Справа №2-429/2007

РІШЕННЯ

Іменем   України

1 жовтня 2007 року                                                               Яготинський районний суд

Київської області в складі: головуючого судді Бугіль В.В. при секретарі Олексенко Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в Яготинському районному суді справу за позовом ОСОБА_1 до Державного спеціалізованого підприємства "Комплекс" про стягнення невиплаченої частини заробітної плати

встановив:

Позивач звернувся до Яготинського районного суду з даною позовною заявою,  в котрій зазначив,  що він працює в зоні відчуження в державному спеціалізованому підприємстві "Комплекс" (далі - ДСП "Комплекс") переробником радіоактивних відходів з 13 січня 1996 року по даний час.  За весь час роботи в зоні відчуження йому повинна була виплачуватися в якості складової частини заробітної плати щомісячна доплата відповідно до  ст.  39 Закону України від 28.02.1991 року № 796 "Про статус і соціальний захист громадян,  які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи". Розмір цієї доплати у період з 1 січня 2003 року до 1 січня 2006 року визначений Постановою Кабінету Міністрів України ввід 29 січня 2003 року № 137 "Про доплати і компенсації особам,  які працюють у зоні відчуження і зоні безумовного (обов'язкового) відселення після повного відселення жителів" і дорівнює 9-кратному розміру доплати,  встановленої для громадян,  які працюють у зоні безумовного (обов'язкового відселення,  плюс премія в розмірі 50 % від цієї суми.

Але,  незважаючи на наявність вказаних законодавчих актів,  які регламентують розмір доплати за роботу у зоні відчуження,  встановлюючи його в залежності від розміру мінімальної заробітної плати,  адміністрація ДСП "Комплекс" сплачувала йому доплату за роботу у зоні відчуження в розмірі 118, 8 грн. плюс 50 відсотків премії від цієї суми. При цьому адміністрація ДСП "Комплекс" посилалася на Постанову Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836 та на розпорядження Державного Департаменту - Адміністрації зони відчуження.

Вважає ці дії неправомірними та просить стягнути з відповідача на його користь 334657 грн. 07 коп. невиплаченої доплати за роботу у зоні відчуження та зобов'язати адміністрацію ДСП "Комплекс" внести зміни в щомісячні дані про його заробітну плату відповідно до розрахунку.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги.

Відповідач в судове засідання не з'явився,  надав суду письмові заперечення на позовну заяву в яких зазначив,  що позивачу нараховувалися доплати в межах встановлених законодавством,  будь які порушення з боку відповідача відсутні та просив відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи,  заслухавши пояснення позивача,  суд приходить до висновку,  що позов підлягає до задоволення.

Судом встановлено,  що позивач ОСОБА_1 працює в зоні відчуження на державному спеціалізованому підприємстві "Комплекс" переробником РАВ з 13 січня 1996 року по теперішній час.

Із наданих позивачем розрахунків заробітної плати вбачається,  що доплати йому за працю в зоні безумовного (обов'язкового) відселення розраховувались на підставі Постанови КМУ від 26.07.1996 року № 836 "Про компенсаційні витрати

2

особам,  які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи",  виходячи із суми 118, 8 грн. щомісяця

Згідно вимог  ст.  39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян,  які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" громадянам,  які працюють на територіях радіоактивного забруднення,  провадиться доплата,  зокрема,  в зоні безумовного (обов'язкового) відселення в розмірі трьох мінімальних заробітних плат. Громадянам,  які працюють в зоні відчуження,  а також в зоні безумовного (обов'язкового) відселення після повного відселення жителів,  за рішенням адміністрації зони відчуження встановлюється доплата згідно з положенням,  затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Постанови КМУ від 29.01.2003 року № 137 "Про доплати і компенсації особам,  які працюють в зоні відчуження і зоні безумовного відселення після повного відселення жителів" особам,  які постійно працюють у зоні відчуження,  проводиться доплата у 9-кратному розмірі доплати,  встановленої для громадян,  які працюють у зоні безумовного (обов'язкового) відселення. Особам,  які постійно працюють у зоні відчуження,  премія за основні результати господарської діяльності нараховується у розмірі до 50 відсотків тарифної ставки (посадового окладу) з урахуванням доплат і надбавок,  передбачених законодавством і підпунктом 1 цього пункту.

Згідно п.п.1 п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 року № 137 "Про доплати і компенсації особам,  які працюють в зоні відчуження і зоні безумовного (обов'язкового) відселення після повного відселення жителів" установлено,  що у період з 1 січня 2003 року до 1 січня 2006 року: 1)особам,  які постійно працюють,  а також особам рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ,  військовослужбовцям внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ,  Служби безпеки,  Прикордонних військ,  які постійно виконують службові обов'язки у зоні відчуження,  проводиться доплата у 9-кратному розмірі доплати,  встановленої для громадян,  які працюють у зоні безумовного (обов'язкового) відселення. Пункт 2 цієї Постанови наголошує,  що особам,  які постійно працюють у зоні відчуження,  премія за основні результати господарської діяльності нараховується у розмірі до 50 відсотків тарифної ставки (посадового) окладу з урахуванням доплат і надбавок.

Як вбачається з наданих позивачем розрахунків заробітної плати,  доплата йому розраховувалася виходячи з 118, 8 грн. щомісяця та 50 відсотків премії із цієї суми на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 "Про компенсаційні витрати особам,  які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зазначена вище Постанова Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 "Про компенсаційні витрати особам,  які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" суперечить Закону України "Про статус і соціальний захист громадян,  які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи",  в якому  ст.  39 зазначено,  що доплата у зоні безумовного (обов'язкового) відселення провадиться з розрахунку трьох мінімальних заробітних плат. За таких обставин застосування зазначеної постанови неможливо.

Розмір доплати в даному випадку слід розраховувати за вказаний період виходячи з розміру мінімальної заробітної плати (з 01.01.2003 року - 185 грн.; з 01.12.2003 року - 205 грн.; з 01.09.2004 року - 237 грн.; з 01.01.2005 року - 262 грн.; з 01.04.2005 року - 290 грн.; з 01.07.2005 року - 310 грн.; з 01.09.2005 року - 332 грн.),  процентного співвідношення фактичної виплати до номінальної доплати за Постановою КМУ № 137 та розміру доплати,  що належать до виплати пропорційно відпрацьованому часу,  а тому сума неотриманої доплати за місяць становить: січень 2003 року 7314, 30 грн.,  лютий 2003 року 7314, 30 грн.,  березень 2003 року 7314, 30 грн.,  квітень 2003 року 7332, 62 грн.,  травень 2003 року 7314, 30 грн.,  червень 2003 року

з

7314, 30 грн.,  липень 2003 року 7314, 30 грн.,  серпень 2003 року 7314, 30 грн.,  вересень

2003  року 7314, 30 грн.,  жовтень 2003 року 7314, 30 грн.,  листопад 2003 року 7314, 30 грн.,  грудень 2003 року 8212, 95 грн.,  січень 2004 року 8123, 35 грн.,  лютий 2004 року 8103, 51 грн.,  березень 2004 року 8141, 50 грн.,  квітень 2004 року 8124, 30 грн.,  травень

2004  року 8124, 30 грн.,  червень 2004 року 8124, 30 грн.,  липень 2004 року 8124, 30 грн.,  серпень 2004 року 8124, 30 грн.,  вересень 2004 року 9420 грн.,  жовтень 2004 року 9397, 67 грн.,  листопад 2004 року 9398, 70 грн.,  грудень 2004 року 9510, 30 грн.,  січень

2005  року 10421, 18 грн.,  лютий 2005 року 10334, 39 грн.,  березень 2005 року 10346, 59 грн.,  квітень 2005 року 11502, 64 грн.,  травень 2005 року 11502, 64 грн.,  червень 2005 року 11502, 64 грн.,  липень 2005 року 12349, 31 грн.,  серпень 2005 року 12355, 64 грн.,  вересень 2005 року 13203, 64 грн.,  жовтень 2005 року 13203, 64 грн.,  листопад 2005 року 13237, 92 грн.,  грудень 2005 року 13281 грн. Таким чином суд робить висновок,  що сума недоплачених виплат становить 334657, 07 грн.,  які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у судовому порядку.

Згідно до  ст.  88 ЦПК України поскільки позовні вимоги задовольняються в повному обсязі,  тому з відповідача необхідно стягнути на користь держави 1700 гривень державного мита,  від якого позивач був звільнений при зверненні до суду з позовом про трудовий спір.

Що стосується твердження відповідача,  що він не є тим суб'єктом правовідносин,  який визначає розміри доплат за працю в зоні відчуження і таким чином не допускав порушень прав позивача,  а також не є належним відповідачем,  то вказане не відповідає вимогам  ст.  26 Постанови Кабінету Міністрів України від 20.06.2000 року № 987 "Про затвердження Порядку використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення",  в якій зазначено,  що відповідальність за правильність призначення громадянам компенсацій і допомоги та своєчасність їх виплати несуть керівники підприємств,  установ та організацій згідно із законодавством,  п.6 Постанови КМУ від 20 вересня 2005 року № 936 "Про затвердження Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм,  пов'язаних з соціальним захистом громадян,  які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи",  де зазначено,  що керівники підприємств несуть персональну відповідальність за своєчасність подання розрахункових документів до уповноваженого органу та правильність призначення і нарахування компенсаційних виплат та допомоги певних видів.

Керуючись  ст.  ст.  10,  11,  60,  88,  169,  209,  213-215 ЦПК України,   ст.  39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян,  які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи",  п.п.1,  п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 року № 137 "Про доплати і компенсації особам,  які працюють в зоні відчуження і зоні безумовного (обов'язкового) відселення після повного відселення жителів",   ст.  26 Постанови Кабінету Міністрів України від 20.06.2000 року № 987 "Про затвердження Порядку використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення",  п.6 Постанови КМУ від 20 вересня 2005 року № 936 "Про затвердження Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм,  пов'язаних з соціальним захистом громадян,  які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи",  суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Державного спеціалізованого підприємства "Комплекс" про стягнення невиплаченої частини заробітної плати,  задовольнити.

4

Стягнути з Державного спеціалізованого підприємства "Комплекс" на користь ОСОБА_1,  мешканця АДРЕСА_1 невиплачену доплату за роботу у зоні відчуження з 1 січня 2003 року по 31 грудня 2005 року у розмірі 334 657 грн. 07 коп. (триста тридцять чотири тисячі шістсот п'ятдесят сім) грн. 07 коп.

Зобов'язати Державне спеціалізоване підприємство "Комплекс" внести зміни в щомісячні дані про заробітну плату ОСОБА_1 відповідно до наданого розрахунку.

Стягнути з Державного спеціалізованого підприємства "Комплекс" на користь держави 1700 (тисячу сімсот) гривень державного мита.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області шляхом подачі через Яготинський районний суд заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня його проголошення та апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.