ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" серпня 2012 р. Справа № 5023/2243/12

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Сіверін В. І., суддя Терещенко О.І. , суддя Медуниця О.Є.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю :

прокурора - Гаркавець С.В., посв. №220 від 01.12.2009 року (Прокуратура Харківської області)

представників сторін:

позивача - Сизова Л.В., дов. №010-00/6259 від 17.09.2010 року

відповідачів - 1) Кундіус І.В., дов. б/н від 15.06.2012 року, 2) не з"явився, 3) не з"явився, 4) Клочко О.М., арбітражний керуючий,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційні скарги заступника прокурора Київського району м. Харкова (вх. № 2379 Х/1-18) та прокурора Червонозаводського району м. Харкова (вх. № 2422 Х/1-18) на рішення господарського суду Харківської області від 04.07.2012 року у справі № 5023/2243/12

за позовом Прокурора Київського району м. Харкова в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Харкові

до 1) ТОВ "Завод залізобетонних конструкцій", м. Харків, 2) Товарної біржі "Всеукраїнський торговельний центр", м. Харків, 3) Приватного підприємства "Ефективні торгові операції", м. Київ, 4) Арбітражного керуючого Клочко Олександра Миколайовича, м. Харків,

про визнання недійсними результатів проведення аукціону та про визнання недійсним договору купівлі-продажу,

ВСТАНОВИЛА:

До господарського суду Харківської області звернувся Прокурор Київського району м. Харкова в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Харкові (позивача у справі) з позовною заявою до відповідачів - ТОВ "Завод залізобетонних конструкцій", Товарної біржі "Всеукраїнський торговельний центр", Приватного підприємства "Ефективні торгові операції", Арбітражного керуючого Клочка Олександра Миколайовича. Просив суд визнати недійсними результати аукціону, проведеного Товарною біржею "Всеукраїнський торговельний центр", визнати недійсним договір купівлі-продажу, укладений між ТОВ "Завод залізобетонних конструкцій" та Приватним підприємством "Ефективні торгові операції" від 05.05.2012 року, посвідчений приватним нотаріусом за реєстром № 129.

Рішенням господарського суду Харківської області від 04.07.2012 року у справі № 5023/2243/12 (суддя Задорожна І.М.) у задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

Заступник прокурора Київського району м. Харкова не погодився з вказаним рішенням, оскільки, на його думку, воно прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу. Просить скасувати оскаржуване ним рішення місцевого господарського суду, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що лише у разі проведення аукціону в порядку статті 17 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) " та непридбання майна двома учасниками майна та оголошення первісної ціни продажу заставного майна та після зниження його ціни на 10% можна вважати, що продаж майна на аукціоні не відбувся. А тому, на думку прокурора, місцевий господарський суд помилково дійшов висновку про проведення аукціону у відповідності до вимог статей 17, 18-1 Закону України „Про приватизацію невеликих державних іприємств (малу приватизацію)".

Також вказує на те, що місцевий господарський суд ухвалив рішення в порушення статті 21 Закону України «Про заставу», відповідно до якої якщо перший аукціон (публічні торги) оголошено таким, що не відбувся, проводиться наступний аукціон, початковою ціною другого і наступних аукціонів вважається ціна, зменшена на 30 відсотків по відношенню до початкової ціни попереднього аукціону.

Крім того, зазначає, що місцевий господарський суд невірно застосував пункт 2 Прикінцевих положень Закону України №3795-VI від 22.09.2011 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг», в зв'язку з чим відхилено доводи позивача щодо порушення ліквідатором при проведені аукціону частини 5 статті 3-1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

При цьому, вказує на те, що відповідно до рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони стали або мали місце.

Окрім цього зазначає, що із аналізу протоколу засідання комітету кредиторів ТОВ «Завод залізобетонних конструкцій»№8 від 10.04.2012 вбачається, що ліквідатор ТОВ «Завод залізобетонних конструкцій»Клочко О.М. здійснив реалізацію заставного майна з порушенням вимог статей 25, 26, 30 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 23.07.2012 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя Сіверін В.І., суддя Терещенко О.І., суддя Медуниця О.Є.) апеляційну скаргу заступника прокурора Київського району м. Харкова було прийнято до провадження та призначено її до розгляду на 02.08.2012 року на 10:30 год.

Прокурор Червонозаводського району м. Харкова із рішенням господарського суду першої інстанції також не погодився, вважає це рішення незаконним та необгрунтованим. Подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу. Просить зазначене рішення скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що окрім аукціону з продажу майна ТОВ «Завод залізобетонних конструкцій», проведеного 03.05.2012 ТБ «Всеукраїнський торгівельний центр», попередні аукціони не проводились, товарні біржі як професійні суб'єкти торгівельної діяльності не залучались, а тому метод зниження ціни при проведенні цього аукціону було застосовано незаконно з порушенням вимог статті 18-1 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» та статті 30 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 30.07.2012 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя Сіверін В.І., суддя Терещенко О.І., суддя Медуниця О.Є.) апеляційну скаргу прокурора Червонозаводського району м. Харкова було прийнято до провадження та призначено її до розгляду на 02.08.2012 року на 10:30 год, а також об"єднано апеляційні скарги заступника прокурора Київського району м. Харкова та прокурора Червонозаводського району м. Харкова в одне апеляційне провадження.

Представник прокуратури Харківської області у судовому засіданні підтримав апеляційні скарги.

Перший відповідач у відзиві на апеляційну скаргу та його представник у судовому засіданні 02.08.2012 року проти її доводів заперечує, вважає оскаржуване рішення законним та обгрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Другий відповідач у відзиві на апеляційну скаргу та його представник у судовому засіданні 02.08.2012 року проти її доводів також заперечує, вважає оскаржуване рішення законним та обгрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Свої заперечення перший та другий відповідачі обгрунтовують тим, що стаття 18-1 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)»встановлює єдину умову для застосування методу зниження ціни - якщо об'єкти не продані на аукціоні, при цьому не вказуючи, з яких саме підстав (по якій причині) не було продане майно, чи то через те, що аукціон не відбувся, чи то з інших причин.

Також вказують на те, що відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» продаж майна банкрута здійснюється в порядку, встановленому комітетом кредиторів та Законом України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», а стаття 21 Закону України «Про заставу»регламентує порядок продажу заставного майна заставодавця у разі звернення на нього стягнення заставодержателем та не має жодного відношення до продажу майна у процедурі банкрутства.

Окрім цього, звертають увагу на те, що пункт 2 Перехідних положень Закону України N 3795-УІ від 22.09.2011 р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг»чітко вказує на те, що норми даного закону не застосовуються до кредитних договорів, укладених до набрання чинності цим законом і вказаний пункт не містить жодних виключень.

Також вказують на те, що предмет позову по даній справі в частині визнання результатів аукціону недійсними проведеного ТБ "Всеукраїнський торгівельний центр" на підставі протоколу № 1 від 03.05.2012 року, не відповідає способам захисту права, передбаченим законом (ст.16 ЦК України та ст.20 ГК України).

Представники другого та третього відповідачів в судове засідання 02.08.2012 року не з"явилися, хоча належним чином повідомлялися про дату, час та місце його проведення, про що свідчить штамп на зворотньому боці ухвали, якою було призначено розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні про відправлення її копій сторонам та прокурору і є доказом належного повідомлення учасників спору про дату, час та місце судового засідання відповідно до пункту пунктів 3.5.2., 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України.

А тому колегія суддів розглядає апеляційну скаргу за відсутності представників другого та третього відповідачів за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши усні пояснення представників позивача, першого та четвертого відповідачів, а також прокурора, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, дослідивши обставини і матеріали справи, в тому числі наявні у ній докази, відповідність викладених в рішенні висновків цим обставинам і доказам, а також перевіривши додержання та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають, а рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи та було вірно встановлено місцевим господарським судом, між Публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України", ТОВ "Завод залізобетонних конструкцій" та ТОВ "Курязький завод силікатних виробів" було укладено Генеральну угоду №6807N10 від 30.11.2007 року з лімітом заборгованості 44 825 641,84 грн., терміном користування кредитом до 29.12.2017 року.

В рамках генеральної угоди було укладено наступні кредитні договори:

1. Кредитний договір №6805К112 від 23.12.2005 року на відкриття невідновлювальної кредитної лінії в розмірі 23 109 473,24 грн. кінцевим терміном погашення 29.12.2017 року; 2. Кредитний договір №6806К93 від 22.11.2006 р. на відкриття невідновлювальної кредитної лінії в розмірі 3 928 137,85 грн. кінцевим терміном погашення 29.12.2017року; 3. Кредитний договір № 6807К63 від 30.11.2007 року на відкриття не відновлювальної кредитної лінії в розмірі 3 846 666,66 грн. кінцевим терміном погашення 29.12.2017 року; 4. Кредитний договір №6805К2 від 24.01.2008 на відкриття невідновлювальної кредитної лінії в розмірі 1 996 827,43 грн. кінцевим терміном погашення 29.12.2017 року; 5. Кредитний договір №68108К63 від 19.11.2008 р. на відкриття невідновлювальної кредитної лінії в розмірі 3 974 536,67 грн. кінцевим терміном погашення 29.12.2017року; 6. Кредитний договір №68108К64 від 25.11.2008 р. на відкриття не відновлювальної кредитної лінії в розмірі 7 969 999,99 грн. кінцевим терміном погашення 29.12.2017року.

На забезпечення виконання зобов"язань за Генеральною угодою №6807N10 від 30.11.2007 та укладеними в її рамках вищевказаними кредитними договорами ТОВ "Завод залізобетонних конструкцій" надано нерухоме майно та обладнання, що підтверджується наступними договорами:

- Іпотечним договором № 6807Z265 від 30.11.2007р., посвідченим 30.11.2007 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гавриловою С.А., зареєстрованим у реєстрі №7748 (з урахуванням зімн, внесеним договором №6807Z265-1 від 18.08. 2010 року, посвідченим 18.08.2010 р., зареєстрованим у реєстрі №3103), предметом іпотеки за яким є: нежитлова будівля літ."О-5",з/бетон, нежитлові будівлі літ.: "Щ-1","Р-1", "П-1", "И-1","Н-2","Ф-2","С-1", "Ц-1","З-3","У-2","Т-1", загальною площею 10774,2 кв.м., нежитлові будівлі літ."В-2" площею 1329,8 кв.м, літ."Г-1"площею 265,8 кв.м., літ."Д-1"площею 876,9 кв.м, літ"Е-1"площею 1192 ,0 кв.м, літ."М-1"площею 229,8 кв.м., нежитлова будівля літ."VI-1"загальною площею 74.8 кв.м., нежитлова будівля літ. "загальною площею 144,9 кв.м., нежитлові будівлі літ."Б-2"площею 2473,2 кв.м., літ."Ж-3" площею 1019,7 кв.м., літ."Л-1"площею 345,6 кв.м., літ."К-1"площею 281,4 кв.м., літ."Ч-1"площею 266,6 кв.м., нежитлові будівлі літ."Ю-1"загальною площею 20,1 кв.м., літ."Я-1" загальною площею 7,6 кв.м., нежитлова будівля літ."VIII-1"загальною площею 2409,7 кв.м., нежитлові приміщення 1-ого поверху №2-17, 2-ого поверху №1-18 загальною площею 1282, 6 кв.м. в літ."VI-2" загальною площею 1282,6 кв.м., що розташовані за адресою: м. Харків вул. Достоєвського. буд.1.

- Іпотечним договором № 68110Z41 від 18.08.2010 посвідченим 18.08.2010 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гавриловою С.А., зареєстрованим у реєстрі №3100, предметом іпотеки за яким є нежитлова будівля (адміністративний корпус) "XIV-3", загальною площею 1367,2 кв.м., нежитлова будівля (матеріальний склад) "ІІ-1" загальною площею 205,7 кв.м., нежитлова будівля (трансформаторна підстанція) "ХХ-1" загальною площею 30,0кв.м., нежитлова будівля (підземна стоянка) "Хп", загальною площею 291,5 кв.м., нежитлова будівля (компресорна) "V-1 ", загальною площею 237,9 кв. м, нежитлова будівля (відділення доставки) "VІІ-1", загальною площею 19,7 кв. м., нежитлова будівля (відділ погрузки)"ІІІ-2", загальною площею 40,9 кв.м., що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Достоєвського, буд.1.

- Договором застави № 6807Z266 від 30.11.2007 посвідченим 30.11.2007 р. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гавриловою С.А., зареєстрованим у реєстрі №7750 (з урахуванням змін, внесених договором № 6807Z266-1 від 18.08.2010 року, посвідченим 18.08.2010 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гавриловою С.А., зареєстрованим у реєстрі №3104), предметом застави за яким є лінія з виробництва ніздрюватого бетону " потужністю 170000,0 куб.м., лінія бетонного заводу "ВЕТБЕТОН-80", лінія виготовлення пустотних попередньо напружених плит перекриття та покриття, виробниче обладнання в кількості 412 одиниць, споруди інженерні мережі, передаточні пристрої в кількості 30 од., які зберігаються за адресою: м. Харків. вул. Достоєвського, буд.1,.

- Договором застави № 68110Z42 від 18.08.2010 року, посвідчений 18.08.2010 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гавриловою С.А, зареєстрованим у реєстрі за № 3102, предметом застави за яким є споруди, інженерні мережі, передаточні пристрої в кількості 9 0д., які знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Достоєвського, буд. 1.

Як вбачається з матеріалів справи, 16 травня 2011 року господарським судом Харківської області порушено провадження у справі №5023/3687/11 про банкрутство ТОВ "Завод залізобетонних конструкцій" та введено процедуру розпорядження майном боржника.

Позивач на підставі оголошення, опублікованого в газеті "Голос України" від 21.06.2011 року № 111 (5111) про порушення господарським судом Харківської області провадження у справі про банкрутство ТОВ "Завод залізобетонних конструкцій" направив заяву з грошовими вимогами до боржника, розпорядника майна та суду.

Господарським судом Харківської області 14.09.2011 року затверджено реєстр кредиторів боржника з включенням кредиторських вимог позивача в сумі 50 991 283,30 грн., як вимоги забезпечені заставою.

17.01.2012 року постановою Господарського суду Харківської області у справі № 5023/3687/11 ТОВ "Завод залізобетонних конструкцій" визнане банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором призначено арбітражного керуючого Клочко Олександра Миколайовича.

З матеріалів справи також вбачається, що ліквідатором на виконання рішень комітету кредиторів здійснювались заходи щодо реалізації заставного майна боржника, в установленому законом порядку.

Згідно з рішенням комітету кредиторів від 20.02.2012 року, оформленого протоколом № 5, ліквідатором були здійснені заходи щодо організації проведення тендеру з продажу майна боржника. Для цього було опубліковано оголошення в газеті "Урядовий кур'єр". Однак у зазначені в оголошенні терміни 2, 7, 14 та 16 березня 2012 року жодних заявок на участь у тендері не надійшло.

На засіданні комітету кредиторів 16.03.2012 року (протокол засідання № 6) було прийняте рішення про зміну порядку продажу майна та проведення аукціону відповідно до норм діючого законодавства.

З метою проведення вказаного аукціону та на виконання рішення комітету кредиторів, ліквідатором 23.03.2012 року були розміщені оголошення в газеті "Голос України" та газеті "Сьогодні. Харківський випуск" про проведення аукціону з продажу майна банкрута. Однак, як встановлено матеріалами справи, жодних заявок на участь в аукціоні від потенційних покупців не надходило, в зв"язку з чим заставне майно боржника реалізоване не було.

Після цього, 10 квітня 2012 року відбулося чергове засідання комітету кредиторів, оформлене протоколом № 8, на якому було прийняте рішення доручити ліквідатору боржника Клочко О.М. залучити для продажу майна банкрута товарну біржу, що надає послуги з організації аукціону з продажу майна, з оплатою послуг не більше 0,1% від вартості проданого майна, з терміном сплати послуг біржі - після реалізації майна боржника та встановлено, що спочатку продається майно боржника, що є предметом застави, одним лотом на аукціоні зі зниженням ціни відповідно до діючого законодавства України, з початковою вартістю у 52'500'000,00 гривень, за умови внесення гарантійних внесків у розмірі 10% від початкової вартості.

11.04.2012 року ліквідатором було укладено угоду на організацію та проведення аукціону з продажу майна ТОВ "Завод залізобетонних конструкцій" з Товарною біржею "Всеукраїнський торговельний центр".

Оголошення про продаж майна ТОВ "Завод залізобетонних конструкцій" було опубліковано у Всеукраїнському інформаційному виданні «Товарообіг та аукціони" №8(11) від 12.04.2012 року, у Всеукраїнському щомісячнику "Еко - Панорама" №4(53) від 12.04.2012 року, у Всеукраїнському інформаційному виданні "Трибуна-фінанси" №7(14) від 12.04.2012 року.

Бажання прийняти участь в аукціоні з продажу майна ТОВ "Завод залізобетонних конструкцій" висловили два учасника: Товариство з обмеженою відповідальністю "Поезія" та Приватне підприємство "Ефективні торгові операції".

Відповідно до статті 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" порядок проведення конкурсу визначався згідно із Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)". Згідно з частиною З статті 16 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" для реєстрації покупців як учасників аукціону, конкурсу вони вносять грошові кошти в розмірі 10 відсотків початкової ціни об'єкта. Зазначені грошові кошти вносяться шляхом безготівкового перерахування на відповідний поточний рахунок.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.04.2012 року на ліквідаційний рахунок ТОВ "Завод залізобетонних конструкцій" № 26000010060387 в ПАТ "ВТБ Банк"МФО 321767 були перераховані гарантійні внески від кожного з учасників аукціону в розмірі 10% початкової вартості об'єкту продажу, тобто по 5'250'000,00 грн. від кожного учасника., а 28.04.2012 року ліквідатор своїм листом повідомив Товарну біржу "Всеукраїнський торговельний центр" про надходження на ліквідаційний банківський рахунок від учасників аукціону гарантійних внесків у розмірі, встановленому діючим законодавством.

03.05.2012 року Товарною біржею "Всеукраїнський торговельний центр" було проведено аукціон за методом зниження ціни з двома учасниками: Товариством з обмеженою відповідальністю "Поезія" та Приватним підприємством "Ефективні торгові операції". Переможцем аукціону стало Приватне підприємство "Ефективні торгові операції", з яким і був укладений договір купівлі-продажу майна від 05.05.2012 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юдіною І.Г. за реєстровим номером 129.

В обґрунтування заявлених позовних вимог прокурор посилається на те, що Товарною біржею "Всеукраїнський торгівельний центр" всупереч вимогам статті 17 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" здійснено реалізацію заставного майна без обмеження мінімальної ціни та реалізовано в розмірі 5 250 000.0 грн., тобто за нижчою ціною ніж повинна бути реалізована у відповідності до вимог статей 16,17 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

Згідно з абзацем 2 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України та частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України суд може захистити цивільне право або інтерес способами, що встановлені договором або законом.

Як вірно зазначив місцевий господарський суд, предмет позову у даній справі в частині визнання результатів аукціону недійсними, проведеного Товарною біржею "Всеукраїнський торгівельний центр" на підставі протоколу № 1 від 03.05.2012 року, не відповідає способам захисту права, передбаченим законом. При цьому, відповідний протокол № 1 від 03.05.2012 року про проведення аукціону є лише способом фіксації та порядку проведення процедури аукціону та відображає лише відповідні результати аукціону.

Вищевказаний спосіб захисту не міститься в переліках способів захисту права, що визначені статтею 16 ЦК України та статтею 20 ГК України, не передбачений він й іншими нормами права або договором сторін.

До того ж, у відповідності до статей 15, 16 ЦК України, статті 20 ГК України способи захисту права по своїй суті це правові заходи, за допомогою яких у встановленому законом порядку здійснюється відновлення порушеного суб"єктивного права. Однак, як вірно вказав місцевий господарський суд, спосіб, обраний позивачем, до такого результату (відновлення права) привести не спроможний, оскільки він не здатний привести до відновлення порушеного права.

Застосування судом заходів, які не приводять до захисту права неприпустимо, оскільки це не відповідає завданням суду визначеним статтями 2, 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" , відповідно до яких суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України).

Така правова позиція відповідає правовій позиції, викладеній в пункті 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 25.11.2005 р. N 01-8/2229, а також постановах Верховного Суду України від 13.07.2004 у справі №10/732 та від 14.12.2004 у справі №6/11.

Отже, на думку колегії суддів, місцевий господарський суд цілком обгрунтовано відмовив в позові в частині визнання недійсними результатів проведення аукціону, проведеного Товарною біржею "Всеукраїнський торгівельний центр" на підставі протоколу № 1 від 03.05.2012 року.

Стаття 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначає повноваження ліквідатора та членів ліквідаційної комісії, зокрема, передбачає, що ліквідатор з дня свого призначення реалізує майно банкрута, для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку передбаченому цим законом.

Майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.

Відповідно до статті 29 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" майно банкрута, на яке звертається стягнення у ліквідаційній процедурі, оцінюється арбітражним керуючим у порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність. У разі продажу майна на аукціоні вартість майна, що визначається шляхом його оцінки, є початковою вартістю.

Для здійснення оцінки майна арбітражний керуючий має право залучати на підставі договору суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання з оплатою їх послуг за рахунок коштів, одержаних від виробничої діяльності боржника, визнаного банкрутом, або реалізації його майна, якщо інше не встановлено комітетом кредиторів.

Відповідно до частин 1-3 статті 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута. Ліквідатор забезпечує через засоби масової інформації оповіщення про порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна. Порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна погоджуються з комітетом кредиторів.

У разі надходження двох і більше пропозицій щодо придбання майна банкрута ліквідатор проводить конкурс (аукціон). Порядок проведення конкурсу (аукціону) визначається згідно із Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)"

Відповідно до вимог статті 17 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" аукціон проводиться безпосередньо ведучим (ліцитатором). До початку торгів ліцитатор описує об'єкт приватизації та умови його продажу. Якщо протягом трьох хвилин після оголошення початкової ціни покупці не висловлюють бажання придбати об'єкт за оголошеною початковою ціною, ліцитатор, відповідно до умов угоди з органом приватизації, має право знизити ціну об'єкта, але не більш як на 10 відсотків. Якщо після такого зниження об'єкт не вдається продати, торги припиняються.

Відповідно до абз. 1 частини 1 статті 18-1 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" продаж об'єктів на аукціоні за методом зниження ціни здійснюється за рішенням державного органу приватизації у разі, якщо об'єкти не продані на аукціоні, конкурсі. Під час проведення аукціону за методом зниження ціни можливе зменшення початкової ціни об'єкта. Ціна продажу об'єкта на аукціоні за методом зниження ціни може знижуватися до рівня фактичного попиту без обмеження мінімальної ціни продажу.

Як вбачається із матеріалів справи та було вірно встановлено господарським судом першої інстанції, на виконання рішень комітету кредиторів здійснювались заходи щодо реалізації заставного майна боржника, в установленому законом порядку, а саме: майно боржника дійсно неодноразово виставлялось на продаж через відповідні тендери 02.03.2012 року, 07.03.2012 року, 14.03.2012 року та 16.03.2012 року, в тому числі, і на аукціоні, відповідно до рішення комітету кредиторів від 16.03.2012, оформленого протоколом № 6, відповідно до якого прийнято рішення про зміни у порядку продажу майна та проведення аукціону відповідно норм діючого законодавства.

Проте, в зв"язку з тим, що жодних заявок на участь в аукціоні від потенційних покупців знову не надійшло за визначеною початковою ціною відповідного майна боржника, комітетом кредиторів 10.04.2012 року було прийнято рішення, оформлене протоколом № 8, яким доручено ліквідатору боржника Клочко О.М. залучити для продажу майна банкрута товарну біржу, що надає послуги з організації аукціону майна банкрута, з оплатою послуг не більше 0,1%вартості проданого майна, з терміном сплати послуг біржі - після реалізації майна боржника.

Крім того, зазначеним рішенням комітетом кредиторів встановлено, що спочатку продається майно боржника, що є предметом застави, одним лотом на аукціоні зі зниженням ціни відповідно до діючого законодавства України, з початковою вартістю у 52 500 0000,0 грн., за умови внесення гарантійних внесків у розмірі 10% від початкової ціни.

Отже аукціон, проведений Товарною біржею "Всеукраїнський торгівельний центр" на підставі протоколу № 1 від 03.05.2012 року проводився за методом зниження ціни, відповідно до статті 18-1 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію), та відповідно рішення комітету кредиторів, оформленого протоколом № 8 від 10.04.2012 року, яким були чітко визначені умови та порядок продажу заставного майна боржника та яким і керувався ліквідатор при здійсненні своїх повноважень.

А тому, враховуючи вищезазначені норми, продаж майна банкрута здійснено ліквідатором на відкритих торгах (аукціоні) у відповідності до норм діючого законодавства України.

Відповідно до вимог частини 5 статті 3 -1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор повинен повідомляти комітет кредиторів та кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою, про час, місце та умови продажу заставного майна окремим рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Слід зазначити, що частину 5 статті 3 -1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" доповнено новим абзацом згідно із Законом N 3795-VI ( 3795-17 ) від 22.09.2011 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг». При цьому, відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень вищевказаного закону, дія цього Закону не поширюється на кредитні договори, укладені до набрання ним чинності.

Таким чином, оскільки кредитні договори, які укладені в рамках Генеральної угоди № №6807N10 від 30.11.2007 року, укладені до набрання чинності вищевказаного закону, посилання позивача на порушення ліквідатором вимог частини 5 статті 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є безпідставними.

Посилання позивача у позовній заяві на порушення відповідачами вимог статті 21 Закону України "Про заставу" при організації та проведенні аукціону щодо порядку продажу заставного майна банкрута, також, є безпідставними, оскільки не може здійснюватися стягнення на предмет застави в порядку, передбаченому Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" і Законом України "Про іпотеку" окремо від провадження у справі про банкрутство.

Така правова позиція позиція узгоджується із правовою позицією Вищого господарського суду України, викладеною у пункті 1.2 Рекомендацій від 04.06.2004 N04-5/1193 Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Зі змісту позовної заяви вбачається, що в обгрунтування позовних вимог про визнання недійсним спірного договору купівлі-продажу позивач посилається на вимоги статей 203, 215 Цивільного кодексу України.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.09 №9 та норм статті 215 Цивільного кодексу України, вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першої -третьої, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України. Тобто недійсною може бути визнана лише укладена угода.

Згідно з частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до зазначених норм статті 203 Цивільного кодексу України: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; 5) правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей. Перелік вказаних вимог, додержання яких є необхідним для дійсності правочину, є вичерпним.

Однак, позивачем не було доведено невідповідності спірного договору купівлі-продажу вимогам статті 203 ЦК України, так як сам зміст договору не суперечить діючому законодавству України, особи, які укладали договір мали необхідний обсяг дієздатності, волевиявлення сторін було вільним, договір був укладений у формі, встановленій законом та спрямований на реальне настання правових наслідків, обумовлених ним.

А тому, на думку колегія суддів місцевий господарський суд цілком обгрунтовано відмовив в задоволенні позову в частині визнання недійсним спірного договору.

Апелянти апеляційні скарги обгрунтовують тим, що лише у разі проведення аукціону в порядку статті 17 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" та непридбання майна двома учасниками майна та оголошення первісної ціни продажу заставного майна та після зниження його ціни на 10% можна вважати, що продаж майна на аукціоні не відбувся. А тому місцевий господарський суд помилково дійшов висновку про проведення аукціону у відповідності до вимог статей 17, 18-1 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

Однак, колегія суддів не може погодитися із такими посиланнями, так як стаття 18-1 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» встановлює єдину умову для застосування методу зниження ціни - якщо об'єкти не продані на аукціоні, при цьому не вказуючи, з яких саме підстав не було продане майно.

Також заступник прокурора Київського району м. Харкова вказує на те, що місцевий господарський суд ухвалив рішення в порушення статті 21 Закону України «Про заставу», відповідно до якої якщо перший аукціон (публічні торги) оголошено таким, що не відбувся, проводиться наступний аукціон, початковою ціною другого і наступних аукціонів вважається ціна, зменшена на 30 відсотків по віношенню до початкової ціни попереднього аукціону.

Однак, колегія суддів вважає таке твердження безпідставним, так як відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» продаж майна банкрута здійснюється в порядку, встановленому комітетом кредиторів та Законом України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», а стаття 21 Закону України «Про заставу»регламентує порядок продажу заставного майна заставодавця у разі звернення на нього стягнення заставодержателем та не має жодного відношення до продажу майна у процедурі банкрутства, тобто в даному спорі.

Крім того, заступник прокурора Київського району м. Харкова зазначає, що місцевий господарський суд невірно застосував пункт 2 Прикінцевих положень Закону України №3795-VI від 22.09.2011р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг», в зв'язку з чим відхилено доводи позивача щодо порушення ліквідатором при проведені аукціону частини 5 статті 3-1 Закону України «Про відновлення платоспроможноті боржника або визнання його банкрутом».

Однак, колегія суддів вважає такі посилання необгрунтованими, оскільки пункт 2 Перехідних положень Закону України N 3795-УІ від 22.09.2011 р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг»чітко вказує на те, що норми даного закону не застосовуються до кредитних договорів, укладених до набрання чинності цим законом і вказаний пункт не містить жодних виключень.

Окрім цього заступник прокурора Київського району м. Харкова зазначає, що із аналізу протоколу засідання комітету кредиторів ТОВ «Завод залізобетонних конструкцій»№8 від 10.04.2012 вбачається, що ліквідатор ТОВ «Завод ілізобетонних конструкцій»Клочко О.М. здійснив реалізацію заставного майна з порушенням вимог статей 25, 26, 30 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Проте, колегія суддів вважає, що прокурор не вказав, в чому саме полягає порушення вищезазначених норм.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, повністю дослідив обставини, які мають значення для справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому підстави для скасування або зміни вказаного рішення відсутні.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 33, 43, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 04.07.2012 року у справі № 5023/2243/12 залишено без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя (підпис) Сіверін В. І.

Суддя (підпис) Терещенко О.І.

Суддя (підпис) Медуниця О.Є.

Повний текст постанови складено 07.08.2012 року.