Судове рішення #242147
А27/111


ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ


ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА


15.08.06р.


Справа № А27/111

За позовом  Приватного підприємства "Сталактит", м. Кривий Ріг    

до  Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі 

про визнання неправомірними дій та недійсними рішень

                                                                                                                              Суддя    В.О.Татарчук

Секретар В.В.Орлова

Представники сторін:

від позивача –Дерій А.О. довір. від 04.04.06

від відповідача –Шрамко І.В. дов. від 10.05.2006р. №8293/10/100


Суть спору:

ПП “Сталактит”  звернулося з позовом до Південної МДПІ у м. Кривому Розі про визнання неправомірними дій відповідача з проведення перевірки господарської діяльності позивача 07.04.2006р. та складання акту перевірки №000103 від 07.04.2006р., а також визнання недійсними рішень від 12.04.2006р. №0000522306/0, від 12.04.2006р. №0000522306/0.

В ході вирішення спору позивач уточнив вимоги, вказавши на необхідність:

-          встановлення відсутності компетенції (повноважень) у відповідача на проведення виїзної позапланової перевірки підприємства щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу, здійсненої 07.04.2006р. та оформленої актом перевірки №000103 від 07.04.2006р.;

-          визнання недійсними рішень від 12.04.2006р. №0000522306/0, від 12.04.2006р. №0000532306/0.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що:

-          податковою інспекцією здійснена виїзна позапланова перевірка з порушенням чинного законодавства та з перевищенням компетенції за межами робочого часу;

-          в діяльності підприємства відсутні порушення п.п.1, 2, 9, 13 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” і працівники позивача не притягувалися до адміністративної чи кримінальної відповідальності за вказані порушення;

-          твердження відповідача про незабезпечення позивачем друкування фіскальних чеків не відповідає дійсності, оскільки друкування чеку було розпочато 07.02.2006р. і закінчено 08.02.2006р. о 00год.02хв.;

-          Південна МДПІ не має повноважень на застосування штрафних санкцій за здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами без ліцензії та торгівлю такими виробами за цінами, які перевищують максимальні ціни виробника, оскільки законодавством відповідні повноваження віднесені до компетенції департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів;

-          відповідачем не додержані вимоги порядку оформлення результатів перевірки.  

Відповідач заперечує проти позову з посиланням на те, що:

-          при перевірці встановлені порушення позивачем п.п.1, 2, 9, 13 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, ст.15 Закону України “Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами” та ст.6 Декрету Кабінету Міністрів України “Про акцизний збір”;

-          перевірка проводилась на підставі п.1 ст.11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” згідно із планом-графіком і не є перевіркою, яка стосується законодавства про оподаткування;

-          штрафні санкції були застосовані податковою інспекцією з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 02.06.2003р. №790 “Про затвердження Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами”.   

Також, позивач звернувся з клопотанням про виклик в судове засідання свідка Ігнатенко Ю.В., яка мешкає за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Косіора, буд.22, кв.56.

В судовому засіданні 15.08.2006р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд,-

встановив:

12.04.2006р. Південною МДПІ були прийняті рішення про застосування фінансових санкцій:

-          №0000522306/0 на суму 10820грн.;

-          №0000532306/0 на суму 2700грн.

Підставою для прийняття вказаних рішень був акт від 07.04.2006р №000103 перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб’єктами підприємницької діяльності.

Перевіркою встановлено:

-          проведення розрахункової операції без застосування РРО на суму 9грн.;

-          позивачем не здійснюється щоденне друкування фіскальних звітних чеків (Z-звіт за 07.02.2006р. знято 08.02.2006р. о 00год.02хв.);

-          невідповідність готівки на місці проведення розрахунків сумі денного звіту РРО на суму 2096грн.;

-          здійснення підприємством роздрібної торгівлі тютюновими виробами без наявності відповідної ліцензії;

-          здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, які перевищують максимальні ціни виробника.

Наведене є порушенням п.п.1, 2, 9, 13 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, ст.15 Закону України “Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами” та ст.6 Декрету Кабінету Міністрів України “Про акцизний збір”.

Суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову з таких підстав.

При обгрунтуванні своїх вимог позивач посилається на проведення податковою інспекцією перевірки з порушенням чинного законодавства та з перевищенням компетенції.

Аналіз чинного законодавства та матеріалів справи свідчить про неправомірність такого висновку.

Так, відповідно до п.4 ст.10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби здійснюють у межах своїх повноважень контроль за законністю валютних операцій, додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької   діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, що видають ці документи, за наявністю торгових патентів.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 11 вказаного Закону органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів.

Право органів державної податкової служби на проведення відповідних перевірок встановлено і статтею 16 Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів”, а також статтею 15 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

Таким чином, компетенція податкових органів на проведення відповідних перевірок чітко визначена чинним законодавством, а тому не можна стверджувати про відсутність такої компетенції.

