Категорія №11.5
ПОСТАНОВА
Іменем України
08 серпня 2012 року Справа № 2а/1270/5492/2012
Луганський окружний адміністративний суд
у складі головуючого судді Коршикова С.К.,
за участю
секретаря судового засідання Рубей К.В.
та
представників сторін:
від позивача - не прибув
від відповідача - не прибув
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом Управління пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області до Відділення Державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції про визнання дій неправомірними,-
ВСТАНОВИВ:
16 липня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області до Відділення Державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції, в якому позивач просить:
- визнати дії старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції Бєляєвої А.І. неправомірними;
- зобов'язати старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції Бєляєву А.І. надати представнику управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області для ознайомлення матеріали виконавчого провадження по боржнику ОСОБА_2.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 06 липня 2012 року управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області звернулось до відділу державної виконавчої служби із заявою про надання для ознайомлення матеріалів виконавчого провадження по боржнику ОСОБА_2, але 10 липня 2012 року матеріали виконавчого провадження представнику управління для ознайомлення не були надані (представником Управління було отримано усну відмову від старшого державного виконавця Бєляєвої Анастасії Ігорівни).Отже, управління було позбавлене права на ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження. До того ж державним виконавцем порушено положення пункту 2 статті 30 Закону України «Про виконавче провадження», згідно якого державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. Станом на 12 липня 2012 року сума боргу не погашена. У зв'язку з чим, управління не має можливості встановити чи вжито державним виконавцем всіх заходів, необхідних для своєчасного і в повному обсязі виконання вимоги про сплату боргу № Ф-469/1 від 04 липня 2006 року.
У судове засідання представник позивача не прибув, про дату, місце та час слухання справи повідомлявся належним чином (арк. справи 17). Клопотанням від 07 серпня 2012 року № 11430/09-14/1 управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області просило розглянути справу без участі його представника (арк. справи 10, 18).
Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином (арк. справи 17).
Правом подати суду заперечення проти позову та докази на підтвердження своїх доводів відповідач не скористався.
Відповідно до частини 4 статті 128 КАС України суд вирішує справу за відсутності відповідача на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 6 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом встановлено, що відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 2270341 від 14.08.2006, позивач є стягувачем, тобто стороною виконавчого провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», сторони виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, тощо.
Згідно до п. 2.12 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 за № 512/5 сторона виконавчого провадження (її представник) може знайомитися з матеріалами виконавчого провадження у відповідному органі Державної виконавчої служби у спеціально визначений для прийому громадян час і в тому обсязі, в якому вона бажає, за усним клопотанням до державного виконавця.
Згідно до п. 2.12.1 зазначеної Інструкції, за бажанням сторони виконавчого провадження (її представника) ознайомитись із матеріалами виконавчого провадження в інший час виконавче провадження надається їй на підставі письмової заяви, в якій зазначається бажана дата та час ознайомлення, за резолюцією начальника відділу, якому безпосередньо підпорядковується державний виконавець.
Із системного аналізу наведених нормативно-правових норм вбачається, що сторона виконавчого провадження може ознайомитися із матеріалами виконавчого провадження лише у спеціально визначений для прийому громадян час, за усним клопотанням або у зручний час для сторони виконавчого провадження, але за письмовим клопотанням, погодженим із начальником державного виконавця.
Згідно до положень ч. 1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Далі, відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Судом встановлено, що позивач 06.07.2012 листом за № 10095/09-14/1 звернувсь до відповідача, яким просив останнього підготувати та надати 10.07.2012 для ознайомлення матеріали виконавчого провадження.
Із змісту зазначеного листа вбачається, що на ньому відсутня резолюція начальника відділу, якому безпосередньо підпорядковується державний виконавець.
Інших доказів відмови державного виконавця у наданні позивачеві матеріалів виконавчого провадження для ознайомлення не надано.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне зазначити, що письмове клопотання оформлено з порушенням вимог Інструкції, а тому державний виконавець мав право відмовити у наданні для ознайомлення матеріалів виконавчого провадження, доки позивач не отримає резолюцію начальника відділу, якому безпосередньо підпорядковується державний виконавець.
Відповідно до наведеного, суд дійшов висновку, що відповідач діяв відповідно до положень нормативно-правового акту, що визначає порядок надання сторонам виконавчого провадження матеріалів для ознайомлення, і відповідно, у задоволенні позовних вимог позивачеві потрібно відмовити.
Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.
Оскільки позивачем не були здійснені судові витрати, та позивач звільнений від їх сплати, питання про розподіл судових витратах не вирішується.
Керуючись ст. ст. 17, 87, 89, 94, 98, 158 -167 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову Управління Пенсійного фонду України м. Сєвєродонецьку Луганської області до відділення Державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції Головного управління юстиції Луганської області про визнання дій неправомірними - відмовити за необґрунтованістю.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови складено та підписано 09.08.2012.
Суддя С.К. Коршиков