Категорія 12.3
УХВАЛА
07 серпня 2012 року Справа № 2а/1270/5534/2012
Луганський окружний адміністративний суд у складі :
Головуючого судді : Коршикова С.К.
при секретарі : Рубей К. В.
за участі сторін:
позивача : ОСОБА_1
представника відповідача: Сабірова Р.Ф.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську клопотання громадянина ОСОБА_1 про поновлення процесуального строку, встановленого законом, для звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом громадянина ОСОБА_1 до Луганського Державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренко про скасування наказу від 08.06.2012 за № 70 о/с, -
В С Т А Н О В И В:
18 липня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов зазначений адміністративний позов.
Одночасно із адміністративним позовом до суду надійшло клопотання позивача про поновлення процесуального строку, встановленого законом, для звернення до адміністративного суду із позовом.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 20.07.2012 зазначене клопотання було призначено до судового розгляду.
Позивач, обґрунтовуючи своє клопотання, зазначив, що 08.06.2012 було видано наказ про його звільнення з органів внутрішніх справ та відраховано з числа курсантів навчального закладу.
Згідно до вимог ч. 3 ст. 99 КАС України, для звернення до суду у справах щодо звільнення громадян з публічної служби, встановлюється місячний строк, однак він його пропустив з поважних причин.
Позивач зазначив, що у період із 08.07.2012 по 17.07.2012 він був перебував на лікарняному, про що є медична довідка встановленої форми.
Позивач просив суд поновити йому процесуальний строк, встановлений законом, для звернення до адміністративного суду з позовом.
У судовому засіданні позивач підтримав своє клопотання у повному обсягу, надав пояснення, аналогічні тим, що викладені у клопотанні, просив суд задовольнити зазначене клопотання.
Представник відповідача у судовому засіданні проти клопотання позивача повністю заперечував, просив суд відмовити позивачеві у задоволенні його клопотання, та обґрунтовуючи свої заперечення, надав суду наступні пояснення.
Представник відповідача зазначив, що позивач, перебуваючи на лікарняному, мав змогу письмово або через представника подати позов до адміністративного суду, крім того, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть бути підтверджені ніякими іншими засобами доказування, позивач посилається на медичну довідку, що повинна підтвердити факт хвороби, але зазначена довідка повинна бути виключена з числа доказів, бо викликає у нього сумнів у її достовірності.
Однак зазначена довідка видана та підписана не лікарем, відсутні печатки лікаря та медичної установи, із довідки вбачається, що її видано у фельдшерському пункті, а тому така довідка не може бути доказом хвороби позивача,позивач, а тому такий лікарняний не може бути достовірним доказом.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши клопотання позивача та докази, що додані до нього, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до положень ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно до вимог ч. 1 ст. 6 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 3 статті 99 КАС України встановлено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Судом встановлено, що відповідно до наказу № 70 о/с від 08.06.2012 позивача було відраховано з числа курсантів університету та відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України звільнено з органів внутрішніх справ.
З наведеного вбачається, що позивач проходив публічну службу, а тому строк звернення до адміністративного суду з приводу звільнення з публічної служби складає один місяць .
Відповідно до ст. 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів, не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Згідно до положень ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Позивачем було надано суду довідку, із змісту якої виходить що він хворів у період із 08.07.2012 по 17.07.2012.
Далі, із змісту зазначеної довідки вбачається, що видано її завідуючим фельшерсько-акушерським пунктом ОСОБА_4, однак крім штампу цього пункту інші печатки, як-то лікаря, відсутні, печатка, що засвідчує підпис ОСОБА_4 також відсутня.
У судовому засіданні, 02.08.2012, після огляду оригінала довідки, розбіжностей встановлено не було.
Позивач пояснив, що фельдшерсько-акушерський пункт не має печатки, тому підпис ОСОБА_4 не засвідчений, і взагалі, вона не лікар, а фельдшер.
Згідно до положень та вимог ч. 4 ст. 70 КАС України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказуванн6я, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», порядок і умови видачі, продовження та обліку листків непрацездатності, здійснення контролю за правильністю їх видачі встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я за погодженням з фондом.
Відповідно до наказу Міністерства охорони здоров'я України від 13.11.2001 за № 455 (затверджено в міністерстві юстиції України 04.12.2001 за № 1005/6196, затверджено Інструкцію про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян (далі - Інструкція).
Згідно до Преамбули до зазначеної Інструкції, вона розроблена відповідно до вимог статті 51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», визначає порядок і умови видачі, продовження та обліку документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, здійснення контролю за правильністю їх видачі.
