Справа № 22-ц-1857/2012 Провадження № 22-ц/2590/1857/2012 Головуючий у I інстанції - Коваленко А.В.
Категорія - цивільна Доповідач - Харечко Л. К.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 липня 2012 року
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - суддіХаречко Л.К.,
суддів:Зінченко С.П., Ішутко В.М.,
при секретарі:Биховець Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Чернігові апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Прилуччина" в особі ліквідатора-арбітражного керуючого Шматка Дмитра Миколайовича на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 17 квітня 2012 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_6, в інтересах якого діє представник - ОСОБА_7 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Прилуччина" в особі ліквідатора-арбітражного керуючого Шматка Д.М. про розірвання договору оренди землі, -
в с т а н о в и в:
Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 17 квітня 2012 року позов ОСОБА_6, в інтересах якого діє представник - ОСОБА_7 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Прилуччина" в особі ліквідатора-арбітражного керуючого Шматка Д.М. про розірвання договору оренди землі - задоволено.
Договір оренди землі, укладений 18 червня 2004 року між ОСОБА_6 та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Прилуччина», що зареєстрований у Прилуцькому районному відділі Чернігівської регіональної філії центру ДЗК за № 19 - розірвано.
Стягнуто з СТОВ «Агрофірма «Прилуччина» на користь ОСОБА_6 - 107 грн. 30 коп. судових витрат у справі.
В апеляційній скарзі СТОВ «Агрофірма «Прилуччина» просить зазначене рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Апелянт вказує, що судом першої інстанції не було враховано, що факт наявності заборгованості з орендної плати не встановлено і жодним чином не підтверджено. Також посилається на те, що при задоволенні позовних вимог позивача, суд першої інстанції виходив з припущень про наявність такої заборгованості, неповно дослідив докази по справі та прийняв рішення без жодного обґрунтування.
Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши заперечення представника позивача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги та залишення рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Відносини пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України « Про оренду землі», іншими нормативно - правовими актами, а також договором оренди землі.
Визначення оренди землі регламентовано ст. 1 ЗУ «Про оренду землі» як засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької діяльності та інших видів діяльності.
Статтею 13 вказаного закону визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку до умов договору та вимог земельного законодавства.
Указаними нормами закону, а також ст. 15 ЗУ «Про оренду землі» орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату віднесені до істотних умов договору оренди землі.
Як встановлено судом, позивач ОСОБА_6 являючись власником земельної ділянки площею 2,0776 га, яка розташована на території Жовтневої сільської ради Прилуцького району, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю серії Ш - ЧН № 001553 (а.с.7), передав в оренду вказану земельну ділянку СТОВ «Агрофірма «Прилуччина», згідно договору оренди землі від 18 червня 2004 року для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на 10 років (а.с.4-5). Передача земельної ділянки орендарю підтверджується письмовим актом прийому - передачі від 18.06.2004 року (а.с.6).
Пунктами 5, 7 Договору передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій та натуральних формах у строк з 01 січня по 31 грудня кожного року. За змістом зазначених вище нормативних актів та договору оренди землі обов'язку орендодавця передати в користування земельну ділянку у стані, що відповідає умовам договору оренди, кореспондує обов'язок орендаря своєчасного внесення орендної плати.
Пунктом 31 даного договору, дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов'язків.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_6 про розірвання договору оренди землі суд першої інстанції виходив з того, що дійсно мало місце грубе порушення істотних умов вказаного договору, яке і є підставою для його розірвання. СТОВ «Агрофірма «Прилуччина» не виконало обов'язку по орендній платі за користування в 2011 році земельною ділянкою ОСОБА_6, а доводи відповідача, про те, що заборгованість по орендній платі відсутня в зв'язку з тим, що в 2010 році оренда плата була сплачена в розмірі більшому ніж зазначено в договорі оренди і переплата є платою на перед за оренду землі за 2011 року, суд першої інстанції не прийняв до уваги, оскільки доказів, щодо укладення додаткових угод, щодо оплати за оренду землі на перед наданих суду не було, стороною відповідача жодним чином не спростовано, що позивачу було проведено орендну плату, а також не повідомлено суд про наявність або ж необхідність витребування чи забезпечення доказів на підтвердження своїх заперечень.
Такий висновок суду ґрунтується на законі та відповідає обставинам справи.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Враховуючи, що відповідачем не було виконано обов'язку, встановленого договором оренди ст. ст. 1, 13, 15, 21 ЗУ « Про оренду землі» сплатити позивачеві за 2011 рік орендну плату за землю, виходячи з умов договору, визначених у п. 31, суд правомірно розірвав договір оренди у зв'язку з невиконанням орендарем обов'язку, передбаченого договором.
Розірвання договору оренди землі у зв'язку з несплатою орендної плати передбачено ч.1 ст. 32 ЗУ «Про оренду землі» та положеннями ч.2 ст. 651 ЦК України, за приписами якої договір може бути розірвано за рішенням суду у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. При цьому істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Враховуючи наведені обставини, апеляційний суд приходить до висновку, про те, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на нормах права, рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права і підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Прилуччина» відхилити.
Рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 17 квітня 2012 року залишити без зміни.
Ухвала набирає чинності негайно і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення.
Головуючий:Судді: