ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
06.08.2012Справа №5002-9/4095-2011
За позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ
До відповідача Закритого акціонерного товариства "Теодосія", м. Феодосія
Про стягнення 216 384,61 грн.
Суддя Н.С.Пєтухова
Представники:
Від позивача - Ященко Р.Ю., довіреність № 14-328 від 16.03.12, представник
Від відповідача - Євсєєв О.В., довіреність № 18/Д від 18.05.12, представник
Суть спору: Позивач звернувся до Господарського суду АР Крим із позовом, у якому просить стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 216 384,61 грн., у тому числі 144 166,93 грн. - суму основного боргу, 30 750,01грн. - пені, 6 694,06 грн. - 3% річних, 24 681,93 грн. - збитків, завданих інфляцією, 10 091,68 грн. - 7% штрафу, а також 2 163,85 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційне - технічне забезпечення судового процесу.
Позивні вимоги позивач обгрунтовуває тим, що відповідачем були невиконані умови договору купівлі-продажу природного газу № 28/2/2010 від 31.12.10 року, укладеного між Закритим акціонерним товариством "Теодосія"(код ЄДРПО України 30689644) та Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"(код ЄДРПО України 20077720), чим порушені права та охоронювані діючим законодавством інтереси Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України". Позивач вважає, що за порушення строку оплати вартості поставленого природного газу з відповідача підлягає стягненню на користь позивача борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, три проценти річних від простроченої суми та пеня.
Відповідач проти позову заперечує по мотивам, викладеним у відзиву на позов від 25.10.2011р., а саме пояснив, що ціна за придбані обсяги природного газу була сплачена їм повністю. Що стосується сплати у складі ціни газу тарифу на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами ця умова не відповідає вимогам діючого законодавства. Всупереч наведеним правовим нормам п. 4.1 договору купівлі-продажу природного газу № 28/2/2010 від 31.12.10 року між ЗАТ «Теодосія» та ПАТ «НАК «Нафтогаз України» містить умови щодо сплати Продавцю (Відповідачу) не лише ціни на природний газ, але й сплати загального тарифу на послуги з транспортування природного газу магістральними та розподільними газопроводами у розмірі 234,00 грн без ПДВ. Враховуючи викладене, умова п. 4.1 договору купівлі-продажу природного газу № 28/2/2010 від 31.12.10 року щодо включення до ціни природного газу тарифу на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами та ціни природного газу з урахуванням цього тарифу є грубим порушенням вимог Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу», Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку забезпечення споживачів природним газом», Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення розрахунків за природний газ».
Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 08.11.2011 року провадження по справі було зупинене до розгляду справи № 5002-28/4587-2011 за позовом ЗАТ «Теодосія» ПАТ НАК «Нафтогаз» про визнання недійсним пункту 4.1 договору купівлі-продажу природного газу № 28/2/2010 від 31.12.10 року в частині включення в ціну природного газу тарифу на транспортування у Господарському суді Автономної Республіки Крим та набрання рішення законної чинності.
Постановою Севастопольського апеляційного Господарського суду від 14.06.2012 року рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 24.01.2012р. по справі № 5002-28/4587-2011 було залишено без змін.
Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 24.07.2012р. провадження по справі було поновлене та слухання справи було призначене на 06.08.2012 р. на 11 годин 00 хвилин.
У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
У судовому засіданні відповідач проти позову заперечує та просить у задоволенні позивних вимог відмовити.
Від відповідача надійшло клопотання у порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України про заміну закритого акціонерного товариства "Теодосія" на приватне акціонерне товариство "Теодосія" у зв'язку зі зміною найменування на підставі Закону України «Про акціонерні товариства». Також відповідач просить замінити свою юридичну адресу на 02068, м. Київ, вул. А.Вербицького, 1.
Суд вважає можливим задовольнити дане клопотання.
Розглянувши матеріали справи, а також додатково надані сторонами документи, заслухавши пояснення представників сторін, суд -
В с т а н о в и в:
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Згідно ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, що виникають в державі. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.
31.12.10 р. між сторонами був укладений договір купівлі-продажу природного газу №28/2/2010.
Відповідно до умов даного договору позивач зобов'язався передати відповідачу імпортований природний газ для подальшої реалізації промисловим споживачам та іншим суб'єктам господарювання, а відповідач, у свою чергу, зобов'язався прийняти і оплатити природний газ на умовах цього Договору.
Пунктом 2.1 договору сторони передбачили, що позивач зобов'язався передати у власність відповідачу природний газ з ресурсу лютого 2010 року - в обсязі 126 488 (сто двадцять шість тисяч чотириста вісімдесят вісім) куб.м., та у грудні 2010 року - в обсязі 386 927 (триста вісімдесят шість тисяч дев'ятсот двадцять сім) куб.м.
Пунктом 4.1 договору сторони передбачили, що ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 2 187,20 грн., без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 0%; податок на додану вартість - 20%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 234,00 грн., крім того ПДВ - 20%. До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 2421,20 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 2905,44 грн.
Пунктом 5.1 договору сторони передбачили, що оплата за природний газ, що передається згідно з п.2.1. цього Договору, здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами шляхом перерахування на рахунок позивача протягом 3 (трьох) банківських днів з дати підписання актів приймання-передачі зазначених у п.3.1. цього Договору.
Пунктом 3.1 договору сторони передбачили, що приймання-передача газу оформляється актами приймання-передачі газу, які підписуються уповноваженими представниками сторін.
На виконання взятих на себе зобов'язань за Договором, у грудні 2010 року позивач передав, а відповідач прийняв природний газ в обсязі 126 488 куб.м. вартістю 367503,29 грн. що підтверджується актом приймання-передачі природного газу №3 від 31.12.10р.
Також, на виконання взятих на себе зобов'язань за Договором, позивач передав природний газ з ресурсу лютого 2010 року, а відповідач прийняв зазначений природний газ в обсязі 386 927 куб.м. вартістю 1 124 193,18 грн., що підтверджується актом приймання-передачі природного газу №2 від 31.12.10.
Таким чином, на виконання умов Договору позивачем було передано
відповідачу 513 415 куб.м. природного газу вартістю 1 491 696, 47 грн. Розрахунок вартості переданого природного газу позивачем був проведений згідно п.4.1 договору.
Пунктом 5.1 договору сторони передбачили, що оплата за газ, що передається згідно з п. 2.1. цього Договору, здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом перерахування на рахунок Продавця протягом 3 (трьох) банківських днів з дати підписання актів приймання-передачі, зазначених у п. 3.1. цього Договору.
Акти №2 і №3 приймання - передачі природного газу(аркуш справи 19-20 т.1) підписані сторонами 31.12.2010р. Таким, чином строк оплати 06.01.11р.
Відповідач в порушення умов Договору (пункт 5.1.) з простроченням строку розрахунків, здійснив часткову оплату за природний газ.
Так, 26 січня 2011 року було сплачено 1 015 544, 08 грн. та 01 квітня 2011 року було сплачено 331 985, 46 грн.
Позивач вважає, що заборгованість відповідача за переданий у 2010 році природний газ становить 144 166,93 грн. - тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами.
Однак, рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 24.01.2012р. по справі № 5002-28/4587-2011 була визнана недійсним частина п. 4.1 договору купівлі-продажу природного газу № 28/2/2010 від 31.12.2010 р., укладеного між Закритим акціонерним товариством "Теодосія"(код ЄДРПО України 30689644) та Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"(код ЄДРПО України 20077720), яка стосується включення до ціни природного газу тарифу на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами та встановлює ціну природного газу з урахуванням цього тарифу, а саме: речення друге та третє пункту 4.1, наступного змісту: "Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 234,00 грн., крім того ПДВ -20%. До сплати за 1000 куб.м природного газу -2421,20 грн., крім того ПДВ -20%, всього - 2905,44 (дві тисячі дев'ятсот п'ять гривень 44 коп.) гривень.".
Постановою Севастопольського апеляційного Господарського суду від 14.06.2012 року по справі № 5002-28/4587-2011 рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 24.01.2012р. по справі № 5002-28/4587-2011 було залишено без змін.
На день розгляду даної справи № 5002-9/4095-2011 Постанова Севастопольського апеляційного Господарського суду від 14.06.2012 року по справі № 5002-28/4587-2011 та рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 24.01.2012р. по справі № 5002-28/4587-2011 не оскаржені та вступили до законної сили.
Згідно ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання і інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Стаття 530 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строку
Ст. 530 ч.2 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Статтею 610 Цивільного кодексу України невиконання або неналежне виконання зобов'язання визнається порушенням зобов'язання.
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений|установлені| строк, одностороння|однобічна| відмова або зміна умов договору не допускається.
При таких обставинах, позовні вимоги позивача у частині стягнення 144 166,93 грн. основного боргу не підлягають задоволенню.
Позивач також просить стягнути з відповідача на підставі ст.231 Господарського кодексу України штраф у розміру 7% від прострочення(понад 30 днів) грошового зобов'язання у сумі 10191,68грн. В цій частині позову також треба відмовити, оскільки відмовлене у стягненні основного боргу 144166,93грн.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.
Позивач просить стягнути з відповідача 6 694,06 грн. 3% річних за період з 07.01.11р. по 31.08.11р. та 24 681,93 грн. індексу інфляції за період з січня по березень 2011р.(згідно розрахунку позивача, аркуш справи 7-9 т.1)
Позовні вимоги позивача в цій частині позову підлягають частковому задоволенню по наступним підставам.
Позивачем розрахунок 3% річних та індексу інфляції нараховувається від суми заборгованості по договору 1491696,47грн.
Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 24.01.2012р. по справі № 5002-28/4587-2011, залишено без змін постановою Севастопольського апеляційного Господарського суду від 14.06.2012 року по справі № 5002-28/4587-2011, була визнана недійсним частина п. 4.1 договору купівлі-продажу природного газу № 28/2/2010 від 31.12.2010 р., яка стосується включення до ціни природного газу тарифу на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами та встановлює ціну природного газу з урахуванням цього тарифу, а саме: речення друге та третє пункту 4.1, наступного змісту: "Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 234,00 грн., крім того ПДВ -20%. До сплати за 1000 куб.м природного газу -2421,20 грн., крім того ПДВ -20%, всього - 2905,44 (дві тисячі дев'ятсот п'ять гривень 44 коп.) гривень."
Приймаючи до увазі рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 24.01.2012р. по справі № 5002-28/4587-2011, суд вважає, що вартість переданого позивачем по договору від 31.12.10 р. №28/2/2010 природного газу складає 1347529,54грн.(1491696,47грн. - вартість природного газу, вказаного позивачем мінус 144166,93грн. тарифу транспортування природного газу).
Відповідачем борг у сумі 1347529,54грн. був погашений: 26.01.11р. у сумі 1015544,08грн., 01.04.11р. - 331985,46грн., таким чином період стягнення 3% річних треба встановити з 07.01.11р. по 01.04.11р., а індексу інфляції за період з січня по березень 2011р. включно.
Згідно розрахунку суду 3% річних за вказаний період складає 3877,98грн:
За період з 07.01.11р. по 26.01.11р.(19 діб) виходячи з суми боргу 1347529,54грн. - 1347529,54 * 3%:365*19=2104,36грн.
За період з 27.01.11р. по 01.04.11р.(65 діб) виходячи з суми боргу 331985,46грн. - 331985,46 * 3%:365*65=1773,62грн.
У стягненні 3% річних у сумі 2816,08грн. треба відмовити.
Позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в частині|частці| стягнення індексу інфляції за період з січня по березень 2011р. (включно) у сумі 17733,09 грн.