Із наведеного виходить, що порядок та умови видачі лікарняних, їх продовження та облік визначаються нормативно - правовим актом, виданим відповідно до діючого законодавства, а тому листок непрацездатності повинен відповідати вимогам законодавства.
Відповідно до п. 1.1 Інструкції, тимчасова непрацездатність працівників засвідчується листком непрацездатності.
Відповідно до п. 1.2 Інструкції, видача інших документів про тимчасову непрацездатність забороняється, крім випадків, обумовлених п. 1.13, 2.7, 2.16 - 2.20, 3.4, 3.16, 6.6.
Згідно до п.2.16 Інструкції, захворювання студентів вищих навчальних закладів І-ІV рівнів акредитації та учнів професійно-технічних закладів засвідчується довідкою форми № 095/о «Довідка про тимчасову непрацездатність студента, учня технікуму, професійно-технічного училища, про хворобу, карантин і інші причини відсутності дитини, яка відвідує школу, дитячий дошкільний заклад», затвердженою наказом МОЗ України від 29.12.2000 за № 369.
Відповідно до п. 1.4.4 Інструкції, право видачі листків непрацездатності надається фельдшерам у місцевостях, де відсутній лікар, а також на плаваючих судах.
Список цих фельдшерів затверджується щороку органами охорони здоров'я.
Доказів того, що фельдшер ОСОБА_4 має право видачі листків непрацездатності позивачем суду не надано.
Далі, судом встановлено, що відповідно до паспорта громадянина України, позивач з 30.09.2009, зареєстрований та постійно проживає АДРЕСА_1
Відповідно до п. 1.9 Інструкції, листок непрацездатності (довідка) в амбулаторно-поліклінічних закладах видається лікуючим лікарем (фельдшером) переважно за місцем проживання чи роботи.
У разі вибору особою лікуючого лікаря і лікувально-профілактичного закладу не за місцем проживання чи роботи документи, що засвідчують тимчасову непрацездатність, видаються за наявності заяви-клопотання особи, погодженої з головним лікарем обраного лікувально-профілактичного закладу, або його заступником, засвідченої підписом та круглою печаткою лікувально-профілактичного закладу.
Відповідно до положень п. 1.10 Інструкції, особам, у яких тимчасова непрацездатність настала поза постійним місцем проживання і роботи (під час відрядження, санаторно-курортного лікування, відпустки тощо), листок непрацездатності (довідка) видається за місцем їх тимчасового перебування з дозволу головного лікаря лікувально-профілактичного закладу на число днів непрацездатності.
Далі, відповідно до п. 2.2 Інструкції, при втраті працездатності внаслідок захворювання або травми лікуючий лікар в амбулаторно - поліклінічних закладах може видавати листок непрацездатності особисто терміном до 5 календарних днів з наступним продовженням його, залежно від тяжкості захворювання, до 10 календарних днів.
Якщо непрацездатність триває понад 10 календарних днів, продовження листка непрацездатності до 30 календарних днів проводиться лікуючим лікарем спільно з завідуючим відділення, а надалі - ЛКК, яка призначається керівником лікувально-профілактичного закладу, після комісійного огляду хворого, з періодичністю не рідше 1 разу на 10 днів, але не більше терміну, встановленого для направлення до МСЕК.
Далі, відповідно до п. 2.4 Інструкції, фельдшер, відповідно до п. 1.4.4, має право видавати листок непрацездатності особисто і одночасно на термін не більше 3 днів з наступним направленням хворого до лікаря у разі його тимчасової непрацездатності.
Згідно до п. 2.5 Інструкції, листок непрацездатності у разі захворювання, травми, в тому числі й побутової, видається в день установлення непрацездатності, крім випадків лікування на стаціонарі.
У судовому засіданні, 07.08.2012, позивачем було надано суду довідку фельдшерсько-акушерського пункту .
Після огляду оригіналу зазначеної довідки, судом встановлено, що із її змісту вбачається, що вона видана позивачеві у тому, що він хворів у період із 08.07.2012 по 17.08.2012.
Довідка має штамп зазначеного пункту, де зазначено, що довідку видано 17 липня 2012 року.
Далі, довідка підписана завідувачем фельдшерсько-акушерського пункту, фельдшером ОСОБА_4
Довідка має трикутну печатку, де зазначено «Антрацитівське відділення, Антрацитівський районний центр ПМСД».
Зверху трикутної печатки довідка має напис «действительная по месту требования», зазначена напис ніким не завірена, відсутні підписи лікарів, посадових осіб медичного закладу, та печатка медичного закладу.
