ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.08.06р.

Справа № 6/147

За позовом  Відкритого акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім.Ф.Е. Дзержинського", Дніпропетровська область, м.Дніпродзержинськ 

до  Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м.Дніпропетровськ 

про спонукання до вчинення дій

Суддя  Коваленко О.О.

Представники:

  Від позивача Заржицька О.С. довіреність № 32 від 03.07.2006 р.  Від відповідача Грущенко О.О. довіреність № № 32 від 01.01.2006 р. 

СУТЬ СПОРУ:

Розглядається позовна заява та заява про уточнення позовних вимог Відкритого акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім.Ф.Е.Дзержинського», м.Дніпродзержинськ–далі по тексту–позивача до Державного підприємства  „Придніпровська залізниця”, м.Дніпропетровськ–далі по тексту–відповідача про стягнення з відповідача на користь позивача 664 837,92 грн. основного боргу на підставі договору поставки металопродукції № 22-0241-01 від 01.02.2002 р. та Специфікацій до нього.

Додатково позивач просить суд поновити строк позовної давності пропущений позивачем з поважних причин та стягнути з відповідача на його користь 6 733,74 грн. держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, посилаючись на те, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача.

Відповідач відзив на позов та витребувані господарським судом документи надав, у судове засідання з’явився, позовні вимоги позивача не визнає у повному обсязі посилаючись на те, що право вимагати оплатити отриману металопродукцію на оспорювану суму, а саме 664 837,92 грн., у відповідності з вимогами п.7.2 умов вищеназваного договору та Специфікацій до нього, у позивача виникло 21.12.2002 р., тобто через 15 банківських днів після складання акту прийомки та пред’явлення позивачем вимог до відповідача про оплату отриманої металопродукції загальною вартістю 664 837,92 грн., а позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою  тільки 17.04.2006 р., тобто з пропуском трирічного строку позовної давності без поважних причин.

25.04.2006 р. на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошувалась перерва до 01.06.2006 р. та до 20.06.2006 р. для надання сторонами доказів в обґрунтування своїх позовних вимог і своїх заперечень.

20.06.2006 р. на підставі ст.69 Господарського процесуального кодексу України за письмовим клопотанням сторін слухання справи було продовжено до 30.08.2006 р.

20.06.2006 р. на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошувалась перерва до 11.07.2006 р., до 01.08.2006 р. та до 10.08.2006 р. для надання сторонами доказів в обґрунтування своїх позовних вимог і своїх заперечень.

10.08.2006 р. на підставі ст.75 ГПК України справу було розглянуто за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих позивачем на вимоги суду в судове засідання.

Вивчивши матеріали справи, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

          

01.02.2002 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки металопродукції № 22-0241-01 та підписано Специфікації до нього, відповідно до умов якого та письмових заявок відповідача, позивач в період з 14.11.2002 р. по 25.11.2002 р. згідно квитанцій про приймання вантажу № № 45571474, 45569544, 45571658, 45571659, 45571660, 45571695, 45571696, 45571697, 45571698, 45569611 на адресу відповідача поставив металопродукцію загальною вартістю 664 837,92 грн., яку відповідач в порушення п.7.2 умов вищеназваного договору на протязі 15 банківських днів від дня підписання актів прийомки, отриману ним металопродукцію не оплатив, не оплатив відповідач і платіжні вимоги-доручення позивача № 5393043-8783 від 30.11.2002 р., № 5393043-8429 від 25.11.2002 р., № 5393043-8780 від 30.11.2002 р., № 5393043-8781 від 30.11.2002 р., № 5393043-8782 від 30.11.2002 р., № 5393043-8784 від 30.11.2002 р., на суму боргу, не оплатив вимогу позивача від 21.09.2005 р. за № 01/ВН-619, викладену у листі-вимозі на суму 664 837,92 грн., у зв’язку з чим позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, у якій просить суд поновити строки позовної давності, пропущені ним з поважних причин, та стягнути з відповідача на його користь 664 837,92 грн. основного боргу на підставі матеріалів справи та оригіналів документів наданих позивачем та відповідачем на вимоги суду в судове засідання.   

Додатково позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 6 733,74 грн. держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, посилаючись на те, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача.

Позивачем в судовому засіданні на підставі ст.33 ГПК України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог.

Відповідно до п.4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України 2003 року його положення застосовуються до прав і обов’язків, які продовжують існувати на момент набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються  до тих прав і обов’язків, що виникли або продовжують існувати  після набрання ним чинності.

Згідно ч.1 п.5 ст.267 Цивільного кодексу України якщо суд вважає поважними причини пропущення позовної давності,  порушено право підлягає захисту.  

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо  інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу або інших актів цивільного законодавства.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши повноважних  представників  сторін  в судовому засіданні суд дійшов висновку, що факт заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 664 837,92 грн. повністю підтверджується матеріалами справи, оригіналами документів представлених сторонами на вимоги суду  в судове засідання і по суті не заперечується повноважним представником відповідача ані в судовому засіданні, ані у відзиві на позов.

Оскільки на день розгляду справи у суді строк позовної давності позивачем дійсно  було пропущено з поважних причин, так як позивач документально довів, що за цей час двічі звертався до відповідача з вимогою оплатити отриману металопродукцію, крім цього відбулась заміна одного керівника відповідача на іншого і попередній керівник обіцяв провести оплату отриманої металопродукції у добровільному порядку, а його правонаступник відмовився від оплати отриманої металопродукції в добровільному порядку, у зв’язку з чим суд вважає за можливе задовольнити клопотання позивача про  поновлення строків позовної давності та стягнути з відповідача на користь позивача суму основного боргу, що становить 664 837,92 грн.

Додаткові вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь                           6 733,74 грн. держмита і 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з тих підстав, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача, слід визнати обґрунтованими та підлеглими задоволенню пропорційно-стягнутій сумі боргу.

Заперечення відповідача, що право вимагати оплати за  отриману металопродукцію на оспорювану суму, а саме: 664 837,92 грн., у відповідності з вимогами п.7.2 умов вищеназваного договору та Специфікацій до нього, у позивача виникло 21.12.2002 р., тобто через 15 банківських днів після підписання акту прийомку металопродукції та  пред’явлення позивачем до відповідача вимог у вигляді платіжних вимог-доручень позивача № 5393043-8783 від 30.11.2002 р., № 5393043-8429 від 25.11.2002 р., № 5393043-8780 від 30.11.2002 р., № 5393043-8781 від 30.11.2002 р., № 5393043-8782 від 30.11.2002 р., № 5393043-8784 від 30.11.2002 р. до відповідача про оплату отриманої металопродукції загальною вартістю 664 837,92 грн., а позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою  тільки 17.04.2006 р., тобто з пропуском трирічного строку позовної давності без поважних причин, суд не може прийняти до уваги, так як відповідач тричі мав можливість оплатити отриману ним металопродукцію у повному обсязі, тобто виконати взяті на себе  договірні зобов’язання:

- вперше:  коли відповідач отримав від позивача металопродукцію на оспорювану суму і згідно п.7.2 умов вищеназваного договору зобов’язаний був оплатити отриману ним металопродукцію на протязі 15 банківських днів після підписання акту приймання металопродукції від 29.11.2002 р., складеного самим відповідачем, але не оплатив;

- вдруге: коли відповідач отримав від позивача вимогу у вигляді платіжних вимог-доручень позивача № 5393043-8783 від 30.11.2002 р., № 5393043-8429 від 25.11.2002 р., № 5393043-8780 від 30.11.2002 р., № 5393043-8781 від 30.11.2002 р.,  № 5393043-8782 від 30.11.2002 р., № 5393043-8784 від 30.11.2002 р. на оспорювану суму металопродукції, але знову не оплатив;

- втретє: коли відповідач отримав від позивача листа-вимогу за № 01/ВН-619 від 21.09.2005 р. з вимогою в семиденний термін від дня отримання даного листа  оплатити  отриману ним металопродукції на оспорювану суму у відповідності з вимогами ст.530 Цивільного кодексу України, але знову не оплатив, у зв’язку з чим суд вважає за можливе та необхідне, з метою дотримання сторонами фінансової дисципліни в державі -  поновити строки позовної давності.   

Керуючись ст.ст.4,11,15,16,267,525,526 Цивільного кодексу України, ст.ст.33,49, 82-85,87,116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Поновити строки позовної давності.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства „Придніпровська залізниця”, 49600, м.Дніпропетровськ, пр.К.Маркса,108, (р/р 2600830130306 в ПІБ м.Дніпропетровська, МФО 305437, код ЄДРПОУ 01073828) на користь Відкритого акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім.Ф.Е.Дзержинського», 51925, Дніпропетровська область, м.Дніпродзержинськ, вул.Кірова,18-Б, (р/р 26006303170001 філії „Відділення Промінвестбанку в м.Дніпродзержинськ Дніпропетровської обл.”, МФО 305501, код ЄДРПОУ 05393043) 664 837 (шістсот шістдесят чотири тисячі вісімсот тридцять сім) гривень 92 коп. боргу, 6 648 (шість тисяч шістсот сорок вісім) гривень 37 коп. держмита, 118 (сто вісімнадцять) гривень 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя

О.О. Коваленко

Рішення підписано - 15.08.2006 р.