Згідно розрахунку суду індекс інфляції за січень 2011р. склав 13475,30грн., однак в розрахунку позивача у позивної заяві.(аркуш справи 8) розмір інфляції за січень 2011р. ухвалений 10064,23грн., яку він і просить стягнути, що є його правом. Тому суд за січень 2011р. інфляції стягував у сумі 10064,23грн. згідно розрахунку позивача.
За лютий-березень 2011р. розмір інфляції згідно розрахунку суду складає 7668,86грн.:
індекс інфляції: 100,9%*101,4%=102,31%
сума боргу 333985,46грн.
331985,46грн.*102,31%=3417000,52грн. - 333985,46грн.=7668,86грн.
У стягненні індексу інфляції у сумі 6948,84грн. треба відмовити.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 30 750,01грн. пені за період з 07.01.11р. по 30.06.11р.(згідно розрахунку позивача, аркуш справи 6-7 т.1)
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно п.6.1 договору в разі неоплати або несвоєчасної оплати за газ у строки, зазначені у п.5.1. Договору (протягом 3 банківських днів з дати підписання актів приймання передачі природного газу), відповідач сплачує на користь позивача, крім суми заборгованості за весь час прострочення, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення платежу.
Позовні вимоги позивача у частині стягнення з відповідача пені підлягають частковому задоволенню, оскільки судом розрахунок пені проводився від суми боргу 1347529,54 грн., за період з 07.01.11р. по 31.03.11р.
1. Сума заборгованості за Договором - 1347529,54 грн.
Термін сплати -6.01.11
Прострочення платежу - 19 дн.
Пеня нарахована з 7.01.11 по 25.01.11.
Облікова ставка з 6.01.11 по 25.01.11 (19 дн.)-0,042%; подвійна- 15,5%.
1347529,54 грн. * 15,5% : 365 дн. * 19 дн. = 10753,29 грн.
26 січня 2011 року відповідачем сплачено 1 015 544, 08 грн. Тому з 26 січня 2011 року заборгованість відповідача становить: 1 491 696,47 - 1 015 544,08 -144166,93 = 331985,46 грн.
Облікова ставка з 26.01.11 по 01.04.11 (65 дн.)-7,75%; подвійна - 15,5%.
Пеня нарахована з 26.01.11 по 31.03.11.
Прострочення платежу 65 дн.
476 152,39 грн. * 15,5%:365дн.*65дн.=9063,20 грн.
Таким чином, позовні вимоги позивача у частині стягнення з відповідача пені за період з 07.01.11р. по 31.3.11р. підлягають задоволенню у сумі 19816,49грн., у стягненні пені у сумі 10933,52грн. треба відмовити.
Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст.ст. 33,34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Витрати по оплаті держмита і на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться на сторони пропорційно задоволеним вимогам відповідно до ст. 49 ГПК України.
У судовому засіданні 06.08.2012р. були оголошені тільки вступна та резолютивна частини рішення.
Повний текст рішення оформлений відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і підписаний 09.08.2012р.
Керуючись ст. ст. 22, 32, 33, 34, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ :
1. Змінити найменування відповідача - Закрите акціонерне товариство "Теодосія" на Приватне акціонерне товариство "Теодосія".
2. Позов задовольнити часткове.
3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Теодосія" (юридична адреса: 02068, м. Київ, вул. А.Вербицького, 1; поштова адреса: 98100, АР Крим, м. Феодосія, вул. Володарського, 39-б, ЄДРПОУ 30689644) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, ЄДРПОУ 20077720) 19816,49грн. пені, 3877,98 грн. 3% річних, індексу інфляції у сумі 17733,09 грн., 414,27 грн. державного мита, 45,18 грн. витрат на інформаційне - технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної чинності.
4. Відмовити в частині стягнення 144 166,93 грн. основного боргу, 10933,52грн. - пені, 2816,08 грн. - 3% річних, індексу інфляції у сумі 6948,84 грн., 10 091,68 грн. - 7% штрафу.
Суддя Н.С. Пєтухова