На питання суду, де ставили цю печатку та хто саме, позивач пояснив суду, що печатку на його прохання йому поставила старша медична сестра зазначеного медичного закладу, він її не знає, вона ж і зробила напис,
Печатку та напис зазначений працівник медичної установи зробила на довідці, що її він надавав суду у першому судовому засіданні.
Крім того, позивач надав суду довідку за № 19 про тимчасову непрацездатність студента, зазначена довідка має штамп Антрацитівського районного центру первинної медико-санітарної допомоги Антрацитівського відділення, дата видачі довідки 17.07.2012, зазначено, що він хворів у період із 08.07.2012 по 17.07.2012, підпис та прізвище лікаря відсутні, крім того відсутні дані про продовження строку листка непрацездатності, відсутні підписи та печатка завідуючого медичним закладом, відсутня особиста печатка лікаря.
Далі, позивачем надано суду ксерокопію витягу з журналу реєстрації амбулаторного прийому, відповідно до змісту якого вбачається, що 08.07.2012 позивач викликав на дім лікаря.
Зазначена ксерокопія належним чином не засвідчена, відсутні підписи посадових осіб та печатка медичного закладу, який медичний заклад її надав, встановити у судовому засіданні не було можливим.
Крім того, відповідно до розділу ІІІ Положення про фельдшерсько-акушерський/фельдшерський пункт, затвердженого наказом міністерства охорони здоров'я України від 04.11.2011 за № 755 (зареєстроване у Міністерстві юстиції України 20.12.2011 за № 1486/20224) фельдшерсько-акушерському пункту/фельдшерському пункту не надано право видавати листки непрацездатності.
Згідно до розділу ІV зазначеного Положення, завідувач таким пунктом не наділений правом видавати листки непрацездатності, усю лікувально-профілактичну та адміністративно-господарську діяльність організовує тільки із погодженням із лікарем, у веденні якого перебуває такий пункт.
Із наведеного виходить, що довідка, надана суду у якості доказу хвороби позивача, видана лише 17 липня 2012, що суперечить вимогам п. 2.5 Інструкції (видається в день установлення непрацездатності).
Крім того, довідка видана не уповноваженою особою, не має, як того вимагає установлений законом порядок, підпису лікаря, печатки лікаря та медичного закладу, відсутні погодження з головним лікарем та погодження із завідувачем поліклінічного відділення при продовженні строків непрацездатності, видана неналежною медичною установою, не зазначено особу лікаря, відсутня особиста печатка лікаря, тощо.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 143 КАС України, якщо доданий до справи або наданий суду особою, яка бере участь у справі, для ознайомлення документ викликає сумнів у його достовірності або є фальшивим, особа, яка бере участь у справі, може просити суд виключити його з числа доказів і вирішувати справу на підставі інших доказів або вимагати проведення експертизи.
Судом було зроблено та направлено до фельдшерсько-акушерського пункту судовий запит з вимогою підтвердити факти лікування позивача, надати суду журнал обліку видачі листків непрацездатності, виписку з амбулаторної карти хворого та зазначити, чи дійсно позивачеві цей медичний заклад видавав довідку про хворобу.
Крім того, суд викликав у якості свідка ОСОБА_4, з метою шляхом її допиту у якості свідка встановити істину у справі.
Позивач надав суду довідку, що ОСОБА_4 зазначений запит та повістку до суду отримала, однак свідок до суду не з'явилась, відповідь на судовий запит не надала.
Враховуючи, що надана позивачем суду довідка, не відповідає вимогам діючого законодавства, що установлюють порядок видачі, продовження та обліку листків непрацездатності, суд не може враховувати її в якості доказу та виключає з числа доказів.
Таким чином, відповідно до наведеного, враховуючи, що доказів, що підтверджують поважність причин пропуску процесуального строку, встановленого законом для звернення до адміністративного суду із позовом, суд дійшов висновку, що клопотання позивача повинно бути залишено без задоволення як необґрунтоване, а позовна заява позивача повинна бути залишена без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 99-100, 104, 105 - 106, 158-165 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В:
Клопотання громадянина ОСОБА_1 про поновлення процесуального строку, встановленого законом, для звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом громадянина ОСОБА_1 до Луганського Державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренко про скасування наказу від 08.06.2012 за № 70 о/с - залишити без задоволення.
Адміністративний позов громадянина ОСОБА_1 до Луганського Державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренко про скасування наказу від 08.06.2012 за № 70 о/с - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги,відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що ухвала суду не набрала сили.
Ухвалу складено та підписано у повному обсягу 08 серпня 2012 року.
Суддя С.К. Коршиков