донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

08.08.2012 р. справа №10/142

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Скакуна О.А.

суддівЛомовцевої Н.В., Принцевської Н.М.

за участю представників сторін:

від позивача:Доманський О.А. -за дов.,

від відповідача:Мажар З.В. -за дов., Кузьмін Ю.Л. -за дов.,

розглянувши апеляційну скаргу дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" м.Київ

на ухвалу господарського судуЛуганської області

від22.06.2012 року

у справі№10/142 (суддя Семендяєва І.В.)

за позовомдочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" м.Київ

до публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" м.Луганськ

простягнення 192 594 570,43грн.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 22.06.2012 року розстрочене виконання рішення господарського суду Луганської області від 31.03.2011 року по справі №10/142 в частині стягнення заборгованості, залишеної непогашеною у сумі 67 825 150 грн. 25 коп., протягом 10 років шляхом сплати щомісячних платежів рівними частками у сумі 611 037 грн. 39 коп., починаючи з жовтня 2012 року по грудень 2021 року відповідно до графіку.

Не погоджуючись з цим судовим актом, позивач звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу від 31.03.2011 року в частині задоволення заяви відповідача про розстрочку виконання рішення господарського суду Луганської області від 31.03.2011 року.

Скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, а саме ст.121 Господарського процесуального кодексу України, а також порушено принцип рівності сторін перед законом і судом (ст.4-2 ГПК України) та приписи ст.43 цього Кодексу щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що призвело до безпідставного, на думку позивача, часткового задоволення заяви відповідача про розстрочення виконання рішення.

Апелянт зазначає про те, що складне фінансове становище не є виключною обставиною в розумінні ст.121 ГПК України, а тому не може бути підставою для невиконання взятих на себе зобов'язань. Окрім того, несвоєчасна оплата боржником заборгованості за спожитий газ може погіршити важкий фінансовий стан підприємства-позивача.

У відзиві на апеляційну скаргу №29/1-2305 від 24.07.2012 року представник відповідача просить залишити ухвалу господарського суду Луганської області від 22.06.2012 року без змін, а апеляційну скаргу без задоволення (т.3, а.с.а.с.97-100).

В судовому засіданні від 25.07.2012 року представники сторін висловилися на підтримку своїх доводів та заперечень. Крім того, представником відповідача було заявлено клопотання про відкладення розгляду справу до затвердження балансу ПАТ «Луганськгаз»та продовження строку розгляду апеляційної скарги на 15 днів.

Ухвалою від 25.07.2012 року вищевказане клопотання відповідача задоволено, в зв'язку з чим строк розгляду скарги на підставі ст.69 ГПК України продовжено до 13.08.2012 року та відкладено слухання справи на 08.08.2012 року.

Представником відповідача в судовому засіданні на виконання ухвали від 25.07.2012 року надано письмові пояснення №29/1-2435 від 06.08.2012 року з доданим до них балансом ПАТ «Луганськгаз», які долучаються до матеріалів справи.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм як матеріального, так і процесуального права, що мають значення для справи.

Згідно ч. 5 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередньою судовою інстанцією належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням господарського суду Луганської області від 31.03.2011, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 16.06.2011 та постановою Вищого господарського суду України від 17.08.2011, позов задоволено частково, стягнуто з ПАТ по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" основний борг за поставлений природний газ у сумі 110 791 668 грн. 82 коп., пеню у сумі 11 762 907грн. 75 коп.; 3% річних у сумі 4 020 506 грн. 13 коп., інфляційні нарахування у сумі 12 774 936 грн. 54 коп., а також витрати по сплаті державного мита у сумі 25500 грн. 00 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп.; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Наказ про примусове виконання даного рішення суду видано 30.08.2011.

ПАТ "Луганськгаз" звернулося до господарського суду Луганської області з заявою № 29/1-1928 від 13.06.2012 про розстрочення виконання рішення господарського суду Луганської області від 31.03.2011 у справі № 10/142 шляхом сплати частини заборгованості, що залишилась непогашеною станом на 01.06.2012 протягом 20 років із щомісячною сплатою рівними частинами у сумі 293 615 грн. 37 коп., починаючи з жовтня 2012 року до грудня 2031 року, згідно графіку, наведеного у заяві, мотивуючи це тим, що підприємство перебуває у тяжкому фінансовому становищі та є неспроможним погасити існуючу заборгованість. На думку відповідача, виконання рішення суду не дасть можливості своєчасно проводити оплату поточних платежів за поставку природного газу, що може призвести до вимушених обмежень у постачанні газу, порушення режимів газотранспортної системи, зриву графіків поставки природного газу, що вкрай недопустиме.

В ході розгляду даної заяви судом першої інстанції встановлено часткове погашення стягнутих на користь позивача коштів згідно рішення господарського суду Луганської області від 31.03.11, внаслідок чого залишок заборгованості становить 67 825 150 грн. 25 коп.

Суд першої інстанції частково задовольнив заяву відповідача, розстрочивши виконання рішення господарського суду Луганської області від 31.03.11 у справі №10/142 в частині стягнення заборгованості на суму 67 825 150 грн. 25 коп., протягом 10 років шляхом сплати щомісячних платежів рівними частками у сумі 611 037 грн. 39 коп., починаючи з жовтня 2012 року по грудень 2021 року відповідно до вказаного в резолютивній частині оскаржуваної ухвали графіку.

Ухвала суду мотивована тим, що оскільки наявна заборгованість відповідача перед позивачем за спожитий природний газ за договором поставки газу № 06/09-290 від 25.02.2009, виникла за період лютий 2009 року - січень 2010 року, тому в силу приписів п.2.6 ст. 2 Закону України № 3319 "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію", може бути списана та реструктуризована із застосуванням механізмів, передбачених цим Законом.

На виконання вимог цього Закону та у відповідності до Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 894 від 08.08.2011, ПАТ "Луганськгаз" звернулося до голови комісії з припинення діяльності ДК "Газ України" з листом від 21.05.2012 №29/1-1723 з пропозицією укласти мирову угоду на стадії виконавчого провадження у справі № 10/142 про погашення боргу у сумі 67 825 150,25 грн., шляхом щомісячної оплати суми боргу рівними частинами протягом 20 років, що не суперечить, на думку відповідача, приписам Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію".

Однак позивач відповіді на вищевказаний лист відповідачу не надав та на виконання наведеного вище законодавства України реструктуризацію заборгованості відповідача не провів.

Окрім того, місцевим господарським судом вірно зазначено, що рішення суду у даній справі відповідачем, як боржником, частково виконано, та розмір дебіторської заборгованості останнього, який згідно довідки становить 598 415 663 грн. 47 коп., значно перевищує розмір кредиторської заборгованості.

Також судом першої інстанції правомірно взято до уваги те, що заборгованість відповідача перед позивачем знаходиться в прямій залежності від оплати поставленого природного газу та наданих послуг з транспортування споживачами всіх категорій, тому виконання рішення суду напряму залежить від оплати поставленого природного газу та наданих послуг з транспортування споживачам всіх категорій, що в даній справі є виключною ситуацією для розстрочки виконання рішення суду. До того ж Законом України "Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожитий газ та електроенергію " надано право споживачам (населенню) на реструктуризацію заборгованості за спожитий газ до 60 місяців, що, в свою чергу, також ускладнює процес надходження коштів від населення за спожитий природний газ, а відповідно, і виконання рішення суду у справі №10/142.

Колегія суддів апеляційної інстанції також враховує, що сторони у справі, основною діяльністю яких є постачання природного газу, знаходяться у стадії здійснення структурних змін, що відбувається відповідно до Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу»від 08.07.2010 року, що також є підставою для задоволення клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення господарського суду Луганської області від 31.03.11 у справі №10/142.

Крім того, відповідач є підприємством, яке надає населенню, бюджетним організаціям, промисловим та комунальним підприємствам, а також іншим суб'єктам підприємницької діяльності послуги з розподілу природного газу (п.п.2.2.1.1 Статуту ПАТ "Луганськгаз") (т.2,а.с.16, зворотній бік).

Тому, перевіривши матеріали справи, доводи сторін та на надані останніми докази в підтвердження своїх доводів та заперечень, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду погоджується із висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Стаття 121 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що при наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

В розумінні змісту вказаної норми процесуального закону розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі, а підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

При цьому приписи статті 121 Господарського процесуального кодексу України не обмежують господарський суд будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Отже, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Дослідивши наявність конкретних обставин, що зумовлюють розстрочення виконання судового рішення, господарський суд Луганської області дійшов обґрунтованого висновку про розстрочення виконання судового рішення на 10 років шляхом сплати щомісячних платежів рівними частками у сумі 611 037 грн. 39 коп., починаючи з жовтня 2012 року по грудень 2021 року, згідно встановленому графіку. При цьому господарський суд взяв до уваги і фінансовий стан підприємств, ступінь виконання заявником зобов'язання зі сплати боргу та інші обставини, які вбачаються з матеріалів справи.

Отже, доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним та не можуть бути підставою для скасування ухвали господарського суду Луганської області від 22.06.2012 року, а тому дану ухвалу слід залишити без змін, так як вона ухвалена при повному з'ясуванні всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги відносяться на скаржника.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105,106 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" м.Київ - залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Луганської області від 22.06.2012 року у справі №10/142 - залишити без змін.

Справу №10/142 у трьох томах направити до господарського суду Луганської області.

Головуючий О.А. Скакун

Судді: Н.В.Ломовцева

Н.М.Принцевська

Надруковано:5 прим.:

1. позивачу

2. відповідачу

3. у справу

4. ДАГС

5.ГСЛО