ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91000, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области 91000, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32

 У Х В А Л А

15.06.06                                                                                 Справа № 13/19.

За позовом відкритого акціонерного товариства «Білокуракінський елеватор», смт. Білокуракіне Луганської області

до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Вікторія», с. Кабичівка Марківський район Луганської області

про стягнення 56989 грн. 99 коп.

Орган виконання судового рішення –державна виконавча служба у Марківському районі Луганської області.

Суддя

Яресько Б.В.

За участю:

Від позивача

Курочка В.М. дов. 04012006 б/н

Від відповідача

Керівник Бондарь А.М. паспорт ЕМ 240131 виданий Марківським РВ УМВС  24.06.1999 р.

Від органу виконання судового рішення

Рябчун Д.С. дов. б/н від 16.05.2006 р.

До початку слухання справи від учасників судового процесу вимоги про здійснення фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу не надійшло, в зв’язку з чим технічна фіксація  не здійснювалась.

ВСТАНОВИВ: Позивачем заявлений позов про стягнення з відповідача суми основного боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення в розмірі 53 822 грн. 60 коп., суми що дорівнює 3% річних в розмирі 431 грн. 51 коп. і пені в розмірі 2 732 грн. 88 коп.

23.02.2006 господарським судом Луганської області прийнято рішення у справі № 13/19, яким стягнуто з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Вікторія” на користь відкритого акціонерного товариства “Білокуракінський елеватор” суму основного боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення в розмірі 53 822 грн. 60 коп., 3% річних в розмирі 431 грн. 51 коп.,  пеню в розмірі 2 732 грн. 88 коп., державне мито у сумі –569 грн. 89 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп.

13.03.06 на виконання рішення у справі  № 13/19 виданий наказ.

Відповідач 23.05.2006 р. звернувся до господарського суду Луганської області з скаргою на дії державного виконавця в якої просить суд скасувати постанову заступника начальника державної виконавчої служби у Марківському районі Харабара Н.А. від 11.05.2006 року про накладення арешту на кошти боржника в сумі 63422 грн. 37 коп. що містяться на рахунку 260034612, яки1 знаходиться в ЛОД АППБ “АВАЛЬ”. В обґрунтування зазначеної скарги заявник посилається на порушення державним виконавцем приписів ст. 5 Закону України “Про виконавче провадження”, та на те, що накладення арешту ускладнює роботу підприємства.

Орган виконання судового рішення проти задоволення скарги заперечує, посилаючись на те, що всі виконавчі дії здійснювались відповідно до вимог закону, прийнята постанова про накладення арешту на кошти відповідача відповідає  вимогам ст. 5, 50 Закону України “Про виконавче провадження”.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд,

ВСТАНОВИВ, що 21.03.2006 р. державною виконавчою службою  у Марківському районі була прийнята постанова про відкриття виконавчого провадження за наказом господарського суду Луганської області № 13/19 від 23.02.2006 р.

Відповідачу було запропоновано в строк до 27.03.2006 року добровільно виконати наказ суду.

В зв’язку з невиконанням добровільно зазначеного наказу 11.05.2006 року заступником начальника Державної виконавчої служби у Марківському районі приймається постанова про арешт коштів на суму 63442 грн. 37 коп. що належать боржнику та містяться на рахунках № 260034612 в ЛОД АППБ Аваль; № 260461748 в ЛОД АППБ “Аваль”; № 260462255 в ЛОД АППБ “АВАЛЬ”; № 2606944612 в ЛОД АППБ “Аваль”, № 260472290 в ЛОД АППБ “АВАЛЬ”. Також 11.05.2006 р. заступником начальника Державної виконавчої служби у Марківському районі приймається постанова про арешт коштів боржника у межах 63442 грн. 37 коп., що належать боржнику та знаходяться у його касі.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленої скарги виходячи з наступних підстав.

Згідно ст. 5 Закону України “Про виконавче провадження” державний виконавець має право на виконання рішення суду про стягнення коштів або накладення

арешту  в  порядку,  встановленому  цим Законом накладати арешт на грошові  кошти  та  інші цінності боржника, в тому числі на кошти, які  знаходяться  на рахунках та вкладах в установах банків, інших кредитних   установах,  на  рахунки  в  цінних  паперах,  а  також опечатувати  каси,  приміщення  і місця зберігання грошей.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського  процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Заявник скарги не довів суду незаконність прийнятої державним виконавцем постанови про арешт коштів боржника.

Керуючись ст. 86, 121-2 Господарського  процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.          Відмовити в задоволенні скарги.

Суддя                                                                                 Б.В. Яресько