В матеріалах справи знаходяться копії направлень від 07.04.2006р. №562-23/3 і №564-23/3, посвідчення від 07.04.2006р. №563-23/3, плану-графіку проведення перевірок щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій на квітень 2006р.

Слід зазначити, що доводи позивача щодо відсутності компетенції відповідача та порушень порядку оформлення результатів перевірки є формальними, які не можуть бути підставою для визнання недійсними спірних рішень. Фактично позивачем не спростована наявність в діяльності підприємства порушень, які призвели до застосування штрафних санкцій.

Як зазначалось вище при перевірці встановлені порушення у вигляді: проведення розрахункової операції без застосування РРО; невідповідності готівки на місці проведення розрахунків сумі денного звіту РРО; здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами без наявності відповідної ліцензії та за цінами, які перевищують максимальні ціни виробника. Наведене є порушенням п.п.1, 2, 13 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, ст.15 Закону України “Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами” та ст.6 Декрету Кабінету Міністрів України “Про акцизний збір”.

          Будь-яких доказів відсутності зазначених порушень позивачем не надано та не наведено.

Щодо посилань ПП “Сталактит” на відсутність порушення п.9 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, оскільки фіскальний чек за 07.02.2006р. був роздрукований 08.02.2006р. о 00год.02хв. слід зазначити наступне.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в  безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при  продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в  книгах обліку розрахункових операцій.

Позивачем не було забезпечено щоденне роздрукування фіскальних звітних чеків 07.02.2006р., оскільки чек за вказану дату був роздрукований вже 08.02.2006р.

Доводи позивача про відсутність у Південної МДПІ повноважень на застосування штрафних санкцій за здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами без наявності відповідної ліцензії та за цінами, які перевищують максимальні ціни виробника є також необгрунтованими. Аналіз чинного законодавства дозволяє стверджувати про наявність у відповідача зазначених повноважень.

Так, відповідно до п.11 ч.1 ст.11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах,  встановлених законами України.

Частиною 1 статті 16 Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів” встановлено, що контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають  ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Згідно з ч.4 ст.17 вказаного Закону рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції визначеної законами України.

Відповідно до п.1 Указу Президента України від 11.07.2001р. №510/2001 „Про посилення державного контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів” покладено на  Державну  податкову  адміністрацію України забезпечення  реалізації державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту,  алкогольних напоїв і тютюнових виробів, здійснення міжгалузевої координації у цій сфері.

Пунктом 6 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” встановлено, що рішення про застосування фінансових санкцій, передбачених пунктом 2  цього Порядку, приймаються керівником, а у разі його відсутності - заступником керівника органу, який видав ліцензію на право виробництва і  торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим  виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами (Департамент з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації, його регіональні управління  та їх територіальні підрозділи, Мінекономіки), чи керівником (його заступником) органів МВС, МОЗ, Державної податкової адміністрації, Держкомстату, Держспоживстандарту у межах їх   компетенції, визначеної законодавством.

Наведені норми дозволяють стверджувати, що штрафні санкції застосовані  уповноваженим органом в межах компетенції визначеної законом.

Викладені обставини свідчать про правомірність спірних рішень, що є підставою для відмови в позові.

Стосовно клопотань позивача про виклик в судове засідання свідка Ігнатенко Ю.В. та відкладення розгляду справи у зв’язку з неявкою в судове засідання такого свідка суд зазначає наступне.

Ухвалою господарського суду від 27.06.2006р. викликано в судове засідання на 15.08.2006р. свідка Ігнатенко Ю.В., яка мешкає за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Косіора, 22/56.

Зазначений свідок в судове засідання 15.08.2006р. не з’явилась, а ухвалу суду від 27.06.2006р. було повернуто у зв’язку з неможливістю вручення.

Суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні клопотання позивача про відкладення розгляду справи, оскільки матеріалів справи достатньо для прийняття рішення по суті. За твердженням представника позивача зазначена особа змінила адресу проживання і знаходиться у відпустці, однак вказати адресу, строки початку та закінчення такої відпустки представник не зміг. Позивачем взагалі не було вжито будь-яких заходів для забезпечення явки свідка, тим більше, що Ігнатенко Ю.В. є працівником ПП “Сталактит”.    

Керуючись ст.ст. 94, 162, 163 КАС України, суд, -

постановив:

В позові відмовити.


Постанова набирає законної сили згідно ст.254 КАС України та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст.186 КАС України.


Суддя                                                                                          В.О.Татарчук


Дата підписання постанови, оформленої у відповідності до ст.163 КАС України –17.08.2006р.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація