ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
"07" серпня 2012 р. Справа № 7/121/2011/5003
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
головуючого:Першикова Є.В.,
суддів:Костенко Т.Ф.,
Ходаківської І.П.,
розглянувши
касаційну скаргуГоловного управління Державного казначейства України у Вінницькій області (далі -Держказначейство)
на постановуРівненського апеляційного господарського суду
від02.11.11
у справі№ 7/121/2011/5003
господарського судуВінницької області
за позовомКозятинського транспортного прокурора
в інтересах держави в особі1) Міністерства інфраструктури України, 2) державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця"
доуправління праці та соціального захисту населення Козятинської міської ради Вінницької області
треті особи:1) Держказначейство 2) головне фінансове управління Вінницької обласної державної адміністрації (далі - Держадміністрація) 3) Козятинська міська рада
простягнення 582 332,40грн.,
ВСТАНОВИЛА:
Особливості процедури розгляду господарських справ в касаційному порядку передбачені розділом ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України. Отже, відповідна скарга може бути розглянута в касаційному порядку за умови дотримання вимог, викладених у розділі ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України.
Як вбачається з штампу канцелярії Рівненського апеляційного господарського суду, Держказначейство звернулось з касаційною скаргою № 15-16/199-2223 від 23.05.12 на постанову від 02.11.11 Рівненського апеляційного господарського суду 01.06.12. Також Держказначейство подало клопотання № 15-16/198-2220 від 23.05.12 про поновлення строку на касаційне оскарження постанови апеляційного господарського суду, мотивуючи пропуск строку тим, що станом на 21.05.12 на адресу Держказначейства постанова апеляційного суду не надходила.
Колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на те, що за змістом ст. 110 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Відповідно до п. 5 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, зокрема, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про відновлення цього строку або у разі, якщо таке клопотання відхилено.
Колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на те, що відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони мають право оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому цим Кодексом порядку, а також користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом. При цьому, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.
Стаття 53 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що господарський суд за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.
З правового контексту наведеної норми вбачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає відновленню.
Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що як свідчить правовий аналіз норм чинного законодавства, суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не враховувати який вважалось би несправедливим та таким, що суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність відповідних обставин, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв'язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, що може використовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавцем кожного з процесуальних строків.
В даному випадку оскаржену постанову суду надіслано скаржнику в листопаді 2011 року, а касаційну скаргу подано лише в червні 2012 року. Доказів неотримання оскарженої постанови суду апеляційної інстанції або вжиття заходів щодо її своєчасного отримання скаржником не надано.
Враховуючи наведене у колегії суддів Вищого господарського суду України немає підстав вважати, що причиною пропуску встановленого строку для подання касаційної скарги стали обставини, які були для скаржника об'єктивно непереборними та пов'язаними з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій.
Разом з тим, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що в даному випадку причиною пропуску скаржником строку, встановленого для подання касаційної скарги, було недотримання заявником визначених процесуальним законом вимог.
Отже, оскільки можливість правильного та вчасного подання касаційної скарги на постанову від 02.11.11 Рівненського апеляційного господарського суду залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер, колегія суддів не вбачає у даному випадку підстав для відновлення пропущеного скаржником процесуального строку.
За таких обставин, касаційна інстанція вважає, що в даному випадку причиною пропуску встановленого строку для подання касаційної скарги стали обставини, які не були для Держказначейства об'єктивно непереборними та пов'язаними з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій.
Таким чином, касаційна скарга Держказначейства не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України, не приймається до розгляду і підлягає поверненню скаржникові в порядку, визначеному приписами вимог п. 5 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, оскільки таку скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, а клопотання про його відновлення не може бути задоволено з викладених підстав.
Керуючись ст. 110, п. 5 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України
у х в а л и л а :
Відмовити Головному управління Державного казначейства України у Вінницькій області в задоволенні клопотання про відновлення пропущеного строку для подання касаційної скарги № 15-16/199-2223 від 23.05.12 на постанову від 02.11.11 Рівненського апеляційного господарського суду у справі № 7/121/2011/5003 господарського суду Вінницької області.
Касаційну скаргу Головного управління Державного казначейства України у Вінницькій області на постанову від 02.11.11 Рівненського апеляційного господарського суду у справі № 7/121/2011/5003 господарського суду Вінницької області та додані до неї документи повернути заявникові без розгляду.
Головуючий Є.Першиков
судді: Т.Костенко
І.Ходаківська