона "37", ділянка №3 -слова "зона "Промислово-Складська 2" оціночний район №98" читати "з 01.01.2009 -економіко-планувальна зона №28";
2. п. 5 -"Нормативна грошова оцінка земельних ділянок становить: з 01.01.2008 по 31.12.2008: ділянка №1 -896392,38 гривень, ділянка №2 -95102,83 гривень, ділянка №3 -1481939,92 гривень, з 01.01.2009 по 31.12.2009: ділянка №1 -2609894,28 гривень, ділянка №2 -224096,17 гривень, ділянка №3 -4314747,21 гривень, з 01.01.10: ділянка №1 -2763878,04 гривень, ділянка №2 -237317,84 гривень, ділянка №3 -4569317,29 гривень";
3. п. 9 -"Орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється орендарем, починаючи з
- 31.01.2008 по 31.12.2008, у грошовій формі із зазначенням 3 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки та загальним розміром 74203,05 грн. за рік, у тому числі: ділянка №1 -26891,77 грн., ділянка №2 -2853,08 грн., ділянка №3 -44458,20 грн.,
- 01.01.2009 по 31.12.2009, у грошовій формі із зазначенням 3 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки та загальним розміром 214462,14 грн. за рік, у тому числі: ділянка №1 - 78296,83 грн., ділянка №2 -6722,89 грн., ділянка №3 -129442,42 грн.,
- 01.01.2010 у грошовій формі із зазначенням 3 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки та загальним розміром 227115,40 грн. за рік, у тому числі: ділянка №1 -82916,34 грн., ділянка №2 -7119,54 грн., ділянка №3 -137079,52 грн."
4. п. 36 -"Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін шляхом укладання додаткових угод, які являються невід'ємною частиною основного договору. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду."
5. п. 48 -"Право оренди земельної ділянки може відчужуватися, у тому числі продаватися на земельних торгах, а також передаватися у заставу, спадщину, вноситися до статутного фонду власником земельної ділянки, крім випадків, визначених законом."
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічне положення закріплено в ч. 1 ст. 188 ГК України.
Згідно зі ст.ст. 651, 652 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Зокрема, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.
Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили в задоволенні позовних вимог про внесення змін до пункту 36 та доповнення пунктом 48 спірного договору оренди через недоведеність позивачем наявності передбачених вказаними нормами підстав, які зумовлюють необхідність внесення таких змін. Висновки судів у цій частині є правильними та сторонами не оспорюються.
Решту вимог позивача суди задовольнили частково -внесли відповідні зміни до п.п. 1, 5, 9 договору оренди, виклавши їх у новій редакції, яка не передбачає внесення таких змін за минулі періоди з урахуванням того, що в силу ч. 5 ст. 188 ГК України в разі внесення судовим рішенням змін до договору він вважається зміненим з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду. Касатор вважає висновки судів з цього приводу неправильними.
Цивільний кодекс України у ч.ч. 1, 2 ст. 632 передбачає застосування у встановлених законом випадках цін (тарифів, ставок тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. При цьому зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Орендна плата за землю визначена у ч. 1 ст. 21 Закон України "Про оренду землі" як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Відповідно до ст.ст. 116, 121 Бюджетного кодексу України бюджетним правопорушенням визнається недотримання учасником бюджетного процесу встановленого цим Кодексом та іншими нормативно-правовими актами порядку складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету чи звіту про виконання бюджету. Особи, винні у порушенні бюджетного законодавства, несуть цивільну, дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з законами України.
Як вже зазначалось, Законом України №309-VI від 03.06.08 внесені відповідні зміни до ч.ч. 4, 5 ст. 21 Закону України "Про оренду землі". У зв'язку з введенням в дію Податкового кодексу України з 01.01.11 Закон України "Про плату за землю" втратив чинність, а питання сплати податку на землю та оплати орендної плати за користування земельною ділянкою регулюється виключно цим Кодексом, згідно зі ст. 288 якого розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель -трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; не може перевищувати: а) для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; б) для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.
Зважаючи на положення вищевказаних правових норм, Закону України "Про оцінку земель", Податкового кодексу України, рішень Феодосійської міської ради та умов договору, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про наявність підстав для внесення до спірного договору змін щодо розміру орендної плати та нормативної грошової оцінки земельної ділянки, зміненої в установленому законом порядку, з метою приведення цього договору у відповідність до вимог законодавства та усунення порушення сторонами договору вимог законодавства, обов'язкового для позивача і відповідача.
З урахуванням викладеного судова колегія вважає доводи касатора невідповідними умовам договору та вимогам чинного законодавства, оскільки предметом оренди є земельна ділянка комунальної форми власності, цінове регулювання якої здійснюється за домовленістю сторін, але з урахуванням встановлених спеціальним законом меж. Посилання ж касатора на відсутність зворотної дії в часі нормативно-правових актів як на підставу незастосування до спірних правовідносин положень Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.11, є безпідставними з огляду на предмет договору оренди та специфіку його цінового регулювання.
Погоджуючись з висновком судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позову, колегія суддів враховує також положення ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та обставини чинності вищевказаних рішень Феодосійської міської ради щодо затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Феодосії та розміру орендної плати. Під час розгляду даної справи судами відповідач не доводив обставин оскарження ним вказаних рішень ради та визнання їх недійсними в судовому порядку.
З огляду на викладене касаційна скарга не підлягає задоволенню, а постанову суду апеляційної інстанції слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 108, 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 25.04.12 у справі №5002-8/4078-2011 господарського суду Автономної Республіки Крим залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
Головуючий Є.Першиков
Судді Т.Гоголь
А.Уліцький