Справа № 2/2523/272/12 Провадження № 22-ц/2590/2077/2012 Головуючий у I інстанції - Кухта В. О.
Категорія - цивільна Доповідач - Шитченко Н. В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 липня 2012 року
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - суддіШитченко Н.В.,
суддів:Бойко О.В., Квача М.О.,
при секретарі:Зіньковець О.О.,
за участю:сторін ОСОБА_5, ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Чернігівського районного суду від 8 травня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5, Серединської сільської ради про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, зобов'язання вчинити певні дії та скасування рішень сільської ради, -
в с т а н о в и в:
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати в частині рішення Чернігівського районного суду від 8 травня 2012 року, яким частково задоволено позов ОСОБА_6 та визнано незаконним і скасовано рішення четвертої сесії шостого скликання Серединської сільської ради від 22 квітня 2011 року в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною площею 0,2876 га за рахунок земель запасу ОСОБА_5 для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1, та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що оскаржуване рішення було ухвалено з порушенням норм матеріального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Апелянт вказує, що суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, безпідставно дійшов до висновку про те, що рішенням четвертої сесії шостого скликання Серединської сільської ради від 22 квітня 2011 року в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною площею 0,2876 га за рахунок земель запасу ОСОБА_5 для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 порушені права позивача, як землекористувача. Зазначає, що суд безпідставно послався на довідку Серединської сільської ради, за якою частина спірної ділянки знаходиться в користуванні ОСОБА_6, та вказує, що межи землі, яку позивач успадкував, не визначались, а правовстановлюючі документи, які посвідчують його право користування або право власності цією ділянкою, відсутні.
Крім цього, апелянт з посиланням на рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 вказує на те, що наведена справа має бути розглянута за правилами адміністративного судочинства.
Вислухавши суддю-доповідача, учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасовано правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.
Задовольняючи частково позов ОСОБА_6, суд першої інстанції виходив з того, що в ході розгляду справи знайшли підтвердження доводи позову про порушення прав землекористувача, оскільки до позивача внаслідок спадкування перейшло право користування земельною ділянкою розміром 0,75 га, частину якої біля будинку він приватизував, а набути власність на іншу частину позбавлений можливості внаслідок приватизації відповідачем частини землі, якою користується ОСОБА_6, що підтверджується проектно-технічною документацією сторін на землю.
З таким висновком районного суду погоджується апеляційний суд, оскільки він ґрунтується на матеріалах справи та відповідає вимогам чинного законодавства.
Встановлено, що ОСОБА_6 після смерті матері успадкував житловий будинок з господарськими спорудами по АДРЕСА_1. Довідкою Серединської сільської ради від 26 квітня 2012 року (а.с. 146) підтверджено, що земельна ділянка загальною площею 0,75 га за адресою: АДРЕСА_1 належала ОСОБА_7 і була передана останньому безоплатно у приватну власність рішенням виконкому № 24 від 16 березня 1994 року в розмірі 0,6 га та 0,15 га у користування. Фактично спадщину після смерті ОСОБА_7 прийняла його дружина ОСОБА_8, а після її смерті - позивач, який приватизував частину землі розміром 0,25 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
З метою приватизації решти ділянки ОСОБА_6 звернувся до органу місцевого самоврядування з заявою про надання дозволу на виготовлення технічної документації з землеустрою. Рішенням п'ятої сесії шостого скликання Серединської сільської ради від 13 липня 2011 року позивачу надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо складання документу, що посвідчує право на земельну ділянку у власність орієнтовним розміром 0,5000 га для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення за адресою: АДРЕСА_1 в адміністративних межах Серединської сільської ради (а.с. 11).
Іншим рішенням четвертої сесії шостого скликання сільської ради від 22 квітня 2011 року відповідачу передано у власність земельну ділянку площею 0,28976 га для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення за адресою: АДРЕСА_1 в адміністративних межах Серединської сільської ради Чернігівського району та області (а.с. 147). Наведену ділянку ОСОБА_5 приватизував.
Статтею 30 Земельного кодексу України (в ред. 1990 року), який був чинним на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_9 визначено, що при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об'єктами переходить у розмірах, передбачених статтею 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі та споруди.
Приписами ст. 120 Земельного кодексу України (в ред. 2001 року), що діяв на час смерті матері позивача і відкриття спадщини після неї, закріплені ті ж положення.
Зважаючи на наведені норми закону та оцінивши обставини справи в сукупності, суд першої інстанції правильно визначив, що до ОСОБА_6 перейшло право користування земельною ділянкою загальним розміром 0,75 га.
Доводи апеляційної скарги про відсутність визначених в натурі меж землі позивача спростовуються наявною в матеріалах справи копією державного акту на ім'я ОСОБА_10 (а.с. 47, 49), що був попереднім власником землі, яку згодом придбав відповідач ОСОБА_5 В плані меж цієї земельної ділянки суміжним землекористувачем станом ще на 2006 рік зазначена мати позивача ОСОБА_8
Відповідач не навів доказів, які б свідчили про те, що належна померлому ОСОБА_7 земельна ділянка знаходилась в іншому місці. Листом від 8 грудня 2012 року за № 359 (а.с. 13) орган місцевого самоврядування підтвердив право ОСОБА_6, як спадкоємця, на спірну землю. Тому рішенням сільської ради надано позивачу дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо складання документу, що посвідчує право на земельну ділянку у власність саме по АДРЕСА_1. Вказане рішення є чинним.
Крім цього, в ході розгляду справи судом першої інстанції Серединська сільська рада, яка є відповідачем у справі, неодноразово в скерованих до суду листах (а.с. 34, 59, 145) вказувала, що визнає заявлені ОСОБА_6 позовні вимоги. Тому апеляційний суд не бере до уваги її письмові пояснення від 12 червня 2012 року № 210/03-19, направлені при розгляді апеляції ОСОБА_5, вважаючи, що вони суперечать наявним у справі доказам.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції про те, що відповідно до креслення перенесення меж земельної ділянки в натуру (а.с. 98) та державного акту на право власності на землю на ім'я ОСОБА_5 (а.с 43), виділена відповідачу земля частково займає ділянку, якою користується позивач, і яка вказана в технічній документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на землю ОСОБА_6, а також про те, що в наявній у відповідача технічній документації, що посвідчує його право власності на землю, наявні неточності та суперечності.
Таким чином, залишились неспростованими і висновки суду про наявність порушень прав ОСОБА_6, як землекористувача.
Не беруться до уваги твердження апелянта про необхідність розгляду даної справи в порядку адміністративного судочинства з посиланням на рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009, оскільки доводи позову та позовні вимоги, крім задоволеної, містили посилання на наявні перешкоди в користуванні землею ОСОБА_6 Крім цього, відповідачем його земля вже приватизована, а отже має місце спір про право, що підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - відхилити.
Рішення Чернігівського районного суду від 8 травня 2012 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:Судді: