РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

_____________________________________________________________________

Справа №: 22-ц/0190/4612/2012Головуючий суду першої інстанції:Єрохіна І.В.

Доповідач суду апеляційної інстанції:Чистякова Т. І.

РІШЕННЯ

"31" липня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіЧистякової Т.І.

СуддівЛюбобратцевої Н.І. Курської А.Г.

При секретаріГаліч Ю.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на рішення Чорноморського районного суду Автономної Республіки Крим від 18 травня 2012 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, третя особа - Чорноморська селищна рада, про розділ сумісно набутого майна,

ВСТАНОВИЛА:

15.09.2011року позивачка звернулася до суду з позовом до ОСОБА_7 про розділ сумісно набутого майна. Позовні вимоги мотивує тим, що під час шлюбу з відповідачем у 2003 році вони придбали спірний будинок за адресою: АДРЕСА_1, який був за згодою сторін оформлений на голову сім'ї - ОСОБА_7 Гроші за будинок сплачено за рахунок спільного сімейного бюджету. Шлюб з відповідачем було розірвано у грудні 2008 р., але згодом вони поновили сімейні стосунки, деякий час проживали спільно однією родиною. Потім відповідач почав влаштовувати дома сварки, скандали, створив такі умови, що проживати в одному будинку стало неможливо та вона повинна була піти з будинку разом з дітьми. Відповідач перешкоджає їй проживати у будинку. Враховуючи, що спірний будинок придбаний сторонами під час шлюбу, просить визнати її право власності на 1/2 частку будинку та визначити порядок користування земельною ділянкою за вказаною адресою. Після проведення судової будівельно-технічної експертизи позивачка уточнила позовні вимоги, просить розділити будинок та визначити порядок користування земельною ділянкою згідно першого варіанту розділу, запропонованого експертом та визнати за нею право власності на 1/2 частку будинку. Вона згодна самостійно виконати переобладнання будинку згідно експертизи. Просила стягнути з відповідача понесені нею судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, витрат на ІТЗ, проведення експертизи та надання правової допомоги.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив застосувати до вимог позивачки строк позовної давності у зв'язку з тим, що рішенням суду про розірвання шлюбу від 08.12.2008 року встановлено, що сторони припинили шлюбні відносини з червня 2008 року, а тому, строк позовної давності повинен відраховуватись саме з цього моменту. Але позивачка звернулась до суду з зазначеним позовом лише у вересні 2011 року. Крім того, представник відповідача заперечує проти розділу будинку з тих підстав, що будинок розташований на земельній ділянці, яка не приватизована, тому розділити будинок неможливо. Також, заперечує проти жодного варіанту розділу будинку, оскільки варіанти розділу, запропоновані експертом, передбачають проведення переобладнання. Проведення переобладнання будинку можливо лише за згодою селищної ради, дозволу інспекції ДАБК та наявності приватизованої земельної ділянки.

Чорноморська селищна рада, яка була залучена до участі у справі в якості третьої особи, не заперечує проти позовних вимог.

Рішенням Чорноморського районного суду Автономної Республіки Крим від 18 травня 2012 року позов задоволено частково. Житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1, розділено наступним чином:

ОСОБА_6 виділено наступні будівлі та споруди: частину житлового будинку літер «А», площею 20,7 кв.м. і вартістю 49704 грн., а саме: - приміщення № 5 площею 12,1 кв.м., приміщення № 7 площею 8,6 кв.м., частину прибудови літер «а», площею 10,3 кв.м. (приміщення № 8 площею 10,3 кв.м.), вартістю 20 289 грн.; погріб із входом літер «Б», вартістю 4262 грн., сарай літер «В» вартістю 13870 грн.; сарай літер «Г» вартістю 3843 грн., сарай літер «Д» вартістю 9018 грн., вбиральню літер «Е» вартістю 1636 грн. Загальна вартість будівель, які виділяються ОСОБА_6 складає 102622 грн., що на 6655 грн. більше, ніж належить на ідеальну частку і відповідає 53/100 часткам. На додатках № 1 та 2 до судово-будівельної експертизи ці приміщення розфарбовані синім кольором.

