Справа № 2a-102/07

ПОСТАНОВА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Ковель                                                                                                    20 вересня 2007 року

Ковельський міськрайонний суд Волинської області

під головуванням - судді                                                                         Восковської О.А.,

за участю секретаря -                                                                               Грищук О.М. ,

представника позивача -                                                                        Петручика О.В.,

представника відповідача -                                                                     Наумчик Р .П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ковелі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1до Волинської митниці про визнання неправомірними дій посадових осіб митниці та зобов'язання повернення майна,  суд,  -

встановив:

ОСОБА_1звернулась в суд з позовом до Волинської митниці про визнання неправомірними дій посадових осіб митниці та зобов'язання повернути належний позивачці транспортний засіб. Позовні вимоги мотивовано тим,  що 13 липня 2007 року позивачка в'їхала належним їй автомобілем марки «Мерседес-Бенц» з Білорусі на територію України,  -на постійне місце проживання,  - про що в її паспорті було зроблено відмітку. З вересня 2007 року позивачка отримала посвідку на постійне проживання в Україні і 5.09.2007 року була зареєстрована за адресою:АДРЕСА_1,  де і проживає.

При в'їзді в Україну 13.07.2007 року вона повідомила працівників митниці про те,  що в'їжджає в Україну на постійне проживання,  подавши,  як доказ,  паспорт з відміткою та реєстраційні документи на автомобіль,  однак,  транспортний засіб у неї був вилучений і поставлений на склад митниці. Звернувшись у вересні 2007 року із заявою про повернення належного їй автомобіля,  отримала у відповідь розрахунок,  де було вказано,  що їй необхідно сплатити 19500 грн. за зберігання автомашини на складі митниці. Вважає такі дії працівників митниці неправомірними,  поскільки згідно Закону України «Про порядок ввезення (пересилання) в Україну,  митного оформлення й оподаткування особистих речей,  товарів та транспортних засобів,  що ввозяться ( пересилаються) громадянами на митну територію України»,  вона звільнена від сплати митних зборів та платежів,  а тому дії посадових осіб митниці вважає протиправними та просить зобов'язати відповідача повернути належний їй транспортний засіб без сплати складських зборів.

Позивачка ОСОБА_1в судове засіданні не з'явилась,  подала суду заяву,  в якій просить розглядати справу в її відсутності,  заявлені позовні вимоги підтримує.

Представник позивачки - Петручик О.В. позов підтримав та пояснив суду наступне. ОСОБА_1постійно проживала в Білорусі і при в'їзді в Україну 13 липня 2007 року на постійне проживання,  ввезла також і належний їй автомобіль «Мерседес-Бенц»,  яким вона володіла більше року і який більше року перебував на обліку в Білорусі. Усі підтверджуючі

2

документи,  які мала позивачка,  вона надала працівникам митниці при перетині кордону,  в тому числі,  і паспорт з відміткою про те,  що вона в'їжджає в Україну на постійне проживання. Однак,  не зважаючи на це,  автомобіль було вилучено і поставлено на зберігання на склад митниці,  відповідно до п.2  ст.  166 Митного Кодексу України,  як товар,  що підлягає обкладанню податками і зборами,  хоча автомобіль позивачки не обкладається такими зборами і не повинен був вилучатися на склад митниці з цих підстав. Вважає,  що такі дії посадових осіб Волинської митниці є неправомірними і просить зобов'язати відповідача повернути позивачці належний їй транспортний засіб без сплати складських зборів.

Представник Волинської митниці позов не визнала та пояснила наступне. Дійсно при в'їзді в Україну належний позивачці автомобіль «Мерседес-Бенц» було вилучено на склад митниці,  поскільки ОСОБА_1не подала працівникам митниці документів,  передбачених Правилами митного контролю та митного оформлення транспортних засобів,  що переміщуються громадянами через митний кордон України,  а саме - паспорта з імміграційною візою на постійне проживання в Україні або посвідки на постійне проживання в Україні. Не оспорює тієї обставини,  що автомобіль позивачки не підлягає обкладанню митними платежами та зборами. Однак,  вважає,  що позивачка до отримання вищеназваних документів повинна була або вивезти автомобіль з території України,  або ж поставити його на зберігання на склад митниці,  - що й було зроблено. Рахує,  що будь-яких порушень закону Волинською митницею допущено не було і просить відмовити в задоволенні позову. Не заперечує проти повернення автомобіля власнику,  однак,  лише за умови сплати складських зборів.

Суд,  заслухавши пояснення представника позивачки та представника відповідача,  дослідивши письмові докази по справі,  приходить до висновку,  що заявлений позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до статті 8 Конституції України,  в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Статтею 41 Конституції України визначено,  що кожен має право володіти,  користуватись і розпоряджатись своєю власністю та ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до  ст.  317 ЦК України,  власникові належать права володіння,  користування та розпоряджання своїм майном.  На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місце знаходження майна. А згідно ч.1  ст.  319 ЦК України,  власник володіє,  користується,  розпоряджається майном на власний розсуд.

Відповідно до ч.4  ст.  8 Закону України «Про порядок ввезення (пересилання) в Україну,  митного оформлення й оподаткування особистих речей,  товарів та транспортних засобів,  що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України»,  дозволяється ввезення в разі переселення на постійне місце проживання на кожного повнолітнього громадянина одного механічного транспортного засобу за кодами 87.01.,  87.02.,  87.03.,  87.04.,  87.05. Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності,  за умови,  що він є власником такого транспортного засобу не менше року та за умови перебування такого транспортного засобу на обліку в країні постійного місця попереднього проживання не менше року. Згідно Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності під кодом 87.03. маються на увазі легкові автомобілі.

Як вбачається з представленого позивачкою посвідчення НОМЕР_1,  ОСОБА_1являється власником транспортного засобу - автомобіля «Мерседес-Бенц»,  2000 року випуску,  який знаходився на обліку в Білорусі за адресою: АДРЕСА_2

3

район,  село Лунін,  вул. Іркутсько-Пінської дивізії,  будинок 149,  - з 27.06.2006 року та був знятий з обліку в зв'язку із зміною місця проживання його власником.

Дана обставина не оспорюється і відповідачем по справі.

Той факт,  що при в'їзді на територію України 13.07.2007 р. позивачка в'їжджала саме на постійне проживання,  крім пояснень останньої,  викладених у позовній заяві , та пояснень її представника в судовому засіданні підтверджується і відміткою в паспорті ОСОБА_1,  де вказано,  що на постійне проживання в Україну вона має виїхати з Білорусії до 15 червня 2008 року. Дана обставина,  - зміна місця постійного проживання з Білорусії на Україну гр-кою ОСОБА_1,  - підтверджена і виданою 3.09.2007 р. ВГІРФО УМВС України у Волинській області тимчасовою посвідкою серії ВЛ № 29 на постійне проживання в Україні,

-    згідно п.1 ч.3  ст. 4 Закону України «Про імміграцію».

Таким чином,  суд приходить до висновку про наявність права у ОСОБА_1,  передбаченого ч.4  ст.  8 Закону України «Про порядок ввезення (пересилання) в Україну,  митного оформлення й оподаткування особистих речей,  товарів та транспортних засобів,  що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України»,  і це право виникло у позивачки з 13.07.2007 p.,  - тобто,  з моменту в'їзду ОСОБА_1на постійне проживання в Україну,  - про що остання повідомила працівників Волинської митниці ще при перетині кордону.

Покликання відповідача на наказ Державної митної служби України від 17.11.2005 р. № 1118,  яким затверджено Правила митного контролю та митного оформлення транспортних засобів,  що переміщуються громадянами через митний кордон України,  - як на підставу законності своїх дій у даному випадку не може розглядатись як правомірне,  поскільки зазначені вище Наказ та Правила є підзаконними актами і такими,  що обмежують права позивачки,  як власника транспортного засобу,  - що є недопустимим і суперечить нормам Конституції України та Цивільного Кодексу України.

Порушення вимог Закону України «Про імміграцію» від 7.06.2001 р. № 2491-ІЙ громадянкою ОСОБА_1при в'їзді на постійне проживання в Україну встановлено не було,  а,  отже,  посилання відповідача на ці обставини також є безпідставними.

Крім цього,  як було встановлено в ході судового розгляду справи,  як підставу для передачі на зберігання на склад митниці належного позивачці транспортного засобу відповідачем у митній декларації було вказано п.2  ст.  166 Митного Кодексу України,  - що також є грубим порушенням як норм Закону,  так і прав позивачки,  поскільки даною нормою закону передбачено,  що обов'язковій передачі митному органу для зберігання підлягають товари,  що ввозяться громадянами на митну територію України і підлягають обкладанню податками і зборами,  якщо вони не сплачені,  - а автомобіль ОСОБА_1не відноситься до такої категорії товарів чи транспортних засобів. Інспекторами Волинської митниці при передачі на склад автомобіля позивачки не було перевірено і враховано зазначених обставин та протиправно позбавлено ОСОБА_1права користування належним їй автомобілем.

Таким чином,  позовні вимоги ОСОБА_1є підставними і підлягають до задоволення.

Поскільки порушення такого права позивачки триває вже понад два місяці,  - що є недопустимим,  - а остання,  крім того є особою похилого віку,  - 1925 р.н.,  та потребує пересування за допомогою автомобіля,  - в т.ч.1 для звернень за медичною допомогою,  - то видається підставною і вимога представника позивачки про звернення рішення в частині повернення транспортного засобу до негайного виконання.

На поверненні понесених позивачкою судових витрат,  - 3 грн. 40 коп. судового збору,

-    ОСОБА_1та ї представник не настоюють.

Враховуючи викладене та керуючись  ст.  ст.  8,  41 Конституції України,   ст.  ст.  7, 8, 9, 17, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України,   ст.  ст.  317,  318,

4

319 ЦК України,  ч.4  ст.  8 Закону України «Про порядок ввезення (пересилання) в Україну,  митного оформлення й оподаткування особистих речей,  товарів та транспортних засобів,  що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України»,  суд,  -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати неправомірними дії посадових осіб Волинської митниці та зобов'язати Волинську митницю повернути ОСОБА_1належний їй автомобіль «Мерседес-Бенц»,НОМЕР_2,  2000 року випуску,  номер кузовНОМЕР_3,  - який знаходиться на зберіганні на складі Волинської митниці,  - без сплати складських зборів.

Постанову суду в частині повернення транспортного засобу ОСОБА_1звернути до негайного виконання.

Постанова може бути оскаржена до Львівського адміністративного апеляційного суду через Ковельський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з моменту його проголошення та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня подачі такої заяви.