ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________________________________________________________________________________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

07 серпня 2012 р. Справа 17/34/2012/5003

Господарський суд Вінницької області у складі судді Стефанів Т. В.,

при секретарі судового засідання Шевченко О. О,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Стрижавської селищної ради Вінницького р-ну Вінницької області,

вул. 40-річчя Перемоги, 7, смт. Стрижавка, Вінницький р-н, Вінницька обл.

до: Приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма Батьківщина",

вул. Пригородна, 14, смт. Стрижавка, Вінницький р-н, Вінницька обл.

про стягнення 13 340,48 грн. заборгованості по орендній платі та штрафних санкцій

за участю представників сторін :

позивача : Саюк Б. О.- за дорученням;

відповідача : не з'явився

ВСТАНОВИВ :

08.06.2012 р. до господарського суду Вінницької області надійшов позов Стрижавської селищної ради Вінницького р-ну Вінницької області про стягнення з Приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма Батьківщина" 13 340,48 грн., в тому рахунку: 7979,10 грн. заборгованості по орендній платі та 5 361,38 грн. пені.

Ухвалою від 11.06.2012 р. порушено провадження у справі № 17/34/2012/5003 з призначенням її до розгляду в судовому засіданні на 05.07.2012 р.

05.07.2012р. у зв'язку з ненаданням сторонами всіх доказів, необхідних для вирішення справи, розгляд справи було відкладено на 07.08.2012 р.

В судове засідання 07.08.2012 р. з'явився представник позивача, який позовні вимоги підтримав у повному об'ємі.

Відповідач правом участі у розгляді справи не скористався, відзиву на позов та витребувані судом документи не надав, хоча про дату, місце та час слухання справи був повідомлений завчасно та належним чином, що стверджується повідомленням про вручення поштового відправлення відповідачу 13.07.2012 р. за № 2103621629957.

Від представника відповідача через канцелярію суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки він (представник відповідача Дудчик О. М.) не має можливості бути присутнім в судовому засіданні 07.08.2012 р. у зв'язку з перебуванням на лікарняному, що, на думку представника відповідача, позбавить відповідача можливості використати своє конституційне право на отримання правової допомоги.

Представник позивача проти даного клопотання заперечив.

Відповідно до ст. 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Таким чином, відповідач не був позбавлений права на направлення в судове засідання повноважного представника для представлення своїх інтересів.

При цьому суд зазначає, що відповідачеві було надано достатньо часу для виконання вимог ухвал суду від 11.06.2012 р. та від 05.07.2012 р., оскільки дані ухвали він отримав завчасно, що стверджується відповідним повідомленням про вручення поштового відправлення, так, зокрема, ухвалу від 11.06.2012 р. відповідач отримав 26.06.2012 р., а ухвалу від 05.07.2012 р. - 13.07.2012 року. Більше того, як свідчать матеріали справи, відповідач з моменту порушення провадження у справі та в судове засідання 05.07.2012 р, де брав участь його представник за довіреністю, жодного документу в підтвердження своїх доводів не надав, відтак такі дії останнього розцінюються судом як нехтування вимогами суду та направлені на затягування судового розгляду.

Таким чином, суд, розглянувши клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, дійшов до висновку про відмову в задоволенні даного клопотання.

Судом вчинено усі можливі дії для належного та своєчасного повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи.

За таких обставин та, враховуючи заперечення представника позивача проти відкладення розгляду справи, вимоги ст.69 ГПК України, суд ухвалив розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України за відсутністю представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, враховуючи вимоги чинного законодавства, в тому числі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд встановив наступне.

01.01.2005 року між Стрижавською селищною радою Вінницького р-ну Вінницької області (Орендодавець) та Приватним сільськогосподарським підприємством "Агрофірма Батьківщина" (Орендар) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до власності територіальної громади селища Стрижавки.

Відповідно до п.1.1 договору Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування майно -напівпідвальне приміщення у будинку № 9 (далі - майно), площею 78,8 кв.м., розташоване за адресою: 2-й Київський провулок, для розміщення продовольчого магазину.

В розділі 3 договору сторони визначили орендну плату:

- орендна плата становить без ПДВ за 6 місяців - 2,53 грн. за куб.м. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється в порядку, визначеному чинним законодавством (п.3.1.). Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

В силу п. 3.3 договору орендна плата перераховується до місцевого бюджету та у співвідношенні не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним кварталом.

Також п. 3.5. договору сторони передбачили, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Цей договір укладено строком на десять років, що діє з 01.01.2005 р. по 01.01.2015р. (п.10.1); до цього договору додаються: акт приймання-передачі орендованого майна; договір підписано директором ПСП "Агрофірма Батьківщина" Беспальком В. Д. та селищним головою Яковенком В. І.

На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування майно -напівпідвальне приміщення у будинку № 9 (далі - майно), площею 78,8 кв.м., розташоване за адресою: 2-й Київський провулок.

Відповідно до наданих позивачем рахунків (а.с.13-19) орендна плата за період з січня 2009 р. по січень 2010 р. становить 7 172,58 грн., окрім того залишок боргу за 2008 рік відповідача перед позивачем становив 6 806,52 грн., що стверджується довідкою № 987 від 07.08.12р. та актом звірки взаєморозрахунків станом на 01.01.2012 р. (а.с. 38, 42).

Разом з тим відповідач сплатив частину заборгованості з орендної плати в сумі 6 000 грн. що підтверджується виписками банку (а.с.39-41), а також довідкою № 987 від 07.08.2012 р. та актом звірки взаєморозрахунків станом на 01.01.2012 р. (а.с. 38, 42)

Станом день подання позову та розгляду справи заборгованість відповідача по орендній платі без урахування пені становить 7 979,10 грн.

Також відповідачеві нараховано до стягнення пеню в сумі 5 361,38 грн. за період з січня 2009 р. по січень 2010 р.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

В силу ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами склалися правовідносини, які випливають з договору оренди.

Відповідно до ч.ч.1,6 ст.283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем 01.01.2005 р. був укладений договір оренди нерухомого майна, відповідно до якого позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування майно - напівпідвальне приміщення у будинку № 9 (далі - майно), площею 78,8 кв.м., розташоване за адресою: 2-й Київський провулок, для розміщення продовольчого магазину. В порушення вимог договору відповідач не виконував належним чином свої зобов'язання по орендній платі, внаслідок чого заборгував позивачу 7 979,10 грн. Вказані обставини підверджуються наданими позивачем доказами, а саме договором, рахунками, розгорнутим письмовим актом звірки станом на 01.01.2012 р., довідкою № 987 від07.08.2012 р.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі в сумі - 7 979,10 грн. підлягають задоволенню, оскільки є обґрунтованими та фактично відповідають матеріалам справи.

Окрім основного боргу, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 5 361,38 грн. пені.

Так, розглянувши питання щодо обґрунтованості заявлених вимог, судом встановлено наступне.

У п.3.5. договору сторони передбачили, що орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

У разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України він зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню).

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З огляду на зміст ст.3 ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Пеня нараховується протягом шести місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконане. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ст.253 ЦК України).

Статтею 252 ЦК України визначено, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ч. 1 ст. 253 ЦК України). Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч. 5 ст. 254 ЦК України).

Відповідно до ч.2 п.1 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовуєтьсч до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

З урахуванням наведеного вимоги позивача щодо стягнення 5 361,38 грн. пені задоволенню не підлягають.

В силу ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Відповідно до ст.49 ГПК України, оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача витрати пов'язані із сплати судового збору покладаються на останнього.

Керуючись ст.ст. 43, 45, 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85, 115, 116 ГПК України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма Батьківщина" (код 03734027, вул. Пригородна, 14, смт. Стрижавка, Вінницький р-н, Вінницька обл., р/р 26004304298 в Вінницькому обласному управлінні ВАТ Ощадбанк, м. Вінниц, МФО 302076) на користь Стрижавської селищної ради Вінницького р-ну Вінницької області (код 043300007, вул. 40-річчя Перемоги, 7, смт. Стрижавка, Вінницький р-н, Вінницька обл., р/р 35428068001828 в УДКСУ у Вінницькому районі Вінницької області, МФО 802015) - 7 979,10 грн. основного боргу та 1 609,50 грн. витрат на сплату судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Повне рішення складено 10 серпня 2012 р.

Суддя Стефанів Т.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу вул. Пригородна, 14, смт. Стрижавка, Вінницький р-н, Вінницька обл.