ОСОБА_7 виділено наступні будівлі і споруди: частину житлового будинку літер «А», площею 24,6 кв.м. і вартістю 59068 грн., а саме: - приміщення № 3 площею 8,1 кв.м., приміщення № 4 площею 11,4 кв.м., приміщення № 6 площею 5,1 кв.м., частину прибудови літер «а», площею 13,2 кв.м. (приміщення № 1 площею 6,3 кв.м., приміщення № 2 площею 6,9 кв.м.), вартістю 26001 грн.; ґанок вартістю 2245 грн., козирок вартістю 1998 грн. Загальна вартість будівель, які виділяються ОСОБА_7, складає 89312 грн., що на 6655 грн. менше, ніж припадає на ідеальну частку і відповідає 47/100 часткам. На додатках № 1 та 2 до судово-будівельної експертизи ці приміщення розфарбовані жовтим кольором.

Позивачку ОСОБА_6 зобов'язано виконати переобладнання: закласти дверний проріз між приміщеннями № 1 та № 8, як показано в додатку № 2 до висновку експертизи; закласти дверний проріз між приміщеннями № 6 та № 7, як показано в додатку; закласти дверний проріз між приміщеннями № 5 та № 6, як показано в додатку № 2; влаштувати дверний проріз із вхідними дверима у приміщенні № 8, як показано в додатку № 2; влаштувати дверний проріз у перегородці між приміщеннями № 5 та № 7, як показано в додатку № 2, влаштувати дверний проріз у перегородці між приміщеннями № 7 та № 8, як показано в додатку № 2.

Визнано за ОСОБА_6 право власності на частину житлового будинку літер «А», площею 20,7 кв.м. і вартістю 49704 грн., а саме: - приміщення № 5 площею 12,1 кв.м., приміщення № 7 площею 8,6 кв.м., частину прибудови літер «а», площею 10,3 кв.м. (приміщення № 8 площею 10,3 кв.м.) і вартістю 20 289 грн.; погріб із входом літер «Б», вартістю 4262 грн., сарай літер «В» вартістю 13870 грн.; сарай літер «Г» вартістю 3843 грн., сарай літер «Д» вартістю 9018 грн., вбиральню літер «Е» вартістю 1636 грн. Загальна вартість будівель складає 102622 грн., що на 6655 грн. більше, ніж належить на ідеальну частку і відповідає 53/100 часткам. На додатках № 1 та 2 до судово-будівельної експертизи ці приміщення розфарбовані синім кольором.

Визнано за ОСОБА_7 право власності на частину житлового будинку літер «А», площею 24,6 кв.м. и вартістю 59068 грн., а саме: - приміщення № 3 площею 8,1 кв.м., приміщення № 4 площею 11,4. приміщення № 6 площею 5,1 кв.м., частину прибудови літер «а», площею 13,2 кв.м. (приміщення № 1 площею 6,3 кв.м., приміщення № 2 площею 6,9 кв.м.) і вартістю 26001; ґанок вартістю 2245 грн., козирок вартістю 1998 грн.. Загальна вартість будівель складає 89312 грн., що на 6655 грн. менше, ніж належить на ідеальну частку і відповідає 47/100 часткам. На додатках № 1 та 2 до судово-будівельної експертизи ці приміщення розфарбовані жовтим кольором.

Визначено порядок користування земельною ділянкою, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1:

У користування ОСОБА_6 на 1/2 частку надано земельну ділянку площею 419 кв.м., що відповідає площі належної на ідеальну частку. На додатку № 5 дана земельна ділянка позначена синім кольором.

У користування ОСОБА_7 на 1/2 частки надано земельну ділянку площею 419 кв.м., що відповідає площі належної на ідеальну частку. На додатку № 5 дана земельна ділянка позначена жовтим кольором.

Припинено право спільної власності подружжя ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на будинок АДРЕСА_1.

Стягнено з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 суму грошового еквіваленту різниці у вартості будов, що припадають на частку, яка після розділу стала менше його ідеальної частки у розмірі 6655 грн.

Стягнено з ОСОБА_7 на користь АДРЕСА_1 судові витрати: судовій збір 154,34 грн., витрати на ІТО - 120 грн., витрати, пов'язані з проведенням будівельно-технічної експертизи в розмірі 5063,04 грн., а всього 5337,38 грн.

Стягнено з ОСОБА_7 на користь держави судовій збір у розмірі 1545 грн. 66 коп.

В решті позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_7 просить скасувати рішення, як незаконне і необґрунтоване і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Доводи апелянта зводяться до того, що суд безпідставно не прийняв до уваги доводи відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду, оскільки рішенням суду від 08 грудня 2008 року у справі №2-877/08 за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про розірвання шлюбу встановлено, що сторони шлюбні стосунки не підтримують з червня 2008 року. Крім того, на думку апелянта, суд вийшов за межі позовних вимог, оскільки позивачка просила визнати за нею право власності на 1\2 частку домоволодіння, а суд визнав за нею право власності на 53\100 часток. Також вважає, що суд, зобов'язавши провести перебудови, не звернув уваги на те, що для здійснення будівельних робіт необхідна наявність належним чином оформленого права користування земельною ділянкою. Апелянтом також зазначено, що будинок розташований в межах територіальної громади Новосільської сільської ради Чорноморського р-ну АР Крим, яку не було залучено до участі у справі.

ОСОБА_6 також подано апеляційну скаргу, в якій апелянтом ставиться питання про зміну рішення в частині розділу жилого будинку. Апелянт вважає, що суд неправильно розподілив частки у домоволодінні і виділив у її користування приміщення, не враховуючи інтереси неповнолітніх дітей, які проживають з нею. Також апелянтом зазначено, що судом на неї безпідставно покладено додаткові витрати не лише на проведення перебудови, але і на виплату різниці у вартості будівель. Також вважає, що присуджені їй погреб літ. «Б» і три сараї літ. «В», «Г», «Д» їй не потрібні, а навпаки потрібні відповідачу.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_6 не підлягає задоволенню, апеляційна скарга ОСОБА_7 підлягає задоволенню частково з наступних підстав, а рішення суду - скасуванню з ухваленням по справі нового рішення про відмову в задоволенні позову з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_6, суд виходив з їх доведеності та обґрунтованості. Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду, оскільки вони зроблені з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Так, із матеріалів справи вбачається, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 2000 по 2008 рік. Від шлюбу мають двох неповнолітніх дітей. 06.11.2003 року, тобто в період шлюбу, відповідач за договором купівлі - продажу придбав будинок по АДРЕСА_1. 26.11.2003року Євпаторійським міжміським бюро реєстрації та технічної інвентаризації за ним була проведена реєстрація права власності на зазначений будинок. (а.с. 8, 9).

Згідно зі ст. 22 КпШС України, який був чинним на час придбання спірного будинку, майно, нажите подружжям за час шлюбу, належить їм на праві спільної сумісної власності.

Аналогічні положення містяться в частині першій статті 60 СК України, згідно яких майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку (доходу).

Відповідно до ст. 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до ч. 3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям під час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Проаналізувавши вказані норми закону, суд дійшов правильного висновку щодо того, що сторони мають рівні права на спірне майно, оскільки будинок був придбаний ними під час шлюбу, а тому вказане нерухоме майно є об'єктом права спільної сумісної власності, в якому частки сторін є рівними.

У висновку судової будівельно- технічної експертизи № 3532/3533 від 04.04.2012 року експертом запропоновано два варіанти розділу будинку, згідно з якими необхідно виконати відповідні переобладнання.

Виходячи з положень ст. 183 ЦК України та роз'яснень, викладених у пп. 6, 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.10.1991р. №7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності на житловий будинок» та у п.14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995р. № 20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності", поділ будинку може мати місце за наявності технічної можливості виділення кожній із сторін відокремленої частини будинку із самостійним виходом (квартири), яка відповідає розміру їх часток у приватній власності або наявності технічної можливості переобладнання будинку в ізольовані квартири.

Можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири передбачає необхідність влаштування окремих кухонь, санвузлів, облаштування кожної квартири незалежними системами опалення та електроосвітлення.

З варіанту висновку судової будівельно-технічної експертизи, який взяв за основу суд при поділі домоволодіння, убачається, що при виділі часток у натурі, необхідно зробити наступні переобладнання: закласти дверний проріз між приміщеннями № 1 та № 8, як показано в додатку № 2 до висновку експертизи; закласти дверний проріз між приміщеннями № 6 та № 7, як показано в додатку; закласти дверний проріз між приміщеннями № 5 та № 6, як показано в додатку № 2; влаштувати дверний проріз із вхідними дверима у приміщенні № 8, як показано в додатку № 2; влаштувати дверний проріз у перегородці між приміщеннями № 5 та № 7, як показано в додатку № 2, влаштувати дверний проріз у перегородці між приміщеннями № 7 та № 8, як показано в додатку № 2.

Однак, ні в цьому варіанті, ні в іншому варіанті поділу будинку, запропонованому експертом, не вказано яким чином необхідно провести влаштування окремих кухонь, санвузлів, облаштування кожної квартири незалежними системами опалення та електроосвітлення. На зазначені питання не звернув увагу суд, не з'ясував їх і не вказав про це в судовому рішенні.

Відповідно до положень ст. 152 ЖК України у тих випадках, коли для поділу необхідно перепланування та переобладнання будинку, він проводиться за наявності дозволу на це виконавчого комітету місцевої ради.

В матеріалах справи відсутні відомості про дачу згоди виконавчим комітетом Новосільської сільської ради Чорноморського р-ну АР Крим на переобладнання домоволодіння у варіанті, що обрано судом, чи у іншому варіанті.

З урахуванням вимог ст. 10 ЦПК України з метою всебічного і повного з'ясування обставин справи та забезпечення здійснення прав сторін, судова колегія у судовому засіданні, яке відбулось 19.06.2012року, запропонувала сторонам надати дані про дозвіл виконавчого комітету місцевої ради на переобладнання і перепланування жилого будинку, про узгодження обраного судом чи іншого варіанту з пожежною та санітарною інспекцією.

На підставі ч.4 ст. 10 ЦПК України сторони булі попереджені про наслідки не вчинення цих процесуальних дій і було надано строк до наступного судового засідання, яке призначено на 31.07.2012року надати вищезгадані дозволи та узгодження.

Проте сторони суду апеляційної інстанції після перерви вищезгадані докази не надали, з клопотаннями про витребування цих доказів до суду апеляційної інстанції не звернулись.

Представник позивача у судовому засіданні пояснила, що ні вона за дорученням позивачки, ні позивачка навіть не звертались до виконкому сільської ради з цього питання.

Позивачка та її представник не надали суду апеляційної інстанції також доказів про узгодження обраного варіанту поділу з пожежною та санітарною інспекцією, незважаючи на попередження про наслідки не вчинення таких процесуальних дій.

Зазначені узгодження мають суттєве значення, оскільки сторонам необхідно влаштовувати санвузол, кухню, кожну квартиру облаштувати незалежними системами опалення та електроосвітлення.

Рішення суду, ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, згідно з п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог про поділ домоволодіння та визначення порядку користування земельною ділянкою.

Відмовляючи позивачці у задоволенні позовних вимог про поділ домоволодіння та визначення порядку користування земельною ділянкою, судова колегія виходить з наступного.

Позивачка не надала суду допустимих та належних доказів, що підтверджували б наявність технічної можливості виділення кожній із сторін відокремленої частини будинку із самостійним виходом (квартири), яка відповідає розміру їх часток у приватній власності та наявність технічної можливості переобладнання будинку в ізольовані квартири з дозволу виконавчого комітету місцевої ради на переобладнання і перепланування жилого будинку, з узгодженням обраного варіанту з пожежною та санітарною інспекцією, а також докази про характер робіт і їх вартість, які необхідно здійснити для відокремлення виділеної частки будинку, її позовні вимоги про поділ домоволодіння в натурі не доведені, тому не можна визнати їх законними та обґрунтованими.

Враховуючи, що позовні вимоги про визначення порядку користування земельною ділянкою є похідними від позовних вимог про поділ домоволодіння, у задоволенні і цих позовних вимог слід відмовити.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що визначаючи порядок користування земельною ділянкою, суд виходив із розміру земельної ділянки, яку встановив судовий експерт під час проведення огляду 838 кв.м.. Однак, матеріали справи не містять будь - яких даних щодо розміру земельної ділянки, яка у встановленому законом порядку надавалась би сторонам за цією адресою.

В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що місцевою радою земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1 ніколи не надавалась і будь - яке рішення з цього приводу радою не приймалось.

Статтею 116 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи, набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Оскільки відсутні будь-які правовстановлюючі документи щодо надання земельної ділянки та її розміру, встановлення меж земельної ділянки тому встановити порядок користування земельною ділянкою, яка знаходиться у фактичному користуванні, на даний час є неможливим, оскільки це приведе до порушення норм діючого земельного законодавства, в зв'язку з чим колегія суддів приходить до висновку про передчасність заявлених вимог.

Виходячи з наведеного та керуючись ст. 303,309, 313, 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити частково.

Рішення Чорноморського районного суду Автономної Республіки Крим від 18 травня 2012 року скасувати. Ухвалити нове рішення. В задоволенні позову ОСОБА_6 до ОСОБА_7, третя особа - Чорноморська селищна рада, про розділ сумісно набутого майна, відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Судді: Чистякова Т.І. Любобратцева Н.І. Курська А.Г.