Справа №2-418/2007

РІШЕННЯ

Іменем   України

4 жовтня 2007 рощ;                                                              Яготинський районний суд

Київської області в складі: головуючого судді Бугіль В.В. при секретарі Олексенко Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в Яготинському районному суді справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2,  редакції газети "Яготинські вісті" про захист честі і гідності та ділової репутації

встановив:

Позивач звернувся до Яготинського районного суду з даним позовом,  який було уточнено під час розгляду справи,  в якому зазначив,  що 25 жовтня 2006 року у газеті "Яготинські вісті" була надрукована стаття "Керівники,  які не дбають про село,  втрачають майбутнє",  автор якої ОСОБА_2 дав не правильну оцінку фактам,  а також використав в матеріалі відомості,  що не відповідають дійсності,  зачіпають його честь,  гідність та ділову репутацію.

В статті зокрема,  говориться: "Що ж,  можна сказати,  що "досягнення" ОСОБА_4 і ОСОБА_3 дійсно неабиякі - от хоча б у спробі приховати від громадськості крадіжки зерна. Так 16 вересня 2006 року депутатами райради і працівниками міліції затримано завідувача током дослідного господарства та інженера дослідної станції (він же й технічний працівник Інституту землеробства,  він же й сторож в м.  Києві) ОСОБА_1,  який без належно оформлених документів завіз у двір свого тестя 4890 кг. зерновідходів. Є спроби приховати цю "зернову операцію" і з боку керівників РДА". Вважає,  що наведені у статті відомості є недостовірними та спростовуються наданими доказами. Просив задовольнити позовні вимоги.

Крім того,  так як він після появи статті знаходиться у стані морального пригнічення і дискомфорту,  просив стягнути з відповідач завдану йому моральну шкоду яку оцінив у сумі 1690 грн.

Відповідач ОСОБА_2 позов заперечив та надав суду письмові заперечення в якому вказав,  що він дійсно є автором вказаної статті,  однак всі відомості які там зазначені базуються на реальних фактах та підтверджені документально.

Представник відповідача редакції газети "Яготинські вісті" позов також заперечив на надав суду заперечення в якому зазначено,  що матеріали вказаної статті були надані до газети Яготинською районною радою,  яка є співзасновником газети,  тому редакція газети не може нести відповідальність за вказану у статті інформацію.

Перевіривши матеріали справи,  заслухавши пояснення сторін,  покази свідків,  дослідивши докази,  суд вважає,  що позов підлягає до задоволення частково.

Так у судовому засіданні встановлено,  що 16 вересня 2006 року у с Панфіли працювала комісія депутататів Яготинської райради. Під час роботи комісії її члени виявили факт завезення та розвантаження гр. ОСОБА_1,  який працював завідуючим током ДП ДГ Панфільської дослідної станції,  на подвір'ї свого тестя зерновідходів без належно оформлених документів. З приводу вкзаних подій було складено акт який засвідчений підписами членів комісії та гр. ОСОБА_1 Відповідач ОСОБА_2 пояснив,  що оскільки від громадян с Панфіли надходило багато скарг про порушення які допускають місцеві керівники,  то він був призначений головою комісії та здійснював перевірку у с Панфіли. Під час перевірки він та члени комісії побачили,  що вантажний автомобіль в якому знаходився ОСОБА_1,  і

2

рухався з току із зерновідходами,  повернув не до складу як це повинно було бути,  а заїхав на подвір'я тестя ОСОБА_1 Приїхавши до місця розвантаження автомобіля він та члени комісії побачили,  що у дворі тестя ОСОБА_1 було розвантажено зерновідходи. Так як у ОСОБА_1 накладна на зерновідходи була оформлена неналежним чином то відповідно і було про це складено акт. В подальшому перебуваючи у приміщенні Панфільської дослідної станції,  відповідач пред'явив працівникам міліції вказані документи на,  що начальником РВ ГУ МВС в Яготинському районі було заявлено,  що він викличе слідчого та як вказаний факт можливо розглядати як крадіжку. Вказане підтвердили свідки ОСОБА_5,  ОСОБА_6 та ОСОБА_5

25 жовтня 2006 року у газеті "Яготинські вісті" була надрукована стаття "Керівники,  які не дбають про село,  втрачають майбутнє" в якій вказані події були відображені наступним змістом: "Що ж,  можна сказати,  що "досягнення" ОСОБА_4 і ОСОБА_3 дійсно неабиякі - от хоча б у спробі приховати від громадськості крадіжки зерна. Так 16 вересня 2006 року депутатами райради і працівниками міліції затримано завідувача током дослідного господарства та інженера дослідної станції (він же й технічний працівник Інституту землеробства,  він же й сторож в м.  Києві) ОСОБА_1,  який без належно оформлених документів завіз у двір свого тестя 4890 кг. зерновідходів. Є спроби приховати цю "зернову операцію" і з боку керівників РДА". Відповідач ОСОБА_2 не заперечував що він є автором вказаної статті і вказав,  що факт крадіжки мав місце,  а також те,  що у вказаній статті інформація щодо крадіжки позивача не стосується,  а стосується гр. ОСОБА_4 та ОСОБА_3

Однак,  як вбачається з матеріалів справи,  після проведеної перевірки факту завезення ОСОБА_1 зерна без належно оформлених документів,  співробітниками міліції було винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від 14.03.2007 року,  в якій зокрема зазначено,  що "16.09.2007 року гр. ОСОБА_1 отримав з току зерновідходи на своє ім'я та ім'я своєї дружини. Згідно оплачених відомостей та накладної останній мав отримати 4890 кг. зерновідходів. При відправленні автомобіля був зроблений запис у книгу обліку та виписана накладна № 74,  але для подальшого вірного ведення обліку зерновідходів потрібно було провести зерновідходи через склад № 2,  але через те,  що це була субота та завідуючої складом № 2 ОСОБА_7 не було на місці ОСОБА_1 вирішив відвести зерновідходи додому,  а відповідні документи оформити в понеділок. В зв'язку з тим,  що у ОСОБА_1 вдома не вистачало місця для збереження зерновідходів,  то останній вирішив залишити частину зерновідходів у дворі свого тестя. За вищевказаним фактом ОСОБА_1 керівництвом ДП ПГ було винесено дисциплінарне стягнення." Зазначене підтверджується платіжними відомостями (а.с.  11-12),  з яких вбачається,  що ОСОБА_1 та його дружина оплатили належні їм зерновідходи,  та накладною № 74 про отримання зерновідходів у кількості 4890 кг.

Також,  те що ОСОБА_1 отримав належні йому за пай зерновідходи,  однак належним чином не завершив оформлення накладної,  підтвердили свідки ОСОБА_8,  ОСОБА_9 та ОСОБА_10.

Відповідно до п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування судами законодавства,  що регулює захист честі,  гідності і ділової репутації громадян та організацій" від 28.09.1990 № 7,  відповідач повинен довести,  що поширені ним відомості відповідають дійсності. На позивача покладається обов'язок довести лише факт поширення відомостей,  які його порочать,  особою,  до якої пред'явлений позов.

Отже у судовому засіданні відповідачем не було доведено факту достовірності опублікованих у статті відомостей і більше того вони спростовуються матеріалами справи та показами свідків,  тому позов в цій частині підлягає до задоволення.

з

Що стосується вимог про відшкодування моральної шкоди то суд критично відносить до тверджень позивача щодо його моральних страждань,  оскільки позивачем заперечується факт крадіжки однак він не заперечив і в судовому засіданні підтвердив це,  а також це підтверджено матеріалами справи та свідками,  що дійсно порушення оформлення документів під час перевезення зерновідходів були і він як завідувач током сам свідомо їх допускав,  а отже неможливо сказати що в цій частині була поширена недостовірна інформація щодо нього. Тому суд вважає,  що в задоволенні вимог щодо стягнення моральної шкоди слід відмовити.

Керуючись  ст.  ст.  10,  60,  209,  213-215 ЦПК України,   ст.  ст.  15,  16,  201,  277 ЦК України,  Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування судами законодавства,  що регулює захист честі,  гідності і ділової репутації громадян та організацій" від 28.09.1990 № 7,  суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2,  редакції газети "Яготинські вісті" про захист честі і гідності та ділової репутації,  задовольнити частково.

Зобов'язати ОСОБА_2 та редакцію газети "Яготинські вісті" спростувати відомості опубліковані в газеті "Яготинські вісті" від 25 жовтня 2006 року,  що не відповідають дійсності,  а саме про відсутність крадіжки. Вказані відомості спростувати у газеті "Яготинські вісті" шляхом друкування на протязі одного місяця з моменту вступу рішення в законну силу,  оспорюваного фрагменту статті "Керівники,  які не дбають про село,  втрачають майбутнє" від 25 жовтня 2006 року та заміною речення "Що ж,  можна сказати,  що "досягнення" ОСОБА_4 і ОСОБА_3 дійсно неабиякі - от хоча б у спробі приховати від громадськості крадіжки зерна.",  на таке в якому б не вказувалося на вчинення позивачем крадіжки.

У задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди відмовити.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті держмита у розмірі 17 грн.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області шляхом подачі через Яготинський районний суд заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня його проголошення та апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.