ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а/1970/2085/12

"01" червня 2012 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючої судді Мірінович У.А. при секретарі судового засідання Винярському В.Я.

за участю:

представник позивача -Мартинюка Т.Б.,

відповідач -не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу

за позовною заявою Кременецької міжрайонної державної податкової інспекції

до суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1

про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Кременецька міжрайонна державна податкова інспекція звернулася у Тернопільський окружний адміністративний суд з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу за рахунок активів боржника в сумі 310,54 грн.

До початку розгляду справи по суті, позивача надав суду письмову заяву від 29.05.2012 року № 2013/10 в якій просить, стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 кошти у сумі 310,54 грн. в рахунок погашення заборгованості перед Державним бюджетом України.

В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував узгоджені суми податкового зобов'язання, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами в сумі 310,54 грн., яку відповідач не сплатив добровільно, а тому дана сума заборгованості підлягає стягненню в судовому порядку.

Відповідач в судове засідання не прибув, хоча належним чином повідомлявся про день, час та місце розгляду справи судом.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований, як фізична особа - підприємець Кременецькою районною державною адміністрацією 11.10.2005 року та перебуває на обліку в Кременецькій МДПІ, як платник податків.

Згідно заяви поданої відповідачем до Кременецької МДПІ, відповідач переведений на спрощену систему оподаткування, про що видано свідоцтво про сплату єдиного податку серії Ж № 358563. Відповідно до вищевказаного свідоцтва на обраний відповідачем вид діяльності встановлено ставку єдиного податку в розмірі 80,00 грн. на місяць.

Статтею 2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»та пункту 2 Порядку видачі свідоцтва про сплату єдиного податку, затвердженого наказом ДПА України від 29.10.99 року № 599, що діяли на момент виникнення правовідносин, встановлено, що єдиний податок сплачується щомісячно не пізніше 20-го числа.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, п.2-3 ч.1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування»від 25 червня 1991 року №1251-XII, який діяв на момент виникнення правовідносин, на відповідача покладений обов'язок подавати до державних податкових органів та інших органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи та відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів) та сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Судом встановлено, що фізична особа -підприємець ОСОБА_1 не в повному обсязі та несвоєчасно вносив до бюджету належні до сплати суми єдиного податку з фізичних осіб протягом 2009 року, внаслідок чого станом на 09.03.2010 року у нього виникла заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами в розмірі 867,45 грн.

Як слідує з матеріалів справи та пояснень позивача, вищевказана заборгованість відповідачем була погашена 12 квітня 2012 року, у зв'язку з чим йому було нараховано пеню в розмірі 310,45 грн. за несвоєчасну сплату податкового боргу по єдиному податку з фізичних осіб.

Доказів, які б підтверджували самостійну сплату відповідачем 867,45грн. нарахованої пені за несвоєчасну сплату податкового боргу по єдиному податку з фізичних осіб відповідачем не надано та судом не здобуто.

Таким чином, за відповідачем залишається не сплачена сума заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами в розмірі 310,45 грн.

Дана сума заборгованості підтверджується, обліковою карткою платника податку та розрахунком заборгованості.

Відповідно до п.п. 14.1.156 п. 14 ст. 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.

Несплачене у встановлений строк податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному порядку, визнається згідно п.п 14.1.175 п.14. ст. 14 ПК України сумою грошового зобов'язання, самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження.

Таким чином, заборгованість відповідача перед бюджетами та державними цільовими фондами по єдиному податку з фізичних осіб на суму 310,45 грн. є податковим боргом.

У зв'язку з несплатою податкового боргу згідно ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 01.12.2000 року №2181-ІІІ (далі -Закон №2181-ІІІ), який діяв на момент виникнення правовідносин, відповідачу було надіслано податкову вимогу форми Ф № 1/66 від 24.01.2009 року.

Як слідує з матеріалів справи та пояснень позивача, з дати надіслання податкової вимоги, відповідачем податковий борг не погашався в повному обсязі, а отже, відповідно до пп.6.4.1 п.6.4 ст. 6 Закону № 2181-ІІІ податкова вимога форми Ф № 1/66 від 24.01.2009 року не відкликалася.

Відповідно до п.300.1. ст.300 Податкового кодексу України платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

Відповідно до п.41.5. ст. 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Пунктом 87.11. ст. 87 Податкового кодексу України визначено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Податковим кодексом України, ст.ст. 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ід. код НОМЕР_1) кошти у сумі 310 (триста десять) гривень 54 коп. в рахунок погашення заборгованості перед Державним бюджетом України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвали постанову. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також: прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 05 червня 2012р.

Головуючий суддя Мірінович У.А.

копія вірна

Суддя Мірінович У.А.