Справа №2-4619 Головуючий у суді у 1 інстанції - Клімашевська

Номер провадження 22-ц/1890/1620/12 Суддя-доповідач - Маслов

Категорія - 25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2012 року м.Суми

Колегія суддів з розгляду справ цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Маслова В. О.,

суддів - Лузан Л Л. В., Дубровної В В. В.,

за участю секретаря - Назарової О.М.,

розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду у м. Суми апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 02 липня 2012 року

у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія» до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу,

в с т а н о в и л а:

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 02 липня 2012 року позов ПАТ «Українська страхова компанія» задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Українська страхова компанія» суму заборгованості в розмірі 25077,37 грн., 3% річних в сумі 186,58 грн., вирішено питання щодо судових витрат.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на те, що суд безпідставно стягнув з нього кошти, оскільки він не повинен був повертати суму страхових виплат, сплачених страховиком, просить рішення суду скасувати, та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову страхової компанії.

Заслухавши пояснення представника апелянта ОСОБА_2, який підтримав доводи апеляційної скарги, пояснення представника страхової компанії ОСОБА_3, яка вважала рішення місцевого суду правильним, розглянувши матеріали справи в межах заявленого позову і апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи 24 липня 2009 року між АБ «Український Бізнес Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № Ф-372, за умовами якого відповідачу надано кредит у сумі 17495,44 грн. терміном з 24 липня 2009 року по 24 липня 2011 року зі сплатою 40 % річних (а.с.6-7).

24 липня 2009 року в забезпечення виданого відповідачу кредиту між АТЗТ «Українська страхова компанія», ОСОБА_1 та АБ «Український Бізнес Банк» був укладений договір добровільного страхування відповідальності позичальника за непогашення кредиту за № Ф-372.

Відповідно до п.2.1 вказаного договору страхування, страховим випадком є факт невиконання (неналежного виконання) позичальником своїх обов'язків перед кредитором, передбачених кредитними договором.

Відповідач умови кредитного договору порушив, своєчасно не сплачував кредитні кошти, в зв'язку з чим АТ «Українська страхова компанія» в період з 29 січня 2010 року по 29 серпня 2011 року здійснила страхову виплату на користь ПАТ «Український Бізнес Банк» за ОСОБА_1 в сумі 25077,37 грн.

Термін погашення кредиту і відсотків за користування кредитом минув 24 липня 2011 року.

Рішення місцевого суду про стягнення з відповідача суми заборгованості є законним і обґрунтованим, відповідає вимогам ст.ст. 16, 526, 530, 546-548, 979, 990, 993 ЦК України, ст.27 Закону України «Про страхування».

Сума страхових виплат, сплачених позивачем, ОСОБА_1 не оспорюється.

Посилання апелянта на ту обставину, що він не повинен повертати страховику виплачену ним страхову виплату, є безпідставними та колегією суддів не можуть бути взяті до уваги, оскільки, відповідно до п. 5.4 договору страхування після сплати страхового відшкодування до страховика переходять у межах сплаченої суми права вимоги, які кредитор має по відношенню до осіб, які несуть відповідальність за заподіяння збитків.

Ці умови договору були відомі відповідачу з дня укладення договору страхування 24 липня 2009 року, він був згоден з такими умовами договору і підписав його в цілому, що підтверджується копією договору на а.с. 8-9. Суд першої інстанції правильно встановив регрес ний характер спірних правовідносин, правильно застосував норми матеріального права, не допустив порушення норм процесуального права.

Інші доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 також не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Таким чином, перевіривши рішення в межах доводів скарги, колегія суддів приходить до висновку, що місцевий суд ухвалив його з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Зарічного районного суду м. Суми від 02 липня 2012 року залишити без змін.

Рішення місцевого і апеляційного суду набрали законної сили, але можуть бути оскаржені в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -