Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 серпня 2012 р. Справа № 2а/0570/7283/2012
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 12 год. 25 хв.
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Дмитрієва В.С.,
при секретарі Гаджієвій Г.А.,
за участю:
представника позивача - Філь Н.В., за довіреністю від 16.07.2012
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька до Публічного акціонерного товариства «Проектно-конструкторський та технологічний інститут «Газоапарат» про стягнення витрат на виплату різниці між сумою пенсій, призначених науковим співробітникам, та сумою пенсій, обчислених відповідно до інших законодавчих актів у розмірі 422,39 грн., -
В С Т А Н О В И В :
Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Проектно-конструкторський та технологічний інститут «Газоапарат» про стягнення витрат на виплату різниці між сумою пенсій, призначених науковим співробітникам, та сумою пенсій, обчислених відповідно до інших законодавчих актів у розмірі 422,39 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що відповідач зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України в Київському районі міста Донецька в якості платника страхових внесків. Загальна сума витрат управління Пенсійного фонду України в Київському районі міста Донецька, яка складається з виплаченої наукової пенсії особам, які працюють на підприємстві за період з 25 жовтня 2011 року по 31 січня 2012 року становить 422,39 грн. Вказана заборгованість підтверджується повідомленнями про суми витрат пенсій, що становлять різницю між сумою пенсій, призначених згідно з Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність» і суму пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів науковим працівникам публічного акціонерного товариства «Проектно-конструкторський та технологічний інститут «Газоапарат», призначеної відповідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність». На підставі зазначеного просив задовольнити позовні вимоги.
Представник позивача в судовому засіданні надала пояснення, аналогічні тим, що викладені у позовній заяві. Просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином. На адресу суду представник відповідача надіслав заперечення проти позову, в яких просив відмовити в задоволенні позову та розглянути справу за його відсутності. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, доводи, яки викладені у запереченнях, заслухавши представника позивача, суд встановив наступне.
Позивач - Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька є органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього п. 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011 (далі за текстом - Положення).
Відповідно до ст. 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України. Бюджет Пенсійного фонду України в зазначений період затверджує Кабінет Міністрів України.
Згідно з підпунктом 5 п. 4 Положення, Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань організовує, координує та контролює роботу головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управлінь у районах, містах і районах у містах щодо, зокрема, забезпечення додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами актів законодавства про пенсійне забезпечення і законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску; інших платежів, призначенням (перерахунком) і виплатою пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та іншими виплатами, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України.
Відповідач - Публічне акціонерне товариство "Проектно-конструкторський та технологічний інститут «Газоапарат», зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Донецької міської ради 06 травня 1994 року запис № 1 266 120 0000 013960. Відповідач включений до ЄДРПОУ за № 00153407, та перебуває на обліку як платник страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування в Управлінні Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька з 27 вересня 2000 року за № 05-17-03-0315 (а.с.19).
Статтею 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 13.12.1991 № 1977-ХІІ (далі за текстом - Закон № 1977-ХІІ) передбачено, що держава встановлює для наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової роботи, пенсії на рівні, що забезпечує престижність наукової праці та стимулює систематичне оновлення наукових кадрів.
Відповідно до ст. 1 Закону № 1977-ХІІ, науковий працівник - це вчений, який за основним місцем роботи та відповідно до трудового договору (контракту) професійно займається науковою, науково-технічною, науково-організаційною або науково-педагогічною діяльністю та має відповідну кваліфікацію незалежно від наявності наукового ступеня або вченого звання, підтверджену результатами атестації.
Згідно ст. 24 Закону № 1977-ХІІ, дія цієї статті поширюється на наукових (науково-педагогічних) працівників наукових установ та організацій недержавної форми власності, які пройшли державну атестацію згідно акредитації, що діють відповідно до Закону України "Про вищу освіту", міжнародних наукових організацій, відкритих на території України відповідно до міжнародних договорів, установчі документи яких затверджено Кабінетом Міністрів України, а також на наукових (науково-педагогічних) працівників наукових установ і вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації, що належали партійним та громадським організаціям колишніх Української РСР, інших республік СРСР та СРСР.
Право на призначення пенсії відповідно до цього Закону поширюється також і на осіб, які на момент звернення за призначенням пенсії працюють на будь-яких посадах на підприємствах, в установах, організаціях усіх форм власності та мають стаж наукової роботи, передбачений частиною другою цієї статті.
Відповідно до ст. 24 Закону № 1977-ХІІ, різниця між сумою призначеної пенсії за цим Законом та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується: для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів державного бюджету; для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом; для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.
Відповідно до Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 р. № 372, за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів.
Фінансування різниці у розмірі пенсії осіб, які мають науковий стаж роботи на кількох підприємствах, в установах, організаціях та вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації незалежно від форми власності та фінансування, здійснюється пропорційно зарахованому для призначення пенсії науковому стажу роботи за рахунок джерел фінансування, визначених законодавством для відповідних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації.
Розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення за зразком, що додається.
Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.
На адресу відповідача Управлінням Пенсійного фонду України в Київському районі міста Донецька були надіслані повідомлення про суму витрат, що становлять різницю між сумою пенсій, призначених згідно з Законом № 1977-ХІІ та сумою пенсій, обчислених відповідно до інших законодавчих актів, які були отриманні відповідачем. Відповідач не здійснив перерахування сум, зазначених у цих повідомленнях, до бюджету Пенсійного фонду України, внаслідок чого позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 422,39 грн.
Суд вважає позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька про стягнення з відповідача вказаної суми заборгованості необґрунтованими з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Донецьким окружним адміністративним судом розглядалась справа № 2а/0570/6003/2011 за позовом Управління Пенсійного фонду України в Київському районі міста Донецька до Публічного акціонерного товариства «Проектно-конструкторський та технологічний інститут «Газоапарат» про стягнення витрат на виплату різниці між сумою пенсій призначених науковим співробітникам у розмірі 180,98 грн.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 26.07.2011 по справі № 2а/0570/6003/2011 у задоволенні позову Управління Пенсійного фонду України в Київському районі міста Донецька до Публічного акціонерного товариства «Проектно-конструкторський та технологічний інститут «Газоапарат» про стягнення витрат на виплату різниці між сумою пенсій призначених науковим співробітникам у розмірі 180,98 грн. було відмовлено. Постанова набрала законної сили згідно ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 08.09.2011.
Вказаною постановою встановлено наступні обставини.
Згідно з листом ВАТ «Газмаш» від 22 вересня 2004 року № 15-25/83, з 01 квітня 1971 року наказом Мінгазпрому СРСР від 22 березня 1971 року розпочало свою діяльність ДГСКТБ «Газоапарат». З 01 січня 1975 року Наказом Мінгазпрому СРСР від 30 грудня 1974 року ДГСКТБ «Газоапарат» реорганізоване в державне Донецьке науково-виробниче об'єднання «Газоапарат». З 31 березня 1988 року Наказом Мінгазпрому СРСР державне Донецьке науково-виробниче об'єднання «Газоапарат» знав реорганізоване в ДГСКТБ «Газоапарат». З 15 січня 1991 року Наказом державного газового контролю "Газпром" від 15 січня 1991 року № 18/орг ДГСКТБ «Газоапарат» реорганізовано в державний проектно-конструкторський технологічний інститут «Газоапарат». Протягом всього періоду діяльності ПКТІ "Газоапарат" (з 01 квітня 1971 року по 1992 рік) фінансування у розмірі 100% здійснювалось за рахунок державного бюджету.
Відповідно до пункту 1.2.1 Статуту відповідача відкрите акціонерне товариство «Проектно-конструкторський та технологічний інститут «Газоапарат» засноване відповідно до рішення Державного комітету України по нафті і газу від 23 лютого 1994 року № 60 шляхом реорганізації (перетворення) державного підприємства «Проектно-конструкторський та технологічний інститут «Газоапарат» у відкрите акціонерне товариство відповідно до Указу Президента України «Про корпоратизацію підприємств» від 15 червня 1993 року.
Також, суд прийняв до уваги, що згідно листа Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації України №1/06-2-428 від 24.06.2011 відкрите акціонерне товариство "Проектно-конструкторський та технологічний інститут "Газоапарат" щодо проходження державної атестації наукових установ відповідно до ст. 11 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» не зверталось. До Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави, внесене не було.
На підставі ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України вищезазначені обставини не доказуються, та приймаються до уваги судом.
Згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та статуту відповідача в редакції 27.05.2011 відповідача перейменовано у Публічне акціонерне товариство «Проектно-конструкторський та технологічний інститут «Газоапарат» відповідно до вимог Закону України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 № 514.
Як зазначено судом вище, статтею 24 Закону № 1977-ХІІ передбачено, що різниця між сумою призначеної пенсії за цим Законом та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації. Тобто, для призначення наукової пенсії необхідна атестація наукової установи на підтвердження наукового напряму роботи даної установи.
Статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України) передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Статтею 69 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Виходячи зі ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
У результаті вчинення заходів зі збору доказів, на виконання приписів статі 11 та 71 КАС України, судом не отримано доказів, що підтверджували б обставини, на які посилається позивач у позовній заяві. Також, не надані докази атестації публічного акціонерного товариства "Проектно-конструкторський та технологічний інститут "Газоапарат", тобто підтвердження наукового напряму роботи даної установи.
Враховуючи наведене, суд вважає позовну заяву Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька до Публічного акціонерного товариства «Проектно-конструкторський та технологічний інститут «Газоапарат» про стягнення витрат на виплату різниці між сумою пенсій призначених науковим співробітникам у розмірі 422,39 грн. такою, що задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 160, 162, 163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -
П О С Т А Н О В И В :
У задоволенні адміністративного позову Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька до Публічного акціонерного товариства «Проектно-конструкторський та технологічний інститут «Газоапарат» про стягнення витрат на виплату різниці між сумою пенсій, призначених науковим співробітникам, та сумою пенсій, обчислених відповідно до інших законодавчих актів у розмірі 422,39 грн. - відмовити.
Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частини проголошені у судовому засіданні 06 серпня 2012 року у присутності представника позивача. У повному обсязі постанова складена 10 серпня 2012 року.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка подає, до апеляційного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Дмитрієв В.С.